Творено зворотнiм вѡдкыданнєм приставкы про- (див. выше слово простерети), яко чистоє основы зниклоє прасловяньскоє формы дiєслова *sterti → д.-рус. +стерети → укр. +стерети. Його значiннє было »простягти«, для значiння »пропонувати« слiд розумiти промiжну мотивацiю »простягти руку допомогы, послугы або простягти щось на збут/продаж тощо«. Вѡдмiнюваннє: я стру = »я пропоную«, ты стреш, стре, стремо, стрете, струть, дiєприкм. минулого часу: стер, стерла, стерло, стерли, стерлы (=пропонував, -ла ...), дiєприсл. минулого часу: стерши, дiєприкм. теп. часу: стручи (=пропонуючи), именник дiї, процесу, чину: стертє (= в сучасному чинному правописi: стертя).
<Наголос?>
/stəˈrɛtɪ/
»Стерю«
Œd ‹steréti›, 1. os. eid. tep. e ‹styrõ› /strʊ/.
»Як це, -ети?«
Aino, he u ‹meréti : myré›, ‹peréti : pyré›. Nuinie, e zamiesty ‹meréti›, ‹peréti› coristano yz utorinnuix tvarœu: ‹merti›, ‹perti›, ta iesce poceatcomy XX. stl. u pd.-zx. cnigax sõty viedomui pràvilnœi tvarui na ‹•eré•›.
Також про це див. "Історична фонологія..." Шевельова, розділ 6.6., частина г)
пропонувати - простирати
Тут є і таке, під ним про нього й пишіть
У Грінченка є зачерети (зачерпнути, рідко зачерпти, зачерти), у Желехівського вичерети, жерети, зачерети, зжерети, мерети, розтерети
《У Грінченка є зачерети (зачерпнути, рідко зачерпти, зачерти), у Желехівського вичерети, жерети, зачерети, зжерети, мерети, розтерети》
Галицька морфологія.
Або ще давня
»Або ще давня«
Ta yasna riecy, atge Zaxœd (pœudeny i pœunœcy) e cde liepche izbereug perédaigne daunerousscoie móuvui, neigy t. z. „Velica Oucrayina“.
《Або ще давня》
Це так само довід проти такої форми. Нащо теперішній мові мертвечина?
»Ta yasna riecy, atge Zaxœd (pœudeny i pœunœcy) e cde liepche izbereug perédaigne daunerousscoie móuvui, neigy t. z. „Velica Oucrayina“.«
Ба ні, на Заході щось збереглось, а щось — зникло. Не більше, й не менше, як на Сході
І що з того?
То до Олисієвого нападу
Ясно.
» „Ба ні“ «
»Cde liepche« ne znacity „use“. Riecy yasna, ne use, ta ne e prauda ógy cœilcœist goublenoho i zaxovanoho e na Zaxodie ta Uzxodie e pritocyna.
Ya xuibix iz »Zaxœd (pœudeny i pœunœcy)«, atge Pœunœcy e ocremo, uclioucyno uzxœd Pœunoci. Ta xay tó ne vedé u omanõ: ci ne use „izberégene“ na pœudnie Uzxodou e prinesene bõdy yz pœudne ci pœunoci Zaxodou abo yz Pœunoci (u viedgeysco-móuniçsce tchouittie — ne zemlepisscui, otge ucliouciuxi Cuyeüscinõ ta Pœultauscinõ).
Ta i tac, xotcha recene ógy na pœudnie Uzxodou sõty dauniœi i perviesnœi prõgui yz Zaxodou ta yz vidgeyscoie Pœunoci mogé vesti do muilnoho œdvodou ogy, bõdy simy, tomou e pœudeny Uzxodou izbereug i daunye yz Zaxodou i daunye yz Pœunoci, ne e tó tac. Za pervche, samo miechaigne prõgœu Zaxodou i Pœunoci ouge ne e izberégeigne, za drougue yzceadçi peréseilçœu yz Zaxodou ci Pœunoci na Uzxœd bea goubili ci malo yz móuvui svoyix prasciourœu, i na cœneç, panœuna na Uzxodie veatsca móuva vuitiesni i bœilcheist toho cyto osta.
A na Zaxodie panoua leadsca, to mrilo bui, tam leadsca vuitiesni bœilcheist daunix perviesnuix prõgœu. Ta tó ne e tac. Za pervche, na Zaxodie ci Pœudni bie lioud perviesno na svoyie zemlie, a po tatariex tó bie ino pervche peréseleigne na Zaxœd, otge goubleno bie menche, za drougue, leadske e legche œdocremiti œd pitomo rousscoho, i za tréite, inde leadsca, proti veatscoie na Uzxodie, e tacui pœdperla zaxovaigne decotruix perviesnuix rousscuix prœgœu.
