Na opacui, ime y déyõ na citanïe, i tomou e zayèu. A-t'-ge <pismẽ> mogêty bouti móufleno rwzno:
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲmi̯͡ɜ]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲmi̯͡e]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲmʲe]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲmʲe]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲmɲɜ]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲmɲɜ]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲmɲe]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲmɲe]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲmɲi]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲmɲi]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲɲe]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲɲe]
[ˈpɪ͡ɘ̞ʲsʲɲi]
[ˈpɪ̯͡ɘ̞ʲsʲɲi].

Новий правопис ж не міняв нічого про апостроф?

»Попахує московщиною. Не в образу написано.«

А слово ‹стрічка› (що є похідне од ‹строка›) також московщиною тхне, чи що?

Добродію Є. Ковтуненко, уже ж багато разів про це писали: питомість, наприклад, кореня не тотожна питомості всіх слів із ним

До чого тут різні слова з тим же коренем, коли слово ‹стрічка› прямо творено суфігуванням форми ‹строка›?

Тобто, слово ‹стрічка› має не просто спільний корінь, а містить саму основу іменника ‹строка› й є од оного прямо деривовано.

І в такім разі, коли слово ‹строка› не питомо, то й слово ‹стрічка›, очевидно, не питомо, а також і дієслово ‹строчити›.

пасибі

Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. (О. Довженко)
– Жадаєте много, а не дістанете нічого – то весь Борислав вас висміє! (І. Франко)
Там, Над Волгою, є город, що за нього Лягло братів моїх і друзів много. (М. Рильський)

Ні не московицьке ,
псл. mъnogъ;
споріднене з гот. manags «багато», двн. manag «деякий», дірл. menicc «численний», дангл. manig, англ. many;
іє. *men(e)gh-/mon(e)gh-;

Ну, не знаю. Довженко та Рильський, мабуть, жили при УРСР (особливо, при сталіні), а Франко, мабуть, був під впливом москвофільства.

E iesce nizca slœu na *-m-a/o/u/ẽ bez *-y- poperedou, a e nizca iz *-y-. Tó mogé bouti i rœznoiõ doboiõ tvoreigna, a tacoge i pnemy yna slova, pro nastoyõ, *y u *pis-y-m-o/en mogé bouti yz *i u *pis-i- + *-om/-esi/-ety/-emo/-ete/-onty →: ‹pisiõ, pisiéxi, pisié, pisiémo, pisiéte, pisiõty›, otge: *pis-y-mo, a ‹pasmo› e œd nezasviedcenoho *pas•ti ‘vieiati, dõti’, cyto boulo bui **‹(ya) pasõ› ‘dmõ, vieiõ’ (ne ‹pas•i•õ›), a tomou: *pas•m•o. Por. i ‹cismea, cismen•› œd ‹cisti, cytõ, cytexi, cyté› — bez *-i-/-y-.

Міню Вам, цікаво.