Чому саме посміхайчик, а не усміхайчик, бо від англійського smile - посмішка, посміхатися.
Не можна називати посміхайчиком. Вибачте, але українці втрачають здатність мислити по-українськи. "Посміхатися" перекладається російським словом "ухмыляться", а "усміхатися" — "улыбаться". Посмішка може бути кривою, зловісною, зверхньою тощо. Згадайте, як Остап Вишня назвав свої гумористичні оповідання, хіба "Посмішки"? Тому правильнішим відповідниками мали б бути "усміхайчик", "усміхайлик".
Не відповідає англ. значенню. Українською буде "усміхатися". Словом, хлопці вище мають рацію.
ухмЬІлка - посмішка; улЬІбка - усмішка
Найкращий переклад. Коротко та зрозуміло.
"не наша це казка!" ;) :) ))
Моя донька так їх і називає, відколи побачила вперше. Тобто назва досить природна і вже, можна сказати, прижилася :)
Чому "не наша це казка!"? Коло - українське, бок - теж, у чому справа?
Та й погляньте на них - у всіх боки заокруглені.
"усміхайлик" та "посміхайчик" достойні варіянти, але "колобок" коротший, плюс перевірений донькою Євгена - а це багато важить.
Дійсно вдалий переклад. Навіть краще першотвору, бо не всі «смайлики» усміхаються.
смайл — схематичне зображення людського обличчя, що використовується для передачі емоцій. ємоційка дуже вдалий переклад.
так, але біда що це теж запозичене слово від англ. Emotion..
але ж емоція. мені здається воно більше від цього слова...
Чому це біда? Потрібно дивитися, що найліпше працює в українській, а не лише, аби не позичене, якщо тільки не готові відсікти більшу частину словника. "Емоцію" ми давно вже взяли з латини.
Це ж спільнота не добору синонімів, а пошуку своїх одповідників. Тому ліпше не обтяжувати тим, що не є в темі спільноти
Чи таки "личка"? Тоді в множині буде "личка" (ср.р.) або "лички" (ж.р.). Слово також можна "прочитати" як похідне від "личити".
Теж подумав про такий варіант. "Поставити сміхуна" – звучить чудово :)
Цікаве слівце, та мені здається, що воно краще пасує не для всіх «смайликів», а лише до окремого, що дійсно сміється, а не лише всміхається.
Слово легковимовне і зрозуміле. Воно має прижитись.
:)
Похідне від "почуття/чути/відчувати", бо емотікон - то саме про емоції, що викликає іконка. Варіації "смайликів" та й похідних від "усмішки" не катять, тому що вже в назві додають позитиву. Тому "сумний смайлик" мені так вухо ріже. Десь так
В україномовній "чистій" версії телеґраму використовується саме ЦЕ слово))
Dlia choho harod lamaje mozgy ta vydumuje novi terminy do de-jakych zapozychenych sliv ( zokrema z English) v ridnij ( Ukr.) movi? Meni tsikavo znaty chy sered vashoji chytats'koji audytoriji je akademichni movoznavtsi, perekladachi, literatory, ta znatoky ridnoho slova, jaki mozhut' nadaty fakhovyj komentar do vashoho slovotviria.
Для того,щоб були академічні мовознавці, треба відновити академії, а поки що ні академій, ні мовознавців немає. Називатись академією чи мовознавцем, це ще не значить ним бути
Tak i ni, tam vse dije, ale vono, na mij pohliadvse, perebuvaje v "processi natsional'noho brodinnia", jak naslidok postsoviets'koho periodu, jakyj zatiahnuvsia na nevyznachenyj period....
Оскільки "смайли" виражають не тільки радість, але й інші емоції, тому доречно було б схилятись до більш широкого тлумачення, а не намагатися, майже дослівно, перекладати.
По-перше, на слові "усміхатися", а не "посміхатися" наголошував Б.Антоненко-Давидович. По-друге, звучить в риму зі смайликом.
можна скоротити - сміхайлик. у живомовленні старатимуться скоротити
А далі ще скоротити - сміхлик