Зі словника давньоруської мови Срезневського: "ПИСЬМѦ" - текст.
http://oldrusdict.ru/dict.html
Na opacui, ime y déyõ na citanïe, i tomou e zayèu. A-t'-ge <pismẽ> mogêty bouti móufleno rwzno:
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲmi̯͡ɜ]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲmi̯͡e]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲmʲe]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲmʲe]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲmɲɜ]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲmɲɜ]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲmɲe]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲmɲe]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲmɲi]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲmɲi]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲɲe]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲɲe]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲɲi]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲɲi].
Новий правопис ж не міняв нічого про апостроф?
У подобу "візерункові", бо, врешті-решт, чи не мовним візерунком є текст?
Залежно від того чи написаний текст чи натишчений (це я бачу як офіційне)
Та й може бути від різних слів та з різною підсуттю
Натицяне (невхайно натишчене)
Накурколапчене (невхайно написане)😁
якщо йдеться про текст пісні, про текст у чиїйсь ролі та й загалом про текст як частину складного твору
все дуже просто, саме письмо, а не лист, тобто те, що було написане!!!
А як тоді буде письмо у значенні "вид того, як людина пише на папері" наприклад, у тебе дуже гарне письмо
Понад одне значіння в одного слова – звичайне явище. На щастя, є ще й синоніми:
почерк.