Значення слова

Мракобісся — негативне ставлення до освіти і прогресу, відсталість, реакційність.

Приклад вживання

Термін «мракобесие» виник у Росії 19 ст. У країнах Західної Європи вживається термін «обскурантизм». Центральне місце в мракобіссі займає захист догм. Бувши явно лайливим, це слово застосовується не в його конкретнім значенні, хоча теоретично можливо його застосування в точному термінологічному змісті.

Походження

рос. мракобесие

Приклади в інших мовах

лат. obscurans

Варіанти написання
морокобісся, мракобєсіє, релігійне мракобісся, obscurans, обскурантизм
Слово додав

Перекладаємо слово мракобісся

мо́рок, мо́роч(ь)
8

Хоча в слвц. є tmár, tmársky, tmárstvo за "мракобес", "мракобесный", "мракобесие", в рус.м., я рівнив різні товки від *tym- з різними товки від *mork-, товки негативні суть, де більше, в словах від другого кореня, ба, від первого негативних, намній таких сильно негативних, ги від *mork- нема. Тому я гадаю корінь *mork- ту годить значно ліпше. Рівни вибрані негат. товки від *mork- (з ЕСУМ): мо́рок/моро́ка "нечиста сила", моро́чити "вводити в оману, дурити", обморо́чувати "збивати з пантелику", па́морочити "притупляти свідомість", також опосередковано: заморо́ка "задушливі випари; чарівниця", па́морок "потемніння в очах", мо́рок "смертельний жах", па́морока "туман, імла". Від *tym- у рус. слів емоц.-негат.-оціночних понять про свідомість нема – там, де більше, похідні точаться коло властивостей освітлення, фарби, відтінків тощо.

אלישע פרוש 31 січня 2020
31 січня 2020

Влучно, бо слова пов'язані зі світлом є "антагоністами" мракобісся, темряви та мороку: "освіта", "освіченість", "світоч"/"світило".

биртацтво
5

burtacstuo
Вимова: {bʌ̝rˈtɑt͡s.twɔ ~ bɤrˈtɑt͡s.twɔ ~ bu̟rˈtɑt͡s.twɔ ~ bʌ̝rˈtɑt͡s.two ~ bu̟rˈtɑt͡s.two}.
*бъртачьство; ЕСУМ: борта́к "тупа, дурна, груба людина; телепень" ← борт/борта *бъртъ/бърта "дѫплавє полѣно, дѫплавъи пьнь, дѫплава колода".

אלישע פרוש 31 січня 2020
тьмінь
5

Мракобесие – те́мінь і воро́жість. (Російсько-український словник 1930р. О. Ізюмова)
r2u.org.ua: темінь

3 лютого 2020

+, іносє. Та морок/морочь є всє лѣпшє, за їм бо сѫть бѡльшє негативні (емоційно-оціночні) слова.

3 лютого 2020

Слово "тьмінь" гарне, хотілося би і його куди-небудь дати на якусь тяму.

4 лютого 2020

Кудись та буде.

4 лютого 2020

Радо мені се чути :)

27 травня 2020

А мені це більше а морок подобається. Цікаве, коротке, незвичне.

ковтунство
3

cultounstuo
Вимова: {kʌ̝wˈtunstwɔ ~ kɤwˈtunstwɔ ~ ku̟wˈtunstwɔ ~ kɤwˈtunt͡s.twɔ ~ kɤwˈtunt͡swɔ ~ gɤwˈtunstwɔ ~ kɘwˈtunstwɔ ~ -wo ~ ...}.

ЕСУМ ковту́н "філістер, обиватель, міщанин" ← "людина з куйовдженим волосся ← куйовджене волосся" ← [ковт] кълт *kult- "що висить" (→ "сережки", "котики-бруньки на дереві", "ганчірка; клапоть", "шмат", "пасма волосся").

אלישע פרוש 31 січня 2020
31 січня 2020

До чого "міщанин" до "мракобісся" зовсім не ясно.

