Творено зворотнiм вѡдкыданнєм приставкы про- (див. выше слово простерети), яко чистоє основы зниклоє прасловяньскоє формы дiєслова *sterti → д.-рус. +стерети → укр. +стерети. Його значiннє было »простягти«, для значiння »пропонувати« слiд розумiти промiжну мотивацiю »простягти руку допомогы, послугы або простягти щось на збут/продаж тощо«. Вѡдмiнюваннє: я стру = »я пропоную«, ты стреш, стре, стремо, стрете, струть, дiєприкм. минулого часу: стер, стерла, стерло, стерли, стерлы (=пропонував, -ла ...), дiєприсл. минулого часу: стерши, дiєприкм. теп. часу: стручи (=пропонуючи), именник дiї, процесу, чину: стертє (= в сучасному чинному правописi: стертя).
Слово гарне, безумовно, втім його не відає жоден домодерний словник (
r2u.org.ua: сулити), це цілком може бути росіянізмом радянських років
Карл-Франц Ян Йосиф,
не бїда. То є давньорусьске слово, а сим для русьскої ( = української) питоме.
Карл-Франц Ян Йосиф,
ЕСУМ дає сулити за "обіцяти", а тако посу́ла за "обіцянка" й шле до словника Недїльского. То неправда що в жаднім словнику русьскім слова сього нема.
Досі, бачу, боретесь за це слово. Знайдете безумовно руські (українські) писемні пам'ятки (а не новгородські чи ще якісь північні), де це слово вживають в тямі "обіцяти"?
А ЕСУМу вірити не можна, це радянський словник, повірю лишень доказам – конкретним писемним даним!
А ще обічно стоїть питання, коли цураєтеся слова "обіцяти" називаючи його польським, то чому "сулити" даєте на "пропонувати", а не залишаєте за "обіцяти"?
אלישע פרוש,
Все ще мене їдять сумніви.
Виведення слова від давньоруського "сулѣи" все ще вважають сумнівним, і цілком може бути, що це слово не руське, а лише новгородське, ростовське чи володимиро-суздальске, яке було там, але на території Руси-України ніколи й не було. Зрештою, Київська Русь була великою державою, слово, яке було у московитів — не факт, що було нижче Шацьких озер, західніше Дону.
Те. що у литовців є всякі sū́lyti, sū́lau, siū́lyti, siū́lau "пропонувати", pasūlà "пропозиція", але схожих слів немає у словацькій, польській, лужицьких, болгарській і церковнослов'янській мовах, може вказувати, що слово з'явилось на далекій півночі, вже звідти передалося литовцям, і тільки в часи СССР перейшло Україні.
А чи вживали це слово на Київщині в часи Володимира Великого, чи знали давні русини на території України це чи схоже слово — це ще під питанням.
3) Давать, предлагать, сулить. Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11337-davaty.html#show_point
Галицьке.
Тоді "додати" в цьому випадку.
Даю/давати - це пропозиція за значенням у дії
.
Це ніяке не пропонувати
.
________
Подавати = пропонувати
"надаю, подаю" - пропоную
Запропонував - подав.,
Пропонує - подає.
,
коли вже "дав" це дав - А НЕ ЗАПРОПОНУВАВ.
·
__________________________
Бо вже "давати" - що кому навіщо - даю
__________________________
/"даю"/
Пропоную Усім нам перейти до наступного розділу
/звернути увагу саме на ті галузі..
Галю,
Стерю,
Підкидую
Надаю
Подаю
Коли вже - "пропоную" - це зовсім ніяке не "даю"
бо ніби вже так вирішено/й/вирішив ЗА ВСІХ.
А саме - ПІДКИДУЮ ІДЕЮ НАПРЯМ уперед.
/
Вигоджую
(вигодити, подавати як змінне у гожий можливий кращий напрям/здобуток)
Зі статті Др. Северин Даниловича "Про неподільність мужицких грунтів": "Дроблять грунт не тілько у нас, а в усіх краях нашої держави, як про се переконалися посли в Раді державній з виказів, що йім передложив міністер рільництва.".
