Від питомого українського слова "олжа":r2u.org.ua: олжа Для посилення українськости додаю початковий "в" (протезу), "і" в закритому складі замість "о" (ікавізм), а для покращення милозвучности додаю "ь" (пом'якшую "л").
За олже- ’ми дав +, а сий твар є неправилен, і ничим не "більше руський".
17 лютого 2020
Згідний Єлисію, що неправильний. Я коли творив цей "новопочеп" не знав, що "о" в слові "олжа" є протезею й тому творив на взір: "вікно←окно". Видалити не можу (написав у підтримку й чекаю видалення), бо слово на першому місці й має 5 вподобань.
P.S. Наскільки я пам'ятаю руська мова не терпіла слова на початковий голосний після слова, яке закінчувалося на голосний. Як тоді правильно писати "Олжа" в фразі взору "ВашА Олжа" ? Просто опускати протезу "О" й писати "Ваша Лжа" ?
Виходячи суто з еволюції історичної фонології рус. м., (о)лжо- має бути там, де в наступнім складі є голосний непереднього ряду, а (о)лже- там, де в дальшім складі є голосний переднього ряду. Проте треба мати на увазі й морфологічні чинники вирівняння, водностайнення чи аналогізації.
Від українського слова "олжа": r2u.org.ua: олжа Після шелістівки в кінці слова перед префіксом: олже-/олжо-
Після голосівки в кінці слова перед префіксом: лже-/лжо-.
Далі цитую אלישע פרוש: "Виходячи суто з еволюції історичної фонології рус. м., (о)лжо- має бути там, де в наступнім складі є голосний непереднього ряду, а (о)лже- там, де в дальшім складі є голосний переднього ряду. Проте треба мати на увазі й морфологічні чинники вирівняння, водностайнення чи аналогізації."
Надто нагадує російський префікс "лже-" (Лжедмітрій, лженаука), я стою за префікс "криво-".
17 лютого 2020
Мені досить наявності слова "олжа" в різних дорепресійних словниках. Префікс "криво-" я теж підпираю, але вважаю, що в деяких контекстах можна вживати й "олже-".
Цісарю, дякую за допис. Додаю паралельний варіянт "олжо-" та підкреслюю "протезність" літери "о": (о)лжо-/(о)лже-. Думаю, що люди, які вподобали "олже-" не будуть проти.
Псевдо- — перша частина складних слів, що означає: несправжній, мнимий, удаваний.
Псевдогерої́чний, псевдокислота́, псевдомаркси́стський, псевдомисте́цтво.
від д-грец. "ψευδής" (брехня, обман).
англ. pseudo-; ісп-; pseudo-; рос. псевдо-, лже-, мнимо-.
Перекладаємо слово псевдо-
Російсько-український словник складної лексики Караванського.
Рос. лжеcвидетель - кривосвідок.
+ + +
Найкраща пропозиція!
Мені дуже сильно до вподоби!
Дякую!
Підпираю, бо "кривда" є антонімом "правда". На додачу, тяма "неправда" у дорепресійних словниках є переднішою, ніж "образа": r2u.org.ua: кривда
+++
Гарне.
+
Словник Грічненка:
Кривопри́сяга — хибна присяга.
Гарно!
Від питомого українського слова "олжа":r2u.org.ua: олжа
Для посилення українськости додаю початковий "в" (протезу), "і" в закритому складі замість "о" (ікавізм), а для покращення милозвучности додаю "ь" (пом'якшую "л").
+
За олже- ’ми дав +, а сий твар є неправилен, і ничим не "більше руський".
Згідний Єлисію, що неправильний. Я коли творив цей "новопочеп" не знав, що "о" в слові "олжа" є протезею й тому творив на взір: "вікно←окно". Видалити не можу (написав у підтримку й чекаю видалення), бо слово на першому місці й має 5 вподобань.
P.S. Наскільки я пам'ятаю руська мова не терпіла слова на початковий голосний після слова, яке закінчувалося на голосний. Як тоді правильно писати "Олжа" в фразі взору "ВашА Олжа" ? Просто опускати протезу "О" й писати "Ваша Лжа" ?
Ярославе,
по голоснім на кінці слова перед тим име бути: лже-/лжо-.
Дякую, Єлисію. Тепер треба подумати в яких випадках краще "(о)лжЕ-", а в яких "(о)лжО-".
