Так розуміју, же таке слово пішло і до Льахів?
https://wsjp.pl/do_druku.php?id_hasla=56431&id_znaczenia=0

Ја би шче зрозумів, јакби зауважили, же мусе бути «підрібка».

Слушно.

Не вигадуйте дурниць.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Поддѣ́лывать, поддѣ́лать, ся = 1. підро́блювати, підробля́ти, підроби́ти, приро́блювати, прироби́ти (зі споду). 2. підробля́ти (С. Жел.), фальшува́ти, хвальшува́ти, підроби́ти, зфальшува́ти. — Підробляти гроші. — Хто би листи або печаті фальшував. Ст. Л. 3. підро́блювати ся, підмо́щувати ся, підлабу́знювати ся, підкида́ти ся, підстила́ти ся (С. З.), підсипа́ти ся (С. З.), мости́ти ся, лаку́зити ся (Ман.), підбармо́вувати ся, примо́щувати ся; прима́зувати ся, прилабу́знювати ся, підроби́ти ся, піднорови́ти ся, підверну́ти ся, присьо́рбати ся (С. Л.), підкинути ся, підмости́ти ся і т. д, — А Іван підсипаєть ся до пана, трохи в руку його не цїлуе. Кн. — На при кінцї і до Козаренків підлабузнив ся. Зїньк. — Вона не знала, як під кого підвернутись. Кв.

І нієдиного прикладу слова "підробка". Ви якось крізь рядки дивитеся щось там знаходячи?

<Слово вперше з'являється лише в словниках пори УРСР.>

Ви хоча б почитали про часи УРСР до т. зв. зближення мов. Тобто це до 1932-33 р-р.
Тоді ще словникарі фіксували українські слова, які вживалися й до більшовиків

Бачу сильно ви ладні захищати слова пори більшовиків.

Я вам пропоную відповідник – облуда. От за нього й проголосуйте 😊

r2u.org.ua: Облуда

Не розумію Вас.

Брехати = "ГОВОРИТИ/КАЗАТИ/РЕЧИ криво" (ще, "гавкати" про псів чи лисиць), не "ЧИНИТИ/КОЇТИ/ДІТИ/ТВОРИТИ криво". Тобто воно значить дію вербальну (розумієте, що то значить?), не фізичну, не витвір рук; а "fake" є результат дії рук, якоїсь (кривої/нечесної/нечистої) дії (не на словах).

Ви читали що я написав? Fake news - брехня.
Фізичну, витвір рук - инша справа, про це я теж написав.
А взагалі до слова "підробка" (припущеної кальки з московської) глядять і так, якщо Ви саме про це.

Так, у англійській, окрім "Fake news", є також інші різновиди "fakes", але в сучасному мовному середовищі України слово "фейк" у 99,9% вживається саме у значенні інформаційної фальшивки. Тому "брехня" якраз дуже добре "тягне" на заміну запозиченого слова.

Ваша правда - в Україні 99,9% вживається саме у значенні інформаційної фальшивки, брехні.

Я б не сказав, що префікс з тут є зайвим, префікси народжуються в багатьох дивних місцях, тому якщо він є, то най буде. Але погоджуюсь з тим що луда виходить це те саме. Можна казати й так і так.
sum.in.ua: luda

<префікси народжуються В багатьох ДИВНИХ місцях, ТОМУ ЯКЩО він Є, ТО НАЙ БУДЕ.>

???

Маю на ввазі те що й сказав. Маємо багато старих коренів до яких додаються з часом префікси, але суть разом з ним не змінюється.

<Маємо багато старих коренів до яких додаються з часом префікси, але суть разом з ним не змінюється.>

Cyto znacity xuiba cazyenwsty tacuix slwf zaïuom tẽgarem.

Odin iz pricladwf toho e tuar <знайти> — *iz-na-iti. Tuarui u inxyuix móufax: uẽt. <на-йти>, slc. <ná-jsť>, cex. <ná-jit>, lẽd. <na-jść>, bóug. <на-йда>, mcd. <на-jде>, s.-x. <нa-ћи/na-ći>, sln. <na-jti> — usé ino zu odnuim perèdcepom <na-> i zu tacuim ge znacyeinïêm hi u rous. <з-на-йти> caziõty na zaïfwsty <з->. I mene uedeity na pwdozrõ cyto <з-> tou e pro uídimõ rwznicõ wd uẽtscoho slôua.

