Значення слова

Підробка — фальшива подоба чого-небудь матеріального, цілого; (в переносному значенні) фейк, неправдива інформація.

Приклад вживання

Це не справжні гроші, це підробка!

Походження

калька рос. подделка

Приклади в інших мовах

англ. fake

Розділи
Варіанти написання
фальшивка
Слово додав

Перекладаємо слово підробка

па́річ
12

Основа "річ" (r2u.org.ua: річ), а префікс "па-", який дійшов до нас ще від праслов'янських часів, часто дає відтінок несправжности, фальшивости: па-горб – схожий на горб, але похилий, па-зелень – ще молода зелень, па-вітер – слабкий вітер, па-ключ – не ключ, але що відмикає двері, па-вука – несправжня (неофіційна) наука, щось білянаучне, па-борода – відвисла шкіру у старих людей та индиків (якби друга маленька борода), па-синок – байстрюк.
Тоді "паріч" це ідеально ж таки – "несправжня річ".
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20

31 грудня 2019

І фальсифікат є річ, а не "недоріч".

31 грудня 2019

"Павітер" теж є вітром, а не "недовітром". Мотивація така, що є "відтінок" несправжности, мова про несправжність, яку несе річ, а не про те, що сама річ є несправжня.

11 серпня 2020

Пасинок - не байстрюк.

3 листопада 2020

Отож-бо.

3 листопада 2020

А мені по добі.
+

12 травня 2021

Спасибі.

підробка
4
Ні те, ні се 1 червня 2020
10 червня 2020

Підборка

12 листопада 2020

підрібка :)

12 листопада 2020

Я взагалі намагаюся дуже дозувати вжиток слів від rob-/rwb- для тям абстрактних у т.ч. для назв результата дії ("творити"→"творен"→"твір"), яко кріпко є в ня з експлуатацією (первісно дітей, сиріт) и рабством вязано.

12 листопада 2020

Ялисію, а твар "роб" є питомий чи має бути "ріб"?

12 листопада 2020

Coreiny pitwm. Tout: <-rwb->.

13 листопада 2020

"Я взагалі намагаюся дуже дозувати вжиток слів від rob-/rwb- для тям абстрактних у т.ч. для назв результата дії ("творити"→"творен"→"твір"), яко кріпко є в ня з експлуатацією (первісно дітей, сиріт) и рабством вязано."
Ялисію, а що з парубками тоді робити?

13 листопада 2020

Nou, coreiny odin, ta tẽma "paroboc" ge do tẽmui "robota" ne tẽgne niyaco.

13 січня 2021

Єлисіє, псл.*orbiti значило не бути рабом, а «працювати на когось» і могло стосуватися звичайного заробітчанина, який робить діло за гроші.

13 січня 2021

Ni, peruésno *orbiti znaci *"robiti robom=sirotoiõ, ditẽm", *orb-o-s bo znaci "ditẽ; sirota", yacuim za "robotõ" nicy ne platẽ.

13 січня 2021

Господи, це жахливо. Як таке гидке слово змогло нормалізуватися й укоренитися в мові!
Ліпше б я цього не знав, бігме.

не́річ
1

[Не]справжня [річ]

Карл-Франц Ян Йосиф 30 вересня 2019
22 червня 2020

Карле, неперевершено, я у захваті.як працює ваш мозок!

22 червня 2020

:)

22 червня 2020

:)-An emoticon that means happy
зрозумів.красно дякую

олживо
1
Daniel Daught 10 червня 2020
олжило
1
Daniel Daught 10 червня 2020
олжище
1
Daniel Daught 10 червня 2020
олжа
1
Daniel Daught 10 червня 2020
покруч
1
S. Velichko 22 червня 2020
tfwr (twœur), tuor- ( + cœho)
1

Вимова: {ˈtwʏ͡yr ~ ˈtwʉ͡yr ~ ˈtwy͡β̞r ~ ˈtwʊ̯͡œr}, {ˈtwʊ̯͡ɔ(ᵊ)r-}.

http://oldrusdict.ru/dict.html: творъ: "вид", "наружность", "устройство", "свойство", "принятие", "усыновление", "ПРИТВОРСТВО": <любви творъ> "false/fake love", <ходѧще простѣ и не твороⷨ (*ходѧчє простѣ и нє творъмь)> "acting sincerely, not hypocritically"; такий же знак (крім инших) у <творити> "делать вид", "подражать", "представлять чем, выдавать за что", <творьныи> "притворный", "деланный"
___
Он не настоящий, это подделка.
And it's not real. It's fake.
Né ist/ista/isto, twœur e.

