Українські йменники на "-ин(а)" утворюють од прикметників. Як знайдете бодай одного такого йменника, утвореного од дієслова, до Вас можна буде прислухатись.
По українському словотвору не на Ваше виходить. Новина не наслідок новлення, однина не на наслідок однення, третина не наслідок третіння, телятина не наслідок телячення тощо. "-ин(а) позначає річ із якоюсь прикметою: новина = щось нове, третина = щось третє, однина = щось одне, телятина = щось теляче тощо.
Згоден, мало б бути "світленок" або "світленка". Але світлина може бути частиною світла, як людина є частиною люда, а порошина є частиною пороха. І це не спростовує той факт, що світлина утворюється внаслідок світлення.
Однак український словотвір не дає змоги вільно товмачити значіння слова "світлина". Світлина - це щось світле чи (як Ви самі кажете) частина світла. Фотографія - це ні те ні те.
Якщо є ''світлина'', то повинна бути і ''темнина''. Ще немає? А я так собі думаю, що це могла би бути декомунізована назва знімка-негатива. Маразм крєпчал!..
Чудове українське слово, воно не є нове, а є просто рідковживаним. СВІТЛИНА, и, ж. 1. зах., заст. Фотографія. Багато з тих листів, світлин і рукописів моїх і Франка знищила воєнна хуртовина (У. Кравч., Вибр., 1958, 424).
Лиш тепер побачив, що "снимок" було в російській мові, і цілком може бути, що наш "знімок" є росіянізмом, калькою російського слова.
https://ru.wiktionary.org/wiki/снимок
"Старі люди, старі люди" – то є вже ги "свята корова". Старі 1000 літ? Отоді то би була річ (аргумент). А так, проти всіх тих діб, коли на Руси попанували хто міг, ті "старі", яких ми'смо могли чи можемо чути, суть "молодь". З тим же бо спіхом и по нас будуть літ за 100 казати "старі мовили ..., то се є правильно".
Сутніше до слова *зним- за "фотографію": з російської то воно теоретично й може бути калька, але виключних доказів сьому нема, сяким же правом бо разить тяму "фотографія (nomen), фотографувати (verbum): німецька - Aufnahme (← nehmen имати/яти, auf- "на-", приблизно "з-"), низозімською - opname, за тим же зразком, шпанською. toma, від tomar "яти/имати", діньською - optagelse, від op-tage = зн-яти, op-tag-else = зн-им-ък(а). Що є все се - який "дух загальної логики", що кожному язику ("народу") шептав окремо, що дію "фотографувати" та річ "фотографію" є "космично-обйєктивно найліпше передати поняттям дієслова имати/яти"? Чи таки був який язик, який первим таким правом сю тяму разив від дієслова "яти/имати", и де в мові того язика була явніша мисель ("логіка") між дією "яти/имати" та "фотографувати"? А вже, на шпанців грішити ні чого, а вто німці... Та то суть ино думи - я поки не вім, котре з того є правда.
Те, що відбуватиметься за 100 років - ми не відаємо. Це є дуже самовпевнено стверджувати, що про нас так говоритимуть десь у XXII столітті - "старі люде говорили". Було б добре, аби хоч якось згадали. Дивно, що Ти не згадав польське слово zdjęcie - дієслівний іменник від zdjąć. Відповідно "знимка" від "знімати".
Лиш тепер побачив, що "снимок" було в російській мові, і цілком може бути, що наш "знімок" є росіянізмом, калькою російського слова.
https://ru.wiktionary.org/wiki/снимок
Фотографія — результат фотографічного процесу; зображення, електронне або отримане на певному матеріалі, наприклад на цупкому папері.
Збірка фотографій з події.
гр. φώς − світло та γράφω − пишу
Перекладаємо слово фотографія
Світлина - це щось світле. А фотографія - це суміш усяких ступенів світла.
Гадаю правильно замість "щось світле" уявити "від лину світла". Тоді і й усякі ступені притуляться.
Притуляться, як знайдете инші приклади з цього ряду. А як ні, то не притуляться.
Від висвітлювання. Це й є питомий український відповідник. Відразу видко в кого в соцмережах українські налаштунки і не сперечається.
Українські йменники на "-ин(а)" утворюють од прикметників. Як знайдете бодай одного такого йменника, утвореного од дієслова, до Вас можна буде прислухатись.
це відіменникове утворення, походить від "світло".
І наголос на передостанньому слкаді: світлИна.
Ви хочете сказати, що світлина це шматок світла чи що?
майже,
тільки з залученням образного мислення
Як на мене, притягнуто за вуха. Ну дуже сильно притягнуто.
