Чому ви слову в однині надаєте відповідник в множині ?

Вигадки, жарт походить від слова жар, бо вогонь пов'язувався з радістю, веселістю, сміхом.
Напр. гарячий сміх, палкий сміх (жарт), піч регоче короваю хоче, сонце сміється. Так, що не тре приплітати якихось німців. Отак.

Ще один неймовірний витвір народної етимології від Шерифа.

П. Єрмаченче, ту є Ваша "йстослівйя" далеко за меджею цілого глузду.

Иносе, даймо тому, що те слово є питоме, пале з прасл. доби. Коли тягне воно таки до корене *gēr- "жар", то яко поясните <-т> в <жарт>, на питомо словйянськім тлі?

За межею цілого глузду те, що українці, мова яких є найбагатшою в усій Европі, нібито запозичили у німців невідомо коли і для чого слово жарт. Се слово є і в білорусів, і в поляків, і в чехів, і в лужичан, тож тільки незрячому невидно, що воно є слов'янським. Поменше вірте Есум, бо його автори О. С. Мельничук Член КПСС з 1967 року та І. К. Білодід Член ВКП(б) з 1943 року, такого там натовкмачили, що в жаден міх не вбереш. А пояснювати Вам будь-що, то є марна і невдячна справа, Ви лінгвіст от і поясніть нам звідки у слов'янськім слові наприкінці буква <т>.

Але ж то Ви твердите <жарт> є питомо словйянське, то чому є мені пояснити <-т> на кінці того слова?

Дякую, що так пильно слідкуєте за моїми комами, з Вас вийде прекрасний шкільний учитель.
Іване, Ви такий розумака, може поясните нам звідки у словах: жарт, чорт, хорт, міст, хвіст, куст та хруст на кінці взялася ота триклятуща <-т>, і від яких англійських слів вони до наших убогих земель замандрували.

1) Питання до Желехівського.

2) Первісне значення слова ἀνέκδοτος в д.-гр. є *"невидан" (ἀν- "не-" + έκ- "ви-" + δοτος "дан"), мінячи вустен стан вісти, то-б'-то вусну єї передачу, проти вісти в писані тварі. Визнаки сміху, шутки, глузду, глуму в тім слові не'ма. Та й в иншах мовах, куди се д.-гр. слово є черпано, користають из його часто не суто в товці (sense), переказ з метою смішити, а в товці коротка переказа з, передусім, гострою та лучною грястю (content), то-б'-то з глуздом, а не з глумом. И хоча смішна часть є в "анекдоті" й часта/питима (typical), не є первинна єї мисель (intention). Так, чесі та слові, в товці слова "анекдот", яко з його, слідом за вятськом житком, користають у руські мові, користають из слова vtip (не žart / žert, ни dôvtip / důvtip, ни sranda / švanda), а слово anekdota (ж.р.!) живають у више реченім товці коротка переказа з глуздом. То-б'-то вчильна/казаяльна (educative, didactic) часть є в "anecdote" не менша (а подекуди більша) ніж смішна. Те же є платно й для гинших мов поза словянськами. Осе, яко товмачить слово anekdote (й там ж.р.) словник дінски мови (Den Danske Ordbog):

"kort, vittig historie om en enkelt (virkelig) hændelse fx brugt som illustration af noget i et foredrag" /короток, кметок/глузден переказ про пріст (дійстен) лучай нпр жит ге назорення чого в наставленні/. ПАЗИ!: примета vittig містить и сузнаку сміху/глуму/шутки, та головне же єї (сеї примети) значення є "глузден ( = гостровумен)", а для значення "смішен, глумен, шутлив" є живано в дінські мові з слів: sjov, komisk, finurlig, morsom.
(https://ordnet.dk/ddo/ordbog?query=anekdote)

И в ягельські мові, де в руські користають из слова "анекдот", там кажуть "a joke", a з слова anecdote користають в такім же товці ги чесі, словаці, дінь та й инші ївропийськи мови.

Ген, ище, яко слово <anecdote> товмачить Trésor de la langue française informatisé:

"Petit fait historique survenu à un moment précis de l'existence d'un être, en marge des événements dominants et pour cette raison souvent peu connu. Synon. historiette, épisode" /Мала минула~була діть, стала в точну~певну міть буття їства ( = нпр., людини), на межі головних подій и тому часто мало відома./

"Petite aventure vécue qu'on raconte en en soulignant le pittoresque ou le piquant" /Мала переказана жита пригода, підчерчено жива чи гостра./

"Relation qui se contente du détail des circonstances, sans dégager la portée de ce qui est relaté" /Посилка що кринить утин обставин, без відкриття носія посилки ( то-б'-то "кутана (masqued) посилка на кого/що")/
(https://www.cnrtl.fr/definition/anecdote)

И ту ниде не'ма прями визнаки (та й сузнаки) сміху, глуму, шутки.

А вусність ( = не писаність) анекдота ціло тякне й визнаці слова <goutœur / goutora> — мовлене/говорене/гуторене/вусне = не писане/видане. Значення же "anecdote" у слова <goutœur / goutora> є слід т.зв. вуження значатни ("a result of semantic narrowing").