Но могу уверить Вас, что эти документы... подделка.
But what I can assure you, is that, these documents, are fake.
Féryte ge mi, se e twœur fédel (документ fédylo).

Меч, который использовали вчера, сломанный... подделка.
L'épée qu'il a utilisée et qui s'est cassée est une fausse.
Lomanuy z’ucœra meicy e twœur.

אלישע פרוש 10 листопада 2020
12 листопада 2020

А їстий міч хіба не є "твір"?

12 листопада 2020

Moge délo.

14 листопада 2020

«(twœur)»
Ви почали вживати в вашім привописі <œ> як дво <w>?

14 листопада 2020

Так, у тестовім режимі, так би мовити. Віднедавна завів їм деякі зміни в своїй правописи:
1) "сильний" *y (*ь) – їрь, в т.ч. епентетичне "шва" писати <e>. Причиною тому було бажання зменшити кількість <y> в словах; частково мене надхла й подібність розвитку лат. короткого *і в романських мовах до розвитку прасл. короткого *і (я в реконструкції пишу: *y; → друс. <ь>) в звук типу {е~ɛ}, який пишуть у сучасних ром. мовах <е> (лат. circus → ишп. <cerco>, рум. <cerc>), а також комплементарність розподілу <е> (літера чинного письма суч. стандарту) з *е (негармонизованого) та <е> (літера чинного письма суч. стандарту) з сильного *y (*ь) – друге не буває в відкритім складі; у двозначних контекстах (конкретно закритім складі) <е> з *е негармонизованого для відрізнення в <е> з *ь сильного писати <è>: <rèdka> "редька" (доси: redka). Таким чином: <deny> "день" (доси: <dyny>, друс. <дьнь>), <pes> "пес" (доси: <pys>, друс. <пьсъ>);

2) сильний *u (друс. <ъ>, "їр") передавати <o> замість <u>, аналогічно міркуванням у пункті 1.: molotoc (доси <molotuc>, друс. <молотъкъ);

3) передавати "yod-coalescence" крім літерою <y> й літерою <i>: <pisiõty, znaiõty> замість <pisyõty, znayõty>;

4) сильний їрь огублений писати замість <y>, літерою <œ>, за аналогією до <е> з *y сильного неогубленого: <lœn> "льон" (доси: <lyn>, друс. <льнъ>).

Се спричинило необхідність змін в инших конвенціях доси:

5) подовжені приголосні з *приголосний + *y + *y + голосний, доси писане як один приголосний + і + голосний передавати подвоєнням приголосного; се має запобігти мішенню приголосних, що постають у результаті yod-coalescence з приголосними подовженими: <gittie> "життя" (доси: <gitie>). Подвоєння має бути й там, де в суч. стандарті подвоєння не пишемо, в скупченнях приголосних, бо формально подовження є й там, але його невтрализує те скупчення: <listtie> "листя" (доси: <listie>);

6) "гармонизований" *е перед *y (слабим) писати <ei>, замість просто <е>: <xeisty> "6" (доси: <xesty>), <seimy> "7" (доси: <semy>), <oseiny, hoseiny> "осінь" (доси: <oseny, ho->) – для розрізнення від <е> з сильного *y та епентетичного "шва" (порівн. 1.). Написання <ei> було частково надхнуто формою <Сейм> назви ріки, з давнішого *<Семь>, пізніше в давніх пам'ятках: <Сѣмь>, де <ѣ> мало передати не первісний *ѣ, а гармонизований *е (неогублений); я гадаю, що <Сейм> відбиває "консервовану" давнішу дифтонгічну/дофтонгоїдну рефлексацію такого *е. Написання <ei> має бути й там, де чинний стандарт на письмі слід гармонизації не відбиває; гармонизація була всюди в згаданім контексті (себо перед слабим *ь), але згодом у різних формах чи говірках невтрализована/послаблена в умовах ненаголошености, хоча по говірках гармонизацію є відбито й у таких словах; се на ймя чепає твари з <-ення>, де <е> є первісно гармонизований (порівн. <-іння> в инших тваріх), тому без різниці <-ення> чи <-іння>, треба писати: <-einnie> (доси було: <-enie>).

