Від "відати".
r2u.org.ua: відати
Підтримую !
Дуже добре!
Я вподобайку не поставлю, бо не вважаю, що суфікси треба перекладати (ідійотізм), але з усього це найлучше
Turok NeKozak, а поважні користувачі вважають, що суфікси треба перекладати й тому модератори додали в покажчик осідку розділ "морфеми": https://slovotvir.org.ua/areas/morfemy
Можливо.
Чого це?
-відь — це калька з москвинської — -вєдєніє 🤦♂️
Ба більше, -від — калька москвинського -вед: краевед, грузиновед, монголовед...
Наше — -знавець, але не завжди універсальна частина/слово може згодитися до кожного складного слова з -логія
Дурня, звиняйте.
Чи, може, знаєте приклади складних слів з -відь?
Не впроваджуймо! Це москвинська калька — ведение.
У нас є доповідь, проповідь, відповідь тощо, але знавство у складних словах
Демонологія, теологія — сюди підійдуть ваше слів'я/слив'я/слов'я/слув'я
А біологія, термінологія та інші науки — краще підійде знавство. Так само, як до знавство підійде астрономія.
Бо якраз до астрологія ні слів'я, ні знавство точно не підійдуть, це радше зорегадання. Як хіромантія — рукогадання.
Звичайно, можна тупо калькувати, але з цього нічого хорошого не вийде
»А біологія, термінологія та інші науки — краще підійде знавство. Так само, як до знавство підійде астрономія.
Бо якраз до астрологія ні слів'я, ні знавство точно не підійдуть«
Ba, u drous., a slova na "-logia" sõty daunya i znana ouge za daunioroussoyui dobui, slovo ‹slovo› znaci ne lixye prosto "a word", ale yzocrema i "meaning, sense ; instruction ; definition ; study ; doctrine".
А ще в давньоруській языкъ означало не тільки язик, а ще мову, нарід/плем'я тощо 🤷♂️
🤦♂️
Odina riecy e cyto slovo ẽzuicu u dauniorousscõ dobõ znaci, a incha riecy cyto peredatchõ czenscuix greçscuix receneu iz •λογία (ta •λόγος) slovami iz •sluœuye (ta •sluœvu za "•λόγος") bie zapoceato ouge za daunioroussoyui dobui. Iznadobui Sriezneuscoho lieceaty zagalomy 14 slœu na •sluœuye iz tóucouaingnemy greçscoiõ slovami iz •λογία, cyto 10 yz yix sõty u eüroupscax móuvax czensçi ci vidovi receni nuinie:
basnosluœuye (баснословиѥ) = μυθολογία,
bezsluœuye (бесловиѥ) = αλλογία (ẽgl. allogy†),
bogosluœuye (богословиѥ) = θεολογία,
bougesluœuye (буѥсловиѥ) = μωρολογία (ẽgl. ried. morology),
uzsluœuye (въсловиѥ) = αναλογία,
dostosluœuye (достословиѥ) = αξιολογία (ẽgl. axiology),
éstystuosluœuye (естьствословиѥ) = φυσιολογία,
zviezdosluœuye (звѣздословиѥ) = αστρολογία,
cuznosluœuye (къзнословиѥ) = τεχνολογία,
lugesluœuye (лъжесловиѥ) = ψευδολογία (ẽgl. pseudology†),
pletosluœuye (плетословиѥ) = πλοκολογία,
posliedosluœuye (послѣдословиѥ) = υστερολογία (ẽgl. hysterology = hysteron proteron),
protivosluœuye (противословиѥ) = αντιλογία (ẽgl. antilogy),
rodosluœuye (родословиѥ) = γενεαλογία.
Coli tou tac lioubeaty, i Vui nagadati o 'peredaingnie' pisyma bóugariçeiõ, to tout e Vam peredatcha œddaingna greçscuix receneu iz •λογία rousscuimy •sluœuye. Ceomou pac ne sliedouati yéi?
Ic slovou, i "•znangne, •znaustuo" imé svoye peredangne, a gerelo'ho sõty, viedie, germanscui móuvui, porœunayte u niem. slova iz •kunde, •lehre, •wissenschaft, u nzm. •kunde, •leer. Ta, he'my ouge vuisje pisau, peredatchõ •λογία = •sluœuye bie u rousscie zapoceato ranieye za onõ iz •znangne, •znaustuo.
