У більшості мов тильда відповідає знаку, що утворився з букв n і m, які в середньовічньому скоропису часто писалися над рядком (над попередньою літерою) і в накресленні виродилися в хвилясту лінію.

ЕСУМ (5 т. 567 ст.):
ісп. tilde (знак над буквою ñ, що позначає м’якість) <— метатеза лат. titulus (заголовок, напис, надпис). Споріднене з укр. титри, англ. title.

goroh.pp.ua: тильда
https://www.etymonline.com/word/tilde#etymonline_v_13321