• Знайдено серед перекладів
    Значення слова
    Анекдот — жартівлива коротка розповідь.
    Приклад вживання

    Смішний одеський анекдот.

    Розділи

    Перекладаємо слово анекдот

    дотеп
    37
    Andrii Yasinovskyi 7 грудня 2016
    17 грудня 2018

    Гоже слово. Додати би ще, що в кісних відмінках правильна основа сього слова в українській мові має бути дітьп- (чого?/чому? дітьпу, чим? дітьпом, у чому? в дітьпі, множина дітьпи), бо праформа сього слова є дотьп-, а не дотеп-.

    17 листопада 2024

    Були ж часи, коли д. Олись писав нормальною мовою 🙄🤔

    4 листопада 2019

    Від праслов'янського *dotьрьnъ, гарне слово, жаль, українці ним нехтують.
    goroh.pp.ua: дотепа

    4 листопада 2019

    Гоже!

    4 листопада 2019

    Підтримую !

    4 листопада 2019

    Карл-Франц Ян Йосиф,
    дотеп є не від *dotypyn-, а від *do-typ-, бо *do-typ-yn- є вже похідне (суфіксальне) від *dotyp-.

    5 листопада 2019

    Нехай так, хай буде, суті ж не змінює – це давнє від праслов'янської слово.

    25 січня 2023

    Дотеп — це прикол. Дотепний — прикольний.

    13 вересня 2023

    хороше слово, але це не анекдот

    17 листопада 2024

    Так, це не те

    смішинка
    17

    як зі старих дитячих книжечок

    побрехенька
    14

    побрехенька - коротка розповідь анекдотичного або повчального характеру. sum.in.ua: pobrekhenjka

    S. Velichko 21 травня 2017
    26 травня 2017

    Анекдотъ - при́казка, побрехе́нька / - Опыт русско-украинскаго словаря, (М. Левченко) 1874. - C. 1 https://books.google.com.ua/books?id=9ddEAAAAYAAJ&pg=PA1&hl=#v=onepage&q&f=false

    5 серпня 2017

    Анекдотъ - побрехенька; в стихах - співомовка; шутка - фрашка; правдоподобний - межебилиця / В. Дубровський. Словник московсько-український (1918). - С. 3. https://io.ua/35815918

    17 листопада 2024

    Не те

    баляндраси
    13

    Пусті, веселі розповіді, розмови про щось незначне, несерйозне. sum.in.ua: baljandrasy

    S. Velichko 26 травня 2017
    26 травня 2017

    Баляндра́сити, -шу, -сиш, гл. Болтать, балагурить, разсказывать смѣшное. Та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався. Стор. І. 133. r2u.org.ua: Баляндра́сити

    27 листопада 2019

    Чому ви слову в однині надаєте відповідник в множині ?

    26 травня 2017

    Баляндра́сник, -ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. r2u.org.ua: баляндра́сник

    жарт
    11
    Дмитро Дебелий 25 жовтня 2016
    3 червня 2020

    Шило на мило

    10 червня 2020

    Нач кажете, що жарт мило?

    23 червня 2021

    "Церез посередництво польської і чеської мов запозичено з середньоверхньонімецької" Отак.

    11 серпня 2021

    Вигадки, жарт походить від слова жар, бо вогонь пов'язувався з радістю, веселістю, сміхом.
    Напр. гарячий сміх, палкий сміх (жарт), піч регоче короваю хоче, сонце сміється. Так, що не тре приплітати якихось німців. Отак.

    4 вересня 2021

    Ще один неймовірний витвір народної етимології від Шерифа.

    4 вересня 2021

    П. Єрмаченче, ту є Ваша "йстослівйя" далеко за меджею цілого глузду.

    Иносе, даймо тому, що те слово є питоме, пале з прасл. доби. Коли тягне воно таки до корене *gēr- "жар", то яко поясните <-т> в <жарт>, на питомо словйянськім тлі?

    7 вересня 2021

    За межею цілого глузду те, що українці, мова яких є найбагатшою в усій Европі, нібито запозичили у німців невідомо коли і для чого слово жарт. Се слово є і в білорусів, і в поляків, і в чехів, і в лужичан, тож тільки незрячому невидно, що воно є слов'янським. Поменше вірте Есум, бо його автори О. С. Мельничук Член КПСС з 1967 року та І. К. Білодід Член ВКП(б) з 1943 року, такого там натовкмачили, що в жаден міх не вбереш. А пояснювати Вам будь-що, то є марна і невдячна справа, Ви лінгвіст от і поясніть нам звідки у слов'янськім слові наприкінці буква <т>.

    7 вересня 2021

    Але ж то Ви твердите <жарт> є питомо словйянське, то чому є мені пояснити <-т> на кінці того слова?

