Гадаю правильно замість "щось світле" уявити "від лину світла". Тоді і й усякі ступені притуляться.

Притуляться, як знайдете инші приклади з цього ряду. А як ні, то не притуляться.

Від висвітлювання. Це й є питомий український відповідник. Відразу видко в кого в соцмережах українські налаштунки і не сперечається.

Українські йменники на "-ин(а)" утворюють од прикметників, а не од дієслівних іменників. Коли ви иншої думки, то доведіть прикладами, що йменники з "-ин(а)" можна творить од дієслівних іменників чи дієслів.

це відіменникове утворення, походить від "світло".
І наголос на передостанньому слкаді: світлИна.

Ви хочете сказати, що світлина це шматок світла чи що?

майже,
тільки з залученням образного мислення

Як на мене, притягнуто за вуха. Ну дуже сильно притягнуто.

Не почувайте за кривду, та мені здається, що ви берете одну модель і тулите її скрізь. Можливо, правда не моя, та прочитайте будь ласка витяга на 130-й сторінці з наступного посилання: https://zahystmovy.org.ua/wp-content/uploads/2017/01/Секрети-української-мови.-Святослав-Караванський.pdf

Наявність слова в словнику нічого не доводить сама по собі. Відомо, що це так зване "коване" слово, а їх не всі кували до ладу.

А що Ви пропонуєте на заміну?

По українському словотвору не на ваше виходить. Новина не наслідок новлення, однина не наслідок однення, третина не наслідок третіння, телятина не наслідок телячення тощо. "-ин(а) позначає річ із якоюсь прикметою: новина = щось нове, третина = щось третє, однина = щось одне, телятина = щось теляче тощо.

Згоден, мало б бути "світленок" або "світленка". Але світлина може бути частиною світла, як людина є частиною люда, а порошина є частиною пороха. І це не спростовує той факт, що світлина утворюється внаслідок світлення.

Однак український словотвір не дає змоги вільно товмачити значіння слова "світлина". Світлина – щось світле чи (як ви самі кажете) частина світла. Фотографія ж ні те ні те.

То й що? Суть передає, значить удала калька.

Не передає.

Словотвірна калька це, все-таки, "світлопис". Камера-обскура, так само як і перші фотоапарати й усе пов'язане з фото має прямий і чіткий зв'язок зі світлом, тому творити похідні від "світло" не є калькуванням, а очевидним.

Я думаю, шо було би це слово з "Великої України", то ви, Олексо, не були би настільки проти нього. Словотвір гарний і зрозумілий. Його можна товмачити як, на приклад, щось зроблене/похідне від світла. Така будова є пошириною в мові, як от свиня — свинина, дерево — деревина. Так і світло — світлина.

Українська не єдина мова, котра має такі переклади. Ісландське ljósmynd (ljós — світло + mynd — зображення), німецьке Lichtbild (Licht — світло + Bild — зображення), фінське valokuva (valo — світло + kuva — зображення), ірландське grianghraf (grian- — сонец- + -graf — граф/графія).

Leud xopi slovo "calka" e coristaie iz yoho he za hova yake zloslovo. Daleco ne use e calka zla. Grecyske φωτογραφία vérno wddaie sõty tẽmui, a <suétlina> ni. To nacy e naxoditi colo?

Згоден, шо грецьке слово краще передає суть. Але "світлина" також є добрим словом. Якшо дивитися крізь призму тої будови, яку я описав вище, то такий словотвір є дуже вдалим.

"Я думаю, шо було би це слово з "Великої України", то ви, Олексо, не були би настільки проти нього. Словотвір гарний і зрозумілий".

Ви даремно так думаєте. Моє ставлення до витискання мовних з'явищ більшості галичанщинами тут ні до чого. Якби в Галичині вигадали якого путнього слова, я б пристав на його. Тут річ у морфології й аналогії. Ви помилково гадаєте, що суфікса "-ин(а") додають до йменників, щоб утворити инші йменники. Бо його додають до прикметників, щоб утворить іменники із значінням "річ чи речовина з ознакою, що міститься в прикметникові". "Свинина" утворено од "свиний" (прикметник не зберігся), а не од "свиня", "деревина" - од "деревний", а не од "дерево". Коли "світлина" утворить од прикметника "світлий", це слово може мать тілько значіння "світла річ / речовина". Це не значіння слова "фотографія".
Теоретично можна ще утворить іменника "світлина" од іменника "світло", на взір "днина" <= "день", "кожушина" <= "кожух". Та тоді таке слово "світлина" повинно б було буть синонімом слова "світло". Це теж не те саме значіння, що в слова "фотографія".

