Значення слова

Аутфіт — повний комплект одягу, який включає в себе також прикраси та взуття.

Приклад вживання

Варто мені наблизитися до неї, як її парфуми різко вдаряє мені в ніс. Вона вже виглядає на мільйон баксів в своєму тенісному плаття від Ральфа Лорена. Ніхто не посміє показувати на неї пальцем і критикувати аутфіт, це вже точно.

Походження

від англ. outfit - комплект, спорядження

Розділи
Схожі слова
Слово додала

Перекладаємо слово аутфіт

вбрання
15
Олександр Дудар 1 жовтня 2016
5 травня 2018

Відповідно до структури української мови, слово "вбрання" мусить означати насамперед ту саму назву події, що і слово "убрати (вбрати)"
убрання (вбрання) = убрати (вбрати)
Згідно з ДСТУ 3966-2000:
вбира́ти (вбира́ння) - дія (те, що відбувається);
вбра́ти (вбра́ння) - подія (те, що відбулось);
вбір - наслідок вбрання.

6 травня 2018

Плутаниця якась, нічого навіть не второпав.

стрій
12
Махно Рус 7 березня 2018
5 травня 2018

Це слово вже має десять різних значин.

6 квітня 2020

Ну й нехай має ще з двадцять.

18 квітня 2020

Єлисію, чи можна на Вашу думку цим словом перекласти інтернаціоналізм "система" ?

6 квітня 2020

У значінні одежі - польсько-галицьке слово, у більшій частині України невживане.

6 квітня 2020

*stroy- є взагалі будь що впорядковане, має порядок, відки ситуативно виходять різні інші значення: "упоряджені будівельні матеріали" => "будівля, будувати", "упоряджена робота, функціонування" => "станок, верстат", "упоряджене вбрання" => "парадний, репрезентативний одяг". Стрій у контексті одягу, вбрання є передусім одяг гарний, парадний, репрезентативний, а не просто засіб не крити наготу. І таким чином нема явного й остаточного доказу про винятково польське джерело сього значення в укр.м. Те, що поширення його вжитку йде з Галичини не має тут же значити польське джерело. Тоді все на Лівобережжі, Полтавщині, Київщині слід оголосити з мови російської. Україна є величезна територія. Навіть по значно менших країнах лексичні, фонетичні й прочі різниці бувають просто величезні. То вже поготів слід би чекати на території України, де на одній її частині є в ході слово незнане в інших частинах.

12 квітня 2020

Та дарма, чи галичани поцупили слово в поляків чи ні. Головне, що в живій мові більшої частини України цей корінь вийшов з ужитку. Я гадаю, що мудро спрямовуваться на вжиток більшості, а не накидать більшості вжиток меншості. А витискать ужиток більшості вжитком меншості - то й поготів гріх.

13 квітня 2020

Українці і слова "вивірка" не вживають, то що, позбутися його?

15 квітня 2020

Нехай собі його вживають там, де його вживають, та не бачу потреби захаращувать узорову мову.

18 квітня 2020

А вже, холімо слобожанський російський суржик. "Захаращувать"...

18 квітня 2020

Я вже казав Вам давніше, що Ви даремно зневажливо звужуєте південно-східні говірки до якоїсь однієї. Спершу до полтавської, тепер до слобожанської. Це не додає поважності Вашим доводам. А ще я писав Вам мро хибність Вашої думку про змосковщеність говірок у серці України. Ви ж тим часом удаєте глухого й правите свого далі. Не вподібнюйтесь до тролів.

18 квітня 2020

Вам є все на захід "галицьке=лядське", то мені буде все на схід "москальсько-слобожанське". Готово.

18 квітня 2020

Такі міркування не мають нічого спільного з мовознавством. Далеко з цим не підете й сурозмовників на свій бік не привернете.
Я вже казав давніше, що південно-західні говірки давніші, ніж південно-східні. Та Ви ж пак чуєте, на жаль, тільки себе. Може, в тих говірках щось зберегли лучче, ніж у південно-східних. Нехай вони будуть най-найдавніші та най-найчистіші. Та не в цьому річ. У Західній Україні живе багато менше людей, ніж є мовців південно-східних говірок, і тамешні говірки більшості українців не розумливі. Тому (я знову повторююсь. Може таки почуєте?) з південно-західних говірок та давньоруської мови до взорової годиться брать тільки те, що вже якось сполучається з мовним ужитком серця України. А те, що затьмарює чи вскладнює мовний ужиток, не годиться, бо людям не схочеться вчиться зайвого.

21 квітня 2020

З однієї сторони, Русине, мені ваш світогляд рідніший, і чути про "слобожанський суржик" мені боляче, та з иншого, подумайте — до великої тисячі російських слів, яких в Україні ніколи й не було в добільшовицькі роки, українці якось привикли, я можу написати Вам більше сотні слів російських, які українцям такі рідні на слух стали, що вони не повірять кому, хто скаже, що слова ті російські і з'явилися лиш у 1930ті роки. За 70 років українці привикли і до таких покручів як "переломна віха", "роблячий", "наставник", "фрукти і овочі", "полковник", "перерахунок", "глава", "совість" та ще багато всяких.

