Хвиля — водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні; коливальний рух у фізичному середовищі.
Реве та стогне Дніпро широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма.
н. Welle «хвиля, вал; циліндр»
моск. волна, ягель. (англ.) wave, чес. mávat
Вимова: gyb {ʒæb}, у непрямих відмінках gyb- {ʒˈb-}; gyba {ʒbɑ}, множина родового gyb {ʒæb}.
ЕСУМ (ІІ, 189): жби "хвилі, що набігають". Походить від іє. кореня *geibh-, але в нульовім ступені голосного в корені. Даю тут варіант у роді чоловічім та жіночім.
Гарно, мені більше подобається в жіночім роді.
Inose.
читається як "жиба"?
Спочатку подумав, що "жиба", та подивившись на транскрипцію зрозумів, що мабуть "жба". Тепер гадаю, що краще в чоловічому роді "жиб".
Словник не дає твар з <и>.
Вадим Онешко,
ни, не "читається" так. У коментарі ж під словом я дав транскрипцію.
Та що ви кажете.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/волна#3335
волна́, др. вълна, п. ст. wełna (жін. p.), wełn (чол. р.), ч. слц. vlna, болг. вълна́, стcл. влъна;
Хвиля — водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні; коливальний рух у фізичному середовищі.
Реве та стогне Дніпро широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
н. Welle «хвиля, вал; циліндр»
моск. волна, ягель. (англ.) wave, чес. mávat
Перекладаємо слово хвиля (коливання)
Вимова: gyb {ʒæb}, у непрямих відмінках gyb- {ʒˈb-}; gyba {ʒbɑ}, множина родового gyb {ʒæb}.
ЕСУМ (ІІ, 189): жби "хвилі, що набігають". Походить від іє. кореня *geibh-, але в нульовім ступені голосного в корені. Даю тут варіант у роді чоловічім та жіночім.
Гарно, мені більше подобається в жіночім роді.
Inose.
читається як "жиба"?
Спочатку подумав, що "жиба", та подивившись на транскрипцію зрозумів, що мабуть "жба".
Тепер гадаю, що краще в чоловічому роді "жиб".
Словник не дає твар з <и>.
Вадим Онешко,
ни, не "читається" так. У коментарі ж під словом я дав транскрипцію.
Та що ви кажете.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/волна#3335
волна́, др. вълна, п. ст. wełna (жін. p.), wełn (чол. р.), ч. слц. vlna, болг. вълна́, стcл. влъна;