Гоже слово. Додати би ще, що в кісних відмінках правильна основа сього слова в українській мові має бути дітьп- (чого?/чому? дітьпу, чим? дітьпом, у чому? в дітьпі, множина дітьпи), бо праформа сього слова є дотьп-, а не дотеп-.
Баляндра́сити, -шу, -сиш, гл. Болтать, балагурить, разсказывать смѣшное. Та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався. Стор. І. 133. r2u.org.ua: Баляндра́сити
Баляндра́сник, -ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. r2u.org.ua: баляндра́сник
шѧ- в руській никда не зябить ш’я-, ино: ша- (в стандарті), чи шье-~шьи- в говірках.
До розвою товку "шутка, дотеп, глузд, глум" в слові шѧга:
гляда на друс. слово шѧгавъ "мінливий", та на дальші товки слн. šega ге "норов, вичай", корінь усіх тих слів є, віді, тий же в дієслові шѧгати й имени шѧг "step; Tritt". Саме же шѧг- є первісно *сѧг- (рівни: сягти, сягати, сяг, сажень ← *сѧжєнь). Се все веде гадати такий слід вивоя тих товків: 1) "ити сяги [широкими] ≈ стрибати" → 2) "стрибати/крокувати по мінах вичаїв (→ бути мінливим для вичая, норову" → шѧгавъ "мінливий (що шагає від норову ку норову, від вичая ку вичаю)" → 3) "шагання-стрибання – чин ходи – норов, вичай" → 4) "норов, вичай (через контекст "примхливий/мінливий норов, вичай") → смішний вичай ( ≈ → лучай) → шутка, глум (анекдот)". Без товк "мінливий" від товку "шагати (стрибати)" є ник и товк "мода" в слн. šega (*"що стрибає-шагає від норову ку норову, від вичая ку вичаю").
Спасибіг за заувагу, насправді дуже чекав ваш погляд на мою пропозицію "шага" (уже змінив зі "ш'яга").
А Ви би які терміни думали замінити словами "шага", "шагавий", "шегати"\"шагати" (мені дійсно щиро інтересно)?
Карл-Франц Ян Йосиф,
про те поки не думав. Ино що розвій "шагати" → "вичай; норов" → "мінливий" → "мінливий норов" → "смішний лучай" / "мінливий вичай - мода" мова руська не знала – то є вивій угослов’янський, із окрема на тлі словінської мови.
Руський є з окрема вивій шѧг- в товк "дрібна монета, монета в дві копійці".
Анекдот — жартівлива коротка розповідь.
Смішний одеський анекдот.
Перекладаємо слово анекдот
Гоже слово. Додати би ще, що в кісних відмінках правильна основа сього слова в українській мові має бути дітьп- (чого?/чому? дітьпу, чим? дітьпом, у чому? в дітьпі, множина дітьпи), бо праформа сього слова є дотьп-, а не дотеп-.
Від праслов'янського *dotьрьnъ, гарне слово, жаль, українці ним нехтують.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/дотепа
Гоже!
Підтримую !
Карл-Франц Ян Йосиф,
дотеп є не від *dotypyn-, а від *do-typ-, бо *do-typ-yn- є вже похідне (суфіксальне) від *dotyp-.
Нехай так, хай буде, суті ж не змінює – це давнє від праслов'янської слово.
як зі старих дитячих книжечок
Все поясненоно в "баляндраси", тільки то в множині, а цей відповідник в однині, як і вказане запозичення.
Пусті, веселі розповіді, розмови про щось незначне, несерйозне. sum.in.ua: baljandrasy
Баляндра́сити, -шу, -сиш, гл. Болтать, балагурить, разсказывать смѣшное. Та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався. Стор. І. 133. r2u.org.ua: Баляндра́сити
Чому ви слову в однині надаєте відповідник в множині ?
Баляндра́сник, -ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. r2u.org.ua: баляндра́сник
Шило на мило
Нач кажете, що жарт мило?
побрехенька - коротка розповідь анекдотичного або повчального характеру. sum.in.ua: pobrekhenjka
Анекдотъ - при́казка, побрехе́нька / - Опыт русско-украинскаго словаря, (М. Левченко) 1874. - C. 1 https://books.google.com.ua/books?id=9ddEAAAAYAAJ&pg=PA1&hl=#v=onepage&q&f=false
Анекдотъ - побрехенька; в стихах - співомовка; шутка - фрашка; правдоподобний - межебилиця / В. Дубровський. Словник московсько-український (1918). - С. 3. https://io.ua/35815918
Словник Недільського і Желехівського
+ + +
Мені подобається!
чудове слово, але, як на мене, підходить до досить великих розповідей, але не для коротких
Желехівського словник (І, 166): гу́тір (гу́тірка, гу́торка) 1) "Spruch", "Anekdote", 2) "Gerede", "Gespräch", "Unterredung".
у анекдота має бути перчинка
Желехівського словник (І, 166): гу́тір (гу́тірка, гу́торка) 1) "Spruch", "Anekdote", 2) "Gerede", "Gespräch", "Unterredung".
Це теж саме, що у пані Весняни, тільки брутально. Взагалі, я підтримую пані Весняну.
Ст.-ц.-слов.: шѧга (šęga) – жарт,
Давньоруськ.: шегати – висміювати,
Болгар.: шега́ – жарт,
Словен.: šẹ́gа – звичай, норов, хитрість.
шѧ- в руській никда не зябить ш’я-, ино: ша- (в стандарті), чи шье-~шьи- в говірках.
До розвою товку "шутка, дотеп, глузд, глум" в слові шѧга:
гляда на друс. слово шѧгавъ "мінливий", та на дальші товки слн. šega ге "норов, вичай", корінь усіх тих слів є, віді, тий же в дієслові шѧгати й имени шѧг "step; Tritt". Саме же шѧг- є первісно *сѧг- (рівни: сягти, сягати, сяг, сажень ← *сѧжєнь). Се все веде гадати такий слід вивоя тих товків: 1) "ити сяги [широкими] ≈ стрибати" → 2) "стрибати/крокувати по мінах вичаїв (→ бути мінливим для вичая, норову" → шѧгавъ "мінливий (що шагає від норову ку норову, від вичая ку вичаю)" → 3) "шагання-стрибання – чин ходи – норов, вичай" → 4) "норов, вичай (через контекст "примхливий/мінливий норов, вичай") → смішний вичай ( ≈ → лучай) → шутка, глум (анекдот)". Без товк "мінливий" від товку "шагати (стрибати)" є ник и товк "мода" в слн. šega (*"що стрибає-шагає від норову ку норову, від вичая ку вичаю").
Спасибіг за заувагу, насправді дуже чекав ваш погляд на мою пропозицію "шага" (уже змінив зі "ш'яга").
А Ви би які терміни думали замінити словами "шага", "шагавий", "шегати"\"шагати" (мені дійсно щиро інтересно)?
Карл-Франц Ян Йосиф,
про те поки не думав. Ино що розвій "шагати" → "вичай; норов" → "мінливий" → "мінливий норов" → "смішний лучай" / "мінливий вичай - мода" мова руська не знала – то є вивій угослов’янський, із окрема на тлі словінської мови.
Руський є з окрема вивій шѧг- в товк "дрібна монета, монета в дві копійці".
Шагами називали, коли не помиляюсь, марки в УНР.
Карл-Франц Ян Йосиф,
+
ви́твар – жарт, витівка, вибрик
https://goroh.pp.ua/Етимологія/творити
Там явно мається на увазі «вибрик, витівка, жарт» як дія, вчинок, а не словесний жарт.