То чому не мають звикнути до слів рідних на рідному своєму тлі?

наряд
6
Natalia Shevchuk 22 квітня 2015
5 травня 2018

Це слово означає багато утямків (див. СУМ sum.in.ua: narjad )

18 квітня 2020

І яка є проблема?

убрання
5
Kara Amanita 24 квітня 2015
5 травня 2018

Відповідно до структури української мови, слово "убрання" мусить означати насамперед ту саму назву події, що і слово "убрати (вбрати)"
убрання (вбрання) = убрати (вбрати)
Згідно з ДСТУ 3966-2000:
убира́ти (убира́ння) - дія (те, що відбувається);
убра́ти (убра́ння) - подія (те, що відбулось);
убір - наслідок убрання.

12 квітня 2020

+++

убір
5

Як варіянт…

Олександр Дудар 16 квітня 2018
5 травня 2018

Це слово однозначинне і абсолютно точно передає зміст.
Це найліпший варіянт.

17 березня 2020

+++

убір (вбір)
5

УБІ́Р (ВБІР), убору, чол.
1. Те, що одягають на себе; одяг взагалі; убрання. Скинув він кожух, а на йому убір гарний та дорогий: синій суконний жупан з ґудзиками, добрі чоботи, синя жилетка, а на жилетці аж чотири ряди здорових ґудзиків так і сяють; шия зав'язана червоною хусткою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 272); Любила Параска уборами менжувати, коли б вона була багачка — на кожен день мала б новий убір (Панас Мирний, IV, 1955, 33); Від давнього часу звертав на себе його увагу старий чоловічок у старосвітськім міщанськім уборі, який носять ще декуди по малих, глухих місточках [містечках] (Іван Франко, III, 1950, 55); Які були в його гроші, що міг би на парубоцькі вбори витрачати абощо, — все віддавав за книги (Борис Грінченко, II, 1963, 328); * Образно. Весь ліс — в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі (Олесь Гончар, II, 1959, 136);
// Спеціальне спорядження. Бойовий убір вдягають [друзі], — мчати коні їхні рвуться (Микола Бажан, II, 1947, 144);
Словник української мови: в 11 т. — Том 10, 1979

Виталь Моргунюк 5 травня 2018
17 березня 2020

+++

ряд
4
Махно Рус 7 березня 2018
виправа
3
Ромко Мацюк 6 травня 2018
споряд
3
Sherif Ermachenko 3 травня
3 травня

"Ляшки добре живилися коло нас достотнею нашою мовою, перетягли з неї до себе багато слів і наш одяжний посполюдний (народний) споряд, і наші
пісні".

ви́ряд
2
Ромко Мацюк 6 травня 2018
25 липня 2018

VYRIAD kraṡċe vże za cym zalyṡyty:
райдер
Tym paċe, ṡċo vono v tomu ż samomu PLASTi, SUMi i podibnyh spilnotah je v użytku.

a oś za VYPRAVU vpodobajku dav! ;)

25 липня 2018

„Куди це ти так гарно вирядилася?“ — хіби не „райденулася“??

25 липня 2018

„Куди це ти так гарно вирядилася?“ — хіби не „райденулася“??

7 травня 2020
сустрій
2

Від префікса "су-" (щоб вказати, що це не просто стрій, а сукупність його, повний комплект) та "стрій".
r2u.org.ua: стрій

17 березня 2020

"Стрій" - галицьке слово, невживане в більшій частині України.

12 квітня 2020

Існування праслов'янського *strojь «порядок» передбачає, що це слово було в Києві ще тоді, коли не було таких слів як "білка", "вівтар", "престіл", "лікарня" та ще багато нам звичних слів.

12 квітня 2020

Було, та вийшло з ужитку. Зосталось тільки в колишній підавстрійській Україні. А в більшій частині України вбираються в убори.

13 квітня 2020

І це красно, що йому не дали загинути!!!
Не забувайте, що й назви місяців на взір "січень", "лютий", "квітень", "липень" збереглися саме на Західній Україні, коли на сході навіть шановані письменники вживали церковне "Іюнь", "Март", "Май"!
Не було би в нас Західної України, ми би зараз так і писали.

18 квітня 2020

Стрій є ціле вбрання й так, тому су- є зайве.

о́стрій
2

Порівняйте зі словом оснащення, яке буквально означає повну сукупність снастей.

Віталій Крутько 13 квітня 2020
17 квітня 2020

О- тут нич до тями не дає.

17 квітня 2020

Додає множинність і охопність — те саме, що й у словах оснащення, освітлення, опитування.

18 квітня 2020

А без о- стрій ту "охопність" чи "множинність" не передає?

сувбрання
0

Від префікса "су-" (щоб вказати, що це не просто вбрання, а сукупність його, повний комплект) та "вбрання".

12 квітня 2020

Слово "вбрання" саме вже означає "одежа", тож префікс "су-" тут зайвий: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60045-ubrannja.html#show_point.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями