Дав, а я переписав чинним правописом та словобудовою.
«чинним словобудовою»
Cimy e ‹o-› "cinnéixia" slovostauba neigy bez ‹o-›?? Loza → drœubno-péstlivo: lœuzca, hi phran. vigne → drœubno-péstlivo: vignette. Cyto za ‹o-›?
Звиняйте, дурно подав ваше авторство. Заберу це з опису.
псл. ѵěnъ «звиток, плетінка» + sъdoba «прикраса, приправа»
Можливо, але оздо́бити від псл. osъdobiti
r2u.org.ua: оздоба
Зараз для української мови недоречно віддавати перевагу цілковитому наближенню до прасловʼянської. Раніш не було ікавізмів, зараз вони є, і вони є однією з особливостей української мови серед словʼянських.
Тож, підгледіти щось у прасловʼянській і привести у сучасну українську відповідно до сучасних правил – так, це чудово. А цілковито дорівнюватись не варто, на мою думку.
"Чи не мало б бути "здіб"?"
"Можливо, але оздо́бити від псл. osъdobiti"
Не можливо, га точно. Й до чого тут "оздобити"?
Українізований варіант слова, яке пропонувала Carolina Shevtsova.
Але ж оздоба, не оздіба.
r2u.org.ua: оздоба
Я розумію, але загалом сучасній українській мові більше притаманні ікавізми, тому вважаю, що краще, якщо в новотворах вони домінуватимуть.
"Але ж оздоба, не оздіба"
Ну звїсно шчо "оздоба". Га мало би бути якось иначе?