Здоровий погляд на мову має тримати на вмі богатство та розмаїття мови, й у тій же рамці тенденції до чи йдеї про чистоту мови ( = словйянське тло в руській мові) він вимагає глядати по можливих доказіх підтвердження питомости слова, твару чи тягу, тому форми "знайти", "злуда" треба теж плекати й берегти.

Краще облуда

А руський який?

Дякую. Так і подумав був.)

Що запозичене, то зрозуміло, а щодо "галицьке", то Галичина не є Україна і слова там не українські, чи як ще розуміти, оце ваше - "галицьке"?

Це значить, що зразцева українська мова постала на основі південно-східних говірок. І недивно, бо вони мають за собою більше мовців та поширені на більшій площі, ніж південно-західні й північні говірки. А галичани, посперечавшись, чи розумніше вироблять свою зразцеву мову чи пристать на вже готову, порішили зрештою пристать на мову творів Шевченка, Марка Вовчка, Гулака-Артемовського тощо. Тому зоставте говіркам говіркове, а зразцевій мові - її південно-східну основу. Бо люди вже й без того не впізнають своєї мови в тих звуках, що чують у телевізорі.

ЛікНеп: "На запитання «Який діалект відіграв провідну роль в утворенні української мови як самостійної гілки слов’янських мов?» Г. П. Півторак, детально розглядаючи структурні ознаки
української мови, відповідає: «Південно-західні українські говори, на які впливали поліські говори та середньо-наддніпрянські». Іншу термінологію щодо діалектного членування східнослов’янської мовної території використовує Ю. Шевельов: «В основі української мови лежать галицько-подільські говірки в синтезі з південною частиною києво-поліських». Чи суперечить це твердження іншій відомій тезі: «Основу української літературної мови становлять середньо-наддніпрянські говори» (за іншою термінологією - полтавсько-київський діалект)? Неважко помітити, що в першому випадку
йдеться про українську загальнонаціональну мову, а в другому - про українську літературну мову, причому про нову літературну мову, становлення якої пов’язується з іменами Івана Котляревського і Тараса Шевченка. Отже, обидва твердження правомірні й спираються на результати наукових досліджень."

–– (Світлана Єрмоленко. Мова і українознавчий світогляд. – К.: НДІУ, 2007. – С. 56–57).

Oleksa Rusyn написав:
"люди вже й без того не впізнають своєї мови в тих звуках, що чують у телевізорі"

Наведіть факти, статистику, підтвердження своїм тезам. А якщо не маєте підтвердження своїм тезам, то кажіть від себе, а не від імені якихось невідомих "людей біля телевізорів".

Добре, що Ви вмієте ськать джерел. Тепер Вам треба ще й навчиться робить із їми дбало.
Ви мені вже якось передніше марно доводили, що творець книжки збирав приклади народної творчості в рідному місці, хоча він робив це в усяких куточках Русі.
А теперішній Ваш допис із ряду "що недочув, то добрехав". Ви наводите витяг роботи Єрмоленко, що посилається на Шевельова, та не прочитали далі, про що ж саме пише Шевельов. А пише він не про постання теперішньої зразцевої мови, а про постання мови Шевченкової й Котляревського, а саме: південно-східних говірок. Ці новожитні говірки мішані з двох старожитніх: південно-західних (галицьких і подільських) і північних (поліських). Вони постали через те, що русам доводилось не раз тікать од турків, поляків, монголо-татарів і москалів то на схід, то на захід, то на північ. Отак люди мішались, а з їми мішалась і їхня мова. Про це й Нечуй-Левицький писав (не пам'ятаю, щоправда, в якій саме роботі). Через те, що в 19 столітті південно-східні говірки мали за собою найбільше число мовців та найбільшу площу земель, з їх і постала новожитня зразцева мова.
Якби Ви самі трохи були б подумали, то були б зрозуміли, що цитуєте щось не те. Ви хоч чули колись галичан, що розмовляють говіркою? Людина зі сходу, центру та півдня Русі часто й половини не добере того, що вони кажуть.

Якої Вам треба статистики, коли в більшій частині Русі люди, що розмовляють по-руському змалку, не вживають слів "наразі", "тримати", "втручатися", "тамтешній", "валіза", "краватка", "щойно", "маєте рацію", "виконувати", "переконувати", "оточення", "перешкоджати", "за законом" тощо, а ввімкнувши телевізора, тільки їх і чують замість "тепер", "держати", "мішатись", "тамешній", "чемодан", "галстух/к", "ось тільки", "ваша правда", "справджувати", "упевняти", "околиця", "заважати", "по закону"?

