приукраїнювання, принімеччиння, приполячення, прианґлійщення...
Міна до "притутешання" даного Олександром.
О-тутеш-н-ення (-ьje). Морфологію "тутешній/-ний" не розумію.
Тутешнити/отутешнювати — робити тутешнім/-ним.
Я бачив в ЕСУМ-і подоби "тутошний/тутошній", але не зовсім розумію морфологію ні слова "тутошний", ні слова "тутешний".
Це просте "тутній" з суфіксальною асемантичною зв'язкою -ош-. Або просте творення прикметника як вчора — вчорашній. Чи ступінь порівняння. "Тут", "тутіше", самий "отутошній".
Слово гідне використання, але, на жаль, його вже використано для іншого, вужчого значення - суто перекладу змісту речень. Але, як стверджують люде, які онароднюють/змісцевлюють/принароднюють різні твори те, що вони намагаються робити, дещо відмінне від суто зміни слів, речень. Повноцінне онароднення/змісцевлення/принароднення передбачає зміну імен, одягу, довкілля, зокрема назв закладів, пристосування жартів, порівнянь, звичок світогляду, а НЕ лише зміна слів у реченнях на відповідні мові перекладу.
+
Погоджуюсь!
Чудовим прикладом є локалізація мультфільма Сімпсони, де згадують українських різних Поплавських, що уже виходить за межі перекладу.
<"locale + zation" - який словник подає ТАКЕ походження.>
+
méstnitua
‹méstn-› (‹mésten› "local") → + ‹-iti›: ‹méstniti› "localize" → ‹méstnit-› + ‹-ua› (← *-u- znaca ("supinum") + -a): ‹mést-n-i-t-u-a›; hi u: molitua (← moliti), lovitua (← loviti), gonitua (← goniti), geatua (← geati), genitua (← geniti), goubitua (← goubiti), gostitua (← gostiti), eatua (← eati), cleatua (← cleati), muitua (← muiti), pastua (pasti), oratua (← orati), prositua (← prositi), selitia (← seliti).
Тільки не можна слово «змісцевлення» вживати як наліпку на «локалізація» і тим уподібнювати і збіднювати українську мову до рівня англійської чи російської.
Замісць слова ЛОКАЛІЗАЦІЯ, відповідно до будови української мови, треба вживати:
МІСЦЕ́ВИТИ, МІСЦЕ́ВЛЕННЯ, ЗМІСЦЕ́ВЛЮВАТИ, ЗМІСЦЕ́ВЛЮВАННЯ – коли треба передати дію (те, що відбувається, відбувалося чи відбуватиметься);
ЗМІСЦЕ́ВИТИ, ЗМІСЦЕ́ВЛЕННЯ – подію (те, що відбулося чи відбудеться);
ЗМІСЦЕ́ВЛЕНІСТЬ – назву наслідкового стану об’єкта дії;
ЗМІСЦЕ́ВОК, ЗМІСЦЕ́ВЛЕНИК – назву об’єкта дії
Змісцевок - те що утворилося внаслідок змісцевлення. А те що відбулося чи відбудеться внаслідок змісцевлення - змісцева.