31 січня 2020

У сього слова є тълк "мѣщѣнін" мѣнєно негативний, а нє нейтральний. Тут є мѣнєно нє просто "жітель, мѣшьканьц мѣста, городжѣнін", а "мѣщѣнін - грѫбъи, нєвѣджа, грѧзлъи в старъіх глѧдѣх і марнъіх вѣрах, бобонах". Сам зѧбівъи корень *кълт- тълку "трѣпанє, куіълджєнє волосіє", ѡд іакого нічє ("виник, з’явився, постав") тълк "мѣщѣнін" у слова кълтун є пьрвѣсно негативний.

31 січня 2020

Не переконали, у словнику немає нічого про те, що слово має негативний відтінок.
Пробачте, я поважаю Вас за, як розумію, щиру любов до мовознавства, української мови та історичної справедливости, але тут я не бачу прямих доказів, що значення слова було лиш негативне – бо якщо це дійсно так, то дивно, що в словнику не писано щось на взір "з негативним сенсом" тощо.

1 лютого 2020

А "сплутане волосся на голові", "небагатий шляхтич або міщанин (ЗНЕВАЖЛИВЕ ПРІЗВИЩЕ)", "далі, відстала, обмежена, дріб’язкова людина", "філістер" сѫть дліа Вас емоційно нейтральні чі позитивні патѣнкъі?? Чі Въі іако слово "філістер" розумѣієтє?
Іно, чьто кріво там пішє ЕСУМ, ожє то є іспосѫда із лѧдскої в русскѫ, чьто, на дѣлѣ, є із русскої в лѧдскѫ; а ть жє ("адже") в лѧдскѡи бо *kult- дало бъі +"kiełt-", нє "kołt-".

1 лютого 2020

Не дивно, що я сього не побачив. Я не всі Ваші слова можу прочитати. Мало віри, що хоч хтось з першого разу це правильно зробить. Кажу як є, уже пробачте.
Писати "тълк" і читати "товк" це якийсь рай для етимологістів і жахливий сон людини, яка любить зручність і простоту.

3 лютого 2020

Ну, то такє є...

PS.: Зручніше думати, чи писати у- або в-, і- або й-, і все одно на кінець помилитися? Зручніше писати "фонетично", вбиваючи розмай діалектної вимови, на користь одній вибраній формі?

те́мінь
2

Мракобесие – те́мінь і воро́жість. (Російсько-український словник 1930р. О. Ізюмова)
r2u.org.ua: темінь

31 січня 2020

Пратвар є *тьмьнь, іакъі нє дасть [те́мінь], а [тьмень], чого?/чому?/чемь? – [те́мни], чім? – [тменню]. Твар [те́мінь] глѧдє гє снага рущіті москъвьскъи твар *темень, пьрвѣсно лє там не’ма *е.

31 січня 2020

Це ж просто кінцевий префікс "-інь" для загальних абстрактних тям, на узір "небінь", "глибочінь", "далечінь".

31 січня 2020

І тако бѫло бъі [тьмінь], а нє [те́мінь]. :)

неуцтво
2
30 січня 2020
31 січня 2020

[-ɛ.u-]!

31 січня 2020

В сучасній українській мові дві голосівки між префіксом і коренем звичне явище.

31 січня 2020

Ото жє "в сучасній українській мові" – сѫржіку з зєлєнъім свѣтлъм в "стандарт", з проніклъім в рус.м. чуджім звѫчствъм лѧдьскъім та москъвскъім.

31 січня 2020

Я згідний, що в живій розмовній мові межа між префіксом і коренем не впливає на фонетичні особливості. Мене наприклад дратує коли не дозволяють ставити наголоси на префікс чи суфікс, бо правила вимагають наголошувати кореневий склад. Щодо написання і вимови двох голосних підряд, то це я вважаю недорозробленням правопису, бо легше підігнати все в межі однієї морфеми, ніж морочитися з межею між ними, що й зробили промосковські "правописники". Думаю, що спочатку слід належним чином унормувати правопис, а поки, що я намагаюся користуватися новою редакцією з віддаванням переваги тим нормам, які були в репресованому Скрипніківському правописі 1928 року, цебто лавреат, а не лауреат, міт, а не міф, серіял, а не серіал і т.д.