    7 вересня 2021

    Дякую, що так пильно слідкуєте за моїми комами, з Вас вийде прекрасний шкільний учитель.
    Іване, Ви такий розумака, може поясните нам звідки у словах: жарт, чорт, хорт, міст, хвіст, куст та хруст на кінці взялася ота триклятуща <-т>, і від яких англійських слів вони до наших убогих земель замандрували.

    30 січня 2023


    Шило на мило
    Та й не кожен жарт — анекдот

    сміховина
    8
    Віталій Крутько 5 січня 2017
    goutora
    8

    Желехівського словник (І, 166): гу́тір (гу́тірка, гу́торка) 1) "Spruch", "Anekdote", 2) "Gerede", "Gespräch", "Unterredung".

    אלישע פרוש 14 липня 2020
    23 червня 2021

    Хіба ж се "анекдот"? здається просто розмова.

    8 лютого 2022

    1) Питання до Желехівського.

    2) Первісне значення слова ἀνέκδοτος в д.-гр. є *"невидан" (ἀν- "не-" + έκ- "ви-" + δοτος "дан"), мінячи вустен стан вісти, то-б'-то вусну єї передачу, проти вісти в писані тварі. Визнаки сміху, шутки, глузду, глуму в тім слові не'ма. Та й в иншах мовах, куди се д.-гр. слово є черпано, користають из його часто не суто в товці (sense), переказ з метою смішити, а в товці коротка переказа з, передусім, гострою та лучною грястю (content), то-б'-то з глуздом, а не з глумом. И хоча смішна часть є в "анекдоті" й часта/питима (typical), не є первинна єї мисель (intention). Так, чесі та слові, в товці слова "анекдот", яко з його, слідом за вятськом житком, користають у руські мові, користають из слова vtip (не žart / žert, ни dôvtip / důvtip, ни sranda / švanda), а слово anekdota (ж.р.!) живають у више реченім товці коротка переказа з глуздом. То-б'-то вчильна/казаяльна (educative, didactic) часть є в "anecdote" не менша (а подекуди більша) ніж смішна. Те же є платно й для гинших мов поза словянськами. Осе, яко товмачить слово anekdote (й там ж.р.) словник дінски мови (Den Danske Ordbog):

    "kort, vittig historie om en enkelt (virkelig) hændelse fx brugt som illustration af noget i et foredrag" /короток, кметок/глузден переказ про пріст (дійстен) лучай нпр жит ге назорення чого в наставленні/. ПАЗИ!: примета vittig містить и сузнаку сміху/глуму/шутки, та головне же єї (сеї примети) значення є "глузден ( = гостровумен)", а для значення "смішен, глумен, шутлив" є живано в дінські мові з слів: sjov, komisk, finurlig, morsom.
    (https://ordnet.dk/ddo/ordbog?query=anekdote)

    И в ягельські мові, де в руські користають из слова "анекдот", там кажуть "a joke", a з слова anecdote користають в такім же товці ги чесі, словаці, дінь та й инші ївропийськи мови.

    Ген, ище, яко слово <anecdote> товмачить Trésor de la langue française informatisé:

    "Petit fait historique survenu à un moment précis de l'existence d'un être, en marge des événements dominants et pour cette raison souvent peu connu. Synon. historiette, épisode" /Мала минула~була діть, стала в точну~певну міть буття їства ( = нпр., людини), на межі головних подій и тому часто мало відома./

    "Petite aventure vécue qu'on raconte en en soulignant le pittoresque ou le piquant" /Мала переказана жита пригода, підчерчено жива чи гостра./

    "Relation qui se contente du détail des circonstances, sans dégager la portée de ce qui est relaté" /Посилка що кринить утин обставин, без відкриття носія посилки ( то-б'-то "кутана (masqued) посилка на кого/що")/
    (https://www.cnrtl.fr/definition/anecdote)

    И ту ниде не'ма прями визнаки (та й сузнаки) сміху, глуму, шутки.

    А вусність ( = не писаність) анекдота ціло тякне й визнаці слова <goutœur / goutora> — мовлене/говорене/гуторене/вусне = не писане/видане. Значення же "anecdote" у слова <goutœur / goutora> є слід т.зв. вуження значатни ("a result of semantic narrowing").

    17 листопада 2024

    жартовина́
    6
    Віталій Крутько 9 вересня 2019
    9 вересня 2019

    Мені подобається!

    9 жовтня 2024

    або жартовИна чи жартОвина

    17 листопада 2024


    Шило на мило

    байка
    5
    Natala Doikova 24 жовтня 2016
    17 листопада 2024

    Не те

    шут
    5

    Словник Недільського і Желехівського

    Махно Рус 6 березня 2018
    15 лютого 2020

    + + +

    17 листопада 2024

    баляндрас
    5

    Все поясненоно в "баляндраси", тільки то в множині, а цей відповідник в однині, як і вказане запозичення.