7) "гармонизований" *е огублений (перед *u, друс. <ъ> – йором, слабим) писати <œu> замість просто <œ> (порівн. з 3.): <lœud> "лід" (доси: <lœd>, друс. <лєдъ/*лѷдъ>);

8) внаслідок зміни написання <y>, з сильного *y, на <e>, писати замість <-yc> (<-ець>): <-eç>, для відбиття "ц" (доси само вже <y> служило водночас модификатором "к" в "ц"), тому доси стало писати просто <c>: coreç "корець" (доси: <coryc>, друс. <корьць>, прасл. *korykos), sineç "синець" (доси <sinyc>, друс. <синьць>);

9) /w/ + "гармонизований" *o після писати: <wœu> замість <fw>: <twœur> (доси: <tfwr>); правда, про мене й <fw> таки може бути. Всюде їнде "гармонизований" *о писати <w>.

Ще думаю над передачею: "гармонизованого" *о як <œu> (принаймні в деяких випадках/контекстіх), гармонизованого *е огубленого як <iœu>; принаймні між голосними передавати /β̞~w/ літерою <w> (замість <f>), хоча відкидати <f> для передачі тої фонеми я не маю намір, аби блокувати можливість передавати чудже /f/ літерою <f>; /β̞~w/ в <-ува-> суч. стандарту як и доси писати <-oua-> – там не треба ни <f> ни <w>.

У сполученні з */r/ та */l/ ненаголошені *y та *u передавати як и доси літерами <y> та <u>, а не <e>, <o> – порівн. 1), 2), бо їх рефлекси по говірках бувають не тільки <ор, ро; ло> як у чиннім стандарті.

20 листопада 2020

3)
Допоможіть вловити:
a) якщо "<pisiõty, znaiõty> замість <pisyõty, znayõty>", то як ви тепер пишете <usiõdui>, <siacuy> тощо?
b) якщо <pisiõty, znaiõty>, тоді й <pisiе, znaiе>, <xotiõty, xotie>, <xodiõ>?
c) паша - <pasya> або <pasia>, чи лиш одне з двох?
d) волосся - <folossie> (замість <folosie>). Тоді й <Zaporwggie>, <zatixxie>?
e) узвишшя - <?>
f) дідусь:дідуся - <dédousy>:<?>
g) порося - <porosẽ>?

20 листопада 2020

Слушні питання. Дякую.

Праві, тому'м и писав оже то є поки на трив (у тестовім режимі).

Коли <di-, ti-, si-, zi- + голоска> таки ймуть значити, тякло: /d͡ʒ-, t͡ʃ-, ʃ-, ʒ-/, то милити з /ɟː-, cː-, ɕː-, ʑː-/ то не грозить, другі-ть би на письмі різнило від первих двоїння: <ddi-, tti-, ssi-, zzi->.

З <g> питань бути не може: перед <і>, чи всякою "мякою" голоскою (крім <é> в вислові) <g> й доси значи /ʒ/, двоєне чи ни. То же й <c> та <x>.

<Узвишшя> є, по перве, твар неправилен ("ірегулярний") – правильний був би: <узвисся>. Та коли сьому неправильному твару бути чинним, то й писати й є "неправильно", себо не йдучи від первотвара uisy – з <s>, а графико-фонетично, з <xi->.

З porosẽ же питання не може бути; <s> перед <ẽ> є все /ɕ/, никда не /ʃ/.

<Pasya> чи <pasia> я поки не вім. Про мене, на вид, и то й то є добрі.