___
Iesce, cto cazié „ba ni“? Tó e prosto ‹ba›.
»Це так само довід проти такої форми. Нащо теперішній мові мертвечина?«
Tó ne e jaden „dovœd“. Ta „mertvcina“ e daunia ino pri cœnçie XIX stl. na Zaxodie, otge douge tacui giva.
Ваші сповістки латинською максимовичівкою мені – даремна праця. Як хочете, щоб вас читали, пишіть зручним письмом.
3) Давать, предлагать, сулить. Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11337-davaty.html#show_point
Галицьке.
Тоді "додати" в цьому випадку.
Даю/давати - це пропозиція за значенням у дії
.
Це ніяке не пропонувати
.
________
Подавати = пропонувати
"надаю, подаю" - пропоную
Запропонував - подав.,
Пропонує - подає.
,
коли вже "дав" це дав - А НЕ ЗАПРОПОНУВАВ.
·
__________________________
Бо вже "давати" - що кому навіщо - даю
__________________________
/"даю"/
Пропоную Усім нам перейти до наступного розділу
/звернути увагу саме на ті галузі..
Галю,
Стерю,
Підкидую
Надаю
Подаю
Коли вже - "пропоную" - це зовсім ніяке не "даю"
бо ніби вже так вирішено/й/вирішив ЗА ВСІХ.
А саме - ПІДКИДУЮ ІДЕЮ НАПРЯМ уперед.
/
Вигоджую
(вигодити, подавати як змінне у гожий можливий кращий напрям/здобуток)
Слово гарне, безумовно, втім його не відає жоден домодерний словник (
r2u.org.ua: сулити), це цілком може бути росіянізмом радянських років
Карл-Франц Ян Йосиф,
не бїда. То є давньорусьске слово, а сим для русьскої ( = української) питоме.
Карл-Франц Ян Йосиф,
ЕСУМ дає сулити за "обіцяти", а тако посу́ла за "обіцянка" й шле до словника Недїльского. То неправда що в жаднім словнику русьскім слова сього нема.
Досі, бачу, боретесь за це слово. Знайдете безумовно руські (українські) писемні пам'ятки (а не новгородські чи ще якісь північні), де це слово вживають в тямі "обіцяти"?
А ЕСУМу вірити не можна, це радянський словник, повірю лишень доказам – конкретним писемним даним!
А ще обічно стоїть питання, коли цураєтеся слова "обіцяти" називаючи його польським, то чому "сулити" даєте на "пропонувати", а не залишаєте за "обіцяти"?
אלישע פרוש,
Все ще мене їдять сумніви.
Виведення слова від давньоруського "сулѣи" все ще вважають сумнівним, і цілком може бути, що це слово не руське, а лише новгородське, ростовське чи володимиро-суздальске, яке було там, але на території Руси-України ніколи й не було. Зрештою, Київська Русь була великою державою, слово, яке було у московитів — не факт, що було нижче Шацьких озер, західніше Дону.
Те. що у литовців є всякі sū́lyti, sū́lau, siū́lyti, siū́lau "пропонувати", pasūlà "пропозиція", але схожих слів немає у словацькій, польській, лужицьких, болгарській і церковнослов'янській мовах, може вказувати, що слово з'явилось на далекій півночі, вже звідти передалося литовцям, і тільки в часи СССР перейшло Україні.
А чи вживали це слово на Київщині в часи Володимира Великого, чи знали давні русини на території України це чи схоже слово — це ще під питанням.
Зі статті Др. Северин Даниловича "Про неподільність мужицких грунтів": "Дроблять грунт не тілько у нас, а в усіх краях нашої держави, як про се переконалися посли в Раді державній з виказів, що йім передложив міністер рільництва.".
»калька з "Предложить"«
То калька з лат. ‹propono›
Від давньоруського (давньоукраїнського) вѣтити – "радити" (має й инші товки, зокрема в тямі просто "говорити").
Бо ж коли ми щось комусь, "пропонуємо", ми "радимо" це, тобто виходить, що давньоукраїнське "вітити" є прямим давнім відповідником сучасного "пропонувати".
Пояснення:
годити — задовольняти, догоджати.
під- — на зразок підсунути/висунути (пропозицію).