Маємо ж: життєпис, дієпис, землепис, часопис тощо.
r2u.org.ua: *опис
Головний корінь у слові "наука" (у білорусів "навука").
Так, не передає, але, як на мене, може іноді підійти, наприклад, "життівництво"("біологія"), "вимірництво"("метрологія")
То калькуйте далі.
Cyto "calkouite daléy"? Caziõ Vam ‹-œustuo› ne pèredasty znacou "-λογία". Do ceoho e tou "calka"?
Ялисію, уявляєте, це нормально, й так і повинно бути. Ви хочете видіти переклади «моя рука робить мені боляче» замість «моя рука болить» і радіти від «точности» перекладу. Я ледве стримую ся щоби не одвітити на оте ваше «ne pèredasty znacou» неналежними словами.
Ви намірюєте дослівно перекласти грецьке «-λογία» і орієнтуєте ся на чужу мову, замість того, щоби користати/виростити своє оруддя творення. Якщо ми би, на приклад, принесли в Грецію язичництво, то греки би казали «Наше -λογία не передає значення загального руського -івство. От в них гнучкіша мова вийшла.» і прагнули би калькувати то «покручівство» як «покручологія», то що.
Вторення чужих мовних конструкцій зробить з нашої мови тільки вторинність. Українська мова має свій шлях, пам'ятайте це.
Lõcavo mõdrouiete.
< мова має свій шлях>
Uinaiti colo?
Ясно, у лівий космополітизм ще не награли ся. Тепер я зрозумів, до чого вам саме латинка.
фізіологія – фізіоложжя
археологія – археоложжя
міфологія – міфоложжя
термінологія – терміноложжя
семантологія – семантоложжя
соціологія – соціоложжя
філологія – філоложжя
орнітологія – орнітоложжя
технологія – техноложжя
нумерологія – нумероложжя...
r2u.org.ua: ложе
+ Як фонетично правильніша форма закінчення для латинсько-грецьких назв наук, суфіксу -логія.
Тяжко.
Можна сприймати як похідне від слова "ложе", тобто "орнітологія" це "ложе для знань про птахів". Красномовно?
ну щось таке...
<Можна сприймати як похідне від слова "ложе", тобто "орнітологія" це "ложе для знань про птахів". Красномовно?>
Для чого є так сприймати? "Ложе для знань"?? Чого ради є така "творчість"? Не красномовність, а "красновидумка".
По фонетиці.
Чому Ви гадаєте, що в руській грецьке -λογία дало би <-ж->? Та й *о в такім оточенні мало би бути гармонизовано. И коли вже намагаєтеся ладити -λογία до руської фонології, то чому перші частини наведених Вами прикладів (фізіо-, терміно-, міфо-, орніто-) даєте вятсько-лядські?
Для дуже вумних, які наче борються з кальками, натомість самі підпирають москвинські кальки.
-відь — це калька з москвинської -ведение.
В укр. мові є прості слова з -відь:
Сповідь, доповідь, заповідь, відповідь, розповідь, проповідь тощо.
Але в складних словах вживаємо -знавство:
Природознавство, землезнавство, книгознавство тощо.
+
-
українці крім того, що знають, ще й відають, тому ніяка це не московська калька.
довідатися, довідник+
Українці вживають -від/-відь у простих словах, а не складних: доповідь, розповідь, відповідь тощо.
