Світлинник — фотокамера
Світлинниця — фотоальбом
Світляр(ка) – фотограф
Світлина — фотографія
Лиш тепер побачив, що "снимок" було в російській мові, і цілком може бути, що наш "знімок" є росіянізмом, калькою російського слова.
https://ru.wiktionary.org/wiki/снимок
Чув так колись казали старі люде на заході України: "вбрались, як до знимки".
"Старі люди, старі люди" – то є вже ги "свята корова". Старі 1000 літ? Отоді то би була річ (аргумент). А так, проти всіх тих діб, коли на Руси попанували хто міг, ті "старі", яких ми'смо могли чи можемо чути, суть "молодь". З тим же бо спіхом и по нас будуть літ за 100 казати "старі мовили ..., то се є правильно".
Сутніше до слова *зним- за "фотографію": з російської то воно теоретично й може бути калька, але виключних доказів сьому нема, сяким же правом бо разить тяму "фотографія (nomen), фотографувати (verbum): німецька - Aufnahme (← nehmen имати/яти, auf- "на-", приблизно "з-"), низозімською - opname, за тим же зразком, шпанською. toma, від tomar "яти/имати", діньською - optagelse, від op-tage = зн-яти, op-tag-else = зн-им-ък(а). Що є все се - який "дух загальної логики", що кожному язику ("народу") шептав окремо, що дію "фотографувати" та річ "фотографію" є "космично-обйєктивно найліпше передати поняттям дієслова имати/яти"? Чи таки був який язик, який первим таким правом сю тяму разив від дієслова "яти/имати", и де в мові того язика була явніша мисель ("логіка") між дією "яти/имати" та "фотографувати"? А вже, на шпанців грішити ні чого, а вто німці... Та то суть ино думи - я поки не вім, котре з того є правда.
Те, що відбуватиметься за 100 років - ми не відаємо. Це є дуже самовпевнено стверджувати, що про нас так говоритимуть десь у XXII столітті - "старі люде говорили". Було б добре, аби хоч якось згадали. Дивно, що Ти не згадав польське слово zdjęcie - дієслівний іменник від zdjąć. Відповідно "знимка" від "знімати".
Я про те, що то може бути калька в усіх тих мовах, від якоїсь одної мови.
Фотокамерою "знімають" або "знимкують", але навряд чи будуть нею колись "світлити" чи "світлинкувати" - то більше підходить до процесу проявлення, який вже майже канув в Лету з появою кольорових принтерів. Тож мабуть "знімок" залишиться як варіант.
Єлисіє, а як воно є у чеській, польській, словацькій? Вони теж кажуть "знімати фотографію" чи ні?
Словаки та чехи тако не кажуть.
як на мене - не приживеться з тієї ж причини, що і фотька. віддає зменшенням, на відміну від іноземних аналогів."знімок" все ж краще
А "-ок" не "віддає"?
"Професор не втерпів, приніс свій фотографічний прилад і непомітно зробив знімку".
(Осип Маковей. Пригоди горобчика. Львів 1922 р.).
Як бачимо слово "знімка" (а саме так має бути, від дієслова "знімати"), вже побутувало на Західній Україні у 10 - 20-х роках.
Знимка - льстивая женщина, подлиза. (Сл. Грінченка).
Тож раджу виправити.
Світлинник — фотокамера
Світлинниця — фотоальбом
Світляр(ка) – фотограф
Світлина — фотографія
Лиш тепер побачив, що "снимок" було в російській мові, і цілком може бути, що наш "знімок" є росіянізмом, калькою російського слова.
https://ru.wiktionary.org/wiki/снимок
"Світлина" побутувало уже в 20 столітті.
"Світлопис", що свідчать словники - ні. Тобто якщо ви візьмете це слово в українську мову, це буде словом, яке проникло в українську мову у 21 столітті, на сто літ позніше од "світлини".
