Вість – Відоме.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7669-vist.html#show_point

Можна і "звість".

Збірний іменник від «відати», відмінюється як тінь. Похідні: відьовИй, вІдний тощо.

r2u.org.ua: віда
Як "відати".
Слово дуже словотворче, від нього буде легко будувати префікс для инших слів.

Від "відати" та давнього суфікса для збірних тям "-ощі" (солодощі, марнощі, труднощі, ласощі, нутрощі, лінощі, приємнощі...).

Вість – Відоме.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7669-vist.html#show_point
Префікс "су-" для збірних тям (сум'яття, сумління, суспільство, сутіки, супокій), тобто "су+вість" це "сукупність відомого".

Кого лякає схожість до слова "совість", то "совість" це росіянізм, якого немає в українській мові, українською буде "сумління":
r2u.org.ua: совесть

nazdanïe
← na- ≈ "in-" + zdan(n)- (*zyd-a-n-) "format-" (← formatus) + -ie/-ïe ≈ "-io(n-)"; na-zdannie/na-zdanïe "in-formatio".

Від корене *zyd- ( : *zid-) "творити/діти/чинити/ділати; ставити/класти/строїти («будувати»)".
___
На перший погляд прямий переклад и "церковнословянськість" сього слова потребує пояснення, яке не може бути легке. Найліпше буде дати ту досліджені мною джерела, що яснять суть тями "informatio":
1) значення самого йменника informatio в латини:
https://en.m.wiktionary.org/wiki/informatio#Latin;
2) значення самого дієслова informare в латини, від якого творено є іменников informatio:
https://en.m.wiktionary.org/wiki/informo#Latin

– Тут треба звернути увагу зокрема на порядок подання значень у дієслова спершу матеріальних, конкретних, а потім абстрактних, філософських, а також матеріальних та абстрактних разом в деяких значеннях и лише абстрактних в инших именника, що додатково (крім морфології) показує: а) загалом типовий перебіг розвитку матеріальних значень слів у напрямку до абстрактних (а не навпаки!), b) що значення абстрактно-філософського в сього слова постало з значень матеріально-конкретних.

3) розгорнуто про тяму "informatio":

en.m.wikipedia.org: Information

en.m.wikipedia.org: Information history#History of the word and concept "information"

Раджу прочитати ті статті цілком.

Сюди же посилання на літературу, присвячену тямі "informatio". Я читав ім (поки), и дам сюди конкретно сю, як гадаю, найважливішу з того переліку посилань:
http://www.capurro.de/info3.html, від сторінки 114.
___

Деякі мої завваги.
Тяма "informatio" є дуже широка. В різних контекстах вистачать й инші, ближчі сучасному мовцеві слова, побудовані на питомих коренях, напр. на тім же корени uéd- ("повідомлення", "вість", "відом" тощо). И в инших мовах, які знають латинське запозичення "informatio", на його місто часто може бути поставлено розмаїті слова, питомі в них. Напр., у німецькій Aufklärung (головне значення "пояснення"), Bescheid (инші значення "роз'яснення; довідка; висновок; указівка"; первісно *be-scheiden приблизно *"на-ділити"), Auskunft (инші значення: "довідка, повідомлення, ознайомлення"; від дієслова *aus-kommen "вийти", тобто *"щось вихідне") тощо. Так само в англійській, крім безпосередньо слова information, у деяких контекстах можуть правити й такі слова: lights (sic!, головне значення "світла"; https://en.m.wiktionary.org/wiki/light#English, див. 4. значення), intelligence (також "розвідка, розуміння"), cognizance (також "компетенція, розгляд, розбір, знання"), advice (головне значення "порада, консультація") тощо. И в руській можуть дейнде годити багато різних слів, яко: ясність, пояснення, роз'яснення, висвітлення, довідка, звістка, повідомлення, вість, повчання, наставлення, напоруда, знання тощо.
Проте глибокий аналіз самої сути й усього, що тяма "informatio" обіймає, а також уся широта вжитку тої тями в різних галузях дає розуміти очевидність того, що жодне з тих наведених слів ни в руській, ни в инших мовах не може все те задовольнити в однім слові.

