Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) : Фотограф – фото́граф (-фа), світляр (-ра́). r2u.org.ua: фотограф
-ар, -яр — дуже поширений суфікс на означення особи певної професії; найчастіше при іменникових основах: байкар, бляхар, біляр, вівчар, віспар, кобзар, штукар, дзвонар, злидар, книгар, скотар, пачкар, чоботар, дояр,плугар (плуга́тар), тесляр, коминяр, вапняр, голяр, повістяр, газетяр, скляр, лі́кар, то́кар, пи́сар, бо́ндар. Наголос дуже часто на -а́р, -я́р.
Вона стисліша як для письма, так і для мовлення.
"Світлописання" теж невдала споруда, бо світлом ж не пишуть! Але так прозвали "фотографування" давні люди, і увійшло в народ, хоч логічно було би назвати світлярство "світлоловленням", бо фотографи ловлять світло у фотокамеру.
Слово "снимок" давніше було в російській мові, і цілком може бути, що наш "знимка" є росіянізмом, калькою російського слова.
https://ru.wiktionary.org/wiki/снимок
фотографія - світлина
фотографувати - світлинувати або світлинити, наростки -ува- та -и- рівнобіжни: наросток -и-вказує на перехідливу дію. Наросток -і- може вказувани на неперехідливу дію: фотографуватися - світлиніти, фотографувати себе, або робити "селфі". Світлиняр - той, хто робить селфі. Селфі - світлиня з м'яким "н".
Фотограф — людина що створює фотографії за допомогою фотокамери.
Робота фотографа може складати просту зйомку натюрморту, портрету, пейзажу і т.д. або зйомку і обробку матеріялу.
Перекладаємо слово фотограф
Наросток -ар (-яр) указує на творення чогось. У вашому випадкові світла (замість світлини), тому має бути світлиняр.
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) : Фотограф – фото́граф (-фа), світляр (-ра́). r2u.org.ua: фотограф
-ар, -яр — дуже поширений суфікс на означення особи певної професії; найчастіше при іменникових основах: байкар, бляхар, біляр, вівчар, віспар, кобзар, штукар, дзвонар, злидар, книгар, скотар, пачкар, чоботар, дояр,плугар (плуга́тар), тесляр, коминяр, вапняр, голяр, повістяр, газетяр, скляр, лі́кар, то́кар, пи́сар, бо́ндар. Наголос дуже часто на -а́р, -я́р.
Розумієте, Василю, фото -- це і є світло: фотографія -- світлопис.
фотографія - світлина
фотографувати - свитлинувати
сфотографувати - засвітлинувати
фотограф - світлинар
світляр - той, що робить світло
світлинар - той, що робить світлини (світлинує)
Але форма "світляр" дійсно є у словниках, коли "світлинар" у словниках немає:
r2u.org.ua: світл*р
Карл-Франц Ян Йосиф,
хай є, вона є невдала.
Вона стисліша як для письма, так і для мовлення.
"Світлописання" теж невдала споруда, бо світлом ж не пишуть! Але так прозвали "фотографування" давні люди, і увійшло в народ, хоч логічно було би назвати світлярство "світлоловленням", бо фотографи ловлять світло у фотокамеру.
Карл-Франц Ян Йосиф,
писати не значить ино "наносити знаки на носій, з якого йих потім можуть читати".
фотограф - світляр r2u.org.ua: світляр
фотографувати - світлити r2u.org.ua: світлити
сфотографувати - відсвітлити, світлити r2u.org.ua: відсвітлити
Світлинник — фотокамера
Світлинниця — фотоальбом
Світляр(ка) – фотограф (слово є у словниках, його не придумали тут)
Знімок, Знимка, Світлина — фотографія
Слово "снимок" давніше було в російській мові, і цілком може бути, що наш "знимка" є росіянізмом, калькою російського слова.
https://ru.wiktionary.org/wiki/снимок
Звідки взялося м'яке "н"? Хіба те, що він робить світлинЯ?
фотографія - світлина
фотографувати - світлинувати або світлинити, наростки -ува- та -и- рівнобіжни: наросток -и-вказує на перехідливу дію. Наросток -і- може вказувани на неперехідливу дію: фотографуватися - світлиніти, фотографувати себе, або робити "селфі". Світлиняр - той, хто робить селфі. Селфі - світлиня з м'яким "н".
Бо він засвічує плівки
Це коли не дуже досвідчений фотограф)
ну та))