• Знайдено серед перекладів
    Значення слова
    Хвиля — водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні; коливальний рух у фізичному середовищі.
    Приклад вживання

    Реве та стогне Дніпро широкий,
    Сердитий вітер завива,
    Додолу верби гне високі,
    Горами хвилю підійма.

    Походження

    н. Welle «хвиля, вал; циліндр»

    Приклади в інших мовах

    моск. волна, ягель. (англ.) wave, чес. mávat

    Варіанти написання
    фаля
    Слово додав

    Перекладаємо слово хвиля (коливання)

    Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад.
    жиб
    18

    gyb, gyb-; gyba
    Вимова: gyb {ʒæb}, у непрямих відмінках gyb- {ʒˈb-}; gyba {ʒbɑ}, множина родового gyb {ʒæb}.

    אלישע פרוש 10 серпня 2020
    11 серпня 2020

    Гарно, мені більше подобається в жіночім роді.

    13 серпня 2020

    Inose.

    26 серпня 2020

    читається як "жиба"?

    26 серпня 2020

    Спочатку подумав, що "жиба", та подивившись на транскрипцію зрозумів, що мабуть "жба".
    Тепер гадаю, що краще в чоловічому роді "жиб".

    27 серпня 2020

    Словник не дає твар з <и>.

    27 серпня 2020

    Вадим Онешко,

    ни, не "читається" так. У коментарі ж під словом дав їм транскрипцію.

    27 липня 2021

    За новим правописом у називнім відмінку однини чоловічого роду: <geb> (← <gyb>), але <gyb-> у непрямих відмінках. У жіночім роді є <gyb-> у всіх відмінках, крім родового множини, де писати є <geb>.

    26 жовтня 2021

    А "жбурляти", часом, не має той же пень?

    6 травня 2022

    <А "жбурляти", часом, не має той же пень?>

    Védé, ni.

    4 липня 2022

    @ Луком!

    cyto za ‹жиб›?!

    23 липня 2024

    Треба відразу писати, щоб потім не догадуватися 😜

    15 вересня 2022

    Можете сказати, яку фонему в цьому слові позначає "y"? Я не зовсім зрозумів. ЕСУМ, на жаль, не подає праслов'янське слово.

    16 вересня 2022

    <Можете сказати, яку фонему в цьому слові позначає "y"?>

    Фонимат /ə/, реялизован ге голосен дзвук [æ]¹. Та то є стара правопись — нині там пишу ‹e›. Дзвук [æ] мінить [∅] дзвука: /ʒəb/ [ʒæb] : /ʒᵊbɑ/ [ʒ∅bɑ = ʒbɑ], нині писано, тякло: ‹geb› : ‹gyba›. У старій правописи бі з письмене ‹y› користано й за /ə/ [æ] й за /ᵊ/ [∅] (а ще за /j/, /ʲ/, та /ɪ/²) всі бо си фонимата чи дзвуки суть од одина прасловянського *y ( = “ ĭ ” — короток "і"). То бі захованно письмо, та відши до надміру ‹y› на письмі та лишивши руську без єї щіглости, мінив їм пак ‹y› на місті /ə/ на ‹e› чи ‹è›, надхнен романськами мовами, де також ‹i› (короткий) в латинськах словах виступає на письмі в мовах щадціх часто ге ‹e›, на пр., лат. ‹circus› → итал., исп., птг., гал. ‹cerco›, рум., окц. ‹cerc›, лат. ‹minūtus› → фран. ‹menu›, лат. ‹discus› → итал. ‹desco›, окц. ‹des›, лат. ‹viridis, virdis› → рум., итал., корс., араг. ‹verde›, фран. ‹vert, verte› тощо (умови пробігу не тотожни руським/словянським та все таки).