1 лютого 2020

"нормувати" правопісь, латаіѫчі чіннѫ правопісь, нікда ніч доброго нє дасть. Докъі пішємо "шісТнаДцять", з одіного боку, та "піс?ний", "ус?но", з другого, "Щастя" з одіного, та "роЗЧистити" з другого – нє бѫдє кѡньц нєдорозумѣніѫ і волокъітѣ з пісьмъм. І дліа мєнє мѣна "міф" на "міт", чі "індик" на "индик" є ігра в пѣсцѣ. Колі іѣ бачѫ нъінѣ пішѫть "инший" по голосцѣ на кѡнцѣ слова пєрєд тъім, то є проті русского пітомого звѫчства нє мьншє нежь пішѫчі чінно до "нової редакції".

1 лютого 2020

Три століття бездержавности, три століття гніту, вони дають за себе знати :(

31 січня 2020

Я б радив все ж дати також "невуцтво", у чому біда, спробував слово промовити кілька разів, схоже, що [в] сама мимоволі туди вставлається.

31 січня 2020

Цісарю, дякую за допис. Додаю "невуцтво" також, але це не міняє українськости слів "неук" і "неуцтво", яких до речі немає в московській мові.

31 січня 2020

В москъвскѡи є "неуч". Не’ма нуджї в москъвскѡи бѫті слову +"неучство ~ неучество" лічіті ("аби довести") москъвскъи (чі лѧдскъи) влів зѣву в русскѡи мълвѣ. Въімълвѫ і звѫчство русскє є давно ужє у мълвцѡв засвчєно ([зашчено], ѡд "застити *засвьтіті") въімълвоіѫ та звѫчствъм москъвскъім і лѧдскъім – з [а]каніемь, [f]єканіемь, і прочім.

31 січня 2020

Я чув тільки "невежда", "незнайка" і "невежество", "незнание". Ваші приклади мені не траплялися, але я вірю Вам, що вони є. Також я припускаю, що "неук" і "неуцтво" придумали звичайні українці, які століттями зазнавали впливу московської і польської мов.

31 січня 2020

Як сильно "різануло" це ваше невкраїнське "і прочім".

1 лютого 2020

Іарославє Шчьпачє,
а іѣ в моск. слово "неуч" чюв, і нє раз.

1 лютого 2020

Карл-франц Ян Йосиф,
прочім є мълвіті: [про́чим], нє [прочім].

1 лютого 2020

Іарославє Шчьпачє,
"Також я припускаю, що "неук" і "неуцтво" придумали звичайні українці, які століттями зазнавали впливу московської і польської мов." – ото.

1 лютого 2020

Я знаю, що ви пишете [і] замість [и], мене саме слово "прочим" обурило, не говорили на Україні так.

відопинство
2

Утворено від слів "відати":r2u.org.ua: відати та "пинити" (перешкоджати): goroh.pp.ua: перепона

30 січня 2020
31 січня 2020

До речі, гарна думка будувати слова, даючи їм часть "-пинство", можна й коротити до звичного "пин", принаймі у розмовній мові.

31 січня 2020

Дякую за підпору !

31 січня 2020

[-пинцтв-]? Такъи твар є в русьскѡи нє мѡжьн.

31 січня 2020

Дякую, виправляю на "ство".

31 січня 2020

Коли пинити вже значить "перешкоджати", то чому не пинство, скажімо? Що там дають "від-" + "-о-"?

31 січня 2020

Очевидно ж, що наголошення, що людина хоче не все спинити, а саме проґрес та науку!
Якщо назвати просто "пинство", то як відрізнити це від ще мільйона инших ідей та ідеологій, які прагнуть щось спинити? Тому й дали слово "віда".

31 січня 2020

Спасибі за допис, Цісарю.

31 січня 2020

Дякую виправив на "пинство".
"Від" підходить для різних контекстів:
"знання":r2u.org.ua: відати
інформація:інформація
"логія" (наука): - логія (суфікс)
наукову теорію:теорія
"о" - інтерфікс для милозвучності.

31 січня 2020

Ага, то Вашє "відо-" бѣ за "вѣд-о-". Іа бо розумѣв то бѣ за "ѡд-о-", гі в "ѡд-об-разіті" чі в "ѡд-о-крєміті". Іносє.

