http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65729-shyb.html#show_point, а також дим. етим.сл.укр.м., том VI, стор. 412, статтю на слово шибати "[...;] бути подібним [...]", шибсти "[...] бути подібним [...]", шиб "спосіб, вид, постать".
Мода це 1) період панування певного стилю, певних ідей, концепцій, 2) (часто з негативною конотацією, або навпаки зі зверхністю) велика популярність чогось у певний час.
У першому значенні цілком може бути один новотвір для слів "мода" і "стиль": стиль
Власне, зараз "шиб" серед домінантів і для слова "стиль", і для слова "мода".
Але потрібний ще новотвір для другого значення слова "мода", яке часто вживають в негативі, як щось бридке: "о боже, пішла мода на супергероїв у кіно, хай їм грець", "поглянь яка вона вся така модна", "класичний стиль одягу, як не модно". Тут мова не про те, щоб триматися певного стилю, а щоб триматися саме того стилю, який панує у даний момент часу, навіть якщо це щось огидне, де стилю зовсім нема (може бути мода на тупі комедії, де немає ніяких стильових особливостей, або мода на жахливий на вигляд одяг, де геть не лишилося стилю). З таким значенням слово давно уже стало образою, своєрідним аналогом популізму, але не в політиці, а в мистецтві і культурі.
"Шиб" можна залишити для "стилю", для "моди загалом", але для негативного значення, як про щось тимчасово популярне, вважаю, потрібно шукати ще новотвір.
Карл-Франц Ян Йосиф,
таке розрізнення є надумане й відбиває сільський чи радянський менталітет негативного ставлення до відмінностей чи вирізнення. Об'єктивної потреби для такого розрізнення іншим словом я не бачу. Коли хто хоче виразити своє ставлення до якого конкретного віяння, конкретизує його описно в реченні.
Отже, у нас 42 мільйони людей з сільським чи радянським менталітетом, бо ж щораз чути про "моду на щось" як про якесь помішання. Якщо я скажу, що мене бісить мода на фантастичні фільми (не маючи негативу до самого стилю "фантастика", а лишень про тимчасове пхання всюди фантастики), це означає, що я маю сільський або радянський менталітет?
І як ви скажете "я позитивно ставлюся до стилю фентезі, але мені не подобається мода на це"? "Я добре ставлюся до шибу фентезі, але не люблю шиб на фентезі"?
Карл-Франц Ян Йосиф,
гаразд, для передачі такого відтінку я бим пограв з проміжними значеннями, як: "віяти/віяння (коли люд віє в який бік, в бік чого)", "поглинати ~ бути в великій кількости, надміром (коли що поглинає, заплавляє люд; в розумінні уємнім моди як повони)", "захоплення (коли що захоплює люд, тримає його й змушує йти за якими мірками, правилами тощо). Ще рупивий є вжиток дієслова "летіти" (як правило тільки в 3. ос.) в мовах чеській та словацькій: "летить" = "є в моді".
В грунті англ. слова vogue лежить зокрема давніше значення "коливатися, хитатися".
На підставі тих вихідних/проміжних значень я бим "грав" з осими коріньми в укр.м.:
*xlEMb- в: хлябати "хитати, коливати", хляб "повінь", ємши від його для товку "мода (й уємно)" розуміння "що коливає за собою (рівни розвиток тями vogue)" чи "поглинає як повінь";
*xli- в: хляти "заливати великою кількістю води, бити струменем" приблизно з тим же розумінням для тями "мода" що й при *xlEMb- (вище);
*xop- в: "хопити~хапати" через розуміння "захоплення чим"; в ЕСУМ зокрема є під хопити дано "похіп" в значенні "потяг, захоплення", що може бути перетовмачено як "мода – те, що захоплює, тягне за собою й под." (хоча з сього кореня шло би користати й про тяму "hobby"). Се суть іно загальні простертя (пропозиції) – над конкретним оформленням сих коренів для тями "мода" слід подумати докладніше.
Горох подає нехтувати.
goroh.pp.ua: іґнорувати
Мені з Вашого "гороху" нич не шліте.
Не відаю давньоукраїнську мову, як це відаєте ви, тож не зумію побудувати новотвір од коренів давніх. Та якби творив новотвір сучасний, за основу міг би узяти "нехаяти", або "нехтувати".
Приємно, що тут є конкретні посилання на джерела ;)
Маємо вже шиб як стиль, під значення якого це слово годиться навіть не те що більше, а досконало.
Ти ж сама либонь того не знаєш, яка тепера поведінка в Римі на зачіски (Леся Українка).
Гадаю, що Нечуй-Левицький не вживав би покручів. Відомий чистомовець.
Суфікс -ція взятий з латинської. Хороші відомі письменники також здатні вживати сумнівні слова (та помилятися).
скорочено, від "хитається новими смаками" у ноші, одязі" з донасадженим розумінням що мова саме про це.
uk.wikipedia.org: Мода (статистика)
Походить від т.с. мода, тобто це щось найчастіше, найпошириніше.
Словник Буковини: нóша "мода, спосіб одягатися; одяг".
Із словника:
Колúс дівчЄта булú у вíшитих сорочкáх, у фокí, а з двох бокíв - фусткú. То нóша фáйна бýла.
Давнó бýла ни такá нóша, як типéр.
Типéр знов виртáїси старá нóша - знов хóдя в дóвгому.
Прасл. *nos-y-a-, від *nos-/*nes- у: носити, нести тощо; тобо *"те, що носять (на собі) як одяг".
Мені це найбільше подобається. Для моди одягання. Але є мода на айфони, годинники ще.
Тут можна тлумачити слово як "носитися з чимось", адже мода — те з чим носяться в якийсь час. Носити можна не тільки одяг.
+++
Правда, я би радив використовувати це слово саме для fashion, а не моду в загальному сенсі.
<я би радив...>
На підставі чого?
Того, що ноша означає або буквально те, що носять як одяг, чи тягар, або спосіб одягання, тренд на одягання.
Вам здається. Цитовані мною приклади вжитку того слова з мови Буковини не містять ничого, що би могло спецификувати вмінену Вами різницю. Та й у суто теоретичнім плані, для будь-якої мови є властиве розширення←→звуження значення слів, ги переміщення між nomen agentis, nomen instrumentalis, nomen loci, nomen actionis, nomen acti.
Розширення значення тута загалом можливе, та всі наведені вами приклади та саме визначення торкають лише тяму одягу.
Дуже добре слово.
Якась дурня 🤦♂️
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Но́ша – но́ша, но́шанка; (тяжесть, бремя) тяга́р (-ря́), вага́, (увязанная) па́ка, паку́нок (-нка), (охапка) обере́мок (-мка) (чого́). [Підхопи́в мішо́к з сі́ллю, ки́нув собі́ на плече́ і поні́с на бе́рег; але́ ски́нув на пісо́к свою́ но́шу (Коцюб.). Носи́льник, що ніс був яко́гось тягаря́ на спи́ні (Крим.)].
<Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) >
Ne iz persta'my tô znacyeinïe ou seoho slova uismoctau.
Доволі гарний відповідник.
Тікаво