це якщо як у школі - предмет , то точно - відоведення= )
інформація – віда
інформатик - данознавець
як би ви переклали дані, data?
"Відомості", "відом" чи, може, ще "знання".
Чи вважаєте ви, що "передавати дані" та "передавати інформацію (відомості)" означають те саме?
Звісно. А що ж іще дані, як не інформація? Чого б іще наука називалась інформатика?
А дійсно, ваша правда.
Відо́мості — інформація. Закінчення на зразок деяких инших відповідників до назв наук (сильниця, численниця тощо).
Пропозиція гожа, мені це нравить, але нагадую, "відомості" це росіянізм.
r2u.org.ua: відомості
Якщо вже так сильно припало до душі слово, то вживайте хоч "відомість", така форма хоча би трапляється у Словнику Грінченка межи цитат (аж один раз), на відміну від форми "відомості", якої навіть між цитат немає геть зовсім:
Не можу з вами погодитись, Цісарю. Ми мали слово відомість, з плином часу воно перетворилось на "відомості". Слова, що не мають однини то не рідкість (ножиці, штани тощо).
Ножиці, штани, плечі, очі це двоїна, бо мало у світі однооких людей, чи тих, хто ходить з половиною штанів, хто має одрубане плече, і ніхто не ріже половинкою ножиць.
Прийняти ж "відомості", шановний Діонісію, я ладен тільки тоді, коли хтось покаже, що у мові Шевченка, Котляревського, Нечуй-Левицького, Грінченка це слово почасти траплялося. До сих пір все веде нас до того, що це скальковане російське "ведомости". Звертає до цієї думки і відсутність дублетів слова у мові инших слов'ян (чехів, поляків, полабців) і відсутність слова у мові давньоруській і церковнослов'янській, насамкінець – відсутність множини від "відомість" у дорадянських словниках навіть серед цитат.
Приклади множини я вам уже наводив: Я дуже хотів би мати про це од Вас відомості (Коцюбинський) та Одного разу жінка попросила чоловіка сказати, які книжки треба читати для того, щоб набути відомостей по політичній економії (Леся Українка).
Цього ще мало. І в Коцюбинського, і в Українки трапляються росіянізми, і не так зрідка, як хотілося б. Потрібно порівняти, скільки разів вони вживали однину, супртоти того, скільки вони вживали множину для цього слова.
Якщо однину – значно і значно частіше, то зміна слова на форму множини могла відбутися якраз під впливом мови "братньої" (як "нутрішній" помінявся на "внутрішній" під впливом російського "внутренный", а "хемія" стала "хімією" під впливом російської "химии").
Думка цікава, проте звучить, як суб'єктивне судження
Усі наші думки суть суб'єктивне судження, це виходить апріорі з людської природи, об'єктивною є лишень фізика та їй дотичні науки.
Але ж.. "Відомниця" , більше тягне на певну збірку(джерело) інформації:
Книжку, газету, чи посібник "з чогось". Це не те точно не те.
Є таке
-
Pacye is tacuimy nagòlôsomy.