Творено зворотнiм вѡдкыданнєм приставкы про- (див. выше слово простерети), яко чистоє основы зниклоє прасловяньскоє формы дiєслова *sterti → д.-рус. +стерети → укр. +стерети. Його значiннє было »простягти«, для значiння »пропонувати« слiд розумiти промiжну мотивацiю »простягти руку допомогы, послугы або простягти щось на збут/продаж тощо«. Вѡдмiнюваннє: я стру = »я пропоную«, ты стреш, стре, стремо, стрете, струть, дiєприкм. минулого часу: стер, стерла, стерло, стерли, стерлы (=пропонував, -ла ...), дiєприсл. минулого часу: стерши, дiєприкм. теп. часу: стручи (=пропонуючи), именник дiї, процесу, чину: стертє (= в сучасному чинному правописi: стертя).
3) Давать, предлагать, сулить. Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11337-davaty.html#show_point
Галицьке.
Тоді "додати" в цьому випадку.
Слово гарне, безумовно, втім його не відає жоден домодерний словник (
r2u.org.ua: сулити), це цілком може бути росіянізмом радянських років
Карл-Франц Ян Йосиф,
не бїда. То є давньорусьске слово, а сим для русьскої ( = української) питоме.
Карл-Франц Ян Йосиф,
ЕСУМ дає сулити за "обіцяти", а тако посу́ла за "обіцянка" й шле до словника Недїльского. То неправда що в жаднім словнику русьскім слова сього нема.
Досі, бачу, боретесь за це слово. Знайдете безумовно руські (українські) писемні пам'ятки (а не новгородські чи ще якісь північні), де це слово вживають в тямі "обіцяти"?
А ЕСУМу вірити не можна, це радянський словник, повірю лишень доказам – конкретним писемним даним!
А ще обічно стоїть питання, коли цураєтеся слова "обіцяти" називаючи його польським, то чому "сулити" даєте на "пропонувати", а не залишаєте за "обіцяти"?
אלישע פרוש,
Все ще мене їдять сумніви.
Виведення слова від давньоруського "сулѣи" все ще вважають сумнівним, і цілком може бути, що це слово не руське, а лише новгородське, ростовське чи володимиро-суздальске, яке було там, але на території Руси-України ніколи й не було. Зрештою, Київська Русь була великою державою, слово, яке було у московитів — не факт, що було нижче Шацьких озер, західніше Дону.
Те. що у литовців є всякі sū́lyti, sū́lau, siū́lyti, siū́lau "пропонувати", pasūlà "пропозиція", але схожих слів немає у словацькій, польській, лужицьких, болгарській і церковнослов'янській мовах, може вказувати, що слово з'явилось на далекій півночі, вже звідти передалося литовцям, і тільки в часи СССР перейшло Україні.
А чи вживали це слово на Київщині в часи Володимира Великого, чи знали давні русини на території України це чи схоже слово — це ще під питанням.
Зі статті Др. Северин Даниловича "Про неподільність мужицких грунтів": "Дроблять грунт не тілько у нас, а в усіх краях нашої держави, як про се переконалися посли в Раді державній з виказів, що йім передложив міністер рільництва.".
Згідно праці "ГОВІРКА СЕЛА МОГИЛЬНОЇ ГАЙСИНСЬКОГО ПОВІТУ НА ПОДІЛЛІ" Евгена Грицака (збірник НТШ, том №99) та його наступних свідчень: "Церковно-слов’янський префікс „пред" переходить у народній мові на „при" : приставляти = представляти.".
"Представляти" -> "приставляти" за зразком.
Від давньоруського (давньоукраїнського) вѣтити – "радити" (має й инші товки, зокрема в тямі просто "говорити").
Бо ж коли ми щось комусь, "пропонуємо", ми "радимо" це, тобто виходить, що давньоукраїнське "вітити" є прямим давнім відповідником сучасного "пропонувати".
