якщо йдеться про якісь документи --- то цілком собі. "Актуальний документ", "актуальна редакція документу" тощо

-

»Чинний ≠ актуальний«
+

___
I xotcha znacyéinnha "діяльний, активний" e touriano ic slovou ‹cinnuy› he drougoe pœsylie "який діє за певних умов, має юридичну силу" u ATSSOuM, te e scorieye nevierno, na cœilco goloüne znacyéinnhe dieyeslova ‹ciniti› latinscoiõ e ‹formare›, i se e muislivo, ponevagy pervœstne istoslœune znacyéinnhe praslovianscoho corene *key•n• e "to arrange, to set in rows and lines → in order" → "to make, prepare smth as it should be etc". Incha latinsca slova cyto znacyéinnhemy teacnõty dieyeslovou ‹ciniti› sõty "facere" ta, mœgylivo, "gerere" (xotcha drougoe e tocyno "nesti", ale porœunaite znacyéinnhe dieyeslova ‹ciniti› *clasti, nesti yayça"). Goloüna rœzniça méidj "facere (ta efficere), formare" œd "agere" e tà cyto pervche ucladé dieyõ cyto pœsylie yeyui dielo postóyity ("exists") dalieye, olni ("while") pri ‹agere› e dieya lixy u samie dieyçie, a iz cœinçemy ynui danui dieyui ne e vuitvoryeno nicy nova.
Poneati rœzniçõ méidj latinscuimi ‹agere›, ‹facere› ta ‹gerere› mogé dati ose latinscoe touriainnhe:
» Agere, Facere et Gerere hoc differunt, quod agere et corporis, et vocis, et mentis agitatum comprehendit. Facere tantum refertur ad opera, quae corpore efficimus; aliquando et pro consentire ponitur. His enim loquendi modis utebantur recte antiqui: mecum seu tecum faciam, hoc est, mecum seu tecum consentiam. Gerere est muneris et oneris... «
[1865, Ausonii Popmae frisii de differentiis verborum cum additamentis ab Hekelii, Richteri, Messerschmidii et Vallaurii]
(» To act, to make, and to bear differ in that to act includes the action of the body, voice, and mind. To make refers only to works that we do with the body; sometimes it is also used for to consent. For the ancients rightly used these ways of speaking: I will do with me or with you, that is, I will agree with me or with you. To bear is the act of a duty and a burden. «

Yasna riecy e godie gleadati póunui i tòcynui teaclosti méidj slovami u rœznax móuvax, a u tœmy, tout yõ, sb. sõbiegynœsty, tacui mogemo prostègiti i posteregti na pricladiex yz rœzen móuv, a tó:

praznacyéinnhe "gnati, tociti, vesti" iz ròzvitcomy u "to act" ou latinscogo ‹agere, ago› e i ou: gr. δρω ( ← δραω) "genõ, imtchõ, biejõ" → *I act", schv. ‹köra› "vesti, voditi" → "yzpraulhati, vuiconouati, provaditi", ‹föra, utföra› "provaditi, vuiconouati" ← "vuivoditi, yzvoditi" (i niem. ‹ausführen› ci nzm. ‹uitvoeren›), eagl. ‹carry› "nesti" (sõznato iz schv. ‹köra›, dœin. ‹køre›) → ‹carry out›, ‹run› "biegti" → "to run smth = vesti cyto", ta i siaca slova u rousscie cyto u nix mogemo prostègiti tuyge sõbiegynuy ròzvitoc znacyéinnha rouxou → dieyui he oto: ‹provoditi, provaditi› "carry out", ‹vesti› (dielo, ròzmóuvõ, vœynõ, torgœulhõ tc.), ‹tociti› ( ≈ vesti ; ròzmóuvui, vœynõ) iz tuimyge ròzvitcomy œd "tociti = make run" hi ou lat. ‹agere› — ba, i u lat. ‹agere› mogé znaciti i "to talk, discuss, negotiate" i "to conduct, manage (business, affairs)" ≈ "vesti (dielo, ròzmóuvõ, besiedõ, vœynõ, torgœulhõ tc.), tociti (besiedõ, ròzmóuvõ, vœynõ)", ta i ou ‹tecti› sõty znacyéinnha sõméidjno blizca do lat. ‹agere› — ≈ "happen, go by*, porœunaite ‹текти› u ATSSOuM: "відбуватися, проходити (про розмову, бесіду)", "минати, проходити, збігати (про час і те, що триває, відбувається в часі)".

Nedarma i: slovou ‹actuel› u phran. teacné u eaghelscie slovo ‹current› — oba bo sliedouiõty tõ samõ slovéisnõ dvigéinnha znacyéinnha "run, flow, tecti, tociti" → "act" → "be actual-current", oba œd lat. ‹agere› "act ← run, drive" ta ‹currere› "run, move, proceed", a ne œd ‹facere› cde ‹factualis› ne e rœuno ‹actualis›.
Ay, prauda cyto ‹ciniti› u rous. mogé znaciti i dieyõ bez yna œdpreadou, porœun. (ATSSOuM ‹чинити›): "поводитися певним чином; поступати згідно з якими-небудь принципами, правилами, настановами і т. ін.", oge teacné tacui bolye do lat. ‹agere› — hi'smi pisau vuisje: godie e gleadati póunui i tòcynui teaclosti odin u odin méidj slovami rœzen móuv, ta u latinscie samie, pri rœzniçie, decotra znacyéinnha ‹agere› ta ‹facere› mojõty i medjouati, ta se ne mienity toho, cyto rœzniça méidj 'actualis', 'act', 'action' ( ← agere) ta 'factualis', 'fact' ( ← facere) e, a ceasto sõttyeva.
E prauda cyto i slovo ‹tvariti, tvariati› e u rousscie zasviedcyeno znaciti "to form" (Gelex. I, 952 ‹тва́рити, тваря́ти› "bilden, formen"), otge i œd yeoho bui moglo bouti slovo ‹tvaren› za "formal", xotcha ou Gelexœuscoho ‹tvaren› tacui e (tamge, I, 952: ‹тва́рний›) ta u znacyéinnhie "hübsch" ("pretty, handsome", ["courtly"]), ta coli ni, to e slovo ‹cinen› oge preamo e viedomo u znacyéinnhie "formal".