Олександр Дудар,
tak, «klasyċnymy» znaċenniamy NIVROKU je «niċo' tak», a takoż — «ogoooo, jakyj (sylnyj, zdorovyj, etc.)»
Odnak nihto i niṡċo ne zavażaje nam vdyhaty novi smysly v slova, ege ż?
Bo jakṡċo tak pryskiplyvo dokolupatysia, to naviṫ te same slovo PRYKOLNYJ — deś by malo oznaċaty «te, ṡċo prykolote», abo «abo te, ṡċo godyn prykoloty, pryṡpelyty».
A Anglijśke COOL też pervynno oznaċaje PROHOLODA, PROHOLODNYJ, a zovsim nijaky ne «krutyj», ege ż? ;)
No i ne zabuvajmo, ṡċo slovo PRYKOLNYJ vyjṡlo zi balaku narkomaniv vzagali-to ;)
«Та я бачу :) Я просто зробив версію для користувачів кирилиці :)»
Ta tut naċe jak lüdy perevażno osviċeni zibraly sia: vże dvi slovo Latínkoju zgodni proċytaty! ;))
Zreṡtoju, może ż pity i ruh u vidpoviḋ: koly htoś poċne dublüvaty proponovy, zapysani kíríłkoju, Latínkoju, ege ż?
Tomu, pevno, na varto vlaṡtovuvaty taki peregony i rozporoṡuvaty tilky golosy v toï ċy jeńċoï proponovy, ege ż?
Movċu vże pro te, ṡċo nehaj Slovotvir ce experímentalnyj majdanċyk, ale varto vse ż taky vytrymuvaty, skażimo tak, autorśke pravo, pravo togo, hto zrobyv proponovu perṡym, ege ż? ;)
Ви змішуєте, плутаєте тями слів. "Спадок" НЕ є пов'язаним з "убогістю". Існує дуже багато витончених, досконалих, гарних речей, що НЕ є спадковими для нас. Так, вони є чужими для нас, ми мусимо розвивати і тримати ся свого, але казати про "убогість" то вже є крок до чужененависництва (латиносуржиком то називають nazism), що НЕ є своєлюбством (латиносуржиком - nationalism).
"Склалось історично" - то є облаштунки за якими ховають правду. Наприклад, "так вже склалось історично, що в Україні більшість населення розмовляє московською мовою". То є брехня. Так сталось в наслідок __діяльності москалів__ з вбивства, катування, заслання українців, роблених Голодоморів, мільйонів привезених чужинців, спотворення словників і правопису. Тож, "склалось історично" НЕ є причиною, натомість то є приховування причини.
Ми з Вами по-різному тямимо мої твердження. Убогість породжується втратою спадку. Так я написав і так вважаю далі. Втрата спадку, зокрема, спричиняється витісненням своїх слів для назв понять – чужинськими.
Багатозначність не є лихом: загляньмо до словника мови будь-якої розвиненої цивілізації. Історично мова не встигає творити геть зовсім нові слова. Є питанням, що краще: запозичати сьогодні чужі слова, аби не навантажувати рідні додатковими значеннями, чи надавати старим рідним словам багатозначности. Приклад: У нас є слово „стос“, Поляки так само звуть file (stos), зате Українці збагатилися(?)новоутвором „файл“. Ще приклад: Французи мають слово „pile“ для означення і купки, і стопки, і… батарейки, і атомного реактора (У Поляків – „stos atomowy“!). Зате Українці збагатилися(?) чужинськими запозиченнями (для уникнення „багатозначности“).
Я вам написав НЕ про ставлення до мови, а про зв'язок обґрунтування з висновками. Чуже НЕ означає "убоге".
Загалом ми з вами маємо спільну турботу про чистоту рідної мови. Задля уникнення того, про що ви написали дуже легко використовувати НЕ ті самі слова, а однокореневі, похідні слова. До того ж я НЕ заперечую багатозначність слів цілковито, я проти надмірного навантаження слів, коли маємо інші, подібні слова поготів.
