Значення слова

Інформація — відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність і т. ін.

Приклад вживання

Найточніша інформація про час прибуття надається довідковою службою вокзалів.

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово інформація

відомості
37
8 вересня 2015

Ważko, ważko dobroiju Андрій Лозинський ta nyzci inszyh zazyrnuty prosto do Słownyka Inszozemnyh Sliw, aby widkryty dla sebe, sczo daaaawno wże isnuje widpowidnyk cilij kupi czużyzmiw!

8 вересня 2015
23 вересня 2016

Jurko, це тобі почитай sum.in.ua: vidomosti

23 вересня 2016

Як тоді "інформаційний" ?

23 вересня 2016

Як тоді "інформатик, інформувати" ?

10 червня 2017

інформаційний - довідковий; інформатик - повідомлювач; інформувати - доповідати.

10 червня 2017

інформація – довідка, відомість, звідома, звістка, переказ

2 жовтня 2019

Калька російського "ведомость".

4 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
ni, ce ne kalka, pozajak v Movi je taka täma, jek VIDATY (znaty) — vidtak i koriń -VID- prysutnij v takyh slovah, jek napryklad, VIḊMA, VIḊMAK ;)

4 жовтня 2019

"Відати" маємо, а "відомості" вже росіянізм. Нашою було би "відощі".

4 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
ja osobysto duże lüblü slovoformu na oti -oṡċi.

Ale ż Vy też ne peregynajte z tym, że vse, ṡċo na -OSTI — to ce vże kacapizm!

r2u.org.ua: *ості

4 жовтня 2019

Росіянізм не кінцеве "-ості", а те, що корінь слова "відом", а не "відь".
І те, що слово "ведомости" є в російській мові, і раптом після процесу "зближення двох братніх мов" в СРСР, в українській мові з'являється слово "відомості", якого раніше не існувало, гадаєте, це Савпадєніє?

4 жовтня 2019

Цісарю, скажіть про це Франкові (Дуже нас сполошила відомість про ваш приїзд), Коцюбинському (Я дуже хотів би мати про це од Вас відомості) та Лесі Українці (Одного разу жінка попросила чоловіка сказати, які книжки треба читати для того, щоб набути відомостей по політичній економії).

4 жовтня 2019

Словники дають наступні значення для слова "відомість":
Сведение, Известие.
При чому, суто для однини.
r2u.org.ua: відомість
r2u.org.ua: відомості
Тобто, якщо і будувати новотвір, до від форми однини, "відомість", а не "відомості" (останню форму Словарь Грінченка навіть не знає).

28 липня

Не погоджуюсь. В словниках "відомості/и" також вказано біля "дані" (данные), а інформація - це якраз "дані", множина.

Слово було до "зближення часів СРСР" - ще в словнику 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Львівського в-ца.
Воно записувалось через ѣ́, який у нас перейшов в "і" (вІдомость).

r2u.org.ua: відомост*

28 липня

Однина більше підійде не до "інформація", а до "звістка".

вість
16

Вість – Відоме.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7669-vist.html#show_point

Можна і "звість".

27 травня 2020

Це ж наче точний переклад?

відь
11

Збірний іменник від «відати», відмінюється як тінь. Похідні: відьовИй, вІдний тощо.

Misha Meshiy 18 квітня 2019
24 вересня 2019

+

1 жовтня 2019

Див. мою змінку в "обговоренні".

віда
8

r2u.org.ua: віда
Як "відати".
Слово дуже словотворче, від нього буде легко будувати префікс для инших слів.

Карл-Франц Ян Йосиф 22 вересня 2019
24 вересня 2019

Як на мене, воно більше пасувало б до звістки та повідомлення.

24 вересня 2019

Але ж у нас уже є українські слова "звістка" та "повідомлення")

26 вересня 2019

Misha Meshiy,
ЕСУМ таки подає значення слова віда як "повідомлення, звістка". Правда, на сей факт можна глядіти крізь персти, бо за ЕСУМ в укр.м. є безліч випадків, коли різні форми від того чи того кореня мають те саме значення, внаслідок чого виникає ситуація з надміром надлишкових і зайво розмножених форм тотожного значення, тоді як на інші поняття, які би ті чи ті корені могли передати, вже форм нема через їх марну трату на інші поняття. Наприклад, для поняття "звістка, повідомлення" вже суть самі сі слова, а крім їх іще ліпше (бо стисліше): вість. Крім того, на мою думку, з тої же засади стислости, віда (поруч з вість) є ліпша форма проти форм звістка, чи – ще гірше – повідомлення, з семантично зайвими афіксами.