фотографія - світлина r2u.org.ua: світлина
фотографувати - світлити r2u.org.ua: світлити
Наявність слова в словнику нічого не доводить сама по собі. Відомо, що це так зване "коване" слово, а їх не всі кували до ладу.
А що Ви пропонуєте на заміну?
Oleksa Rusyn світлина - це наслідок світлення. А світлення - це обробка(вплив) світлом.
По українському словотвору не на Ваше виходить. Новина не наслідок новлення, однина не на наслідок однення, третина не наслідок третіння, телятина не наслідок телячення тощо. "-ин(а) позначає річ із якоюсь прикметою: новина = щось нове, третина = щось третє, однина = щось одне, телятина = щось теляче тощо.
Згоден, мало б бути "світленок" або "світленка". Але світлина може бути частиною світла, як людина є частиною люда, а порошина є частиною пороха. І це не спростовує той факт, що світлина утворюється внаслідок світлення.
Однак український словотвір не дає змоги вільно товмачити значіння слова "світлина". Світлина - це щось світле чи (як Ви самі кажете) частина світла. Фотографія - це ні те ні те.
Якщо є ''світлина'', то повинна бути і ''темнина''. Ще немає? А я так собі думаю, що це могла би бути декомунізована назва знімка-негатива. Маразм крєпчал!..
О! Циганви з декомунізацією головного мозку завезли... Ніна, позбав нас своєї присутності на цьому ресурсі, будь ласкава.
Світлинник — фотокамера
Світлинниця — фотоальбом
Світляр(ка), світлиняр(ка) – фотограф
Світлина — фотографія
- бо світло це російське слово (в них свєт), українською треба замінити слово світло якимось таким, якого немає у росіян (жарт!)
Скоро 100 вподобайок!
Чудове українське слово, воно не є нове, а є просто рідковживаним. СВІТЛИНА, и, ж. 1. зах., заст. Фотографія. Багато з тих листів, світлин і рукописів моїх і Франка знищила воєнна хуртовина (У. Кравч., Вибр., 1958, 424).
Світлинник — фотокамера
Світлинниця — фотоальбом
Світляр(ка) – фотограф
Світлина — фотографія
Лиш тепер побачив, що "снимок" було в російській мові, і цілком може бути, що наш "знімок" є росіянізмом, калькою російського слова.
https://ru.wiktionary.org/wiki/снимок
Чув так колись казали старі люде на заході України: "вбрались, як до знимки".
"Старі люди, старі люди" – то є вже ги "свята корова". Старі 1000 літ? Отоді то би була річ (аргумент). А так, проти всіх тих діб, коли на Руси попанували хто міг, ті "старі", яких ми'смо могли чи можемо чути, суть "молодь". З тим же бо спіхом и по нас будуть літ за 100 казати "старі мовили ..., то се є правильно".
Сутніше до слова *зним- за "фотографію": з російської то воно теоретично й може бути калька, але виключних доказів сьому нема, сяким же правом бо разить тяму "фотографія (nomen), фотографувати (verbum): німецька - Aufnahme (← nehmen имати/яти, auf- "на-", приблизно "з-"), низозімською - opname, за тим же зразком, шпанською. toma, від tomar "яти/имати", діньською - optagelse, від op-tage = зн-яти, op-tag-else = зн-им-ък(а). Що є все се - який "дух загальної логики", що кожному язику ("народу") шептав окремо, що дію "фотографувати" та річ "фотографію" є "космично-обйєктивно найліпше передати поняттям дієслова имати/яти"? Чи таки був який язик, який первим таким правом сю тяму разив від дієслова "яти/имати", и де в мові того язика була явніша мисель ("логіка") між дією "яти/имати" та "фотографувати"? А вже, на шпанців грішити ні чого, а вто німці... Та то суть ино думи - я поки не вім, котре з того є правда.
Те, що відбуватиметься за 100 років - ми не відаємо. Це є дуже самовпевнено стверджувати, що про нас так говоритимуть десь у XXII столітті - "старі люде говорили". Було б добре, аби хоч якось згадали. Дивно, що Ти не згадав польське слово zdjęcie - дієслівний іменник від zdjąć. Відповідно "знимка" від "знімати".
Я про те, що то може бути калька в усіх тих мовах, від якоїсь одної мови.
Світлинник — фотокамера
Світлинниця — фотоальбом
Світляр(ка) – фотограф
Світлина — фотографія
Лиш тепер побачив, що "снимок" було в російській мові, і цілком може бути, що наш "знімок" є росіянізмом, калькою російського слова.
https://ru.wiktionary.org/wiki/снимок
Таки так і є.
А дієслово — засвітлити.