Значення слова

Зраджувати — здійснювати зраду.

Приклад вживання

Мене зрадив власний син, це зрада, якої на світі ще не було.

Походження

запозичення з польської мови
п. zdrada, zdradzić, як і ч. слц. zrada, вважається калькою свн. ver-raten «зрадити», первісно «поганою радою зіпсувати, завдати шкоди»

Приклади в інших мовах

болг. да предаде

Варіанти написання
зрадити, віроломити
Слово додав

Перекладаємо слово зраджувати

продати
9

Друс. продати, одін із тълкѡв іакого є "зрадити".

אלישע פרוש 27 січня 2020
26 грудня 2020

+++

зраджувати
6
Vadik Veselovsky 25 січня 2020
1 вересня 2020

+
Словарь Давньоруської Мови Срезнівського свідчить ще в давньоруській мові слова "ЗРАДИТИ", "ЗРАДЦА", "ИЗРАДА", "ИЗРАДЬЦА"!

3 вересня 2020

У тих Матеріалах (то не є словник) Срезнівський наводить и слова з лядської, а друс. добу розуміють різно, й доволі широко – аж до кінця XV століття, коли вже проникло повно слів из лядської.

3 вересня 2020

Ну, тут з Вами погоджуюся повністю, самому у оку попападало бачити серед переліку "давньоруських слів" слова з Москви XV століття, москалі дуже собі полюбляють пхати разом слова, яким говорив Володимир Великий, і яким говорив їхній Пьотр століття по тому.

запродувати
4

Переходити на бік ворога. Запроданець

Юра Шевчук 26 грудня 2020
13 травня

Тодї, гадаю, що вже краще перепроданець бо згідно з вікіпедією:Приставка «за-» — зі значенням досягнення результату (заадресувати, забавитися, запомога, запродати, зателефонувати, затитулю(у)вати)" є лядщизною

13 травня

<згідно з вікіпедією:Приставка «за-» — зі значенням досягнення результату (заадресувати, забавитися, запомога, запродати, зателефонувати, затитулю(у)вати)" є лядщизною>

De Wikipedia tô pisiêity?

perefétiti
4

Див. зрада під. perefét.

Відмінювання:
Praesens simplex/Futurum simplex:
однина:
І. perefétiõ
II. perefétixi
III. perefétity
множина:
І. perefétimo
II. perefétite
III. perefétẽty

Praeteritum:
однина:
І. perefétix
II. pereféti
III. pereféti
множина:
I. perefétismo
II. perefétiste
III. perefétẽ

Praesens perfectum:
однина:
I. perefétil/-a eimy/’my, esmi/’smi perefétil/-a
II. perefétil/-a e’/’s’, esi perefétil/-a
III. perefétil/-a e (eisty), e (eisty) perefétil/-a
множина:
I. perefétili (чол.)/perefétilui (жін.) ’smo, esmo perefétili/perefétilui
II. perefétili/perefétilui ’ste, este perefétili/perefétilui
III. perefétili/perefétilui sõty, sõty perefétili/perefétilui

Plusquamperfectum:
однина:
І. perefétil/-a béx/bémy/bimy
II. perefétil/-a bisi/bis’/bési/bés’
III. perefétil/-a bé, bé perefétil/-a
множина:
І. perefétili/perefétilui bésmo/bismo
II. perefétili/perefétilui béste/biste
III. perefétili/perefétilui bẽ

Futurum + "ẽti"
однина:
І. perefétiti imõ, imõ perefétiti
II. perefétiti imexi, imexi perefétiti
III. perefétiti ime, ime perefétiti
множина:
I. perefétiti imemo/imeme, imemo/imeme perefétiti
II. perefétiti imete, imete perefétiti
III. perefétiti imõty, imõty perefétiti

Futurum continuum:
однина:
І. perefétyati imõ, imõ perefétyati
II. perefétyati imexi, imexi perefétyati
III. perefétyati ime, ime perefétyati
множина:
І. perefétyati imemo/imeme, imemo/imeme perefétyati
II. perefétyati imete, imete perefétyati
III. perefétyati imõty, imõty perefétyati

Futurum perfectum + "buiti/bouti"
однина:
І. perefétil/-a bõdõ, bõdõ perefétil/-a
II. perefétil/-a bõdexi, bõdexi perefétil/-a
III. perefétil/-a bõde, bõde perefétil/-a
множина:
І. perefétili/perefétilui bõdemo/bõdeme, bõdemo/bõdeme perefétili/perefétilui
II. perefétili/perefétilui bõdete, bõdete perefétili/perefétilui
III. perefétili/perefétilui bõdõty, bõdõty perefétili/perefétilui

Conditionalis:
однина:
І. perefétil/-a buimy/buix, buimy/buix perefétil/-a
II. perefétil/-a buis’/buisi, buis’/buisi perefétil/-a
III. perefétil/-a bui/b’, bui perefétil/-a
множина:
І. perefétili/perefétilui buismo/buisme, buismo/buisme perefétili/perefétilui
II. perefétili/perefétilui buiste, buiste perefétili/perefétilui
III. perefétili/perefétilui bõ/b’, bõ perefétili/perefétilui