Кінець тварів ги <дідусь, матуся>, ді, суть хлинути лядським мазурщінням: /ʃ/ {ʂ} → {ɕ}. То може бути правда, староруські памятки-ть имуть, на пр.: <Петраш, Дорош>; чепінь гипокоризмів же первісно є -x-, не -s-. Прото, чуджим лише хлином то, віді, не яснити; частьми то може бути афективність. А таким чином, {ɕ} в таких тваріх є неорганичне, й писання його не може бути снуто на первісній истоті мін {s : ɕ : ʃ} чи {x : ʃ : ɕ}. Рішення було би твари такі: 1) знати чуджими й просто не користати, або 2): писати з <h>: dédousy → dédoushya.

Тяжко є з <сяк, сюди>. То є від Вас добре питання. Рішення можуть бути:
1) конвенція – просто вісти в <siac, siõdui> є {ɕ ~ sʲ};

2) не писати <di-, ti-, si-, zi- + голоска> за /d͡ʒ-, t͡ʃ-, ʃ-, ʒ-/, а <i> за {j} ино між голоскама;

3) писати: ssiac, ssiõdui. В истоті, розвій тварів {ɕak ~ sʲak, ɕʊˈdɘ̝ ~ sʲʊˈdɘ̝} з погляду йсторичної фонології мав бути тотожний розвою приголосок подовжених у тваріх ге <волосся>: *sy-y ( = si) +голоска. На пр., и твари <сяти> "сяяти", <зяти> "зяяти, зіяти" суть первісно <ссяти>, <ззяти>. Невтрализація довготи є в їх пізніша, але йисну причину її гадати годі. Ба, й твар <з'їсти> є втір – первісно (й доси знано в говірках) є: {ˈzʲːistɪ}; {ˈzjistɪ} є чинник морфології.

pwddélo
1

Вимова: {ˈpʏd.dʲe̝ʲlʷo ~ ˈpʏ͡yd.dʲe̝ʲlʷo ~ ˈpyd.dʲe̝ʲlʷo ~ ˈpy͡β̞d.dʲe̝ʲlʷo ~ ˈpʉd.dʲe̝ʲlʷo ~ ˈpʊ̯͡œd.dʲe̝ʲlʷo}.

http://oldrusdict.ru/dict.html#: подъдѣлати "делать подобное настоящему". Не є прямий переклад вятського <подделка>; тим же знаком є турено й ягельське counterfeit ← ягло-пран. countrefait ← д.-пран. countrefait ← countrefaire "підділати/ділати під (що), творити що/під що, to forge, to make a fake" ← лат. contra facere (https://en.m.wiktionary.org/wiki/contrefaire#French); див. ще ЕСУМ ІІ, 90 (діло): <піддільний> "штучний" (Недільський).

אלישע פרוש 10 листопада 2020
7 грудня 2020

Матко Божа, навіть для Вас це дико. Либонь, зродилися б Ви у 18-19 століття, стали б першим фанатом Духновича з його Язичієм.

І нагадую, писемна мова давньої Руси це не давньоруська чи давньовкраїнська мова. Вона либонь ближча до тогочасних болгарських говорів.

12 січня 2021

Ви мені щиро нагадали про чоловіка, який казав, що "сласть" є українським словом, тому що матеріяли давньоруської мови мають слова на "сласть", але не мають "солодкий" чи "солодощі".

Єлисіє, навіть у цитаті, який ви наводите, є слово «древяную» з болгарським неповноголоссям, а також московське «дєньгі»! І якщо ви стоїте за вживання слова «піддільний» бо він є у матеріялах руської мови Срізнівського, будьте ласкаві до людей, які вживають слово "фальшивий", бо це слово теж є у Срізнівського!

19 травня 2021

Не забудьте слово "робити" добавати на Словотвір та замінити його словом "ділати".

неист
1

/неіст/неїст.
ЕСУМ: істній «справжній»; псл. istъ (*istьnъ) «справжній; щирий; цей, той; сам».
Підробний, фейковий, фальшивий — неистий.

Петро Пшеничний 12 листопада 2020
16 листопада 2020

Тоді вже "нейст".