"... уже в 20 столітті" XD
Твар <світлина> не може значити "фотографія", не тякнуть бо сякий знак самі части слова: чепінь -in-a, яко правило, творить имена знаку часть/одиниці чого від имен (fwr "вір" => forina "ворина", zyrno "зерно" => zyrnina "зернина", leud "люд" => leudina "людина", desẽtina тощо), або шиб на що (часто в рослинах: ueprina <= *"на шиб вепря ягоди (мохнаті, щетинисті)", ogina <= *"на ш. ожа кущ ожини (колючі)" тощо), або ймена від прикмети (daunina *"що давнє", buistrina *"що бистре", istina *"що йисте", roslina *"що росле"; див. більше: Język prasłowiański, F. Sławski (стор. 120) під *-ina.
Того, <світлина> би могло значити хиба: що світле (яку річ світлу), або часть/одиницю світла, чи що на шиб світла. Нич из того не тякне тяму "фотографія.
Суха теорія, яка розбивається об живу мовну практику засвідчену словниками.
Слово світлина є штучно творено і не має потрібної семантичної мотивації. Яка ще мовна практика? Ідіть на корпус української мови й гляньте його вживання й у кого – то суть де більше писаки від ⅓ чи й ¼ ХХ ст.
Самі ж пишете - daunina *"що давнє", buistrina *"що бистре", istina *"що йисте", roslina *"що росле". Світлина є "що світле", бо фотографії це по суті світло вловлене на поверхні чогось. Не забувайте, що перші фотографії були чорно-білі, і в часи, коли слово "світлина" з'явилося, товді фотографія це що було - поверхня, на якій є порошок чутливого до світла елементу, який під упливом світла темнів (чи світлів, я не відаю), так і з'являлися фотографії. Ними були шматки поверхні, намальовані світлом, де чорні ділянки це ті, де світло попало, а білі це ті, де світло не попало (чи знову ж таки навпаки). Якщо геть на хлопський розум, то уявіть, що ви в повній темряві насипали світлочутливий порошок на стіл і ліхтариком на нему виписали портрет Мадонни. Там, де ви світили, порошок буде темним, а де не світили, він буде білим.
Сама суть фотографії в тому, що вона виділяє те, що більш світле.
"Фотографія" не є "що світле", а "що світлене, явлене світлом". И слова <buistrina, istina, daunina> й под. є творено від прикметників, а не від именників. Відповідно, слово <світлина>, будучи творено від прикметника "світлий" би значило не що їнше *"що світле, світлу річ", а "фотографія" – ще раз – не є "що світле, світла річ", а "річ, явлена світлом".
Єлисію, зробімо дослід. Шукаєш в Google слово "світлина". Маєш отримати приблизно 27 млн. скутків. Далі шукаєш "suétlopisy". Отримуєш два скутки, і то з цього осідку. Висновок з досліду: "світлина" вже є давно усталеним означенням на запозичення "фотографія". Це щодо Твого "Твар <світлина> не може значити "фотографія"".
То нич не значить. Suétlopisy бисте не могли найти, бо то є моєю правописсю. И гражданкою <світлопись> бисте нашли в Google ледве, бо крім дурного <світлина> доти ник про тякле слово за "фотографію" не думав. Що слово яке ходить 1000 раз ище не значить воно є добре.
27 млн. скутків якраз значать багато чого. Та ж огидна «вподобайка» ледве дотягує до 50 тис. - оце нич не значить.
Коли слово є куто штучно (що само по собі не мусить бути зле) та з хибною вихідною мотивацією, то кількісні дані суть абсолютно ірелевантні. Я вповні розумію ентузіазм люду з "цікавого" слова, яке "лоскоче" тим, що є відмінне від вятського <фотография>, та люд, який його підхоплює, не має критичного тла розпізнати хибність вихідної мотивації слова.