Від давньоруського (давньоукраїнського) вѣтити – "радити" (має й инші товки, зокрема в тямі просто "говорити").
Бо ж коли ми щось комусь, "пропонуємо", ми "радимо" це, тобто виходить, що давньоукраїнське "вітити" є прямим давнім відповідником сучасного "пропонувати".
Пояснення:
годити — задовольняти, догоджати.
під- — на зразок підсунути/висунути (пропозицію).
під- + годжати — висловлювати готовність допомогти, задовольнити якісь потреби
Уподобав ще колись там +1 (до 3)
_________________________
/підгоджаю/
Пропоную Усім нам перейти до наступного розділу
/звернути увагу саме на ті галузі..
Галю,
Стерю,
Коли вже - "пропоную" - це зовсім ніяке не "даю"
бо ніби вже так вирішено/й/вирішив ЗА ВСІХ.
А САМЕ ПІДКИДУЮ ІДЕЮ НАПРЯМ уперед.
Підгоджаю
/
Вигоджую
(вигодити, подавати як змінне у гожий можливий кращий напрям/здобуток)
· "подавати" приклад - це як пропонувати інший спосіб поведінки.
· "подавати" документи - це як пропонувати замінник чи варіянт себе як пропозицію.
НАДАВАТИ, подавати = пропонувати
"на/по/даю" - пропоную ЦЕ ВІРНО.,
Коли вже
давати що кому навіщо - даю
давати можна що завгодно й при будь-яких обставинах - ЦЕ НІЯКИМ ЧИНОМ НЕ БУДЕ "пропозицією", хібащо у непотрібному "сленг"у
Вибачте, "надаВАю"?!
Від -
galiti «кидати», праслов'янська - а це не радити , а пропонувати Й продукувати, - також близько до "просувати"! (Ствердно, у "Ратуші")
"галити" за старим вжитком на Буковині - це "пропонувати ствердно".. достеменно ще уточнюється.,
Зате коротше 🤔🙄🤷♂️
Не коротше, та й не до речі це взагалі.
Кайдашиха так зробила, як їй раяла Палажка. (І. Нечуй-Левицький)
Кажете так, ніби Ваші "напади" до речі 🙄
Авжеж, кофе, слоїк, нападати — до речі, раяти — не до речі, бо не ви додали це слово 🙄🧐
《Кайдашиха так зробила, як їй раяла Палажка. (І. Нечуй-Левицький)》
І що саме ви хочете цим довести?
《Кажете так, ніби Ваші "напади" до речі 🙄》
Добродійко, я подав слово на розгляд, а ви порівнюєте його з "доводом" д. Мудрова, що зовсім не довід. Ви обидва вимкнули логіку. Увімкніть її, то поговоримо далі.
《Авжеж, кофе, слоїк, нападати — до речі, раяти — не до речі, бо не ви додали це слово 🙄🧐》
Я жду, коли ви вдастесь до правдивих – мовознавчих – доводів.
🥱
Згідно праці "ГОВІРКА СЕЛА МОГИЛЬНОЇ ГАЙСИНСЬКОГО ПОВІТУ НА ПОДІЛЛІ" Евгена Грицака (збірник НТШ, том №99) та його наступних свідчень: "Церковно-слов’янський префікс „пред" переходить у народній мові на „при" : приставляти = представляти.".
"Представляти" -> "приставляти" за зразком.
правильний провідмінок у повноту семантики та користання саме до "пропонувати"
¬
· [відредаговано]
Наче так, але воно є давнѣшим за пропонувати, оскôлько, згôдно Нечуя-Левицького, наднѣпрянці не вѣдали сєого слова, яке було навязане пôзнѣше. I. До того ж Вы так кажете, наче я простерю питоме українське чи давнєоукраинське замѣнить, а не латинське слово, яке було навязане в часы польського володарювання. Тобто, мы ба й не доброхôтно прийняли латинське слово пропонувать, а єого навязали поляки
З Ваших посилань."Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру."Грінченко. Хіба се не то саме значеннє, в простерить"Простерить шинкар...."
