я думаю що незважаючи на те, що вже є "громадянство" його все ж можна використовувати бо чужизм є чужизмом, а ми, українці, цілком здатні створити власну назву для картини.
З таким самим успіхом пропонована "мальва" не менший чужизм, бо утворене від німецького кореня (для порівняння, дієслово malen). Тільки це слово штучне та плутає двозначністю. На мою думку, полювання на подібні "чужизми" – профанація гарної ідеї.
Переглянувши словники більшости слов’янських мов, зробив висновок, що в них малювати = креслити, тобто вони не розрізняють цих понять. Вочевидь, у давнину наше дієслово креслити також мало ширше значення, доки частину його значення не перебрало на себе дієслово малювати. Розрізннення — це добре, тому немає потреби його вилучати. Шукати замінник також не варто, адже від дієслова утворено багато похідних, а саме дієслово цілком пристосоване та відповідає вкраїнській мові.
Щодо заміни слова картина — підтримую це, бо мова повинна мати логічну будову. Наприклад, як у лікувати — ліки — лікар — лікарня, бо йнакше нагадує вінегрет — мішанину слів.
Як можна розчаровуватись, ще гаразд не пізнавши всього багатства мови? Лексичний фонд української мови -величезний, просто треба його вивчати, а не розчаровуватись, познайомившись тільки з вершиною "айсберга"
Українська мова особлива тим, що розрізняє віддієслівний іменник, що позначає процес - малювáння (наголос на "а"), і результат процесу - мальóвання (наголос на "о"). І саме віддієслівними іменниками з наголосом на "о" й можна називати предмети. Це дуже зручно, природньо для української мови, й такі слова вже давно існують: риштОвання ("лєса"), угрупОвання ("группіровка")
Картина — твір живопису, що характеризується завершеним характером (на відміну від ескізу й етюда) і самостійним художнім значенням.
На картині "Свобода на барикадах" зображено постать жінки як символу свободи.
Перекладаємо слово картина
Чому я додаю це слово, бо слово картина походить від Італійського La Carta, що означає папір.
Це слово вже має ураїнське громадянство. В нашій мові існує безліч похідних слів од слова "карта": картина, карти, картинка, картон тощо...
це ж квітка
я думаю що незважаючи на те, що вже є "громадянство" його все ж можна використовувати бо чужизм є чужизмом, а ми, українці, цілком здатні створити власну назву для картини.
З таким самим успіхом пропонована "мальва" не менший чужизм, бо утворене від німецького кореня (для порівняння, дієслово malen). Тільки це слово штучне та плутає двозначністю. На мою думку, полювання на подібні "чужизми" – профанація гарної ідеї.
тобто ти хочеш сказати, що дієслово малювати - німецького походження?
Так.
Я починаю потихеньку розчаровуватись в коренях української мови, якщо навіть дієслова для таких простих речей в нас запозичені...
Переглянувши словники більшости слов’янських мов, зробив висновок, що в них малювати = креслити, тобто вони не розрізняють цих понять. Вочевидь, у давнину наше дієслово креслити також мало ширше значення, доки частину його значення не перебрало на себе дієслово малювати. Розрізннення — це добре, тому немає потреби його вилучати. Шукати замінник також не варто, адже від дієслова утворено багато похідних, а саме дієслово цілком пристосоване та відповідає вкраїнській мові.
Щодо заміни слова картина — підтримую це, бо мова повинна мати логічну будову. Наприклад, як у лікувати — ліки — лікар — лікарня, бо йнакше нагадує вінегрет — мішанину слів.
Як можна розчаровуватись, ще гаразд не пізнавши всього багатства мови? Лексичний фонд української мови -величезний, просто треба його вивчати, а не розчаровуватись, познайомившись тільки з вершиною "айсберга"
в іменниках не має бути -ння, як наприклад наступ, а не наступлення, тоді за твоєю пропозицією треба вже мальóва
Українська мова особлива тим, що розрізняє віддієслівний іменник, що позначає процес - малювáння (наголос на "а"), і результат процесу - мальóвання (наголос на "о"). І саме віддієслівними іменниками з наголосом на "о" й можна називати предмети. Це дуже зручно, природньо для української мови, й такі слова вже давно існують: риштОвання ("лєса"), угрупОвання ("группіровка")
Чинний правопис: шарба; родовий множини: xéryb = шареб (*шарьб). Пратвар: *шарьба, *xēr-yb-a; від *xēr- "фарба, колір; верства". Див. http://oldrusdict.ru/dict.html#: шарити "фарбувати, малювати", шарота "фарба, фарбування", шаръ "фарба, колір", шарьница "живописець".