Зокрема, стосовно цього слова, я вважаю, що "вщипно" ліпше висвітлює значення московитського відповідника (те, що викликає захват, захоплення, здивування, радість) ніж "дуже добре", "бажання НЕ нашкодити".
Справді, навіщо вигадувати?
Може для тго щоб було багато цікавих, смачних та особливих слів.
Котрі вирізнятимуть українську серед інших слов'янських мов.
Якщо це слово залишиться в українській, то так говоритимуть лише Українці, ну й ті, від мови яких ми так хочемо позбутися. "Прікольний такой"... Одне слівце ніби, а зв'язати може навіки знову. А таких слів ще безліч...
Прикольний — потішний, смішний, достойний іронії; дотепний.
Прикольний сюжет на телебаченні; Прикольне татуювання. Круті та прикольні - ви їх добре знаєте...
Перекладаємо слово прикольний
Євген Шульга,
vże je povyżċe ;)
nu i v dvi slovi, hoċa jak skoroċene rozmovne — można i odnym obhodyty sä ;)
Та я бачу :) Я просто зробив версію для користувачів кирилиці :)
Завше думав, шо “нівроку” – це “нічо’ так”.
Олександр Дудар,
tak, «klasyċnymy» znaċenniamy NIVROKU je «niċo' tak», a takoż — «ogoooo, jakyj (sylnyj, zdorovyj, etc.)»
Odnak nihto i niṡċo ne zavażaje nam vdyhaty novi smysly v slova, ege ż?
Bo jakṡċo tak pryskiplyvo dokolupatysia, to naviṫ te same slovo PRYKOLNYJ — deś by malo oznaċaty «te, ṡċo prykolote», abo «abo te, ṡċo godyn prykoloty, pryṡpelyty».
A Anglijśke COOL też pervynno oznaċaje PROHOLODA, PROHOLODNYJ, a zovsim nijaky ne «krutyj», ege ż? ;)
No i ne zabuvajmo, ṡċo slovo PRYKOLNYJ vyjṡlo zi balaku narkomaniv vzagali-to ;)
Nu, tak-to, ja ne wžıwaju słowa “прикольний”, zaminiujučı joho na ciłu nızku riznomanitnıch sliw, załežno wid sıtuaciji (wklučno z “niwroku”)…
tak samo ne lüblü ce slovo i vżyvaju jogo hiba z vysmijnym zabarvlenniam.
Zreṡtoju, ce malo togo ṡċo narkomanśkyj slang, tak ṡċej priame lajno z qassabśkoï!!! :-/
Євген Шульга
31 березня 2018
«Та я бачу :) Я просто зробив версію для користувачів кирилиці :)»
Ta tut naċe jak lüdy perevażno osviċeni zibraly sia: vże dvi slovo Latínkoju zgodni proċytaty! ;))
Zreṡtoju, może ż pity i ruh u vidpoviḋ: koly htoś poċne dublüvaty proponovy, zapysani kíríłkoju, Latínkoju, ege ż?
Tomu, pevno, na varto vlaṡtovuvaty taki peregony i rozporoṡuvaty tilky golosy v toï ċy jeńċoï proponovy, ege ż?
Movċu vże pro te, ṡċo nehaj Slovotvir ce experímentalnyj majdanċyk, ale varto vse ż taky vytrymuvaty, skażimo tak, autorśke pravo, pravo togo, hto zrobyv proponovu perṡym, ege ż? ;)
Я проти багатозначності слів і висловів, бо це свідчить про скудоту, стає схожим на матючиння, де однокореневі слова мають протилежне значення.
Багатозначність складається історично.
Убогість створюється безпам'ятністю щодо власного багатого спадку і його витіснення чужинецьким.
Ви змішуєте, плутаєте тями слів. "Спадок" НЕ є пов'язаним з "убогістю". Існує дуже багато витончених, досконалих, гарних речей, що НЕ є спадковими для нас. Так, вони є чужими для нас, ми мусимо розвивати і тримати ся свого, але казати про "убогість" то вже є крок до чужененависництва (латиносуржиком то називають nazism), що НЕ є своєлюбством (латиносуржиком - nationalism).
"Склалось історично" - то є облаштунки за якими ховають правду. Наприклад, "так вже склалось історично, що в Україні більшість населення розмовляє московською мовою". То є брехня. Так сталось в наслідок __діяльності москалів__ з вбивства, катування, заслання українців, роблених Голодоморів, мільйонів привезених чужинців, спотворення словників і правопису. Тож, "склалось історично" НЕ є причиною, натомість то є приховування причини.
Ми з Вами по-різному тямимо мої твердження. Убогість породжується втратою спадку. Так я написав і так вважаю далі. Втрата спадку, зокрема, спричиняється витісненням своїх слів для назв понять – чужинськими.
Багатозначність не є лихом: загляньмо до словника мови будь-якої розвиненої цивілізації. Історично мова не встигає творити геть зовсім нові слова. Є питанням, що краще: запозичати сьогодні чужі слова, аби не навантажувати рідні додатковими значеннями, чи надавати старим рідним словам багатозначности. Приклад: У нас є слово „стос“, Поляки так само звуть file (stos), зате Українці збагатилися(?)новоутвором „файл“. Ще приклад: Французи мають слово „pile“ для означення і купки, і стопки, і… батарейки, і атомного реактора (У Поляків – „stos atomowy“!). Зате Українці збагатилися(?) чужинськими запозиченнями (для уникнення „багатозначности“).
"Стос" є не наше слово.
Я кажу "сніп", саме як домовились тут на Словотворі файл
Я вам написав НЕ про ставлення до мови, а про зв'язок обґрунтування з висновками. Чуже НЕ означає "убоге".
Загалом ми з вами маємо спільну турботу про чистоту рідної мови. Задля уникнення того, про що ви написали дуже легко використовувати НЕ ті самі слова, а однокореневі, похідні слова. До того ж я НЕ заперечую багатозначність слів цілковито, я проти надмірного навантаження слів, коли маємо інші, подібні слова поготів.
Зокрема, стосовно цього слова, я вважаю, що "вщипно" ліпше висвітлює значення московитського відповідника (те, що викликає захват, захоплення, здивування, радість) ніж "дуже добре", "бажання НЕ нашкодити".
стос=стіс (Грінченко)
Ну й що? У Грінченка самі суто вкраїнські слова?
Стос/стіс є через лядську з німецької.
(до п. Бажана Козаченка) Щодо „латиносуржика“: https://chtyvo.org.ua/authors/Matsiuk_Romko/Surzhyk_dlia_inteligentsii/, сторінка 183.
(до п. Бажана Козаченка) Щодо „склалось історично“ “: https://chtyvo.org.ua/authors/Matsiuk_Romko/Surzhyk_dlia_inteligentsii/, сторінка 173.
Оце цікавий варіянт!
Нащо придумувать велосипед?
Від праслов'янського *dotьрьnъ:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/дотепа
Правда
Справді, навіщо вигадувати?
Може для тго щоб було багато цікавих, смачних та особливих слів.
Котрі вирізнятимуть українську серед інших слов'янських мов.
Думаю так само.
А не дотіпний?
???
Від „тіпати“, чи як „дотеп“?
++++
часто застосовують скорочену форму "нівроку"
Василь Зима, nu, koly je povna forma — to skorotyty vże ne pytannä! ;))
Цілком прийнятне слово
Ні.
Прикольність є тюремним поняттям.
Якщо це слово залишиться в українській, то так говоритимуть лише Українці, ну й ті, від мови яких ми так хочемо позбутися. "Прікольний такой"... Одне слівце ніби, а зв'язати може навіки знову. А таких слів ще безліч...
Не можу повірити, що досі ніхто не додав це слово сюди
"вона перевдяглася, просто перчик!; і тут ми почали танці - перчик!"
cs6.pikabu.ru/post_img/big/2015/02/23/10/1424713692_1087381485.jpg
óчеп = "прикол".
https://goroh.pp.ua/Тлумачення/почепний