Виходячи суто з еволюції історичної фонології рус. м., (о)лжо- має бути там, де в наступнім складі є голосний непереднього ряду, а (о)лже- там, де в дальшім складі є голосний переднього ряду. Проте треба мати на увазі й морфологічні чинники вирівняння, водностайнення чи аналогізації.
Дякую за відповідь.
Також за олже.
Не знаю, чи можна до слів просто так додавати приставні приголосні, щоби ті звучали більше по-українськи.
Від українського слова "олжа": r2u.org.ua: олжа
Після шелістівки в кінці слова перед префіксом: олже-/олжо-
Після голосівки в кінці слова перед префіксом: лже-/лжо-.
Далі цитую אלישע פרוש: "Виходячи суто з еволюції історичної фонології рус. м., (о)лжо- має бути там, де в наступнім складі є голосний непереднього ряду, а (о)лже- там, де в дальшім складі є голосний переднього ряду. Проте треба мати на увазі й морфологічні чинники вирівняння, водностайнення чи аналогізації."
Надто нагадує російський префікс "лже-" (Лжедмітрій, лженаука), я стою за префікс "криво-".
Мені досить наявності слова "олжа" в різних дорепресійних словниках. Префікс "криво-" я теж підпираю, але вважаю, що в деяких контекстах можна вживати й "олже-".
Згоден, Ярославе.
Дякую за підпору, Єлисію !
А звідки ви взяли, що лже- це "російський" префікс?
+.
Дякую, Єлисію !
Чому "олже-", а не "олжо-"?
Цісарю, дякую за допис. Додаю паралельний варіянт "олжо-" та підкреслюю "протезність" літери "о": (о)лжо-/(о)лже-. Думаю, що люди, які вподобали "олже-" не будуть проти.
Зі слів Єлисія Поруша: "Від па- (*pa- ← *pō- : *po- "по-"), що надає основному значенню кореня слова значення зокрема з відтінками несправжньості, приблизності, імітованості, схожості, недостатньої властивості тощо (дѫб → па-дѫб, гърб → па-гърб, съін → па-съін(ък), дчи, дчєр- → па-дчєрица, *мьга → па-мьга "памга", нога → па-нога "велика гілка", борода → па-бороди "бакенбарди", ул- "вулик" → па-улик "па́влик (snail)" тощо)".
+
Дуже гарна думка, сам гадав про це!
Дякую!
r2u.org.ua: луда
Дуже, дуже, дуже та дуже файне слово!
Луда взагалі доволі цікаве слово. Як надибав я його деякий час тому, так воно й не виходить з голови.
Дурня є то.
Чого?
ЛЖА «неправда, брехня»
псл. lъžа ‹ *lъgja, lъžь ‹ *lъgjь, похідні від lъgati «говорити неправду»;
споріднені з лит. ст. łúginaité «віроломний, зрадницький (зрада)», гот. liugan «брехати», дісл. ljūga, двн. liogan, нвн. lügen, англ. lie «тс.», дісл. lygi «брехня», дангл. lyӡe, двн. lygī, нвн. Lüge «тс.», дірл. logaissi «брехун», ірл. follugaim «ховаю, затаюю», можливо, також лит. lūgóti «просити», лтс. lùgt «тс, молити; молитися», дісл. lokka «манити»;
іє. *leugh- «обманювати»;
р. [лжа], ложь, лгать, бр. ілжа́, (і)лгаць, лжывы, др. лъжа, лъжь, лъгати, п. [łża, łeż], łgać, ч. lež, lhát, слц. lož, luhať, вл. łža, łhać, нл. łža, łgaś, полаб. låzĕs «брешеш», болг. лъжа́ «неправда», лъ́жа «говорю неправду», м. лага «неправда», лаже «обманює», схв. лȃж, лàгати, лàжати, слн. lèž, lagáti, стсл. лъжа «неправда», лъжь «брехун», лъгати;
Лже- – псевдо-, квазі-.
Недогерої́чний, недокислота́, недомаркси́стський, недомисте́цтво.
Вимова: лі- {під наголосом: ˈlʲe̝͡-i̯- ~ ˈlʲe̝- ~ ˈlʲi- ~ ˈlʲe- ~ ˈlʲi͡e-, без наголосу: lʲe-}, le- {lɛ- ~ lɛ̝-}.
ЕСУМ (ІІІ, 268): літепло; http://oldrusdict.ru/dict.html#: лѣ "ледве, трохи".