"витискання мовних з'явищ більшості галичанщинами"

Те, наскільки багато мовних явищ літературна мова Великої України витиснула з Галичини навіть близько не зрівняється з тим, шо витиснула Галичина. Не те шо ву Львові, ні в Франківську й у багатьох містах Франківщини рідко почуєш справжню західну українську мову. А найбільше мовних явищ Великої України витіснив не гальцький уплив, а російська мова та суржик.

Про суфікс "-ина", то не скажу. Якшо так кажете, то треба більше про нього дізнатися.

Ви плутаєте взорову мову з місцевою. Узорова мова основана на південно-східній основі, і галичани самі пристали на її. Ніхто не силував. Тож нема чого захаращувать її словами, чужими більшості українців, а витискать питомі для більшості українців слова західноукраїнськими й поготів. Що ж до того, що у вас не бережуть місцевої говірки, то з себе за це й питайте. Велика Україна тут ні до чого.

"Що ж до того, що у вас не бережуть місцевої говірки, то з себе за це й питайте. Велика Україна тут ні до чого."

До чого. Але це тема на окрему розмову.

Ваш варіянт, Елено?

Фотографія, як і у всьому світі. Ми ж не кажемо мешти, а взуття загальновживане. Або потяг замість поїзда. А потяг, то паровоз, а рухомий склад - поїзд

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/42404-pojizd.html#show_point

Щось не бачу в цього слова такого значіння... А не вигадали Ви часом його?

Збочене розуміння словотвору. Уявний світ, в якому всі говорять "фотографія". Елено, повертайтесь, будь ласка, в однокласнікі.

Я за освітою - філолог, а ви - просто хам, який тягне мертвого осла за вуха

"Я за освітою філолог, а ви просто хам, який тягне мертвого віслюка за вуха".

Для філолога забагато граматичних помилок.

Чи часом не з "нікалаєвскоґо пєдіна" Ви філолог? Як філолог міг написати таку маячню: "А потяг, то паровоз, а рухомий склад - поїзд"? Поясніть, будь ласка, як фахівець, значення цих слів на основі їх морфології. Корені зрозумілі.

Я ж вам не учениця на екзамені. При чому тут морфологія? Потяг - той що тягне (паровоз), або до чого тягне, поїзд - зчіпка рухомого складу. Ну не клеяться зараз ні потяги, ні світлини до загальновживаних висловів, і словотвору від них нема. І подивіться, що таке повний морфологічний аналіз, бо в суперечці про діалектизми та архаїзми він ні до чого.

Це інтернет - переписка

Морфологія тут до того, що вона прямо впливає на значення слова. Потяг - це те, що відбулося внаслідок потягнення. Той, що тягне - це тяжій або тяжитель. За паровози вже забудьте. Останні від'їздили ще коли Ви отримували диплом філолуха. Поїзд - те що відбулося внаслідок поїждження. Зчіпка відбулась внаслідок зчіплення, або утворилась внаслідок зчіплення. Через жіночий рід не зрозуміло. Може бути жіночим родом як слова "зчіп" так і слова "зчіпок".

Останній раз відповідаю такому жлобу як ви. Мій диплом філолога підтверджений роботою за фахом. Суперечка наша в області лексикології та словотвору. Слова: світлина та потяг застарілі, діалектні. Від них похідних у сучасній мові нема. Потяг - локомотив. Батьки та школа над вашим вихованням не заморочились

П'ять коментів з нульовим конструктивом. Жодного аргумента по темі. Ви на базарі працюєте за фахом? Чи в політиці?

"Слова: світлина та потяг застарілі, діалектні."

Так застарілі чи діалектні?...

Значіння цього слова не одповідає сумі значіннів його частин. І число вподобників нічого в тім не одміняє.