31 січня 2020

Радий, що ми порозумілися !

31 січня 2020

Нєдорозумѣніє сє красно кажє на сѫднѡсть ("потребу, потрібність; целесообразность") морфофонематичного пісьма, і рѡзніті: "пѡст" ѡд "пѣст", "пѡстнї" ѡд "пѣсни", "рѡзніа" ѡд "рѣзніа", "тѡк" ѡд "тѷкл" і "тѣк", "ѡд", "вѡд" ѡд "вѣд", "нѡг" ѡд "нѣг", "сѡк" ѡд "сѣкл" чі "сѣк", "рѡк" ѡд "рѣк" і "рѷк", "бѡг" ѡд "бѣг", "тѡнь" ѡд "тѣнь", "ѡсь" ѡд "вѣсь", "ѡр" чі "ѡрь" ѡд "вѣрь", "мѡль" ѡд "мѣль", "бѡль" ѡд "бѣль", "рѣнь" ѡд "рѡнь", "стрѣк" ѡд "стрѡк" то чьто.

31 січня 2020

Єлисію, пропоную Вам, створити стосовно цього нитку на Толоці в підрозділі "Словотвірні питання":Словотвірні питання

31 січня 2020

Єлисію, але це ж залишиться порожньою канцелярською штучною нормою – різнити на письмі звуки, які людина не здатна різнити на слух. Якщо хтось не напише, а говоритиме словами стоючи поруч, то людина одначе буде плутатись – яка різниця, писати "пѡст" чи "піст", якщо для українця на слух це буде одне й те ж слово?!

1 лютого 2020

Є нє мало говорѡв (ПАЗИ!: нє лічіті % холощєної шкѡльної въімълвъі та москъвщєної въімълвъі!), чьто тї звѫкъі рѡзнѧть.

Пісьмо тѧгнє ("мусить, повинно") кръіті ("покривати, покрити") і говѡркъі, чьто пьрвѣснї рѡзнї звѫкъі нє рѡзнѧть, і тї, чьто пьрвѣснї рѡзнї звѫкъі рѡзнѧть. Нє то, пак, пісьмо "фонетичне", іакє клоніть іно до въімълвъі дєіакъіх говѡрък, а до інъіх нѣ, жівіть кромѣіство ("сепаратизм") "карпато-русінскє", "полѣсскє" і прочє. Колі чіннє пісьмо пішє: "час" і "часть" – чєрєз "а", тодѣ тї говѡркъі, дє там сѫть рѡзнї звѫкъі: [чєс~чїс] "чѣс" проти [чьис(т)ь], імѫть габаті ("претендувати, висувати претензії") про "окрему мову" та "окремий народ" → "визнайте наше право на незалежність".

Та, колі б’ і жѣдна говѡрка іакъи звѫк пьрвѣснъи такъі нє рѡзніла, і тако бъі лѣпшє пісаті морфофонематично та етимологічно, бо, напр., і та жє словачска, чешска, лѧдска, словѣнска імѫть пьрвкъі етимологічного пісьма: слвч. "e : ä", чеш. "ů : ú", лѧд. "u : ó", "ż/sz : rz". І на кѡньц, то є наш спадък.
Прошѫ на пєрєд нє пьрті ("аргументувати") "літературним стандартом" і сѫчѣснъім станъм бѡльшості, бо "літературний стандарт" тъи є, на дѣлѣ, "стандартизований сѫржік", а бѡльшесть мълвцѡв нъінѣ мълвіть москъвскъімі звѫкъі.

1 лютого 2020

Тобто, Ви не є прихильником "відроджувати" звук [ѡ] замість [і] по всій Україні (я досі гадав, що такий був ваш замір), і вважаєте, що [ѡ] може лишитися лишень по діялектах, але більшість українців можуть вживати замість нього звичне [і]?
Мене це цікавить, бо не перший раз трапляє мені у працях думка про неймовірну важливість цього звука, що свідчить про самобутність українського народу ще за найдавніших віків.