1 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
див. мою змінку в "обговоренні".

22 березня 2020

Підпираю !

відощі
8

Від "відати" та давнього суфікса для збірних тям "-ощі" (солодощі, марнощі, труднощі, ласощі, нутрощі, лінощі, приємнощі...).

дані
7
Луком 12 серпня 2015
суві́сть
6

Вість – Відоме.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7669-vist.html#show_point
Префікс "су-" для збірних тям (сум'яття, сумління, суспільство, сутіки, супокій), тобто "су+вість" це "сукупність відомого".

Кого лякає схожість до слова "совість", то "совість" це росіянізм, якого немає в українській мові, українською буде "сумління":
r2u.org.ua: совесть

вістка
4

Вістка це і є інформація про щось.

25 листопада 2021

+++

nazdanïe
4

← na- ≈ "in-" + zdan(n)- (*zyd-a-n-) "format-" (← formatus) + -ie/-ïe ≈ "-io(n-)"; na-zdannie/na-zdanïe "in-formatio".

Від корене *zyd- ( : *zid-) "творити/діти/чинити/ділати; ставити/класти/строїти («будувати»)".
___
На перший погляд прямий переклад и "церковнословянськість" сього слова потребує пояснення, яке не може бути легке. Найліпше буде дати ту досліджені мною джерела, що яснять суть тями "informatio":
1) значення самого йменника informatio в латини:
https://en.m.wiktionary.org/wiki/informatio#Latin;
2) значення самого дієслова informare в латини, від якого творено є іменников informatio:
https://en.m.wiktionary.org/wiki/informo#Latin

– Тут треба звернути увагу зокрема на порядок подання значень у дієслова спершу матеріальних, конкретних, а потім абстрактних, філософських, а також матеріальних та абстрактних разом в деяких значеннях и лише абстрактних в инших именника, що додатково (крім морфології) показує: а) загалом типовий перебіг розвитку матеріальних значень слів у напрямку до абстрактних (а не навпаки!), b) що значення абстрактно-філософського в сього слова постало з значень матеріально-конкретних.

3) розгорнуто про тяму "informatio":

en.m.wikipedia.org: Information

en.m.wikipedia.org: Information history#History of the word and concept "information"

Раджу прочитати ті статті цілком.

Сюди же посилання на літературу, присвячену тямі "informatio". Я читав ім (поки), и дам сюди конкретно сю, як гадаю, найважливішу з того переліку посилань:
http://www.capurro.de/info3.html, від сторінки 114.
___

Деякі мої завваги.
Тяма "informatio" є дуже широка. В різних контекстах вистачать й инші, ближчі сучасному мовцеві слова, побудовані на питомих коренях, напр. на тім же корени uéd- ("повідомлення", "вість", "відом" тощо). И в инших мовах, які знають латинське запозичення "informatio", на його місто часто може бути поставлено розмаїті слова, питомі в них. Напр., у німецькій Aufklärung (головне значення "пояснення"), Bescheid (инші значення "роз'яснення; довідка; висновок; указівка"; первісно *be-scheiden приблизно *"на-ділити"), Auskunft (инші значення: "довідка, повідомлення, ознайомлення"; від дієслова *aus-kommen "вийти", тобто *"щось вихідне") тощо. Так само в англійській, крім безпосередньо слова information, у деяких контекстах можуть правити й такі слова: lights (sic!, головне значення "світла"; https://en.m.wiktionary.org/wiki/light#English, див. 4. значення), intelligence (також "розвідка, розуміння"), cognizance (також "компетенція, розгляд, розбір, знання"), advice (головне значення "порада, консультація") тощо. И в руській можуть дейнде годити багато різних слів, яко: ясність, пояснення, роз'яснення, висвітлення, довідка, звістка, повідомлення, вість, повчання, наставлення, напоруда, знання тощо.
Проте глибокий аналіз самої сути й усього, що тяма "informatio" обіймає, а також уся широта вжитку тої тями в різних галузях дає розуміти очевидність того, що жодне з тих наведених слів ни в руській, ни в инших мовах не може все те задовольнити в однім слові.

