Подекуди локальні сутички переходять у вуличні бої. (Л. Костенко);
Оповідання написані не дуже вдатно, мова їх вражає занадто локальним характером. (М. Коцюбинський);
Проблема відродження української мови, друга за важливістю для всієї української нації, залишилася на нашому локальному рівні невирішеною. (Н. Сняданко).
перейма зо західноївропейських мов;
нїм. (нім.) lokál «мїсцевий», пр. (фр.) ягел. (англ.) local походять од лат. locālis «тс.», повйязаного з locus ( ‹ stlocus) «мїсце» (де щось поклали), можливо, спорідненим з динд. sthálam (sthalí) «суходіл, персть (ґрунт), земля», гр. σĩόλος «балка, кіл; стебло; рукоятка; оружжя», псл. stati, укр. ста́ти; ЕСУМ Том третій
кор. 현지 [hyunji]
ніппон. (япон.) jimoto no (地元の)
сум. (фін.) Paikallinen
чес. Místní
телугу దేశవాళీ [deshavashi]
китай. (манд.) dāngdì de (当地的 )
турец. Yöresel
угор. Helyi
мї́стен, мїсн-
Творено від кореня -мїст- почепом -ьн-.
Приклади слів сего ж кореня зо сим же почепом в инших словїнських мовах:
Чеська – mí…
Подекуди обмежені (вмїсто "локальні") сутички переходять у вуличні бої?
Оповідання написані не дуже вдатно, мова їх вражає занадто обмеженим (вмїсто "локальним") характером?
Проблема відродження української мови, друга за важливістю для всієї української нації, залишилася на нашому обмеженому (вмїсто "локальному") рівні невирішеною?
мїстечків, мїстечков-
goroh.pp.ua: містечковий
Відповїдник до "провинцийний", "провинциальний"
(
провінційність), відповїдно и "локальний".
Ні, сїльська 🙄🤔😁🤦♂️
го́роден, го́родн-
Творено від кореня -город- почепом -ьн-. На подобу "мїсний".
Одн. муж. р. – городен / городний
Одн. ж. р. – городна / го…
осї́в, осї́л-
Активен дїєприкметник к осїсти.
Одн. муж. р. – осїв / осїлий
Одн. ж. р. – осїла / осїлая
Одн. с. р. – осїле, осїло / осїлеє, …
як варіянт. Є ву словниках
Я так розумію, це означає "нащо 'ву' [замість 'в/у'] ??". Відповідь --- милозвучність завдяки чергуванню голосних і приголосних. Я спершу дійшов цього сам, а потім побачив у книгах. Наразі пригадую лише Франка й Качуровського, та певен, що використовували це не лише вони.
Milozuõcynœsty — tac.
A tòcynéixie, ounicanïe isbégou duou ci bœulxie gòlôsen (si récy, "zévou" (lat. "hiatus")).
Utœumy, ounicnõti zévou tou staneity pravé uimóuva: [ˌjɛwslʷownɪˈkɑx] — is [jɛwslʷow = jɛw•slʷow], a dodatocyno [u] — [ˌjɛwuslʷownɪˈkɑx] — e tam zaivo.
мїсце́в-
goroh.pp.ua: місцевий
Муж.р. – мїсцев(ий)
Ж.р. – мїсцева(я)
С.р. – мїсцеве(є)
Множ. – мїсцеви(ї)
"—
"Місцевий" і так багатозначне слово. Тут би краще підібрати точніше значення"
—
За Ї
Спочатку писасте чьто слово єсть негоже, бо багатозначно. Потому вилучили бисте свій коментарь и додасте се слово сами. Потому вилучисте своє слово й постависте «+» тому, чьто я вже дав бих. И теперь знову «—» 🤦♂️
P. S. Ї вже змїнив їм на І.
Спочатку ви дуркуєте, потім щось ще хочете 🤦♂️
Де'сте видїли чьтоби'м "дуркував"? Не плутайте себе зо мною.
Чьтоби'м дуркував?
Постійно дуркуєте 🤷♂️
"Постійно дуркуєте 🤷♂️"
То Въı дꙋръкꙋıєтє. Мабꙋт', хотѣлı'стє напıсатı "постійно дуркую".
+
Тоді +
Ѡдьнıна:
Мѫжьскъıь рѡдъ:
Наз.– мѣсцєвъ
Род.– мѣсцєва
Дав.– мѣсцєвꙋ
Нах.– мѣсцєвъ
Ор.– мѣсцєвомь
Мѣс.– мѣсцєвѣ
Жєньскъıь рѡдъ:
Наз.– мѣсцєва
Род.– мѣсцєвъı
Дав.– мѣсцєвѣ
Нах.– мѣсцєвѫ
Ор.– мѣсцєвоıѫ
Мѣс.– мѣсцєвѣ
Сєрєдьньıь рѡдъ:
Наз.– мѣсцєво
Род.– мѣсцєва
Дав.– мѣсцєвꙋ
Нах.– мѣсцєво
Ор.– мѣсцєвомь
Мѣс.– мѣсцєвѣ
Дъвоııна:
Мѫжьскъıь рѡдъ:
Наз.– мѣсцєва
Род.– мѣсцєвѫ
Дав.– мѣсцєвома
Нах.– мѣсцєва
Ор.– мѣсцєвома
Мѣс.– мѣсцєвѫ
Жєньскъıь рѡдъ:
Наз.– мѣсцєвѣ
Род.– мѣсцєвѫ
Дав.– мѣсцєвама
Нах.– мѣсцєвѣ
Ор.– мѣсцєвама
Мѣс.– мѣсцєвѫ
Сєрєдьньıь рѡдъ:
Наз.– мѣсцєвѣ
Род.– мѣсцєвѫ
Дав.– мѣсцєвама
Нах.– мѣсцєвѣ
Ор.– мѣсцєвама
Мѣс.– мѣсцєвѫ
Мъножıна:
Мѫжьскъıь рѡдъ:
Наз.– мѣсцєвı
Род.– мѣсцєвъ
Дав.– мѣсцєвомъ
Нах.– мѣсцєвъı
Ор.– мѣсцєвъı
Мѣс.– мѣсцєвѣхъ
Жєньскъıь рѡдъ:
Наз.– мѣсцєвъı
Род.– мѣсцєвъ
Дав.– мѣсцєвамъ
Нах.– мѣсцєвъı
Ор.– мѣсцєвамı
Мѣс.– мѣсцєвахъ
Сєрєдьньıь рѡдъ:
Наз.– мѣсцєва
Род.– мѣсцєвъ
Дав.– мѣсцєвомъ
Нах.– мѣсцєва
Ор.– мѣсцєв
Мѣс.– мѣсцєвѣхъ