Вимовляти, писати, читати... А часто навпаки, можна лишити якраз дієслово, там, "як пишеться ваше прізвище?". Не знаю, чи це через різницю в принципах орфографії, але короче у звичайній мові в нас просто перекладом буде щось таке (https://e2u.org.ua/s?w=spell&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on), та й винаходити якесь слово ніби нема потреби
Доконаний: обуквити.
Spelling — обуквлення.
/-kwlʲ-/ (чи /-kwj-/) не легковимовне скупчення, але й не неможливе. Я собі спокійно промовляю, двогубне /w/ ("в") тут у мене ледве чутне. Принаймні, так воно в мене звучить. У людини з сильною губно-зубною вимовою /в/ вимовиться воно глухо, як [f], а й тому складості в вимові також не буде, бо [f] не сонант. Для появи /о/ з *ъ (*bukъva) підстав нема, а за вставну голосну між /-kw-/ не певен. Може й могла бути вставна голосна.
/kwʎ/ tacui e rédco u rousscœi móuvé. Ta use ne znacity oge ne mogeity bouti. Cõ suvédcyenomou, na pr., tuarou ‹ròzvétüiti› e dóugen bouti tuar ceastilno-trualen: ‹ròzvétüiati›, xotya preamo 'ho u slœunicéx i ne'ma.
Pro mene e tou scoréixe zameity tuaroslœuna: ‹o-bouquiti› bui radxe ménilo "pèretuoriti na 'bouquui'" a ne "imenouati pisymena slova".
в продовження іншого мого -- так, в реченнях типу "Як пишеться ваше прізвище?" цілком досить просто "пишеться". От там де означає вимовляти чи читати без "по буквах" не обійтися мабуть
Усі слова знайшов у мережі. "Спелити" та "проспелити" зустрічаються найчастіше.
Хоча тяма рідковживана в українській, хочеться мати окреме дієслово для неї.
+ Дякую.
будь ласка.
А що там було, все на -ння? Можливо якраз так було краще, вимова це вже результат, а от вимовлення чи вимовляння процес
А, і взагалі це пояснення дієсло́ва, то мають бути дієслова́
Доконаний: ? пробуквити, перебуквити (хоча тут може бути суперечка з "транслітерувати").
Spelling — буквлення.