Ба, й у латинській мові на позначення тями "інформація" в поверхневім її розумінні як "звістка, повідомлення" були йинші слова (кожне також з иншими значеннями, крім значення "інформація"): nūntius (https://en.m.wiktionary.org/wiki/nuntius#Latin), scientia (https://en.m.wiktionary.org/wiki/scientia#Latin), doctrina (https://en.m.wiktionary.org/wiki/doctrina#Latin), indicium (https://en.m.wiktionary.org/wiki/indicium#Latin). Тобто латинське informatio не є той випадок, коли розвиток значення *"вбудувати, внести форму, настроїти, встроїти" → "навчити, повчити, повідомити, дати знання, вказівки, факти ..." був єдино можливий. И попри те, саме слово informatio лягло в основу тої широкої тями, яким її сим же словом зовуть в инших мовах. И не дарма.
В найширшім значенні "інформація" не є просто "повідомлення", чи просто "пояснення" або що.
Асоціацію між поняттями "творення" та "інформація" можна простежити в різних мовах и в инших словах, що каже про загальність/спільність такої асоціації для цілого європейського мислення, в тім числі й слов'янства. При чім, живість такої асоціації в різних мовах триває й до нині. Напр., німецький вираз ins Bild setzen "ввести в курс справи, в суть питання, повідомити, довести до відома" є дослівно *"класти/діти/ставити в образ/вид" (нагадаю суміжність значень "образ, вид" та "форма" в д.-рус. творъ, тварь, рус. твар, твір, твора); сей німецький вираз має й субстантивовану форму: Ins-Bild-Setzen "інформація, доведення до відома, ознайомлення з обставинами", дослівно *"ставлення в образ (твар)". Німецьке слово за тяму "освіта", в певних аспектах повязана чи перетинається з тямою "інформація", через проміжні значення "пізнання, обізнаність", є Ausbildung, творене від aus-bild-en, дослівно *"витворити", тобто *"виформувати, сформувати". На тій же асоціації стоять чеське vzdělání та словацьке vzdelanie "освіта", від *uz-dēlati, тобто *"виробити, витворити, створити, сформувати, виформувати". Данське дієслово для "навчати – надавати освіту" є danne, те саме що й для значення "формувати, творити".
Ба, й у д.-рус. синонімічне до <зьдати, зисти/зид-, зидати> дієслово <творити>, крім инших різних значень, мало й значення близьке до поняття "інформація, інформувати, дати знати, повідомити, вказати, довести до відома", в Срезнівського товмачено як "указывать, говорить что про кого-либо". Товмачення те є авторське Срезнівського, й його, глянувши на приклади речень пам'яток можна товмачити й словом "інформація, інформувати". Наведу ті речення (редагувавши написання до морфофонематично та етимологічно правильного; оригінал написання див. у самім джерелі):
Творѧ іє(?) пєрєвѣтъ дьржѧчє къ Свѧтославу – "Повідомляли/Повідомляли = інформували про те, що що вони(?) планували зраду/змову на Святослава";
той самий смисл в иншій памятці:
Творѧ бо ѧ съвѣтъ дьржѧчє на своіѫ братьіѫ (тут <съвѣтъ> "змова, зрада");
Бѣ бо ихъ пришьло, творѧ, в҇ или боле. – "Прийшло їх, повідомляли, 3(?) чи більше", що може бути товмачено й: Інформували/повідомили/довели до відома, що їх прийшло 3(?) чи більше.
Інші значення, хоча й віддаленіші, також суть пов'язани з тямами "інформація, інформувати" в плані позначення когнітивних чи розумових процесів: "вважати", "призначати, постановляти".

Тобто в основі тями "інформація" є не просто передача "повідомлення" в (вузькім) розумінні передачі відомостей, знань, але "матеріалізація" образу (твару) в мисли/уяві людини, або, йнакше кажучи, витворення підстави/основи ("грунту", тобто та сама матеріалізація, формування, форма, твар) для рішення задачі, дальших дії. Така концепція тями "інформація" походить від і була сформована ще Аристотелем та Платоном, праці яких були відоми й давній словянській інтелігенції.

