Євген Шульга,
vże je povyżċe ;)
nu i v dvi slovi, hoċa jak skoroċene rozmovne — można i odnym obhodyty sä ;)
Олександр Дудар,
tak, «klasyċnymy» znaċenniamy NIVROKU je «niċo' tak», a takoż — «ogoooo, jakyj (sylnyj, zdorovyj, etc.)»
Odnak nihto i niṡċo ne zavażaje nam vdyhaty novi smysly v slova, ege ż?
Bo jakṡċo tak pryskiplyvo dokolupatysia, to naviṫ te same slovo PRYKOLNYJ — deś by malo oznaċaty «te, ṡċo prykolote», abo «abo te, ṡċo godyn prykoloty, pryṡpelyty».
A Anglijśke COOL też pervynno oznaċaje PROHOLODA, PROHOLODNYJ, a zovsim nijaky ne «krutyj», ege ż? ;)
No i ne zabuvajmo, ṡċo slovo PRYKOLNYJ vyjṡlo zi balaku narkomaniv vzagali-to ;)
Nu, tak-to, ja ne wžıwaju słowa “прикольний”, zaminiujučı joho na ciłu nızku riznomanitnıch sliw, załežno wid sıtuaciji (wklučno z “niwroku”)…
tak samo ne lüblü ce slovo i vżyvaju jogo hiba z vysmijnym zabarvlenniam.
Zreṡtoju, ce malo togo ṡċo narkomanśkyj slang, tak ṡċej priame lajno z qassabśkoï!!! :-/
Євген Шульга
31 березня 2018
«Та я бачу :) Я просто зробив версію для користувачів кирилиці :)»
Ta tut naċe jak lüdy perevażno osviċeni zibraly sia: vże dvi slovo Latínkoju zgodni proċytaty! ;))
Zreṡtoju, może ż pity i ruh u vidpoviḋ: koly htoś poċne dublüvaty proponovy, zapysani kíríłkoju, Latínkoju, ege ż?
Tomu, pevno, na varto vlaṡtovuvaty taki peregony i rozporoṡuvaty tilky golosy v toï ċy jeńċoï proponovy, ege ż?
Movċu vże pro te, ṡċo nehaj Slovotvir ce experímentalnyj majdanċyk, ale varto vse ż taky vytrymuvaty, skażimo tak, autorśke pravo, pravo togo, hto zrobyv proponovu perṡym, ege ż? ;)
Я проти багатозначності слів і висловів, бо це свідчить про скудоту, стає схожим на матючиння, де однокореневі слова мають протилежне значення.
Багатозначність складається історично.
Убогість створюється безпам'ятністю щодо власного багатого спадку і його витіснення чужинецьким.
Ви змішуєте, плутаєте тями слів. "Спадок" НЕ є пов'язаним з "убогістю". Існує дуже багато витончених, досконалих, гарних речей, що НЕ є спадковими для нас. Так, вони є чужими для нас, ми мусимо розвивати і тримати ся свого, але казати про "убогість" то вже є крок до чужененависництва (латиносуржиком то називають nazism), що НЕ є своєлюбством (латиносуржиком - nationalism).
"Склалось історично" - то є облаштунки за якими ховають правду. Наприклад, "так вже склалось історично, що в Україні більшість населення розмовляє московською мовою". То є брехня. Так сталось в наслідок __діяльності москалів__ з вбивства, катування, заслання українців, роблених Голодоморів, мільйонів привезених чужинців, спотворення словників і правопису. Тож, "склалось історично" НЕ є причиною, натомість то є приховування причини.
Ми з Вами по-різному тямимо мої твердження. Убогість породжується втратою спадку. Так я написав і так вважаю далі. Втрата спадку, зокрема, спричиняється витісненням своїх слів для назв понять – чужинськими.
Багатозначність не є лихом: загляньмо до словника мови будь-якої розвиненої цивілізації. Історично мова не встигає творити геть зовсім нові слова. Є питанням, що краще: запозичати сьогодні чужі слова, аби не навантажувати рідні додатковими значеннями, чи надавати старим рідним словам багатозначности. Приклад: У нас є слово „стос“, Поляки так само звуть file (stos), зате Українці збагатилися(?)новоутвором „файл“. Ще приклад: Французи мають слово „pile“ для означення і купки, і стопки, і… батарейки, і атомного реактора (У Поляків – „stos atomowy“!). Зате Українці збагатилися(?) чужинськими запозиченнями (для уникнення „багатозначности“).
"Стос" є не наше слово.
Я кажу "сніп", саме як домовились тут на Словотворі 
файл
Я вам написав НЕ про ставлення до мови, а про зв'язок обґрунтування з висновками. Чуже НЕ означає "убоге".
Загалом ми з вами маємо спільну турботу про чистоту рідної мови. Задля уникнення того, про що ви написали дуже легко використовувати НЕ ті самі слова, а однокореневі, похідні слова. До того ж я НЕ заперечую багатозначність слів цілковито, я проти надмірного навантаження слів, коли маємо інші, подібні слова поготів.
Зокрема, стосовно цього слова, я вважаю, що "вщипно" ліпше висвітлює значення московитського відповідника (те, що викликає захват, захоплення, здивування, радість) ніж "дуже добре", "бажання НЕ нашкодити".
стос=стіс (Грінченко)
Ну й що? У Грінченка самі суто вкраїнські слова?
Стос/стіс є через лядську з німецької.
(до п. Бажана Козаченка) Щодо „латиносуржика“: https://chtyvo.org.ua/authors/Matsiuk_Romko/Surzhyk_dlia_inteligentsii/, сторінка 183.
(до п. Бажана Козаченка) Щодо „склалось історично“ “: https://chtyvo.org.ua/authors/Matsiuk_Romko/Surzhyk_dlia_inteligentsii/, сторінка 173.
nivroku sobi
Не можу повірити, що досі ніхто не додав це слово сюди
Та ні, з московської йде. Щонайменше така форма.
Клёвый
Впервые фиксируется в 1820 А. А. Успенским в офенском арго Владимира со значением ‘знатный’ (если только клювый в «суздальском наречии» у Палласа в 1787 не является опиской или опечаткой взамен *кліовый). Со второй половины XIX в. отмечается также и в воровском арго.
Якщо це слово залишиться в українській, то так говоритимуть лише Українці, ну й ті, від мови яких ми так хочемо позбутися. "Прікольний такой"... Одне слівце ніби, а зв'язати може навіки знову. А таких слів ще безліч...
"вона перевдяглася, просто перчик!; і тут ми почали танці - перчик!"
«Гожий» має значення «нар. -поет. Гарний на вроду; вродливий (про людину).». Тобто може використовуватись у такому значенні слова «прикольний», що виражає зовнішню красу людини, а не її здатність бути смішною, дотепною. Також може використовуватись у значенні «цікавий» Наприклад:
Крейда від тарганів - це доволі гожий спосіб. Ніколи про таке раніше не чула.
А вона гожа в цій сукні.
- звиткий собою/прикольний собою.
- вичитний собою/
· звиткий образ
· звитке слівце
· звитно
/
· вичитний
· вичитне
· вичитно
Часто прикольний означає саме смішний, те, що порушує логіку
бо він прик..ль..й/ потішний
/
(Для наголосу та прикладу.. Тримаючи цю думку не помітив наданого зразка вище, того що без наголосу..)
- вичитний собою/
/
· вичитний
· вичитне
· ви́читно
¬ заграво
¬ заграве таке
/
(Це новотвари, щойно з мізків)
¬ гратичне таке
¬ гратично. . .
/¬ гравично
¬ гравичне таке..
(Це новотвари, щойно з мізків)
Грати́чний
__________
чудни́й
/
ЧУДИВНИЙ
-
підходить також до домашніх тварин/ІНШИХ тваринок/
Та/чи інших меньших
ПРИКОЛЬНА ТАКА ШТУКА
_____________
Цікава така річ
______________
¬ ·
/
По приколу — жартома. Співробітники по приколу інколи називають його «Ваша Величність» (Молоко).
;
На приколі (хтось) — під своїм настроєм ("під чимось"), дурня вкидає
Вислівце:
"Прикольна така штука" -
здебільшого сприймається /й /легко заміняється на:
"Цікава така річ"
=
'Займава така річ'
¬ ·
ТОМУ ЗНАЙМОСЯ та ВБАЧАЙМО(орієнтуймося)
/
goroh.pp.ua: почепний
sum.in.ua: zabavnyj
Нащо придумувать велосипед?
Від праслов'янського *dotьрьnъ:
goroh.pp.ua: дотепа
Правда
Справді, навіщо вигадувати?
Може для тго щоб було багато цікавих, смачних та особливих слів.
Котрі вирізнятимуть українську серед інших слов'янських мов.
Думаю так само.
А не дотіпний?
???
Від „тіпати“, чи як „дотеп“?
І дотеп, і тіпати — однокореневі.
++++
Проблема в тому, що "дотепний" важко застосувати до неживих предметів ("дотепна машина"?..). "Дотепний" - це лише щодо людей або їхніх висловлювань ("дотепні жарти", "дотепний персонаж" і т.д.) - того, чому властивий гумор, дотеп. Натомість "прикольний" ми застосовуємо до будь-чого, навіть не повязаного з гумором. Це ближче до значень "особливий", "файний", "той, який подобається", "гожий".
А загалом, не бачу проблеми з цим словом. Якщо ми можемо колоти і приколювати (різка, гостра дія), то чому щось не може бути прикольним (яскраве, гостре враження)?
++