Чим вам не до вподоби це образне значення?
Простилати сходити кудись — «стелити доріжку» комусь до ходіння кудись.
воно зміщуватиме з тями адже насичене своєю сталою семантикою:
"простилаю вам"
не сприймається як "пропоную", "раджу", "надаю". Але тільки як "простила-ю-є-ати"
як "лучіння" (годиться ба-на пропозицію)
/ лучу /
від "лучити" як у напрям точку зору / подання - наскількИсь влучно надати
________
Автор думки та лучіння - М.С.Я.
спрямовую й направляю - це наведення на точку зору - тобто - "пропонування / пропонувати
/
Також - наводжу
"пропонувати" - це влучний новотвар.
/
(Автор, щойно, новотваризмо, М.С.Я.)
Давнє забуте слово змінене до правил нашої фонетики
http://litopys.org.ua/old17/old17_44.htm
1., се є лядьске слово; русьскою було би *залічати, пратвар бо його є: *za-lētyati, від *lē-ti "ильга, може бути, є воля кому";
2. и в лядьскій воно значить инше.
Карл-Франц Ян Йосиф,
се не поможе. Русьска мова никда такого слова не зна. Ни в словнику давньорусьскої мови (за Срізнівським) його нема. Є там тільки слово "лїть" в значенні "можна; можливість; ледве (чи), хіба". Дїєслово zalecać знає тільки лядьска мова, та ще словацька як zaliečať.
אלישע פרוש, але якщо це слово є у староукраїнській, чи не можемо ми вважати його українським?
Назвище "староукраїнська мова" може збить із пантелику, бо теперішня українська мова не з її постала. Староукраїнської мови вживали тільки на письмі, і була це мішанина розмовної української, польської та церковнослов'янської мов.
Так, уся правда за Вами.
Напуча́ти, напу́чувати – вказувати дорогу; давати комусь поради, настанови.
r2u.org.ua: напучувати
goroh.pp.ua: напучувати
Напучення – добрі побажання, повчальні слова, поради.
r2u.org.ua: напучення
sum.in.ua: napuchennja
Напу́тниця – наставниця.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31226-naputnycja.html#show_point
Нав'язувати, пропонувати.
Вони слухають ту музичку, яку їм тулять з екранів моднуватоолігофренічні діджеї
__________________________
Бо вже "давати" - що кому навіщо - даю
__________________________
/"даю"/
Пропоную Усім нам перейти до наступного розділу
/звернути увагу саме на ті галузі..
Галю,
Стерю,
Коли вже - "пропоную" - це зовсім ніяке не "даю"
бо ніби вже так вирішено/й/вирішив ЗА ВСІХ.
А САМЕ ПІДКИДУЮ ІДЕЮ НАПРЯМ уперед.
/
___________
"Висувати"
,
"підгоджати"
,
"вигалювати"
,
"предложити"
- дійсно гожі варіянти
_____________
/
НАПОВОЛЮВАТИ
,
вповолювати
пропоную - підгоджаю
підгоджаю взяти до уваги та утвердити
(пропоную)
підгодИв їм щось таке що краще не вимовляти в слух - запропонуйте
/підгоджайте, підгодьте
_______________
"Висувати" - також гожий варіянт.
НАДАВАТИ, подавати = пропонувати
"на/по/даю" - пропоную ЦЕ ВІРНО.,
,
Коли вже
давати що кому навіщо - даю
давати можна що завгодно й при будь-яких обставинах - ЦЕ НІЯКИМ ЧИНОМ НЕ БУДЕ "пропозицією", хібащо у непотрібному "сленг"у
Підгодж/у/аю
/
Пропоную Усім нам перейти до наступного розділу
/звернути увагу саме на ті галузі..