Москвини вживають у складних словах: -ведение
Українці у складних словах вживають -знавство а не -відь: природознавство, тваринознавство, книгознавство тощо
•sluœvye
Vuimóuva:
/•ˈslywjɐ/ (PD), (PN): /•ˈslu͡ɶwjɛ/
PD: /•ˈslywjɐ/ (PD)
PN: /•ˈslu͡ɶwjɛ/
Serednye Polieissye: /•ˈslʉ͡ɵ̯wjɛ/
Ponizuœvye Pripẽti: /•ˈslʉ̯͡owjɛ, •ˈslɥ͡ɵwjɛ/
Sarnui, Dõbroviça, Sloutchy, Stuir, Voronégyscina: /•ˈslɥ͡ɪwjɛ, •ˈslʉ̯͡ɪwjɛ, •ˈslu̯͡ɪwjɛ, •ˈslʷɪwjɛ, •ˈslɥ͡ewjɛ, •ˈslʉ̯͡ewjɛ, •ˈslu̯͡ewjɛ, •ˈslʷewjɛ, •ˈslɥ͡ɘwjɛ, •ˈslʉ̯͡ɘwjɛ, •ˈslu̯͡ɘwjɛ, •ˈslʷɘwjɛ/
Lõçsc, Nuœugorod Voluinscuy, Ruœuno, Gitomier, pœunuœcy Cuiyéuscinui ta, cerez Dniepro, pograniccye Uzxuœidnoho Polieissya: /•ˈslʷɪwjɛ, •ˈslʷɘwjɛ, •ˈslʷʏ̼wjɛ/
Boslo ta puœunœcy Rovenscinui, puœunœcy Cuyéuscinui (Ceornobuilscina): /•ˈslʉwjɛ/
Radomuischly, Duimér, Ivancœu (na zaxœd ta puœunœcy œd Cuyova): /•ˈslʷewjɛ, •ˈslʷɛwjɛ (•ˈslʷɶ̼wjɛ)/
puœunœcy Cuyéuscinui, ceasti Gitomierscinui: /•ˈslɶwjɛ/
u usiex vuisje recenuix crayiex mogé bouti i: /•ˈsɥ͡iwjɛ, •ˈslᵝiwjɛ/
Zaxœdne Polieissye: /•ˈslʷɪwjɛ, •ˈslɥ͡ɪwjɛ/
Berestiyscina, boslo Zacarpattya: /•ˈslʉwjɛ; •ˈslʏwjɛ/
Prõjani: /•ˈslu͡ɵ̯wjɛ, •ˈslu͡o̯wjɛ, •ˈslʉ͡ɵ̯wjɛ, •ˈsluːwjɛ, •ˈslʉːwjɛ/
puœunœcy Pripẽti: /•ˈslu̯͡ɵwjɛ, •ˈslʷowjɛ, •ˈslu̯͡o̝wjɛ, •ˈslʷo̝wjɛ, •ˈslʷœwjɛ/
zaxœd ta puœunœcy Pœdleaxxya: /•ˈslʉ͡ɵ̯wjɛ, •ˈslu͡o̯wjɛ ; •ˈslu̯͡owjɛ, •ˈslʉ̯͡ɵwjɛ, •ˈslʉ͡ə̯wjɛ, •ˈslʉ͡ɘ̯wjɛ, •ˈslʉ̯͡ɪwjɛ, •ˈslɥ͡ɪwjɛ ; •ˈslʊ͡ɐ̯wjɛ, •ˈslʊ͡ʌ̯wjɛ/
Verxovina: /•ˈslo̝wjɐ, •ˈslʊwjɐ, •ˈslʉwjɐ/
Soumscina, Lémcovina, ceasty Zacarpattya: /•ˈslʊwjɐ/
puœudeny Berestiyscinui: /•ˈslᵝiwjɛ, •ˈslʷiwjɛ/
Poyasnyéingne znacyéingna:
u drous. ‹slovo› znaci ne ino prosto "slovo=word*, a i "meaning, sense", *explanation". Tout e "•sluœvye" ròzoumieti he "interpretation, study" — "that which can explain or explains*.
+
-слів'я
Пояснення тут:
фонологія (фонетична система)
+
A iesce toutge, pœd ‹-slôuya› (nuinie pravopisy: -sluœuye).
підтримую! Давно вживане добре слово, яке знають усі
—
Кожне слово треба дивитись окремо, а не підганяти під якісь рамки.
Наприклад, астролог — це хто? Зорезнавець?
А астроном тоді хто?
Астролоґ — зорезнавець, астроном — зорезаконник. Є слова беззаконник і законник «знавець законів».
Якась дурня. Невдалі кальки 😁
Астроном — зорезнавець
Астролог — зорегадальник
Нащо аж мінус. Звично так перекладати, тільки псевдонауки інакше, може ще якісь винятки