Continuum praesens:
однина:
І. perefétyaiõ
II. perefétyaiexi
III. perefétyaie
множина:
І. perefétyaiemo
II. perefétyaiete
III. perefétyaiõty

Praesens continuum perfectum:
однина:
І. perefétyal/-a eimy/’my, esmi/’smi perefétyal/-a
II. perefétyal/-a esi/es’/’si/’s’, esi/es’ perefétyal/-a
III. perefétyal/-a e (eisty), e (eisty) perefétyal/-a
множина:
І. perefétyali/perefétyalui esmo/’smo/esme/’sme, esmo/’smo/esme/’sme perefétyali/perefétyalui
II. perefétyali/perefétyalui este/’ste, este/’ste perefétyali/perefétyalui
III. perefétyali/perefétyalui sõty, sõty perefétyali/perefétyalui

Imperfectum/continuum praeteritum:
однина:
І. perefétyax béx/bémy/bimy perefétyal/-a
II. perefétya; bési/bés’/bisi/bis’ perefétyal/-a
III. perefétya; bé/bi perefétyal/-a
множина:
I. perefétyasmo; perefétyali/perefétyalui bismo/bisme/bésmo/bésme
II. perefétyaste; perefétyali/perefétyalui biste/béste
III. perefétyaiõ; perefétyali/perefétyalui bẽ

אלישע פרוש 4 січня 2021
6 січня 2021

Не зрозуміло. А я, горопаха, щиро намагався розгледіти Ваше письмо.

II. perefétixi, тобто «ти перевітиши»? Але ж ніхто не вживає «и» на кінці. В українській мові «робиш», «спиш», «хворієш», «палиш», не «робиши», «спиши», «хворієши», «палиши».

Praeteritum це що таке? На сторінці Вікіпедії навіть не згадується не то що українська, а будь-яка слов'янська мова.

Далі взагалі пішли якісь дивні часи, які ні від кого не чую. Спасибі, що хоч забуті форми двоїни з часів Русі не даєте.

7 січня 2021

Ни, звісно -xi там треба читати як {ʃ}, без /ɪ/ на кінці. Те написання є суто конвенція. Річ є в тім що перед первісним *y (*<ь>) слабим *е підлягало "звуженню", підвищенню артикуляції, що нині за чинним правописом передають літерою <і>, але в формах типу <читаєш, пишеш> з /ɛ/ того не сталося, бо там не було первісно *y на кінці. Моє ж письмо є снуто на морфофонематичних засадах, що передбачають залежність фонетичного значення одної літери від иншої. Тож, у разі написання -xy (<шь>) літера <e> передбачала би прочитання її як {e̝ʲ ~ i ~ e͡i̯} в формах типу <знаєш, пишеш>. Аби тому запобігти, я лишив давнє написання, етимологічне.

Термін praeteritum може бути не згадано на сторінці Wikipedia тільки тому, що то є один из способів именування відповідного часу, зовуть же його в різних мовах різно, та суть є та сама. В ягельській мові такий час зовуть Past Indefinite, або Past Simple, але то є те саме. В бовгарській його зовуть аорист.
И давши ті форми я не тверджу, що їх уживають; то є суто експеримент; але вважаю форми тих граматичних часів суть корисни, бо дають ефективніше передати часові тонкощі.

8 січня 2021

Тобто Ви просто пропонуєте писати слово з зайвою літерою, яка не читається, аби... А чому просто не писати кирилицею чи латиницею "знаєш" без різних "и", "y", "ь", ще чогось наприкінці?

6 січня 2021

Теж мало що зрозумів, але слово годже, тому +.

6 січня 2021

Теж дав був раніше +

з’юдити
2
Volodymyr Khlopan 24 січня 2020
24 січня 2020

До речі, дуже гарно!

27 січня 2020

1) за ЕСУМ юдити є "підбурювати", не "зраджувати". Чи не ліпше за "провокувати" чи чого по добі тому?;
2) коли й так, то нач є там оте зайве "з’"? Що воно дає до суті значення слова?

27 січня 2020

А й дійсно, мене мов громом ударило, та я аж тепер пригадав, що мені траплялося чути слово "юдити", "під'юджувати" в тямі "провокувати".
Ярославе, теж раджу вам добавити й до "провокувати".

21 квітня

<Ярославе>

🙄

відступатися
2

Зраджувати світогляд-відступатися від світогляду, відступник

Юра Шевчук 26 грудня 2020
лукавити
1
Карл-Франц Ян Йосиф 23 березня 2021
21 квітня

De e tam znacyeinïe "verraten; betray"?

стрибати в гречку
0

Або скакати в (чужу) гречку
Про зраду дружині або чоловікові

Maksym Czarnietski 20 квітня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
1 вересня 2020

Що за дивина — Словарь Давньоруської Мови Срезнівського свідчить ще в давньоруській мові слова "ЗРАДИТИ", "ЗРАДЦА", "ИЗРАДА", "ИЗРАДЬЦА"!

15 листопада 2021

Ну то й що?
Це давнє запозичення з польської
Але я б залишив це слово.

27 грудня 2020

> запозичення з польської мови
Ні, це не так.

15 листопада 2021

Ні, це так

20 квітня

До Чистилища.

Поділитись з друзями