У перевиданні Грінченка є, але так, щось мало
Ще в СУМі й словнику синонімів Караванського, але це пізніші

<Дуже схоже за звучанням на московське "зАвидньій" (той, якому можна позаздрити).>

Застережу наперед, ож' и про мене дане слово ‹завід› за "моду" не є добре, та рад їм, оже такий коментарь є сплив на поверхню, невмисно являчи доказ, ож' украйинці підсвїдомо тотожнять письмена ‹і›, ‹и› чинного письма та йих звучаннє з письменами ‹и›, ‹ы› та йих звучаннєм у вятській мовї, наслїдком чого є вятська вимова в украйинців.
Нагадаю, за питомойи вимови там, де за чинною правописсю є на письмї ‹і›, є не звук [i], а гинші різни звуки — декотри алофони (варйанти вимови) того самого фонемата, а декотри різна фонемата, ге вто між: ‹діл› "часть, подїл, роздїл" та ‹діл› "низ, долина", ‹віз› — засіб : ‹віз› — дїєприкмета від "везти", ‹сік› — питво : ‹сік› — дїєприкмета від "сїкти" тощо.

Зараз поправлю, може неочевидно - тут наголос на И
За́хист − Захисни́й (це як приклад),
За́від − Завідни́й,
Тож це слово відрізняється від За́видний не тільки буквою а й наголосом

Пане Лукомський, чи могли Ви переглянути мої останні задуми в "Побажання та опис їх втілення"?

@Макс Мелетень пам'ятаю за ці задуми, обов'язково гляну до них, та перше зроблю певні доробки для толоки

Добре, не буду квапити Вас.