під- + годжати — висловлювати готовність допомогти, задовольнити якісь потреби
Уподобав ще колись там +1 (до 3)
_________________________
/підгоджаю/
Пропоную Усім нам перейти до наступного розділу
/звернути увагу саме на ті галузі..
Галю,
Стерю,
Коли вже - "пропоную" - це зовсім ніяке не "даю"
бо ніби вже так вирішено/й/вирішив ЗА ВСІХ.
А САМЕ ПІДКИДУЮ ІДЕЮ НАПРЯМ уперед.
Підгоджаю
/
Вигоджую
(вигодити, подавати як змінне у гожий можливий кращий напрям/здобуток)
· "подавати" приклад - це як пропонувати інший спосіб поведінки.
· "подавати" документи - це як пропонувати замінник чи варіянт себе як пропозицію.
НАДАВАТИ, подавати = пропонувати
"на/по/даю" - пропоную ЦЕ ВІРНО.,
Коли вже
давати що кому навіщо - даю
давати можна що завгодно й при будь-яких обставинах - ЦЕ НІЯКИМ ЧИНОМ НЕ БУДЕ "пропозицією", хібащо у непотрібному "сленг"у
Вибачте, "надаВАю"?!
»Вибачте, "надаВАю"?!«
Може бути
Від -
galiti «кидати», праслов'янська - а це не радити , а пропонувати Й продукувати, - також близько до "просувати"! (Ствердно, у "Ратуші")
"галити" за старим вжитком на Буковині - це "пропонувати ствердно".. достеменно ще уточнюється.,
Зате коротше 🤔🙄🤷♂️
Не коротше, та й не до речі це взагалі.
Кайдашиха так зробила, як їй раяла Палажка. (І. Нечуй-Левицький)
Кажете так, ніби Ваші "напади" до речі 🙄
Авжеж, кофе, слоїк, нападати — до речі, раяти — не до речі, бо не ви додали це слово 🙄🧐
《Кайдашиха так зробила, як їй раяла Палажка. (І. Нечуй-Левицький)》
І що саме ви хочете цим довести?
《Кажете так, ніби Ваші "напади" до речі 🙄》
Добродійко, я подав слово на розгляд, а ви порівнюєте його з "доводом" д. Мудрова, що зовсім не довід. Ви обидва вимкнули логіку. Увімкніть її, то поговоримо далі.
《Авжеж, кофе, слоїк, нападати — до речі, раяти — не до речі, бо не ви додали це слово 🙄🧐》
Я жду, коли ви вдастесь до правдивих – мовознавчих – доводів.
🥱
Згідно праці "ГОВІРКА СЕЛА МОГИЛЬНОЇ ГАЙСИНСЬКОГО ПОВІТУ НА ПОДІЛЛІ" Евгена Грицака (збірник НТШ, том №99) та його наступних свідчень: "Церковно-слов’янський префікс „пред" переходить у народній мові на „при" : приставляти = представляти.".
"Представляти" -> "приставляти" за зразком.
правильний провідмінок у повноту семантики та користання саме до "пропонувати"
¬
· [відредаговано]
Наче так, але воно є давнѣшим за пропонувати, оскôлько, згôдно Нечуя-Левицького, наднѣпрянці не вѣдали сєого слова, яке було навязане пôзнѣше. I. До того ж Вы так кажете, наче я простерю питоме українське чи давнєоукраинське замѣнить, а не латинське слово, яке було навязане в часы польського володарювання. Тобто, мы ба й не доброхôтно прийняли латинське слово пропонувать, а єого навязали поляки
З Ваших посилань."Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру."Грінченко. Хіба се не то саме значеннє, в простерить"Простерить шинкар...."
бо як може бути -ети?
є як "простягати" у Грінченка r2u.org.ua: простирати
Онов. під стерети є як саме може бути
»бо як може бути -ети?«
Mogé, ke bui’ste znali viedgiyscõ rousscoie móuvui. Iesce pone (at least) pri cœnçie XIX. sutolieittya u pœudenno-zaxœdnœmy rœznovidie rousscoie móuvui bie pitim tvar ‹meréti› zamiesty ‹merti› „to die“. Riecy ‹steréti› e œd *sterti tac samo he ‹meréti› œd *merti, ci ‹peréti› œd *perti zamiesty ‹perti›, ci ‹geréti› œd *gerti zamiesty ‹gerti›. Tvarui ‹merti›, ‹perti›, ‹gerti› sõty novieychi, vuiniclui yz rœunaigna za 0-stõpenemy *y u tvariex teperiexyneho tchasou, por. *merti → ‹meréti› proti *myrety → ‹myré› a œdsi novotvar → ‹merti›, *perti → ‹peréti› proti *pyréty → ‹pyré› a œdsi novotvar → ‹perti›; tac i iz ‹prosterti› — tó e yn novotvar œd ‹prœstyré, prœstyrõ, prœstyrexi ...› zamiesty perviesnoho *prosterti → ‹prosteréti›.
Так-так, я от ще до вашої відповіді дописав сюди, що на цій сторінці під словом "стерети" про це написано. Хоча тут додали ще інформації
Чим вам не до вподоби це образне значення?
Простилати сходити кудись — «стелити доріжку» комусь до ходіння кудись.
воно зміщуватиме з тями адже насичене своєю сталою семантикою:
"простилаю вам"
не сприймається як "пропоную", "раджу", "надаю". Але тільки як "простила-ю-є-ати"
як "лучіння" (годиться ба-на пропозицію)
/ лучу /
від "лучити" як у напрям точку зору / подання - наскількИсь влучно надати
________
Автор думки та лучіння - М.С.Я.
спрямовую й направляю - це наведення на точку зору - тобто - "пропонування / пропонувати
/
Також - наводжу
"пропонувати" - це влучний новотвар.
/
(Автор, щойно, новотваризмо, М.С.Я.)
Давнє забуте слово змінене до правил нашої фонетики
http://litopys.org.ua/old17/old17_44.htm
1., се є лядьске слово; русьскою було би *залічати, пратвар бо його є: *za-lētyati, від *lē-ti "ильга, може бути, є воля кому";
2. и в лядьскій воно значить инше.
Карл-Франц Ян Йосиф,
се не поможе. Русьска мова никда такого слова не зна. Ни в словнику давньорусьскої мови (за Срізнівським) його нема. Є там тільки слово "лїть" в значенні "можна; можливість; ледве (чи), хіба". Дїєслово zalecać знає тільки лядьска мова, та ще словацька як zaliečať.
אלישע פרוש, але якщо це слово є у староукраїнській, чи не можемо ми вважати його українським?
Назвище "староукраїнська мова" може збить із пантелику, бо теперішня українська мова не з її постала. Староукраїнської мови вживали тільки на письмі, і була це мішанина розмовної української, польської та церковнослов'янської мов.
Так, уся правда за Вами.
Напуча́ти, напу́чувати – вказувати дорогу; давати комусь поради, настанови.
r2u.org.ua: напучувати
goroh.pp.ua: напучувати
Напучення – добрі побажання, повчальні слова, поради.
r2u.org.ua: напучення
sum.in.ua: napuchennja
Напу́тниця – наставниця.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31226-naputnycja.html#show_point
Нав'язувати, пропонувати.
Вони слухають ту музичку, яку їм тулять з екранів моднуватоолігофренічні діджеї
Заохочувати кого-небудь робити щось.
до чого. Бути поштовхом до якої-небудь дії, вияву чогось.
goroh.pp.ua: Понукати
goroh.pp.ua: Спонукати
У деjаких кльучах
Вона пропонуje тобі приjти до неі до дому-Вона припрошуjе тобі приjти до неі на роботу
__________________________
Бо вже "давати" - що кому навіщо - даю
__________________________
/"даю"/
Пропоную Усім нам перейти до наступного розділу
/звернути увагу саме на ті галузі..
Галю,
Стерю,
Коли вже - "пропоную" - це зовсім ніяке не "даю"
бо ніби вже так вирішено/й/вирішив ЗА ВСІХ.
А САМЕ ПІДКИДУЮ ІДЕЮ НАПРЯМ уперед.
/
___________
"Висувати"
,
"підгоджати"
,
"вигалювати"
,
"предложити"
- дійсно гожі варіянти
_____________
/
НАПОВОЛЮВАТИ
,
вповолювати
пропоную - підгоджаю
підгоджаю взяти до уваги та утвердити
(пропоную)
підгодИв їм щось таке що краще не вимовляти в слух - запропонуйте
/підгоджайте, підгодьте
_______________
"Висувати" - також гожий варіянт.
НАДАВАТИ, подавати = пропонувати
"на/по/даю" - пропоную ЦЕ ВІРНО.,
,
Коли вже
давати що кому навіщо - даю
давати можна що завгодно й при будь-яких обставинах - ЦЕ НІЯКИМ ЧИНОМ НЕ БУДЕ "пропозицією", хібащо у непотрібному "сленг"у
Підгодж/у/аю
/
Пропоную Усім нам перейти до наступного розділу
/звернути увагу саме на ті галузі..
