І. Огієнко. Український стилістичний словник. Львів, 1924, с. 129:
Живописець, -сця, давнє живописець, вжив. в Г[аличині]., а також в серб., чеськ. і м[осковській]. На В[еликій]. У[країні]. це давнє наше слово випірається нм. [німецьким] маляр.
Вапство?
Словотвірний ужиток заперечує Ваші слова: малярство <= маляр, рільництво <= рільник, ковальство <= коваль, пекарство <= пекар, учителювання <= учитель...
—
У Нечуй-Левицького був "живопис". Тому не варто щось вигадувати.
Ми увійшли в церковцю.. На мене зараз повіяло давньою давниною. Іконостас, образи, живопис на стінах, штучна різьба на іконостасі були такі древні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401).
До того ж вап, вапно, вапити — це грецизм, від βαφή
Див. "обговорення слова".
"До того ж вап, вапно, вапити — це грецизм, від βαφή"
Ну чому брешете? Чи знову дуркуєте?
Подивився. Нічого нового додати до того, про що сказав раніше, не можу
Сербо-хорватський варіант є давнього, слов'янського походження.
Не бачу хиби взяти його за основу.
Це більше пасує до «декорування», бо «красити» — не «малювати», а «прикрашати».
Прикрашати можна будь-чим, а не лише малюнками.
Слово "красити" багатозначне, тож не погоджуюсь.
Значення «фарбувати» й «забарвлювати» є неукраїськими, а які ще є?
І словниці, і класики, і мовний ужиток суперечать вашій вигадці.
Словниці:
1) 
r2u.org.ua: красити
2) https://archive.org/details/zhelekhivsk1/page/n383/mode/2up
3) https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.376956/page/n136/mode/1up
Витяги з творів:
1) "Я зарадив своєму лихові й покрасив людину, як найпершу фігуру, кращою фарбою — червоною..." (Г. Квітка-Основ'яненко. "Пан Халявський");
2) "До любої дівчини, що покрасила червоною хенною нігті й пучки" (переклад перського тексту од А. Кримського);
3) "Брови, і без того чорні, покрасили чимсь, а бліде личко притрусили, наче борошном, білим чимсь" (Панас Мирний. "Голодна воля");
4) "І в світлиці в його так прибрано, що хоч і станового, то не сором приняти: два тапчани, стільці чорним покрашені, по стінах малюнки великі..." (Б. Грінченко. "Під тихими вербами").
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Жи́вопись = 1. маля́рство (С. З.), малюва́ння. — Взяв ся він за малярство.
І. Огієнко. Український стилістичний словник. Львів, 1924, с. 129:
Живописець, -сця, давнє живописець, вжив. в Г[аличині]., а також в серб., чеськ. і м[осковській]. На В[еликій]. У[країні]. це давнє наше слово випірається нм. [німецьким] маляр.
"Жи́вопись. Это слово образовано по методу кальки с греческого zographia."
Этимологический словарь Крылова Г. А.
«Це старослов. слово є дослівним перекладом (цебто калькою, „перебиткою“) гр. zographos (маляр): zoo — жива істота, grapho — пишу. У давніх греків зоґрафос (маляр) був тим спеціялістом, що фарбами „описував“ усе те, що було живе»
Етимологічно-семантичний словник української мови (І. Огієнко).
Але ж ви написали "Московщина часів радянщини".🧐
Ви що у Карлів навчились?
На Великій Україні ця старослов'янська калька давно відпала й її замінило нім. "малярство", совіти ж знову почали впроваджувати її.
Якщо і в галицькій, і в чеській мові це було, то не бачу нічого страшного, щоб залишити це слово.
Все ж краще, ніж німецьке.
До того ж, не бачу нічого не східнослов'янського.
Живо - живий
Пис - писати, письмо
Порівн.
Біографія — життєпис
Журнал — часопис
Рукопис
Каліграфія — краснопис
《Але ж ви написали "Московщина часів радянщини".🧐
Ви що у Карлів навчились?》
Звичайний український вислів.
"Звичайний український вислів" так він про факти, а не спосіб висловлення
<Яка мотивація у слова "живопис"? До чого тут "життя"?>
Oge proti pisanïa znacœu (pisymên) tô e "pisanïe" toho cyto u rodé ("in the nature") e. Samo ge slovo e pèuno nadxnõto daunyogrecyscuimy slovomy ‹ζωγραφία›, œd ‹ζω-› "givo-" ta ‹-γραφία› "-pisy".
ζω- тут скоріше за "reality", либонь 🤔
З якого дива?
Зі словника давньоруської мови Срезневського: "ПИСЬМѦ" - живопись.
малювати .
http://oldrusdict.ru/dict.html
Див. ще
Це страх божий. Його навіть вимовити важко