У запропонованому прикладі вживання - "Давай покепкуємо з нього". sum.in.ua: kepkuvaty
Щось коментатори не зрозуміли, що тут вже є посилання на етимологію
Так, але полонізм: 
uk.wikipedia.org: Полонізм#Полонізми в українській мові (див. список слів).
Певно - натягнути КЕПКУ гатвуха
Аналогічно, як а рос.моаі: огорощіть, тобто вдарити по голові пухирем з горохом, або:ошеломіть -
вдарити по шолому, що на голові.
КЕПКА - слово чиє?
»Певно - натягнути КЕПКУ гатвуха
Аналогічно, як а рос.моаі: огорощіть, тобто вдарити по голові пухирем з горохом, або:ошеломіть -
вдарити по шолому, що на голові.«
🤦
»КЕПКА - слово чиє?«
Мыколы? 🤷
Від праслов'янського *do-typ-, українського "дотеп".
r2u.org.ua: дотеп
Уражати кого-небудь їдким словом, гострим зауваженням або натяком.
Від праслов'янського *do-typ-, українського "дотеп".
r2u.org.ua: дотеп
Брати на гоцки - насміхатися, кепкувати, глузувати, дошкуляти.
Від праслов'янського *do-typ-, українського "дотеп".
r2u.org.ua: дотеп
Спрощений варіант самої першої пропозиції згори.
"Прикалываться" - тепти, "прикалываюсь" - тептую /тепчу ("Я з нього тепчу"), "прикалываешся" - тептуєш / тепчеш, "прикалывается" - тептує/тепче, "прикалываемся" - тептуємо / тепчемо, "прикалываетесь" - тептуєте / тепчете, "прикалываются" - тептують/тепчуть.
////Мені особисто більше подобається варіант "тептую/тептуєш/тептує.
"Приколоть" - затептити чи дотептити
cpiti
← *kup-i-ti; ← *kup- : *kūp- ("cuipéti") : *kuap- ("quapiti"); SISM XIII, 205: *kъpiti; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24468-kpyty.html#show_point .
До Чистилища.
Молодіжний сленг перекладати смішно. Це як мода — сьогодні це слово відоме, завтра про нього забули.
До того ж сама молодь визначає, які слова їй вживати. Намагання дорослими нав'язувати молодим якісь норми просто смішні й недоречні.
Ці слова ніколи не будуть літнормою, навіть близько
goroh.pp.ua: кепкувати
(тепсти до кого)
Саме слово дотеп є творено від незасвідченого нині дієслова *дотєти, дотєпє ~ тєти до кого, тєпє до кого (може, й гето без "до", первісно), з друс. тєти (*tepti) "бити", первісно *"бити кого [словами]; рівни типологію семантичного переносу дієслів кола значень "бити ≈ наносити тілесні ушкодження → ображати словами" (так, первісно дотеп значи не просто жарт загалом, а жарт на чию адресу з метою досадити, "добити"): вят. колоть → вят. колкий (про іронічні слова), садити, досадити → садно "рана на боку коня від їздця" → досада, разити *"бити" → образа, такоже слвц. urážka "образа", вят. стебать → стёб, нім. Schnaller "жарт" ← schnallen "стебати", Schnalz "жарт" ← schnalzen "хлестати" (рівни вят. хлёсткий про слова), ягел. переноси товку з річий колення, биття, різання тощо на товк "жарт": needle "гла → жарт", razor "чепель, бритва → жарт", saw "пила → жарт", prank "жарт" ← прагерм. *prang- "давити, тиснути", слвц. pichať "колоти, давити, тиснути, товкти" → podpichnúť "підколоти (словами), чес. dotírat ...
"дотирати кого (*терти) ≈ діймати словами, неприємно глузувати з кого".
Тобто дотеп є скоріше похідне від дієслова (до)те(пс)ти (кого) ~ те(пс)ти до кого, а не навпаки. Тому й дієслово слід передати первісним тваром сього же продуктивного дієслова, а не творити нове дієслово від уже похідного йменника. Правда, дотеп (дотьпъ) є скоріше від (дѡ)тьпати ~ тьпати до (кого), варіанта дієслова те(пс)ти (сюди же й инші варіанти: типати – ступінь подовження *ь від тьпати, та тіпати-тѣпати – ступінь подовження від *tepti/тети).
Рупно-рупно.
+
Так !
Боже, якою ви мовою розмовляєте? 🤔🧐🤦♂️
А що вам не зрозуміло? усе ж кирилицею писано є.
А можна приклади користання, будь ласка?
Хід думок мені подобається, проте око колить три приголосні у слові тепсти - складно вимовляти. Може тепти?
»око колить три приголосні у слові тепсти«
Œd coli?
Porœunayte:
‹screbsti› (Gelex. II 878)
‹scoubsti› (Gelex. II 880)
‹pluivsti› (SIRM IV 444)
‹tepsti› (SIRM V 458)
ci iesce:
‹izçvercati, izçvercnõti› /(ɪ)z̻ˈt͡ɕβ̞ærkɑtɪ, (ɪ)z̻ˈt͡ɕβ̞ærknʊtɪ/
(SIRM II 284, Gelex. I 319)
‹obstavina› ipr.
Oco coliõty pisymena za golosnui zvõcui porõcy u zveagynœy (‘phonetic’) pravopisi bóulgariçeiõ, he otó: ‹наодинці› (por. ‹навмання› *na omaniye, ‹навпаки› *na opakons, ‹навмій› *na oumie, iz |a.o| → [ɑ͡u̯ (ɑ͡o̯), ɑw], ‹невміло› *ne oumielo, iz |ɛ.u| → [ɛ͡u̯, ɛw]).