    Бажан Козаченко 27 листопада 2019
    гумореска
    3
    Alexandr Chaika 25 жовтня 2016
    28 жовтня 2016

    чудове слово, але, як на мене, підходить до досить великих розповідей, але не для коротких

    17 листопада 2024


    Шило на мило

    goutwr
    ,
    goutor-
    3

    Желехівського словник (І, 166): гу́тір (гу́тірка, гу́торка) 1) "Spruch", "Anekdote", 2) "Gerede", "Gespräch", "Unterredung".

    אלישע פרוש 14 липня 2020
    17 листопада 2024

    Сута дурня

    усміхайчик
    2
    Radomir Osipchuk 5 листопада 2016
    оповідка
    2
    Євген Шульга 28 травня 2020
    жартомик
    1
    Антон Русин 20 вересня 2018
    гострожарт
    1

    у анекдота має бути перчинка

    Ivan Dzyamulych 8 вересня 2019
    смішалка
    1
    Muzyka Ticoytvy 25 листопада 2019
    жáртка
    1

    гуморéска; жарт; жартови́нка; кумéдна істóрія; мисли́вські ýсмíшки; при́смішка; сміхóви́на; сміхови́нка; сміхотá; смішнá істóрія.

    Тарас Береза 13 липня 2021
    Парфентій Нікулішен 13 вересня 2023
    кумедка
    1

    від слова кумедно, в явині є новотвором.

    Артем Небо 21 жовтня 2024
    21 жовтня 2024

    Чуже слово

    сміхуючка
    1
    Сергей Войтенко 17 листопада 2024
    17 листопада 2024

    А анекдотична ситуація — сміхуючна чи сміхуючкова обставина? 🤣🙈

    народна усмішка
    0
    Natala Doikova 24 жовтня 2016
    пришпил
    0
    Natala Doikova 24 жовтня 2016
    сміховиська
    0

    Це теж саме, що у пані Весняни, тільки брутально. Взагалі, я підтримую пані Весняну.

    Валентин Горяїнов 26 жовтня 2016
    усміхай
    0
    Radomir Osipchuk 5 листопада 2016
    віц
    0
    Olexander Sadovsky 4 грудня 2017
    шага
    0

    Ст.-ц.-слов.: шѧга (šęga) – жарт,
    Давньоруськ.: шегати – висміювати,
    Болгар.: шега́ – жарт,
    Словен.: šẹ́gа – звичай, норов, хитрість.

    Карл-Франц Ян Йосиф 8 листопада 2019
    13 листопада 2019

    шѧ- в руській никда не зябить ш’я-, ино: ша- (в стандарті), чи шье-~шьи- в говірках.

    До розвою товку "шутка, дотеп, глузд, глум" в слові шѧга:
    гляда на друс. слово шѧгавъ "мінливий", та на дальші товки слн. šega ге "норов, вичай", корінь усіх тих слів є, віді, тий же в дієслові шѧгати й имени шѧг "step; Tritt". Саме же шѧг- є первісно *сѧг- (рівни: сягти, сягати, сяг, сажень ← *сѧжєнь). Се все веде гадати такий слід вивоя тих товків: 1) "ити сяги [широкими] ≈ стрибати" → 2) "стрибати/крокувати по мінах вичаїв (→ бути мінливим для вичая, норову" → шѧгавъ "мінливий (що шагає від норову ку норову, від вичая ку вичаю)" → 3) "шагання-стрибання – чин ходи – норов, вичай" → 4) "норов, вичай (через контекст "примхливий/мінливий норов, вичай") → смішний вичай ( ≈ → лучай) → шутка, глум (анекдот)". Без товк "мінливий" від товку "шагати (стрибати)" є ник и товк "мода" в слн. šega (*"що стрибає-шагає від норову ку норову, від вичая ку вичаю").

    13 листопада 2019

    Спасибіг за заувагу, насправді дуже чекав ваш погляд на мою пропозицію "шага" (уже змінив зі "ш'яга").
    А Ви би які терміни думали замінити словами "шага", "шагавий", "шегати"\"шагати" (мені дійсно щиро інтересно)?

    13 листопада 2019

    Карл-Франц Ян Йосиф,
    про те поки не думав. Ино що розвій "шагати" → "вичай; норов" → "мінливий" → "мінливий норов" → "смішний лучай" / "мінливий вичай - мода" мова руська не знала – то є вивій угослов’янський, із окрема на тлі словінської мови.
    Руський є з окрема вивій шѧг- в товк "дрібна монета, монета в дві копійці".

    13 листопада 2019

    Шагами називали, коли не помиляюсь, марки в УНР.

    13 листопада 2019

    Карл-Франц Ян Йосиф,
    +

    ви́твар
    0

    ви́твар – жарт, витівка, вибрик
    goroh.pp.ua: творити

    Карл-Франц Ян Йосиф 6 березня 2020
    8 березня 2020

    Там явно мається на увазі «вибрик, витівка, жарт» як дія, вчинок, а не словесний жарт.

    переказка
    0
    Володимир Шумейко 31 жовтня 2024
    Запропонувати свій варіант перекладу
    Обговорення слова
    Поділитись з друзями