Чесно кажучи, я вбачаю зараз у треші безпосередність (таку можна побачити тільки в Карпи), неформальність і сміливість авторів. Вони просто не бояться сміятися над традиціями, створюючи смішний, але тупуватий (на мою думку) сюжет, використовувати у треш-фільмах нереальні спецефекти, які «беруть» глядача своєю брутальністю ( в окремих випадках ), як я вже говорила, сміливістю та ламанням стереотипів.
