Від "мотяг/мотюг" — шахрай.
ЕСУМ (мотати): goroh.pp.ua: мотати
+, ale, prosiõ, uzuertaite na stanwfne uidanïe SIRM: https://ukraineclub.net/etymologichnyii-slovnyk-ukraiinskoii-movy (u DjVu), a ne na "gòrôx".
Дякую. Коли є більше бажання й часу, то відкриваю сам словник.
Чим Вам так "горох" не вгодив?
Не ідеальний, але це ж не значить, що прям іноді не можна використати.
Тобто? Не второпав.
<Тобто? Не второпав.>
+
r2u.org.ua: обманювати
Деколи м відпадає.
Також "оманювати" від "омана".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35173-omanjuvaty.html#show_point
Як видно, в українській мові значення зовсім не таке, як у московського поддуривать «наводити на лихе діло».
Підпуска́ти, підво́зити москаля́ — Лгать, надувать, обманывать.
Не слухайте, батьки, сього ледащиці: підвезе він вам москаля!.. Не москаля я вам підвіз, а роблю все по правді. К. ЧР. 376.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29039-moskal.html#show_point
Від махати, іноді ще кажуть "намахати". Не впевнена, проте допускаю, що може бути наше.
Не знаю. Може Ви знаєте звідки ‹л› у словах рубль, пустеля? Може від махло → махлити...
Уво́дити — Обманывать, обмануть. «Він мене уводить, до иншої ходить».
r2u.org.ua: уводити
Плюс! Співзвучне з висловом "вводити в оману".
Вираз «вводити в оману» це українізована копія російського «вводить в заблуждение» навʼязаний за радянських часів. Замість цього ми маємо такі вирази:
забивати баки кому
замилювати очі кому
збивати з пантелику кого
наводити полуду на очі кому
заводити на манівці кого
Це добре, коли слово має великий синонімічний ряд, однак коли воно замінює інші питоміші форми, це стає збідненням мови.
https://maysterni.com/p1.htm#part_1, розділ Х
Калька моск. "вводить в заблуждение".
«Калька моск. "вводить в заблуждение".»
Veat. ‹вводить› u ‹"вводить в заблуждение› e œd *u-vod- "to lead in; (lat.) inferre, inducere", a rous. ‹уводить ~ вводить› u ‹«Він мене уводить, до иншої ходить»› e œd *ou-vod- "lead away, astray; (lat.) auferre".
U rous. ‹uvesti / uvoditi u omanõ› e ‹u- + ved-, vod-›, a u ‹ouvesti, ouvoditi› e ‹ou-›.