Ну й нехай має ще з двадцять.

Єлисію, чи можна на Вашу думку цим словом перекласти інтернаціоналізм "система" ?

*stroy- є взагалі будь що впорядковане, має порядок, відки ситуативно виходять різні інші значення: "упоряджені будівельні матеріали" => "будівля, будувати", "упоряджена робота, функціонування" => "станок, верстат", "упоряджене вбрання" => "парадний, репрезентативний одяг". Стрій у контексті одягу, вбрання є передусім одяг гарний, парадний, репрезентативний, а не просто засіб не крити наготу. І таким чином нема явного й остаточного доказу про винятково польське джерело сього значення в укр.м. Те, що поширення його вжитку йде з Галичини не має тут же значити польське джерело. Тоді все на Лівобережжі, Полтавщині, Київщині слід оголосити з мови російської. Україна є величезна територія. Навіть по значно менших країнах лексичні, фонетичні й прочі різниці бувають просто величезні. То вже поготів слід би чекати на території України, де на одній її частині є в ході слово незнане в інших частинах.

Та дарма, чи галичани поцупили слово в поляків чи ні. Головне, що в живій мові більшої частини України цей корінь вийшов з ужитку. Я гадаю, що мудро спрямовуваться на вжиток більшості, а не накидать більшості вжиток меншості. А витискать ужиток більшості вжитком меншості - то й поготів гріх.

Українці і слова "вивірка" не вживають, то що, позбутися його?

Нехай собі його вживають там, де його вживають, та не бачу потреби захаращувать узорову мову.

А вже, холімо слобожанський російський суржик. "Захаращувать"...

Я вже казав Вам давніше, що Ви даремно зневажливо звужуєте південно-східні говірки до якоїсь однієї. Спершу до полтавської, тепер до слобожанської. Це не додає поважності Вашим доводам. А ще я писав Вам мро хибність Вашої думку про змосковщеність говірок у серці України. Ви ж тим часом удаєте глухого й правите свого далі. Не вподібнюйтесь до тролів.

Вам є все на захід "галицьке=лядське", то мені буде все на схід "москальсько-слобожанське". Готово.

Такі міркування не мають нічого спільного з мовознавством. Далеко з цим не підете й сурозмовників на свій бік не привернете.
Я вже казав давніше, що південно-західні говірки давніші, ніж південно-східні. Та Ви ж пак чуєте, на жаль, тільки себе. Може, в тих говірках щось зберегли лучче, ніж у південно-східних. Нехай вони будуть най-найдавніші та най-найчистіші. Та не в цьому річ. У Західній Україні живе багато менше людей, ніж є мовців південно-східних говірок, і тамешні говірки більшості українців не розумливі. Тому (я знову повторююсь. Може таки почуєте?) з південно-західних говірок та давньоруської мови до взорової годиться брать тільки те, що вже якось сполучається з мовним ужитком серця України. А те, що затьмарює чи вскладнює мовний ужиток, не годиться, бо людям не схочеться вчиться зайвого.

З однієї сторони, Русине, мені ваш світогляд рідніший, і чути про "слобожанський суржик" мені боляче, та з иншого, подумайте — до великої тисячі російських слів, яких в Україні ніколи й не було в добільшовицькі роки, українці якось привикли, я можу написати Вам більше сотні слів російських, які українцям такі рідні на слух стали, що вони не повірять кому, хто скаже, що слова ті російські і з'явилися лиш у 1930ті роки. За 70 років українці привикли і до таких покручів як "переломна віха", "роблячий", "наставник", "фрукти і овочі", "полковник", "перерахунок", "глава", "совість" та ще багато всяких.

То чому не мають звикнути до слів рідних на рідному своєму тлі?

І яка є проблема?

Існування праслов'янського *strojь «порядок» передбачає, що це слово було в Києві ще тоді, коли не було таких слів як "білка", "вівтар", "престіл", "лікарня" та ще багато нам звичних слів.

Було, та вийшло з ужитку. Зосталось тільки в колишній підавстрійській Україні. А в більшій частині України вбираються в убори.

І це красно, що йому не дали загинути!!!
Не забувайте, що й назви місяців на взір "січень", "лютий", "квітень", "липень" збереглися саме на Західній Україні, коли на сході навіть шановані письменники вживали церковне "Іюнь", "Март", "Май"!
Не було би в нас Західної України, ми би зараз так і писали.

Додає множинність і охопність — те саме, що й у словах оснащення, освітлення, опитування.

А без о- стрій ту "охопність" чи "множинність" не передає?