nésty (nésti, néstïõ)
<ність (нѣсть)>.
У друс. були іменники "єсть" та "нѣтъ" за значенням, відп., "присутній", "відсутній", напр., у тексті памятки: "..., єсти и нѣтъі, ..." = "присутні/наявні та відсутні". Слово "єсть" (нині фонетично дає: {їсть}) є відміни типу: кість, путь, тобто: їсть, єсти "присутньої особи; присутності", їстю "присутньою особою; присутністю", єстий~єстей "присутніх осіб", єстех, єстем "присутнім (кому?)", їстьми "присутніми" тощо. Місто взяти прямо рус. нѣтъ → ніт, я мінив його в ність, через *нѣсть, за аналогією до *єсть: *нє+есть=нѣсть; відмінювання таке же як в "їсть", тільки без міни "і:е": ність, ністи, ністю, ністий, ністем, ністех, ністьми.
Коротко і влучно !
Найперше я був прихильником сего конструкту, але тепер маю певні сумніви – дуже перегукується зі кінцями слів на подобі "край-ність", "вір-ність", "сон-ність", "мар-ність", "буй-ність".
Взявши це слово, можна буде хибно трактувати слова так:
Край-ність — відсутність краю,
Вір-ність — відсутність вір у щось,
Сон-ність — безсоння, відсутність сну,
Мар-ність — відсутність мар...
Що на це думаєте?
Dournica. Tam e uimóufa rwzna.
Нащо як маємо не придумане кимось живе слово ніт? Відсутність опалення - ніт опаленння
Чи правильно я зрозумів Ваш задум, добродію Єлисіє? Ви пропонуєте одмінювати всі слова на взір я єсьм, ти єси, він єсть, ми єсьмо, ви єсте, тільки "є" міняти на "ні"? Тоді щось на взір такого
Я нісьм – мене нема,
Ти ніси – тебе нема,
Він ність – він відсутній,
Ми нісьмо – нас нема,
Ви ністе – ви відсутні.
«Він ність у домі зараз» – «Він відсутній у домі зараз».
Схоже, що таки так.
Остання колонка:
https://en.wiktionary.org/wiki/бꙑти
Тоді відсутність мене — нѣсмь мене, відсутність вас – нѣсте ви.
Zu <nésmi (ne nésmy!), nési, né, nésmo, néste, nesõty> ideity pwdmet ne u rodoüé padi, a u imênné: »(yé) nésmi«, a ne »nésmi mene«.
Від "нема".
У партнера на домі так кажуть ото відсутність коня - ніт коня, відсутність розуму - ніт розуму. Це від руських часів така маємо
crwmstuo
http://oldrusdict.ru/dict.html#: кромьство "1. отсутствие, absentia; 2. внутренность".
«Незугарне слово „присутність“ (із московського „присутствіе“, отже й „відсутність“ із — „отсутствіе“, цебто, брак) ще небіжчик Верхратський радив замінити куди кращим словом „приява“, „приявність“; на московське „наличность“ здибається у проф. Кримського слово: „наявність“ (Нарис із історії української мови, стор. 111), й я думаю, що воно швидко прийметься, бо не знаю, чи можна щось ліпше придумати.»
На теми мови
Василь Сімович
https://zbruc.eu/node/84468?fbclid=IwAR0t1ssOctIRc28017IPxbtmOHwVfOzon6hWxsDjcIyFcUtUJzayaU97cHg
Від "ніт" (у давнину цілком звичним було сказати "будинку на тому полі ніт") з додним "-сть".
Від "ніт" (у давнину цілком звичним було сказати "будинку на тому полі ніт") з додним "-ття" як у словах "життя", "буття"....
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Отсу́тствие = небу́тність, не́буть.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Прису́тствие = буття́, бу́тність.
Цікава пропозиція. От тільки не знаю, чи будуть нині вживати бутний, небутний.
Напр., хто сьогодні небутний?
Або
Я сьогодні був бутний на зборах... 🙄🤔
🙄 Кого немає сьогодні? Я був сьогодні на зборах.
Пан Русин добре каже: можна ж інакше спитати, а не механічно перекладати й так дивні конструкції (принаймні, я би в побуті слова "відсутній" не вжив у таких питаннях).
Тре думати за це слово 🤔
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Отсу́тствие = небу́тнісгь, не́буть.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Прису́тствие = буття́, бу́тність.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Отсу́тствие = небу́тнісгь, не́буть.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Прису́тствие = буття́, бу́тність.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Отсу́тствие = неприто́мність.
Якась дурня. До чого тут москвинська мова.
Це калька з латинської, така ж, як в москвинській чи німецькій
це слово заслуговує на увагу. Олександр Телемко, наприклад, стверджує, що "відсутність" --- то лише щодо істот/людей (?), а щодо іншого потрібно перебудовувати речива так, аби не вживати його. Чи слушно це?
ne-, bez-
Не воля забути що в друс., та й у рус. є повно прикладів, де одним словом іде передати конструкцію "відсутність + чого?": нєсила "в. сили", нєчазнь "в. надії", нєслѡвьє (неслів’я) "в. логіки", нєглѧдь "в. уваги", бєспєчѣль "в. пєчѣли", нєрода/нєроджѣи "в. урожаю", нєпамѧть "в. памѧти", нєбєспєка "в. бєзпєкъі", бєздѡбь (бе́здіб, ж.р.) "в. комфорту", нєхѡть "в. бажання", нєродѣньє/нєдбаньє "в. дбалости", бєзсън "в. сну", бєзрѧд(ь)(є) "в. порѧдку, влади" тощо.
Гоже !
Словар Грінченка:
Безві́ддя — нестача води,
Бездро́в’я — нестача дров,
Безри́б’я — нестача риби,
Безтра́виця — нестача трави,
Безхлі́б’я — нестача хлібу.
+++
Хто сьогодні відсутній в класі.
Пів класу.
Непівкласся чи безпівкласся? 🧐
Ти чому був відсутній на роботі?
Неробіття чи безробіття?
Тобто дурня виходить через незнання мови.
Не завжди можна так легко чепінь приліпив й сидиш задоволений собою. Мовляв, і так "сайдьот" 🙄
+