Інший яскравий приклад слова, яке набирає обертів підхоплення з дурним ентузіазмом, є слово <реп'яшки>, яке також було штучно куто без належного розуміння суті поняття. Тож, правду кажете, як і в разі з <вподобайкаю>, та кількість тут не значить нич.
А що скажете про слово "дитина"? Вона ж не є похідним від якогось "диту".
Чим Вам реп'яшки не вгодили, Ялисію?
Світлина - одиниця світла, яка збережена. Чому ні? Хоча світлопис теж гарне слово.
<одиниця світла, яка збережена> — ne e "suétlopisy, photography".
На початку 20 ст. на сході України не говорили світлина, а казали образчик або образок.
Від образ - зображення; картина; лице. Сл. Грінченка.
Скорочено від світлина чи світлопис(ь).
Для сленґу, бо зараз молодь не каже "фотографія", а більше "фотка".
спиняємо мить:)
Я під впливом Вашого слова запропонував "часті́йка". Надіюсьа не образитесьа. Ідея звісно ж Ваша.
Від "блик(ати світлом фотопристрою)" і "обличьчьа". Перш за все підходить до поньатьтьа (фото..)портрету і може й взагалі портрету. Мій слововитвір (присвьачую прекрасній Льудині "Ф.В.")
"Коване" слово "світлина" невдатне, бо воно утворене од прикметника "світлий" й повинно значить "щось світле". Одначе фотографія – світловий образ, а не світлий. Іменник од прикметника "світловий" – "світловина".
Покращую (напевно) будову слова під впливом цікавої ідеї яку запропонувала користувачка Darina Rudo в цій же темі: "миттєспинка спиняємо мить:)".
Образтвір як момент,коли людина може запечатлити образ, створивши своє нове "творіння".
Суфікс "-ин(а) дає значіння "річ чи речовина з якоюсь ознакою". У цьому разі – "світла річ чи речовина". А фотографія – суміш усяких ступенів світла. Тож слово "світлина" не має потрібного значіння. Воно невдатне.
Гадаю правильно замість "щось світле" уявити "від лину світла". Тоді і й усякі ступені притуляться.
Притуляться, як знайдете инші приклади з цього ряду. А як ні, то не притуляться.
Від висвітлювання. Це й є питомий український відповідник. Відразу видко в кого в соцмережах українські налаштунки і не сперечається.
Українські йменники на "-ин(а)" утворюють од прикметників, а не од дієслівних іменників. Коли ви иншої думки, то доведіть прикладами, що йменники з "-ин(а)" можна творить од дієслівних іменників чи дієслів.
це відіменникове утворення, походить від "світло".
І наголос на передостанньому слкаді: світлИна.
Ви хочете сказати, що світлина це шматок світла чи що?
майже,
тільки з залученням образного мислення
Як на мене, притягнуто за вуха. Ну дуже сильно притягнуто.
Не почувайте за кривду, та мені здається, що ви берете одну модель і тулите її скрізь. Можливо, правда не моя, та прочитайте будь ласка витяга на 130-й сторінці з наступного посилання: https://zahystmovy.org.ua/wp-content/uploads/2017/01/Секрети-української-мови.-Святослав-Караванський.pdf
фотографія - світлина r2u.org.ua: світлина
фотографувати - світлити r2u.org.ua: світлити
Наявність слова в словнику нічого не доводить сама по собі. Відомо, що це так зване "коване" слово, а їх не всі кували до ладу.
А що Ви пропонуєте на заміну?
Oleksa Rusyn світлина - це наслідок світлення. А світлення - це обробка(вплив) світлом.
По українському словотвору не на ваше виходить. Новина не наслідок новлення, однина не наслідок однення, третина не наслідок третіння, телятина не наслідок телячення тощо. "-ин(а) позначає річ із якоюсь прикметою: новина = щось нове, третина = щось третє, однина = щось одне, телятина = щось теляче тощо.
Згоден, мало б бути "світленок" або "світленка". Але світлина може бути частиною світла, як людина є частиною люда, а порошина є частиною пороха. І це не спростовує той факт, що світлина утворюється внаслідок світлення.