Галю,
Стерю,
/
___________
· Підгоджую
(вигодити, подавати як змінне у гожий здобуток)
·ВІДЧУВАЄТЬСЯ ЩО КРАЩЕ саме через - "А" —
__________
підгоджАю
,
підгоджати
Лучіння
як "лучіння" (годиться ба-на пропозицію)
/
Вже "лучити" - подавати/пропонувати бачення/спрям/точку зору..
від "лучити" як у напрям точку зору / подання - наскількИсь влучно надати
________
/
спрямовувати
,
направляти
1
спрямовую й направляю - це наведення на точку зору - тобто - "пропонування / пропонувати
/
Також - наводжу
ліпувати
__________
..
"ліпую новотвар до одмінка.."
Від. "ліпування" /пропозиція /
(новотвар, знаданий щойно,
/
(новотвар, наданий щойно, наразі є остаточно захищеним заділом)
рекомендувати
Слово є взято з Матерьялѡв до словника давньорусьскої мовы И. Срезневского, т. II, с. 1580-1581 (стаття на слово прострѣти), та с. 1574 (стаття на слово простирати, значiннє IV. ― пропонувати). Потреба в пошуку замiны слову пропонувати є выкликана чужѡстю слова пропонувати, яке проникло в україньску мову з латиньскоє через польску. Слово простерети є знане в сучаснѡй україньскѡй мовi в формi простерти; його итеративна форма (недоконаный, тривалый вид) є простирати.
Чому не "простирати"? И чому Ви подали й "простерети" й "стерети", якщо стверджуєте, що зайві чепені тільки засмічують мову? Чи "про-" щось означає тут?
Tou'smi dal z <pro-> prw fyxac raz, ne fémy bo yisté, ci u seiy tẽmé e zaifo.
Z ci bez <pro-> e po tomou, iz yacoho praznaca corene *ster-/*styr- iti: *"tuerd; pxati", ci znaca "roztẽgti, rozegti, xiréti", na pr., u slofé <storona> ← *"prosterte, xiroke, rozloghe, sẽgle" – bez peredcepa. Xotya, iz pamẽtoc tẽmõ "пропонувати" znaiemo ino he <prostirati>, z <pro->. Tomou’my dal oba tuara.
Дякую за відвіт.
+
пропонуйте - простерюйте? , запропонуйте - запростерив. ? ?
запропонував - (за)простерив ?
<пропонуйте - простерюйте? , запропонуйте - запростерив. ? ?
запропонував - (за)простерив ?>
"пропонуйте, запропонуйте" = ‹prœstréte› /pryˈstri͡etɛ, prʷɵˈstri͡etɛ/
"пропонуйте" (Continuous, durative-frequentative) = prostiraite /prostɪˈrajtɛ/
"пропонував, запропонував = has proposed (Perfectum)" = prosteru/prosterl /proˈstær/ + "buiti"
"пропонував, запропонував = proposed (Past Simple, Praeteritum) = prostère /prostæˈrɛ/
"пропонував, was proposing (Past Continuous)" = prostira /prostɪˈrɑ/
"пропонував, has been proposing (Perfect Continuous)" = prostirau /prostɪˈrɑw/ + "buiti"
"Висувати"
,
"підгоджати"
,
"вигалювати"
,
"предложити"
- дійсно гожі варіянти
.
Але чому даєте "простерети", а не поширене "простерти"? Є десь засвідчена подоба з повноголоссям? Бачу, шо московська має "простереть" ( https://ru.wiktionary.org/wiki/простереть ), та як тоді розуміти нашу подобу "простерти"? Чужою вона бути не може, бо ні в бовгарській, ні в польській *prosterti не дало би "-ster-", як знаю. Теж цікаво про "терти" та московське "тереть". На думку спадає лише, шо десь розвинулися подоби з коротким *ь - *ptostьrti, *tьrti. Чи, можливо, вони піддалися впливу їх ітеративних подіб з *ь - *prostьrati ("простирати"), "-tьrati" ("-тирати").
"-ети"? Це як?
+, теж цікаво. Може вже через і якщо ять, або ще якось
Чи справді просто простирати