Ренега́т — той, хто поступився своїми переконаннями і перейшов у табір противників; зрадник.

Прикро, коли на найвищих посадах сидять відверті ренегати та пристосуванці.

запозичення із західноєвропейських мов;
походить від слат. renegātus (іт. rinnegato «знедолений; ренегат, відступник»), пов’язаного з лат. renegāre «заперечувати», утвореним за допомогою префікса re- від дієслова neg

нім. Renegát,
фр. renégаt,
англ. renegade

• соціум і політика
• побут
• загальне

• зраджувати
• ханжа́