Однак український словотвір не дає змоги вільно товмачити значіння слова "світлина". Світлина – щось світле чи (як ви самі кажете) частина світла. Фотографія ж ні те ні те.
Якщо є ''світлина'', то повинна бути і ''темнина''. Ще немає? А я так собі думаю, що це могла би бути декомунізована назва знімка-негатива. Маразм крєпчал!..
О! Циганви з декомунізацією головного мозку завезли... Ніна, позбав нас своєї присутності на цьому ресурсі, будь ласкава.
Світлинник — фотокамера
Світлинниця — фотоальбом
Світляр(ка), світлиняр(ка) – фотограф
Світлина — фотографія
- бо світло це російське слово (в них свєт), українською треба замінити слово світло якимось таким, якого немає у росіян (жарт!)
Скоро 100 вподобайок!
Чудове українське слово, воно не є нове, а є просто рідковживаним. СВІТЛИНА, и, ж. 1. зах., заст. Фотографія. Багато з тих листів, світлин і рукописів моїх і Франка знищила воєнна хуртовина (У. Кравч., Вибр., 1958, 424).
Гарно, але словотвірна калька.
То й що? Суть передає, значить удала калька.
Не передає.
Словотвірна калька це, все-таки, "світлопис". Камера-обскура, так само як і перші фотоапарати й усе пов'язане з фото має прямий і чіткий зв'язок зі світлом, тому творити похідні від "світло" не є калькуванням, а очевидним.
Я думаю, шо було би це слово з "Великої України", то ви, Олексо, не були би настільки проти нього. Словотвір гарний і зрозумілий. Його можна товмачити як, на приклад, щось зроблене/похідне від світла. Така будова є пошириною в мові, як от свиня — свинина, дерево — деревина. Так і світло — світлина.
Українська не єдина мова, котра має такі переклади. Ісландське ljósmynd (ljós — світло + mynd — зображення), німецьке Lichtbild (Licht — світло + Bild — зображення), фінське valokuva (valo — світло + kuva — зображення), ірландське grianghraf (grian- — сонец- + -graf — граф/графія).
Leud xopi slovo "calka" e coristaie iz yoho he za hova yake zloslovo. Daleco ne use e calka zla. Grecyske φωτογραφία vérno wddaie sõty tẽmui, a <suétlina> ni. To nacy e naxoditi colo?
Згоден, шо грецьке слово краще передає суть. Але "світлина" також є добрим словом. Якшо дивитися крізь призму тої будови, яку я описав вище, то такий словотвір є дуже вдалим.
"Я думаю, шо було би це слово з "Великої України", то ви, Олексо, не були би настільки проти нього. Словотвір гарний і зрозумілий".
Ви даремно так думаєте. Моє ставлення до витискання мовних з'явищ більшості галичанщинами тут ні до чого. Якби в Галичині вигадали якого путнього слова, я б пристав на його. Тут річ у морфології й аналогії. Ви помилково гадаєте, що суфікса "-ин(а") додають до йменників, щоб утворити инші йменники. Бо його додають до прикметників, щоб утворить іменники із значінням "річ чи речовина з ознакою, що міститься в прикметникові". "Свинина" утворено од "свиний" (прикметник не зберігся), а не од "свиня", "деревина" - од "деревний", а не од "дерево". Коли "світлина" утворить од прикметника "світлий", це слово може мать тілько значіння "світла річ / речовина". Це не значіння слова "фотографія".
Теоретично можна ще утворить іменника "світлина" од іменника "світло", на взір "днина" <= "день", "кожушина" <= "кожух". Та тоді таке слово "світлина" повинно б було буть синонімом слова "світло". Це теж не те саме значіння, що в слова "фотографія".