Переклад словами, мотивованими йиншими вихідними значеннями несуть ризик неповноти та перехрещення з иншими концептуальними словами.

אלישע פרוש 18 квітня 2021
25 листопада 2021

Наздання?

25 листопада 2021

Так.

розʼяснення
3
Лев Сонячний 29 серпня 2018
6 жовтня 2020

"роз'яснення" утворено від "роз'яснити" і означає той самий факт.

25 серпня

+++

віста
3

Від "вість"
r2u.org.ua: вість

30 серпня

Віндовс

інформація
2
Александр Ганжа 11 серпня 2015
23 вересня 2016

Це смішно

27 червня 2021

Глузуєте?

віща
2

Від "вість"
r2u.org.ua: вість

uédomo
2

http://oldrusdict.ru/dict.html#: вѣдомо "уведомление".

אלישע פרוש 11 січня 2021
наʼвіжка
1

відати - знати, : навіджувати - приросток на- вказує на рух до предмета згори, скупчення предметів та повна насиченість дією. Відомості наситили дією згори. Те, про що сповістили - це навіжка.

Валентин Горяїнов 10 листопада 2016
10 листопада 2016

Словник Желіховського: Віжа: Kenntnis, f, Wissen,n. на-віжки' (на-вістки') дати кому - zu wissen geben.

га́тра
1

Га́тра — «новина, звістка» (goroh.pp.ua: гатра)
Очевидно, давній перейяток з іранських мов, споріднене з ва́тра «вогонь», ав. ātar- «вогонь», перс. āzar, вірм. airem «горіти, палити», ос. art «вогонь», алб. vatrë, votrë «вогнище», ірл. áith «піч».
Значення «новина, звістка» могло виникнути через проміжний етап «(сигнальний) вогонь; звістка, передана ним».

займа
0
Олександр Лихо 17 серпня 2015
знадь
0

"да", "з", "ні". "Дізна(йсьа). "Знадді" це в множині, хоча й знадь це і так вже шонайменше пара. Мені здаєтьсьа шо так і правильно казати: "да ні" (дані). Тобто інформація, 1 і 0, а не "так ні". Це підтвер(д)жує шо слово "так" в значенні "да" має штучне походженьньа яке українцьам в якийсь час навязали. Значить слово "дані" теж так би мовити цілком нормальне і може мати українське походженьньа забуте часом.

9 квітня 2021
вістощі
0

Сукупність вістей.

Oleksa Androshchuk 3 жовтня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
1 жовтня 2019

До варіантів з основою від-:
оскільки коріння даних тут слів від сеї основи є знано з друс. доби, то слушить глянути на коло товків її похідних відти. Мат-ли до сл-ка друс. м. містять слова на вснову від- та на вснову віст-. Жадне з похідних від основи ...

1 жовтня 2019

... від- не є перекладено лат. чи гр. (або подібними за значенням відповідними рос.) словами, що тякли би (й близько) товку "information". Зато слова від основи віст-, а саме слова вість та вістити є перекладено гр. словами αγγελία та μηνύειν, а в новогогр

1 жовтня 2019

від μηνύειν є слово μήνυμα, один з товків якого є "information", як й αγγελία йме товк "information". Слова же на від- є перекладено головно лат. scientia. И в тім є змисел, основа бо від- є чистий корінь і передає середній стан дієслова (medialis), тобо

1 жовтня 2019

дію в самім собі, в суб'єкті: від- – віда, відь, вісти (*wēdti ← *woydtey) є просто яти знання в самім собі, мати досвід тощо, а "information" є передача того "знання, досвіду" далі, чому й дієслово з товком "передати знання, відомість, досвід" є творено

1 жовтня 2019

від основи віст- ← від від- ← *wēd- ← *woyd- з чепенем пасивного стану *-t- (*wēdt- ← *woydt) "знане, відоме", й чепенем причину дії (verbum causativum) -и- (*-i-) в вістити "дати вісти/відати, передати відомість, знання, досвід". "Information" є "передача

1 жовтня 2019

знання, досвіду, відомости", тому радше є творити слова тями "information" від основи віст-, а не від-.

Поділитись з друзями