    ___
    ¹ — То є мінено ге прописанну вимову, ставлену на говірках з різницею між /ə/ [æ] та /ɛ/ [ɛ].

    ² — /ɪ/ з *i є писано ‹i›; ‹y› за /ɪ/ є писано на місті *y ненаголошеного в слідїх: приголосен + плинен + *y + приголосен, на пр.: ‹gryméti› /ɣrɪˈmi͡etɪ/ (також [ɣɘrˈmi͡etɪ]; *grymēti, д.-рус. ‹грьмѣти›), ‹slyza› /slɪˈzɑ/ (також [sɘɫˈzɑ, səwˈzɑ], та вплинуте тварословом, хоча фонологично менше правильне [slʲɵˈzɑ]; *slyza, д.-рус. ‹сльза›), ‹züynéti› /zwɪˈni͡etɪ/ [zwɪˈni͡etɪ, d͡zwɪˈni͡etɪ] (також [ˈzni͡etɪ]; вимова [(d͡)zwɛˈni͡etɪ, (d͡)zweˈni͡etɪ], відбита на письмі в ‹(д)звеніти› є фонологично неправильна; *zuynēti, д.-рус. ‹звьнѣти›); фонологично правильно є писати й ‹trytina› з фонологично правильним тваром /trɪˈtɪnɑ/, допускаючи й різновид [tɘrˈtɪnɑ] (*trytina, не +tretina, д.-рус. ‹трьт-›, не +‹трєт-›).

    ³ — Розподїл ‹e› та ‹è›. Письмя ‹e› може значити й /ə/ й /ɛ/; /ə/ в криті складі, на пр. ‹pes› /pæs/, /ɛ/ в одкритім, на пр., ‹nebo› /ˈnɛbo/. Письмя ‹è› можеть значити йно /ə/, й є писано в одкриті складі (та не перед /r/: ‹verxui› /ˈβ̞ærxɘ̞/, ne +‹vèrxui›), на пр.: ‹trètiy› /ˈtrætɪj/, ‹tèmen› /ˈtæmən/, ‹cèsti› /ˈt͡ʃæstɪ/; ‹è› є писано й у криті складі за /ə/ [æ], де /ə/ [æ] не мінить /∅/, на пр.: ‹vertèp› /β̞ərˈtæp] (**uyrt-yp-o-s ← *uyrt-up-o-s), бо ‹vertèpou› /β̞ərˈtæpu/, не +‹vertypou› +/β̞ərˈtʲpu/, ‹sècya› /ˈsæt͡ʃɑ/ (то є поздій твар од давнїшого ‹seç, sèç›, д.-рус. ‹сьць›, музька роду; *syk-o-s, з *y в корени, не +e, атьже ‹syçati› /sʲt͡ɕɑtɪ/ ← *sykati, не +‹secati› /sɛˈkɑtɪ/). У криті складі є /ɛ/ писано ‹ê›, на пр.: ‹pœdmêt› /ˈpydmɛt/, ‹pocêp› /ˈpot͡ʃɛp/; ‹ê› є писано й в одкриті складі, коли не'ма ладжіння *e в криті складі, на пр.: ‹lêp› /lɛp/, ‹mêt› /mɛt/. ‹cêzl› /t͡ʃɛz/. Сліди /əlɛ/, /ərɛ/ є писано, тякло: ‹èlê›, ‹èrê›, на пр.: ‹Vèlês› /ˈβ̞ælɛs/, ‹bèrêg› /ˈbærɛɣ/, але, на пр., слова "жерех" (риба), "шелест", "пелех", прізвище Желехівський є писано ‹ele, elê›, ‹ere, erêx›, у сих бо словах є /ɛlɛ/, /ɛrɛ/, не +/əlɛ/, +/ərɛ/, то би: ‹gerêx› /ˈʒɛrɛx/, ‹xelêst› /ˈʃɛlɛst/, ‹pelêx› /ˈpɛlɛx/, ‹Gelexœuscuy› /ʒɛlɛˈxywsʲkɘ̞j/. Чоту мнїши різниці фонимат творять, на пр., слова: ‹dèren› /ˈdərən/ [ˈdærə̘n] "торф" та ‹dèrên› /dəˈrɛn/ [dɘˈrɛn] "кизил".

    16 вересня 2022

    Дуже дякую за розлоге пояснення. То ви кажете, шо в живій мові ше є вимовна різниця між <e> від /*ь/, та <e> від /*e/? Де саме?

