Матеріали до словника говорів Буковини (70): гили́ти (також: гали́ти) "радити, рекомендувати"; ЭССЯ (VII, 221): *gyliti. Тягне через переголос до корін: *gou-l- у <гулити, гуляти, гульба, ...> (ЭССЯ VII, 170: *guliti), *ga-l- у <галити> (ЭССЯ VI, 92), *geu-l- у <жулити>, *go-l- у <голий, голити> (ЭССЯ VII, 14: *golъ(jь)).

Матеріали до словника говорів Буковини (70): гили́ти (також: гали́ти) "радити, рекомендувати"; ЭССЯ (VII, 221): *gyliti. Тягне через переголос до корін: *gou-l- у <гулити, гуляти, гульба, ...> (ЭССЯ VII, 170: *guliti), *ga-l- у <галити> (ЭССЯ VI, 92), *geu-l- у <жулити>, *go-l- у <голий, голити> (ЭССЯ VII, 14: *golъ(jь)).

Напуча́ти, напу́чувати – вказувати дорогу; давати комусь поради, настанови.
r2u.org.ua: напучувати
goroh.pp.ua: напучувати

Напучення – добрі побажання, повчальні слова, поради.
r2u.org.ua: напучення
sum.in.ua: napuchennja

Напу́тниця – наставниця.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31226-naputnycja.html#show_point

Напуча́ти, напу́чувати – вказувати дорогу; давати комусь поради, настанови.
r2u.org.ua: напучувати
goroh.pp.ua: напучувати

Напучення – добрі побажання, повчальні слова, поради.
r2u.org.ua: напучення
sum.in.ua: napuchennja

Напу́тниця – наставниця.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31226-naputnycja.html#show_point

Етимологічний Словник Української Мови:
Галити — радити.
Споріднене з давньоісландським gala «кричати», кімрським galw «звати».

Етимологічний Словник Української Мови:
Галити — радити.
Споріднене з давньоісландським gala «кричати», кімрським galw «звати».

goroh.pp.ua: напуття

Поражати — Советовать, посоветовать, помочь.
«Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали?»
«Є у мене отець-мати, та не хочуть поражати.»
«Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. Мет. 279. І порадив мене щиро, куди прямувати.»
«А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?»
r2u.org.ua: поражати

Поражати — Советовать, посоветовать, помочь.
«Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали?»
«Є у мене отець-мати, та не хочуть поражати.»
«Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. Мет. 279. І порадив мене щиро, куди прямувати.»
«А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?»
r2u.org.ua: поражати

Матеріали до словника говорів Буковини (70): гили́ти (також: гали́ти) "радити, рекомендувати"; ЭССЯ (VII, 221): *gyliti. Тягне через переголос до корін: *gou-l- у <гулити, гуляти, гульба, ...> (ЭССЯ VII, 170: *guliti), *ga-l- у <галити> (ЭССЯ VI, 92), *geu-l- у <жулити>, *go-l- у <голий, голити> (ЭССЯ VII, 14: *golъ(jь)).

Матеріали до словника говорів Буковини (70): гили́ти (також: гали́ти) "радити, рекомендувати"; ЭССЯ (VII, 221): *gyliti. Тягне через переголос до корін: *gou-l- у <гулити, гуляти, гульба, ...> (ЭССЯ VII, 170: *guliti), *ga-l- у <галити> (ЭССЯ VI, 92), *geu-l- у <жулити>, *go-l- у <голий, голити> (ЭССЯ VII, 14: *golъ(jь)).

Етимологічний Словник Української Мови:
Галити — радити.
Споріднене з давньоісландським gala «кричати», кімрським galw «звати».

Матеріали до словника говорів Буковини (70): гили́ти (також: гали́ти) "радити, рекомендувати"; ЭССЯ (VII, 221): *gyliti. Тягне через переголос до корін: *gou-l- у <гулити, гуляти, гульба, ...> (ЭССЯ VII, 170: *guliti), *ga-l- у <галити> (ЭССЯ VI, 92), *geu-l- у <жулити>, *go-l- у <голий, голити> (ЭССЯ VII, 14: *golъ(jь)).

Поражати — Советовать, посоветовать, помочь.
«Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали?»
«Є у мене отець-мати, та не хочуть поражати.»
«Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. Мет. 279. І порадив мене щиро, куди прямувати.»
«А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?»
r2u.org.ua: поражати

У множині (як чутки, байки, плітки тощо).

Від:
Галити – радити.
goroh.pp.ua: галити

Етимологічний Словник Української Мови:
Галити — радити.
Споріднене з давньоісландським gala «кричати», кімрським galw «звати».