Тильда — друкарський знак, що має форму вигнутої риски (~); буває як окремий знак, або як діякритик над іншим знаком. https://uk.wikipedia.org/wiki/Тильда.
Приклад вживання
У більшості мов тильда відповідає знаку, що утворився з букв n і m, які в середньовічньому скоропису часто писалися над рядком (над попередньою літерою) і в накресленні виродилися в хвилясту лінію.
Походження
ЕСУМ (5 т. 567 ст.):
ісп. tilde (знак над буквою ñ, що позначає м’якість) <— метатеза лат. titulus (заголовок, напис, надпис). Споріднене з укр. титри, англ. title.
Якшо вам, звісно, не муляє чужість самого слова "хвиля" ( хвиля (коливання) ).
—
Шило на мило