"витискання мовних з'явищ більшості галичанщинами"
Те, наскільки багато мовних явищ літературна мова Великої України витиснула з Галичини навіть близько не зрівняється з тим, шо витиснула Галичина. Не те шо ву Львові, ні в Франківську й у багатьох містах Франківщини рідко почуєш справжню західну українську мову. А найбільше мовних явищ Великої України витіснив не гальцький уплив, а російська мова та суржик.
Про суфікс "-ина", то не скажу. Якшо так кажете, то треба більше про нього дізнатися.
Ви плутаєте взорову мову з місцевою. Узорова мова основана на південно-східній основі, і галичани самі пристали на її. Ніхто не силував. Тож нема чого захаращувать її словами, чужими більшості українців, а витискать питомі для більшості українців слова західноукраїнськими й поготів. Що ж до того, що у вас не бережуть місцевої говірки, то з себе за це й питайте. Велика Україна тут ні до чого.
"Що ж до того, що у вас не бережуть місцевої говірки, то з себе за це й питайте. Велика Україна тут ні до чого."
До чого. Але це тема на окрему розмову.
Вже використувується в Інстаграмі
Скільки можна ту мову калічити архаїзмами, діалектизмами та полонізмами? Всіма тими світлинами, потягами та паліями...
Ваш варіянт, Елено?
Фотографія, як і у всьому світі. Ми ж не кажемо мешти, а взуття загальновживане. Або потяг замість поїзда. А потяг, то паровоз, а рухомий склад - поїзд
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/42404-pojizd.html#show_point
Щось не бачу в цього слова такого значіння... А не вигадали Ви часом його?
Збочене розуміння словотвору. Уявний світ, в якому всі говорять "фотографія". Елено, повертайтесь, будь ласка, в однокласнікі.
Я за освітою - філолог, а ви - просто хам, який тягне мертвого осла за вуха
"Я за освітою філолог, а ви просто хам, який тягне мертвого віслюка за вуха".
Для філолога забагато граматичних помилок.
Чи часом не з "нікалаєвскоґо пєдіна" Ви філолог? Як філолог міг написати таку маячню: "А потяг, то паровоз, а рухомий склад - поїзд"? Поясніть, будь ласка, як фахівець, значення цих слів на основі їх морфології. Корені зрозумілі.
Я ж вам не учениця на екзамені. При чому тут морфологія? Потяг - той що тягне (паровоз), або до чого тягне, поїзд - зчіпка рухомого складу. Ну не клеяться зараз ні потяги, ні світлини до загальновживаних висловів, і словотвору від них нема. І подивіться, що таке повний морфологічний аналіз, бо в суперечці про діалектизми та архаїзми він ні до чого.
Це інтернет - переписка
Морфологія тут до того, що вона прямо впливає на значення слова. Потяг - це те, що відбулося внаслідок потягнення. Той, що тягне - це тяжій або тяжитель. За паровози вже забудьте. Останні від'їздили ще коли Ви отримували диплом філолуха. Поїзд - те що відбулося внаслідок поїждження. Зчіпка відбулась внаслідок зчіплення, або утворилась внаслідок зчіплення. Через жіночий рід не зрозуміло. Може бути жіночим родом як слова "зчіп" так і слова "зчіпок".
Останній раз відповідаю такому жлобу як ви. Мій диплом філолога підтверджений роботою за фахом. Суперечка наша в області лексикології та словотвору. Слова: світлина та потяг застарілі, діалектні. Від них похідних у сучасній мові нема. Потяг - локомотив. Батьки та школа над вашим вихованням не заморочились
П'ять коментів з нульовим конструктивом. Жодного аргумента по темі. Ви на базарі працюєте за фахом? Чи в політиці?
"Слова: світлина та потяг застарілі, діалектні."
Так застарілі чи діалектні?...
Уподоба. І ніц вигадувати. Так ніколи взагалі ніякі слова не приживуться.
Значіння цього слова не одповідає сумі значіннів його частин. І число вподобників нічого в тім не одміняє.
+-