    26 листопада 2023

    <Дуже дякую за розлоге пояснення. То ви кажете, шо в живій мові ше є вимовна різниця між <e> від /*ь/, та <e> від /*e/? Де саме?>

    Gealy mi, ne vidéu eimy seoho Vasyoho puitanïa dosi.
    Ay, rœuzniçõ u proteagéx meidyu *e bez pèregòlôsou ta dougemy *y e isvédcyeno u pœuldenno-zaxœudnéx govoréx, iz ocrema Verxovinui, Pocõtïa, Boucovinui;
    nepèregòlosyeno *e e istyeno he /ɛ, ɪ̯͡ɛ/, a dougye *y he /æ/.
    Tam ge e isvédcyeno i:
    rœuzniçõ meidyu *ou ta *ON: *ou → /u/ [u̯͡ʊ, ʷu, ʷʊ, u], *ON → /ʊ/ [ʊ͡u̯, ʊʷ, ʊ (rédco i [ʊ̃, ʊ͜w̃]) ;
    rœuzniçõ meidyu nepèregòlosyenomy *o ta *u pèrêd *l ta drougoho
    *o iz *olP, *orP, *PolP, *PorP proti dougya *u ta pervxyoho *o iz *olP, *orP, *PolP, *PorP: *o → /u̯͡o/ [u̯͡o, u̯͡ɔ, u̯͡ɒ, u̯͡ɔɒ̯, ʷo, ʷɔ, ʷɒ], ta *u, *olP, *orP, *PolP, *PorP → /ɔ/ [ɔ, ɒ, ɔ͡ɒ̯] ;
    rœuzniçõ meidyu *ē po */g, k, x, (j)/ proti *EN po */g, k, x, (j)/: *ē → /e/ [e, ʲe], *EN → /i̯͡e/ [i̯͡e, ʲi̯͡e] ;
    rœuzniçõ meidyu *i proti *ū: *i → /ɪ͡ɘ/ [ɪ͡ɘ, ɪ̯͡ɘ, ɪ͡ɘʲ, ɪ̯͡ɘʲ, ɪ͡ɘ̯ʲ, ɪ̯͡ɘɪ̯, ɪ͡ɨ], *ū → /ɘ̞/ [ɘ̞, ɨ (crœumy /ɤ/ [ɤ, ʌ̝, ɯ], na pr., na Verxoviné) ;
    rœuzniçõ meidyu *e-y-pèregòlôsomy proti *ē (ne po */g, k, x, (j)/: → *e-y-pèregòlôs → /e̝͡i/ [e̝͡i, e̝ʲ, i, ɪʲ, ʲɪ, i͡i̯], *ē → /i͡e̝/ [ʲi, ʲe͡i, i͡ei̯, i͡eʲ, ʲi͡i̯].

    O *ou proti *ON, roupivo, u deyacéx govoréx e rœuzniça meidyu *ou ta *ON, i ne'ma rœuzniçui meidyu *ON ta *o-pèregòlôsomy: *ou → [u], a *ON ta *o-pèregòlôs → /ʊ/.

    10 лютого 2024

    "Фонимат /ə/, реялизован ге голосен дзвук [æ]¹. Та то є стара правопись — нині там пишу ‹e›."
    То вони ще й різні?!!

    10 лютого 2024

    Краще один раз почути, ніж 1000 разів [спробувати] прочитати. Маєте якісь видиво-, звукозаписи?

    26 серпня 2024

    «То вони ще й різні?!!»

    Cto "oni / onui"??

    26 січня

    ++

    26 січня

    »++«

    Za cyto'ste dali golos? Néyma tam jadnoho ‹жиб›.

    26 січня

    goroh.pp.ua: жби
    Ось за це

    хвиля
    16
    Ні те, ні се 17 серпня 2020
    17 серпня 2020

    Та що ви кажете.

    27 липня 2021

    +++

    13 березня

    +
    ізтока "хвіяти" + "виляти", пор. вильний, також пор. вихляти

    струма
    15

    ЕСУМ : струма - хвиля.