4 лютого 2020

Не зовсім так. В ідеалі я бим за відродження "ѡ" (яко й инших звуків) пі всій Україні, або: по щонайбільшій частині її. Але, й нерозрізнення тих чи тих звуків в окремих говірках є явище часте в різних мовах, тому я передбачаю/припускаю в перспективі наявність окремих говірок без розрізнення "ѡ, ѷ, ѣ" чи "вузького е" (в слові "сім" семь). Розрізнення є ліпше ніж нерозрізнення. А ще є ("треба") числити ("враховувати"), що й оте розрізнення не лежить ("полягає") в якій одній конкретній вимові того "ѡ". Уже в тих наявних говірках, що й нині різнять "ѡ" від инших звуків, прихованих під "і" чинного письма, вимову його реалізовано різними звуками. Мені є по добі найбільше політика мовна (в плані правильности) англійська, німецька чи дінска, де правильність є скоріше тенденція, з доволі широкою волею припустимих відхилень і розмаїть. А з "фонетичним"/"фонетизуючим" письмом сього не досягти. Я мню ("уявляю собі") в ідеалі переставлення акцентів/поглядів на розрізнення та нерозрізнення, за яким престижнішою, бажанішою та освіченішою вимовою буде розрізнення, а не навпаки, коли мовців тих говірок, що такі звуки різнять, є бачено як "вуйків, селюків".

невуцтво
2

Додав згідно зауваг Єлисія та Цісаря.

31 січня 2020
порожджа
2

Від *porzd-, що дало "порожній". Мотивація така — що люди, які відкидають науку, є порожні в голові.

нетямство
2

Нетяму́ха – неук, невіглас.
Нетя́мчий – незнаючий, недосвідчений.
goroh.pp.ua: тяма

морокобісся
2

Мабуть, утямок є сколицею «обскурантизму».

Богдан Грищенко 12 травня 2021
відопрічність
1

Від слів "відати": r2u.org.ua: відати та "пріч" в контексті "геть":r2u.org.ua: пріч

30 січня 2020
31 січня 2020

Чьто даіѫть "від-" та "о-" до тълку?

31 січня 2020

Знання:r2u.org.ua: відати
інформація:інформація
"логія" (наука): - логія (суфікс)
наукова теорія:теорія
"о" - інтерфікс для милозвучності.

31 січня 2020

Це ж звично для побудови слів – "водА", але "водОспад" тощо.

31 січня 2020

Дякую за допис, Цісарю !

неосві́ченість
1
30 січня 2020
пороздь
1

Від *porzd-, що дало "порожній". Мотивація така — що люди, які відкидають науку, є порожні в голові.

3 лютого 2020

Такї люді ниіако нє порожнї в головѣ сѫть.

3 лютого 2020

Ну не буквально ж!

відоненависть
0

Від слів "відати": r2u.org.ua: відати та ненависть: r2u.org.ua: ненависть

30 січня 2020
відоність
0

Від слів "відати": r2u.org.ua: відати та "ність":відсутність

30 січня 2020
світоність
0

Від кореня "світ", який утворює слова "освіта": r2u.org.ua: освіта та "світоч" (науки): r2u.org.ua: світоч, а також новослова "ність":відсутність

30 січня 2020
вукопинство, укопинство
0

Від кореня "ук" слів "учити"/"вчити" та "наука" на взір новослова "паука"/"павка":псевдонаука
та "пинити" (перешкоджати): goroh.pp.ua: перепона

1 лютого 2020
вукопрічність, укопрічність
0

Від кореня "ук" слів "учити"/"вчити" та "наука" на взір новослова "паука"/"павка":псевдонаука
та "пріч" в контексті "вигнання":r2u.org.ua: пріч

1 лютого 2020
вуконість, уконість
0

Від кореня "ук" слів "учити"/"вчити" та "наука" на взір новослова "паука"/"павка":псевдонаука
та новослова "ність":відсутність

1 лютого 2020
нетяму́ха
0

Нетяму́ха – неук, невіглас.
Нетя́мчий – незнаючий, недосвідчений.
goroh.pp.ua: тяма

нетяма
0

Нетяму́ха – неук, невіглас.
Нетя́мчий – незнаючий, недосвідчений.
goroh.pp.ua: тяма

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями