Duuuuże pryjemno, ṡċo htoś pidhopyv znaméno, pidnäte mnoju ṡċe 15 rokiv tomu nazad, koly na znyklij u Viċnosti storinci Zelenyj.Biz, z mojim probnym Slovnyċkom-Novotvirnyċkom, bulo vperṡe zaproponovano vżyty slovo SNIP u znaċenni «file». Oś vytäg zvidty:

Шановна Громадо! Розшукується питомий український відповідник слову ФАЙЛ. Який замінник йому, на Вашу думку, найкращий? Допоможіть визначитися! Принагідно висловлю думку, що майбутній відповідник повинен бути стислим, одно-двоскладовим, не більше, аби потім з ним було зручно творити похідні виду «аудіофайл», «відеофайл» тощо. Якщо жодне зі слів внизу Вам не подобається, Ви можете на ел.скриньку z@zelenyj.biz сміливо запропонувати свій варіянт – і він обов'язково буде оприлюднений у цьому розділі. Звісно, із зазначенням імені його вигадника. Єдина вимога: новотвір має бути подано з чітким і стислим обґрунтуванням. Наразі ж надаю власні пропонови до питомо українського замінника слову ФАЙЛ:

СНІП. Вдихаємо у наше гарне давнє слово нове життя. Раніше СНІП був найменшим мірилом збіжжя: наприклад, селяни віддавали кожен 10-й сніп панові, ще якийсь НН-ий сніп - церкві, ітд. Файл - це теж свого роду сніп даних, який ми можемо переносити, надсилати. Але в жодному разі не ділити, бо тоді пів снопа то вже так собі, кілька розрізнених колосків, не більше :)

ЗБИР. В тому розумінні, що це найменша величина, в яку зібрані якісь дані, інформація тощо. Воно і дійсно: група файлів може бути, а ось пів файлу, чи то пак пів «збиру» - то вже брак.

ЖМУТ. Подібно до того, що і Сніп, але начебто легше вимовляється і піддається розмаїтим видозмінам. Наприклад «файлик» буде як «жмуток» ачи «жмутик», «аудіофайл» - це «звукожмут», ітд.

ЗШИТОК. За своїм смисловим наповненням це слово вторить словам ЖМУТ і СНІП: тобто сукупність, або ж зшиток даних, відомостей, тощо. До речі, саме від цього слова походить відоме нам зі шкільної лави слово ЗОШИТ. Зошит - це той самісінький ЗШИТОК (ЗШИТ)листочків паперу, просто задля полегшення вимови з віками у ньому з'явилося оте «О».

СТІС. Академічне, «звичне» тлумачення цього слова відоме: СТІС, рідко СТОС, стосу, ч.,чого. 1. Велика кількість однорідних предметів, вертикально складених один на одний; стопа. Ітд. − повністю можна подивитися за ланкою: sum.in.ua: stis

Разом з тим, воно у суті своїй несе те саме значення, що і СНІП: тобто це є одна цільна (неподільна), але водночас збірна одиниця сукупності чогось (стеблин, папірців, тощо). Бо не може бути, скажімо, пів снопа чи пів стосу − якщо якийсь сніп/стіс поділити навпіл, тоді знову одержимо новий сніп/стіс, але трішки менший :))

Otże, z vysoty Plynu Lit możu skazaty, ṡċo za ci roky ja vże u rizni sposoby sprobuvav SNIP u znaċenni «file». I duuuże vono dobre dlä cögo prydatne! ;)

Пане Юрку, а чи можна ознайомитись із вашим словничком, якщо зберігся?

Микола Удовицький,
Pane Mykolo, vitaju!
Nasampered — diakuju za Vaṡu cikavisṫ do mogo skromnogo nabutku!

Nażal, deś u vsemereżży mogo Slovnyċka-Novotvirnyċka vże nema: raniṡe to bula storinka zelenyj.biz — vże jak kilka rokiv ne isnuje.

Ja jii perestav pidtrymuvaty, pozajak zjavyvsia oseredok Slovotvir.org.ua — jakyj i kraṡċe vże zroblenyj, i novitniṡe, i vidċutno prosunutiṡe! ;))

Możu hiba Vam nadislaty, skażimo, PDFkoju — jakṡċo skynete Vaṡu e-skryńku. Można pryvatno ċerez FB ;)

як на думку пересічного користувача, достоту вдале слово,слід добряче поміркувати над похідними формами. Типу якщо "сніп", тоді архів "копиця"? 😀, а файлообмінник "гарман"? Але загалом дуже подобається. +

Певний зміст є. Лиш треба або навчитись називати снопи або забути що файли відрізняються саме назвою, усе інше лиш орудні обставини.

dawno vże vykorystovuju, pane Myrone! ;)

Zvukosnïp, vídívosnïp, i tak dali -- bez problem spryjmaje sï :))

Краще й не придумаєш!

Карл-Франц Ян Йосиф,
dėkuju za ocïnku mogo skromnogo dorobku ;)

+

Сергій Токар,
svogo czesu v mojim Slownyczku-Novotvirnyczku bula taka stattä, zacìtuju:

ЗГОРТОК - архів файлів виду .zip, .rar...
(новонабуле)

Як пояснює Великий Тлумачний Словник Української мови, згорток – це що-небудь згорнуте, скручене у трубку, сувій; або ж предмет чи кілька предметів, загорнутих в один пакет. Чудово!

Власне, а чим же ще є добірка файлів, запакованих в одну спільну оболонку з розширенням .zip, .rar, ітд? Та ж тим самим згортком, сувієм, тільки у нинішньому, уявно-числовому розумінні.

Зрештою, багато чого сьогодні перенеслося з площини матеріяльної у вигляд «умовний».

До речі, не завжди файли під дією стискача (себто архіватора) саме стискаються: иноді ступінь стиснення є доволі умовний і становить одну десяту частинку відсотка чи навіть менше. Такі поширені у вжитку формати як .mp3, .jpg, .avi та багато інших самі по собі є стисненою формою подачі даних, тобто файли з таким розширенням від початків є сильніше чи слабше стисненими.

Відтак, пакуючи їх стискачем, самого стиснення, по-суті, не відбувається: допис чи жмут дописів просто набуває ще однієї оболонки, наче додаткової обгортки з «архівним» розширенням виду .zip, .rar., тощо.

Звичайно, за бажання можна знайти багато закидів проти набуття в програмному середовищі словом «згорток» значення «архів»: мовляв, ми ж не скручуємо файли у трубочку в буквальному розумінні; або те, що згорток звучить якось занадто відчуттєво, матеріяльно.

Але ж даруйте: коли кажемо «скинь мені файли одним архівом» ми теж не маємо на увазі, аби нам додому привезли вантажівкою ціле книгосховище:))

Вподобайка - ось.

Чудово, а до чого тут взагалі пучок зернових?

—
Проти штучної омонімізації, що лише збіднює мову