Галю,
Стерю,
/
___________
· Підгоджую
(вигодити, подавати як змінне у гожий здобуток)
·ВІДЧУВАЄТЬСЯ ЩО КРАЩЕ саме через - "А" —
__________
підгоджАю
,
підгоджати
Лучіння
як "лучіння" (годиться ба-на пропозицію)
/
Вже "лучити" - подавати/пропонувати бачення/спрям/точку зору..
від "лучити" як у напрям точку зору / подання - наскількИсь влучно надати
________
/
спрямовувати
,
направляти
1
спрямовую й направляю - це наведення на точку зору - тобто - "пропонування / пропонувати
/
Також - наводжу
ліпувати
__________
..
"ліпую новотвар до одмінка.."
Від. "ліпування" /пропозиція /
(новотвар, знаданий щойно,
/
(новотвар, наданий щойно, наразі є остаточно захищеним заділом)
@Римидолов Вертислово
Слово є взято з Матерьялѡв до словника давньорусьскої мовы И. Срезневского, т. II, с. 1580-1581 (стаття на слово прострѣти), та с. 1574 (стаття на слово простирати, значiннє IV. ― пропонувати). Потреба в пошуку замiны слову пропонувати є выкликана чужѡстю слова пропонувати, яке проникло в україньску мову з латиньскоє через польску. Слово простерети є знане в сучаснѡй україньскѡй мовi в формi простерти; його итеративна форма (недоконаный, тривалый вид) є простирати.
Чому не "простирати"? И чому Ви подали й "простерети" й "стерети", якщо стверджуєте, що зайві чепені тільки засмічують мову? Чи "про-" щось означає тут?
Tou'smi dal z <pro-> prw fyxac raz, ne fémy bo yisté, ci u seiy tẽmé e zaifo.
Z ci bez <pro-> e po tomou, iz yacoho praznaca corene *ster-/*styr- iti: *"tuerd; pxati", ci znaca "roztẽgti, rozegti, xiréti", na pr., u slofé <storona> ← *"prosterte, xiroke, rozloghe, sẽgle" – bez peredcepa. Xotya, iz pamẽtoc tẽmõ "пропонувати" znaiemo ino he <prostirati>, z <pro->. Tomou’my dal oba tuara.
Дякую за відвіт.
+
пропонуйте - простерюйте? , запропонуйте - запростерив. ? ?
запропонував - (за)простерив ?
<пропонуйте - простерюйте? , запропонуйте - запростерив. ? ?
запропонував - (за)простерив ?>
"пропонуйте, запропонуйте" = ‹prœstréte› /pryˈstri͡etɛ, prʷɵˈstri͡etɛ/
"пропонуйте" (Continuous, durative-frequentative) = prostiraite /prostɪˈrajtɛ/
"пропонував, запропонував = has proposed (Perfectum)" = prosteru/prosterl /proˈstær/ + "buiti"
"пропонував, запропонував = proposed (Past Simple, Praeteritum) = prostère /prostæˈrɛ/
"пропонував, was proposing (Past Continuous)" = prostira /prostɪˈrɑ/
"пропонував, has been proposing (Perfect Continuous)" = prostirau /prostɪˈrɑw/ + "buiti"
"Висувати"
,
"підгоджати"
,
"вигалювати"
,
"предложити"
- дійсно гожі варіянти
.
Але чому даєте "простерети", а не поширене "простерти"? Є десь засвідчена подоба з повноголоссям? Бачу, шо московська має "простереть" ( https://ru.wiktionary.org/wiki/простереть ), та як тоді розуміти нашу подобу "простерти"? Чужою вона бути не може, бо ні в бовгарській, ні в польській *prosterti не дало би "-ster-", як знаю. Теж цікаво про "терти" та московське "тереть". На думку спадає лише, шо десь розвинулися подоби з коротким *ь - *ptostьrti, *tьrti. Чи, можливо, вони піддалися впливу їх ітеративних подіб з *ь - *prostьrati ("простирати"), "-tьrati" ("-тирати").
"-ети"? Це як?
+, теж цікаво. Може вже через і якщо ять, або ще якось
Чи справді просто простирати
Онов. Під "стерети" відповіли
А як тоді сказати запропонуй? Простери?
+ але тяжко запам'ятати
простерти, простирати
Галицька морфологія.