    Юра Шевчук 27 липня 2021
    16 липня 2022

    Дуже ліпо! З наголосом на останній склад.

    12 серпня 2022

    +

    27 липня 2024

    ++

    26 січня

    Tac. +

    26 січня

    Та й тут письмо — не завада

    26 січня

    »Та й тут письмо — не завада«

    Ne 'ta i tout' — tout e ino yna nastoya cde PRIPADNO pravopisy cruié usiõ mógylivõ rõznozvõcy.

    28 січня

    PRIPADNO = accidentally ?

    26 січня

    А є приклади вжитку?

    26 січня

    Цікаво

    28 січня

    Хвилювання, хвилювати, схвильований?

    вовна́
    14

    ЕСУМ : Вовна - хвиля.
    goroh.pp.ua: волна#3335

    Юра Шевчук 10 червня 2021
    27 липня 2021

    +++

    27 липня 2021

    ---

    27 липня 2021

    Це просто якесь знущання.

    27 липня 2021

    Тож спільне з польською мовою слово, чого ж ви?

    27 липня 2021

    Спільне — не означає позичене.

    27 липня 2021

    Правильно, то в чому знущання?

    25 жовтня 2022

    +++

    24 серпня 2024

    Гадаю, не приживеться, бо воно якраз і занепало через схожість із "вОвна".

    17 вересня 2024

    «Гадаю, не приживеться, бо воно якраз і занепало через схожість із "вОвна".»

    Vasye poyasnyeinïe ad hoc; u cêixscé ta slovacyscé, cde hêty ne'ma yaco œdrœuzniti ‹vlna› œd ‹vlna› i tam nicy ne 'zanepa' ( = "ceze, yzceze"), a u rousscé ‹vóuna› /ˈβ̞o͡u̯na/ ta ‹voüna› /β̞o͡u̯ˈna/ rœuznity nagòlôs.

    18 вересня 2024

    У чеській і словацькій кажуть "vlna" у значенні "хвиля"? Не знав. Мабуть таки й слід відродити слово.

    12 вересня 2024

    +++

    го́йда
    3

    Від "гойдати".

    Anton Bliznjuk 5 травня 2022

    Сильно

    зиб
    3
    Carolina Shevtsova 19 березня
    19 березня

    +

    мри́я
    ,
    мре́я
    2

    МРЕ́Я ‘хвиля, вал, що утворюється коливальними рухами
    водної поверхні’
    http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/…

    трясу́чка
    2

    ТРЯСУ́ЧКА ‘хвиля, вал, що утворюється коливальними рухами
    водної поверхні’
    http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8…

    27 березня 2023

    Трясучка — це бодун або хвороба Паркінсона 🤪🙈

    колива
    ,
    коливання
    2

    коли́ва

    ско́лих
    2
    бга(ва)
    1
    Роман Роман2 25 серпня 2024
    25 серпня 2024

    Неможливий словотвір

    12 вересня 2024

    Мотив?

    наплив
    0
    Oreksanduru 26 травня 2022
    вовниця
    0

    Щоб ôдріжняти ôд волосяного покрову

    Jaroslau Dycycovskei 3 липня 2022
    жба
    ,
    жеб
    0

    Дивіться пояснення אלישע פרוש

    Oreksanduru 16 липня 2022
    16 липня 2022

    -

    10 лютого 2024

    А як тоді по-людськи?

    снуток
    0
    Oreksanduru 16 вересня 2022
    струя
    0

    др. струя «хвиля, струмінь, потік»

    Юра Шевчук 1 жовтня 2022
    бур(ва)
    0
    Роман Роман2 25 серпня 2024
    бгаля
    0
    Роман Роман2 12 вересня 2024
    Kuľturnyj aborihen 8 червня
    Запропонувати свій варіант перекладу
    Обговорення слова
    24 лютого 2023

    Я одного не розумію, як "Welle(Веле)" пов'язане з "Хвиля"?

    24 лютого 2023

    давньонімецька hwīl, hwīla «час, година», гот. ƕiveila «хвилина, час, година»

    15 вересня 2024

    Це чистоплюйство, а не чистійство

    Поділитись з друзями