бе́з’їсть
0

Буквально "без исті" — без справжнього, істинного
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#Y
Українській мові властива йотація початкової "і-", давнє "их" перетворилося в "їх", те ж саме з "їжаком", "їхати", тому даю початкове [ї]

Карл-Франц Ян Йосиф 30 вересня 2019
31 грудня 2019

*ist- , *egy-, *ē-x-a-ti - три різні голоски на початку. І давнє "их" не перетворилося на "їх" - виглядає так, ніби з первісного вятського твару став пізніший твар руський. В истоті кирилиця просто не мала засобів передати тонкощі друс. фонетики, з окрема [йи], бо творено її було для мови дрівньобовгарської. А в "їх" та "їхати" суть різні голоски: [йих] (jих) - [йіхати] (ѣхати). Мінімальна пара: їм [йим] (jим; дав.мн. від "вони") : їм [йім] (ѣмь; 1.ос.одн. від "їсти/ѣсти").

Проте в складенні *bez + *ist- для протезування звуком [j] нема причини. Протеза є помічний звук на початку слова, а тут *ist- уже не є на початку слова. *bez + *ist- дасть фонетично тільки: безисть.

31 грудня 2019

Я був дав і такий варіянт.

безисть
0

Буквально "без исті" — без справжнього, істинного
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#Y

Карл-Франц Ян Йосиф 30 вересня 2019
олжя
0
Daniel Daught 10 червня 2020
5 листопада 2020

<жя>?

вто́рість
0

Від тору, вже пройденого кимось. Вторіння, вторити, вторене, тощо.

Мирон Волостенко 21 червня 2020
фальшивка
0
Доктор Смалець 11 серпня 2020
папереклад
0

У тямі олживої подобизни істнього товмачення. Твар є для вузького ужитку усередині любослівних осідків.

Доктор Смалець 5 листопада 2020
5 листопада 2020

Нач є писати <о-> в <олживої> по голоснім?

фальшива річ
0

Усе нормально, слово "фальшивый" є в давньоруській мові, а тому за логікою декого воно українське :(
http://oldrusdict.ru/dict.html

онак
0

Пояснення тут:
фальш

Карл-Франц Ян Йосиф 23 березня 2021
онач
0

Жіночого роду.

Пояснення тут:
фальш

Карл-Франц Ян Йосиф 23 березня 2021
онака
0

Пояснення тут:
фальш

Карл-Франц Ян Йосиф 23 березня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
19 жовтня 2019

То й що, що калька, всі частини основи складені з українських відповідників. На мою думку, не варто заморочуватися із цим словом.

19 жовтня 2019

Богдане, раджу Вам прочитати за вільного часу "Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду".
Ще: http://movahistory.org.ua/wiki/Хронологія_мовних_подій_в_Україні:_зовнішня_історія_української_мови

19 жовтня 2019

Якщо ж Ви не бачите усієї трагедії того, що панівний над нами народ наповнив лексику української мови словами чужинської, убиваючи мовознавців, спалюючи словники, штучно "зближаючи" "братні мови", тоді я щиро не розумію, що Ви робите на цьому сайті.

21 червня 2020

А вихідний варіант чим не догодив?

22 червня 2020

1). <о> з *о в критім складі; 2). калька вят. "поделка".

22 червня 2020

1) що таке критий склад (я знаю лише за-критий і від-критий)?
2) що таке вят.?

23 червня 2020

Критий = закритий (полий = відкритий). Вят. = вятський = російський.

11 серпня 2020

Див. коментар Petro Tkatchenko під відповідником "підробка" у фейк :
"Так розуміју, же таке слово пішло і до Льахів?
https://wsjp.pl/do_druku.php?id_hasla=56431&id_znaczenia=0

Ја би шче зрозумів, јакби зауважили, же мусе бути «підрібка»"

7 листопада 2021

Якась повна дурня.
Я ще розумію, коли перекладають лексичні (вокзал, стаття, гайка, взвод тощо) чи семантичні (тим не менше, виглядати - выглядеть) московізми, але ж тут повна дурня.
Надайте хоч один словник, працю чи ще щось мовника-фахівця, де було б вказано, що це калька з москвинської.
Ваші "умозаключєнія" мене вже задовбали

10 листопада 2021

Слово "підробка" уперше з'являється в словниках пори СРСР, самі перевірте -
r2u.org.ua: підробка

Поділитись з друзями