Ба, й у латинській мові на позначення тями "інформація" в поверхневім її розумінні як "звістка, повідомлення" були йинші слова (кожне також з иншими значеннями, крім значення "інформація"): nūntius (https://en.m.wiktionary.org/wiki/nuntius#Latin), scientia (https://en.m.wiktionary.org/wiki/scientia#Latin), doctrina (https://en.m.wiktionary.org/wiki/doctrina#Latin), indicium (https://en.m.wiktionary.org/wiki/indicium#Latin). Тобто латинське informatio не є той випадок, коли розвиток значення *"вбудувати, внести форму, настроїти, встроїти" → "навчити, повчити, повідомити, дати знання, вказівки, факти ..." був єдино можливий. И попри те, саме слово informatio лягло в основу тої широкої тями, яким її сим же словом зовуть в инших мовах. И не дарма.
В найширшім значенні "інформація" не є просто "повідомлення", чи просто "пояснення" або що.
Асоціацію між поняттями "творення" та "інформація" можна простежити в різних мовах и в инших словах, що каже про загальність/спільність такої асоціації для цілого європейського мислення, в тім числі й слов'янства. При чім, живість такої асоціації в різних мовах триває й до нині. Напр., німецький вираз ins Bild setzen "ввести в курс справи, в суть питання, повідомити, довести до відома" є дослівно *"класти/діти/ставити в образ/вид" (нагадаю суміжність значень "образ, вид" та "форма" в д.-рус. творъ, тварь, рус. твар, твір, твора); сей німецький вираз має й субстантивовану форму: Ins-Bild-Setzen "інформація, доведення до відома, ознайомлення з обставинами", дослівно *"ставлення в образ (твар)". Німецьке слово за тяму "освіта", в певних аспектах повязана чи перетинається з тямою "інформація", через проміжні значення "пізнання, обізнаність", є Ausbildung, творене від aus-bild-en, дослівно *"витворити", тобто *"виформувати, сформувати". На тій же асоціації стоять чеське vzdělání та словацьке vzdelanie "освіта", від *uz-dēlati, тобто *"виробити, витворити, створити, сформувати, виформувати". Данське дієслово для "навчати – надавати освіту" є danne, те саме що й для значення "формувати, творити".
Ба, й у д.-рус. синонімічне до <зьдати, зисти/зид-, зидати> дієслово <творити>, крім инших різних значень, мало й значення близьке до поняття "інформація, інформувати, дати знати, повідомити, вказати, довести до відома", в Срезнівського товмачено як "указывать, говорить что про кого-либо". Товмачення те є авторське Срезнівського, й його, глянувши на приклади речень пам'яток можна товмачити й словом "інформація, інформувати". Наведу ті речення (редагувавши написання до морфофонематично та етимологічно правильного; оригінал написання див. у самім джерелі):
Творѧ іє(?) пєрєвѣтъ дьржѧчє къ Свѧтославу – "Повідомляли/Повідомляли = інформували про те, що що вони(?) планували зраду/змову на Святослава";
той самий смисл в иншій памятці:
Творѧ бо ѧ съвѣтъ дьржѧчє на своіѫ братьіѫ (тут <съвѣтъ> "змова, зрада");
Бѣ бо ихъ пришьло, творѧ, в҇ или боле. – "Прийшло їх, повідомляли, 3(?) чи більше", що може бути товмачено й: Інформували/повідомили/довели до відома, що їх прийшло 3(?) чи більше.
Інші значення, хоча й віддаленіші, також суть пов'язани з тямами "інформація, інформувати" в плані позначення когнітивних чи розумових процесів: "вважати", "призначати, постановляти".

Тобто в основі тями "інформація" є не просто передача "повідомлення" в (вузькім) розумінні передачі відомостей, знань, але "матеріалізація" образу (твару) в мисли/уяві людини, або, йнакше кажучи, витворення підстави/основи ("грунту", тобто та сама матеріалізація, формування, форма, твар) для рішення задачі, дальших дії. Така концепція тями "інформація" походить від і була сформована ще Аристотелем та Платоном, праці яких були відоми й давній словянській інтелігенції.

Переклад словами, мотивованими йиншими вихідними значеннями несуть ризик неповноти та перехрещення з иншими концептуальними словами.

Вістка це і є інформація про щось.

Від "вість"
r2u.org.ua: вість

uédomo
http://oldrusdict.ru/dict.html#: вѣдомо "уведомление".

Від "вість"
r2u.org.ua: вість

відати - знати, : навіджувати - приросток на- вказує на рух до предмета згори, скупчення предметів та повна насиченість дією. Відомості наситили дією згори. Те, про що сповістили - це навіжка.

Га́тра — «новина, звістка» (goroh.pp.ua: гатра)
Очевидно, давній перейяток з іранських мов, споріднене з ва́тра «вогонь», ав. ātar- «вогонь», перс. āzar, вірм. airem «горіти, палити», ос. art «вогонь», алб. vatrë, votrë «вогнище», ірл. áith «піч».
Значення «новина, звістка» могло виникнути через проміжний етап «(сигнальний) вогонь; звістка, передана ним».

https://uk.worldwidedictionary.org/інформація

інформація - визначення, витяг з даних, перших значень,

Коли дещо має значення та вагомість , для звернення першої уваги та першого розуміння, та подальшого опрацювання Й відповідно - дані, для подальшого опрацювання та повної форми(інформація) розуміння(тями).
___________________
повна форма - інформація
не повна - певні значення. з яких випливає визначення.,
визначення у щось повне, видне для розуміння - інформація.
___________________

↑
/
визначення

дати визначення - дати інформацію.,

тоді дані - можуть бути - значеннями. які ще потрібно визначити надати у повноцінну готову форму.

дай визначення - - дай інформацію.
визначення чогось - інформація
Отримавши визначення - ти здобуваєш розуміння, а далі - знання.
______________________________________________________________________________________ПРИКЛАД:
"Навряд то є запозичення з пол.
В нас є наша мова та її потенціали відповідно = вказаному значенню - визначенню"

значення - дані - значення.
Визначенні значення - інформація. ВИЗНАЧЕННЯ.

визначення - інформація.

"да", "з", "ні". "Дізна(йсьа). "Знадді" це в множині, хоча й знадь це і так вже шонайменше пара. Мені здаєтьсьа шо так і правильно казати: "да ні" (дані). Тобто інформація, 1 і 0, а не "так ні". Це підтвер(д)жує шо слово "так" в значенні "да" має штучне походженьньа яке українцьам в якийсь час навязали. Значить слово "дані" теж так би мовити цілком нормальне і може мати українське походженьньа забуте часом.

Сукупність вістей.