Лігатура — зображення одним письмовим знаком двох або декількох літер; об'єднання знаків двох літер в один друкований символ для гармонійнішого вигляду шрифта в наборі.
Приклад вживання
Приклади лігатур:
л + ь — љ
н + ь — њ
a + e — æ
o + e — œ.
Походження
Через нім. (мабуть, у часи першого вкраїнського друкарства) черпано з лат. ligatura (зв’язування, поєднування) <— ligo (зв'язую, з'єдную, скріплюю) + -tura.
З- (разом) + лит- + -(ь)ва (для зближення зі словом "буква"), чи -(ь)во (як у слові "литво" — вилитий виріб з металу).
На зразок чеського "slitek", як данина часів першого тискарства, коли букви виливали з металу.
З- (разом) + лит- + -(ь)ва (для зближення зі словом "буква"), чи -(ь)во (як у слові "литво" — вилитий виріб з металу).
На зразок чеського "slitek", як данина часів першого тискарства, коли букви виливали з металу.