Олексо, Ви тут знову змішали все докупи без жодного огляду на здоровий глузд.

1. Наразі — це дійсно польське запозичення, але воно означає «поки що» або «досі», а не «тепер»;
2. Корінь «тримати» є питомо українським і будь-які намагання безальтернативно заступити його коренем «держати» — це дегенератизм;
3. Не знаю, звідки Ви взяли слово тамешній, бо я його зроду-віку не чув у себе на сході (лише в московській мові — «тамошний»), а от «тамтешній» чув не раз (а також споріднені слова, як-от «тамтой», «з тамтого світу» тощо);
4. «Валіза» й «краватка», можливо, запозичення, але знааааачно давніші за запозичення з московської мови — чємадан, ґалстук;
5. Щойно, ось тільки — обидві форми однаково українські й жодна не є позиченою;
6. Маєте рацію — це не заміннник до «ваша правда» (а замінник до «маєте слушність» або просто «слушно»). Тут є відмінність між утямками правда-істина (антонім — неправда, брехня) та правда-справедливість (антонім — кривда);
7. Виконувати і справджувати — різні слова (як perform, make, do);
8. Переконувати й упевняти (запевняти) — дуже близькі, але семантично різні слова;
9. Оточення й околиця — геть різні слова;
10. Перешкоджати й заважати — це давні сутямки, що ніколи не заступали одне одне, а завжди вживалися поряд;
11. «За законом» проти «по закону» — тут справді суперечливий випадок, але він не має геть нічого спільного з заходом чи сходом.

P.S. Хоч я ніби й звертаюся до Вас, насправді я пишу це для тих, хто не втратив здоровий глузд і має бодай крихту клепки в голові. Тож відповідати не треба.

Олекса Русин написав: "Ви хоч чули колись галичан, що розмовляють говіркою?"

Не існує "галичан", це українці на заході України. Я неодноразово працював з ними - місяцями, там лише окремі слова іноді відрізняються, типу, пательня-сковорідка. Загалом все зрозуміло.

Олекса Русин написав: "Людина зі сходу, центру та півдня Русі часто й половини не добере того, що вони кажуть."

Була б у мене така змога, то я б забанив цього Олексу Русина - за поширення тез брехливої московитської пропаганди на цьому сайті.

Підтримую, S. Velichko.

Цей Олекса Русин (мабуть, слушніше було б назватися Олекса Москаль) постійно ображає людей. Він десь начитався якоїсь однобічної маячні і всім, хто з ним не згоден, пише, що вони не знають історії української мови. І водночас поширює різні брехні, які промовисто свідчать саме про його незнання історії української мови, або спотворене знання, що суперечить дійсності.

Спершу я думав, що це він лише мені цю дурню втовкмачує, але згодом побачив, що він намагається накласти в голову багатьом.

<Чому ви вважаєте, що це калька з російської?>

A ceomou Ui gadaiete né?

Pro mene, ya gadaiõ tô slovo tacui mogeity bouti i pitomo. U eugyno-linscéx govoréx e védomo imea pricmetui ‹lipau› /ˈlɪpɑw/ [ˈlɪ̯͡ɘpɑw, ˈlɪ̯͡ɘpɑ̝w, ˈlɪ̯͡ɘbɑw, ˈlɪ̯͡ɘbɑ̝w] zo znacyeinïami "xoud, zol/zl-; brouden, calen". Ya sam znaiõ se slovo u shyacax znacyeinïax zu ditinstua. Sia pricmeta e ôd déyeslova *‹lipati›, ôd *lip-, tou zu ròzvitcomy znacyeinïa "lipnõti, lipoc" → "lipoc = brouden" → "brouden = zol, xoud". Imea pœdstatui ‹lipa› "something bad, wrong ( ≈ fake, forgery)" imeity bouti, védé, ôd seoho déyeslova ‹lipati›. To e tacui pœud gadati i ‹lipa› "fake, forgery (← bad, ugly ← dirty ← sticky)" mogeity bouti pitomo, xotya samo imea pœdstatui ‹lipa› zu tacami znacyeinïami ya sam i ne znaiõ.