Гадайте скілько хочете :|

Я й не змушую кого чипати се слово, а лише даю питомі відповідники... а вам звісно ж аби ляпнути в обговорення яку дурню.

Ну, "зраджувати" вже відправили до Чистилища.
Так само буде й зі словами "зрада, зрадник"

Слова "зраджувати" більше нема в Чистилищі.

lmao

Ярославе, ви за переклад слова дах, але ж «воно стало рідним». А тепер витяг ваших слів зі сторінки «дах»:

— Це вже ознака українськості, казати дах на дах (Вадим)
— Це ознака невігластва (Ярослав)

Прислухайтеся до себе

У кого дах стало рідним? У спольщених і змосковщених, які тільки переходять на українську?
В українців скрізь рідним було — криша. Що на Волині, що на Херсонщині, що на Чернігівщині, що на Полтавщині...

Таки в Чистилищі

»В українців скрізь рідним було — криша.«

Я б не метав такі сміливі твердження

"В українців скрізь рідним було — криша. "
Де "скрізь"? Докази? Приклади в класиків, будь ласка

А ви самі неспроможні поськати?
Добре, ось, наприклад:
r2u.org.ua: Криша

У Грінченка "дах" 7, "криша" 4 в цитатах (але це тільки Н.в.). Оце от скрізь

І як це слово взагалі утворене, багато таких -ти → -ша знаєте?

А ще Етимологічний словник Огієнка почитайте. 2 т., с. 299-300

<У Грінченка "дах" 7, "криша" 4 в цитатах (але це тільки Н.в.). Оце от скрізь>
🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️
Господи, та вилізайте вже зі своїх бульбашок, послухайте, як прості люди розмовляють 🤷‍♂️

Самі послалися на словник, самі тепер тікаєте 😄
Та говорять по всякому, але ж треба розбиратися в тому, а то говорять і чужизмами, і суржиками. Стріха набагато краще слово на дах

Я ж кажу, вам мова чужа, то й мелете дурниці. До чого тут стріха? Стріха в значенні дах/криша — полонізм. Перечитайте Огієнка, там усе сказано. Наше — не вся криша, а... (Чит. Етим. сл. Огієнка)

Навіть у Грінченка є, і в Уманця-Спілки, і в ЕСУМ, та й відомо що давніше теж означало. Але якщо мова чужа, то які там деталі 😄 Неофіти, правильно-неправильно

О, хоч сказали правду, що ви не тільки часодармотрат, а й неофіт 😁🙈

Та про вас це, про вас, ви все так й не навчилися читати 🤣

Ну, читати, мабуть, уважно не навчились.
Грінченко:
Стрі́ха, -хи, ж.
1) Край соломенной крыши, выступающій за стѣну. І горобець свою стріху має. Ном. Да вже весна красна із стріх вода капле. Мет. 301.
2) Соломенная крыша. Kolb. І. 56. Ум. Стрі́шка.

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Стріха – край соломенной крыши, выступающий за стену.

Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору
Навес – пові́тка;
• н. (сарай) – шо́па;
• н. (соломен. крыши) – стрі́ха;
• н. (над крыльцом) – дашо́к (-шка);
• н. платформенный – шо́па платформо́ва.
Свес – зви́сок (-ска);
• с. (солом. кровли) – стрі́ха

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Выступ – ви́ступ, -ду; (крыши) ви́пуст, -сту; (выступ соломенной крыши) стрі́ха, -хи.

»Стріха в значенні дах/криша — полонізм.«

То є бридня, польскою ‹strzecha› значить якраз очеретяну стріху

Словник І. Керча: крыша = стріха;