Давнє забуте слово змінене до правил нашої фонетики
http://litopys.org.ua/old17/old17_44.htm
1., се є лядьске слово; русьскою було би *залічати, пратвар бо його є: *za-lētyati, від *lē-ti "ильга, може бути, є воля кому";
2. и в лядьскій воно значить инше.
Карл-Франц Ян Йосиф,
се не поможе. Русьска мова никда такого слова не зна. Ни в словнику давньорусьскої мови (за Срізнівським) його нема. Є там тільки слово "лїть" в значенні "можна; можливість; ледве (чи), хіба". Дїєслово zalecać знає тільки лядьска мова, та ще словацька як zaliečať.
אלישע פרוש, але якщо це слово є у староукраїнській, чи не можемо ми вважати його українським?
Назвище "староукраїнська мова" може збить із пантелику, бо теперішня українська мова не з її постала. Староукраїнської мови вживали тільки на письмі, і була це мішанина розмовної української, польської та церковнослов'янської мов.
Так, уся правда за Вами.
Залічати — це таме, що залічувати.
Порівняйте:
Укр. затягати — сурж. затягувати
Укр. витягати — сурж. витягувати
Укр. натягати — сурж. натягувати
Напуча́ти, напу́чувати – вказувати дорогу; давати комусь поради, настанови.
r2u.org.ua: напучувати
goroh.pp.ua: напучувати
Напучення – добрі побажання, повчальні слова, поради.
r2u.org.ua: напучення
sum.in.ua: napuchennja
Напу́тниця – наставниця.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31226-naputnycja.html#show_point
Чим вам не до вподоби це образне значення?
Простилати сходити кудись — «стелити доріжку» комусь до ходіння кудись.
рекомендувати
Слово є взято з Матерьялѡв до словника давньорусьскої мовы И. Срезневского, т. II, с. 1580-1581 (стаття на слово прострѣти), та с. 1574 (стаття на слово простирати, значiннє IV. ― пропонувати). Потреба в пошуку замiны слову пропонувати є выкликана чужѡстю слова пропонувати, яке проникло в україньску мову з латиньскоє через польску. Слово простерети є знане в сучаснѡй україньскѡй мовi в формi простерти; його итеративна форма (недоконаный, тривалый вид) є простирати.
Чому не "простирати"? И чому Ви подали й "простерети" й "стерети", якщо стверджуєте, що зайві чепені тільки засмічують мову? Чи "про-" щось означає тут?
Tou'smi dal z <pro-> prw fyxac raz, ne fémy bo yisté, ci u seiy tẽmé e zaifo.
Z ci bez <pro-> e po tomou, iz yacoho praznaca corene *ster-/*styr- iti: *"tuerd; pxati", ci znaca "roztẽgti, rozegti, xiréti", na pr., u slofé <storona> ← *"prosterte, xiroke, rozloghe, sẽgle" – bez peredcepa. Xotya, iz pamẽtoc tẽmõ "пропонувати" znaiemo ino he <prostirati>, z <pro->. Tomou’my dal oba tuara.
Дякую за відвіт.
+
пропонуйте - простерюйте? , запропонуйте - запростерив. ? ?
запропонував - (за)простерив ?
<пропонуйте - простерюйте? , запропонуйте - запростерив. ? ?
запропонував - (за)простерив ?>
"пропонуйте, запропонуйте" = ‹prœstréte› /pryˈstri͡etɛ, prʷɵˈstri͡etɛ/
"пропонуйте" (Continuous, durative-frequentative) = prostiraite /prostɪˈrajtɛ/
"пропонував, запропонував = has proposed (Perfectum)" = prosteru/prosterl /proˈstær/ + "buiti"
"пропонував, запропонував = proposed (Past Simple, Praeteritum) = prostère /prostæˈrɛ/
"пропонував, was proposing (Past Continuous)" = prostira /prostɪˈrɑ/
"пропонував, has been proposing (Perfect Continuous)" = prostirau /prostɪˈrɑw/ + "buiti"
ПОРАДИТИ
(вітити)