Або "зла́мувач" від зла́мувати, або "лама́ч" від лама́ти.
Але такі слова вже є і вони означають того, що зламує (ламає) будь-що.
Слово "зламник" добре лягає на зросійщену душу як наліпка на "взломщик".
"зламник", відповідно до будови української мови, мало б означати "зламний об'єкт - призначений, щоб його зламувати".
Форма, що відповідає будові укр. мови - зла́мувач. Але таке слово означає зламувача будь-чого, а потрібно - особливого (комп'ютерного), доцільніше обрати слово оригінальне, наприклад "ломій" - комп'ютерний злочинець.
В українській мові тут дефіс не потрібен
Для існування такого слова в українській мові обов'язково має бути дієслово "швидкува́ти". А воно є.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Швидкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Спѣшить.
Хоча може "швидкісни́ця" - було б простіше.
Тільки не можна слово «змісцевлення» вживати як наліпку на «локалізація» і тим уподібнювати і збіднювати українську мову до рівня англійської чи російської.
Замісць слова ЛОКАЛІЗАЦІЯ, відповідно до будови української мови, треба вживати:
МІСЦЕ́ВИТИ, МІСЦЕ́ВЛЕННЯ, ЗМІСЦЕ́ВЛЮВАТИ, ЗМІСЦЕ́ВЛЮВАННЯ – коли треба передати дію (те, що відбувається, відбувалося чи відбуватиметься);
ЗМІСЦЕ́ВИТИ, ЗМІСЦЕ́ВЛЕННЯ – подію (те, що відбулося чи відбудеться);
ЗМІСЦЕ́ВЛЕНІСТЬ – назву наслідкового стану об’єкта дії;
ЗМІСЦЕ́ВОК, ЗМІСЦЕ́ВЛЕНИК – назву об’єкта дії