Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
cylya
Вимова: {t͡ʃʎæ}; множина родового: cyly (cylyu) {t͡ʃæʎ}.
ЕСУМ (VI, 334): чля, первісно *"хвилина".
Де Ви тільки знаходите ці слова?) Гарно, вподобаю,але не краще як первісно тоді "чиля"?
Але в руській мові є засвідчено твар у нульовім ступені голосного кореня. Може й був твар з /и/, але невідомо, й могло його й не бути в руській никда. Та й чим є cilya краще від cylya? Слів з /ч/ + приголосний руська знає чимало.
Не кажу, що "чиля" однозначно краща за "чля", просто звикнувши до слова "хвиля", здається, що "чиля" якось рідніше. Проте, якщо "чля" правильний твар, то я за.
+
goroh.pp.ua: чля
Хоч гадаю, краще дати за секунду, бо й праслов'янське чля значило «те, що відповідає моментові».
<...праслов'янське чля значило «те, що відповідає моментові»...>
Wdcui e taca pèunwsty?
Дякую!
Що Ви міните (маєте на ввазі) під перийодом у даному разі?
Time period.
період
З погляду морфології й етимології я вважаю, що "часина" годиться саме для "хвилини".
Проте я не бачу доброго слова для тями "перийод", а для "хвилини" є "чля" (хоча часину я вважаю ліпшим простером). Тому слід ще подумати куди "часина" краща. Хоча моє перве твердження лишається незмінним.
Як на мене, то навпаки. Ми час використовуємо для time, чогось такого довгого, неозначеного. Деколи час може бути вічністю, деколи лише декількома годинами. От і похідне часина мені звучить саме як період. "Що поробиш, така ось часина". Звучить.
Тим більше маємо от які тлумачення в інших словниках
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов):
"Вре́мя – час (р. ча́су), пора́, час-пора́, часи́на, годи́на, доба́ (р. доби́), діб (ж. р.) (р. до́би). "
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник):
"Время – час; пора; часина; доба. Короткое время – малий час; часочок; часинка; мала часина."
Правда з іншого боку, ми ж назичаємо hour годиною, хоч це слово походть від год — рік.
А щодо хвиля, хоч воно й запозичення, але давненьке. Ми ж маємо стільки чудовних похідних слів: хвилюват(ся), хвилястий, схвильований. А хвилина то взагалі, лише українське (і білоруське) слово.
Якщо ж шукати синоніми, то мені подобається найбільше слова Карла-Франца члина, шлина, хоч і чля непогане (але не так гарно звучить).
"Звучить."
Аргумент.
Морфологічно: "час" + "-ина" = "частина/частка часу".
Я ж навів приклади зі словників. І ви самі підтвердили те, що я написав.
Час + -ина це дійсно частина часу — мить, момент, період, відрізок часу.
Який саме це відрізок часу, чи короткий як секунда чи мить, чи довгий як день чи година річ суб'єктивна. Але оскільки час це неозначений відрікок часу, то й часина також неозначений відрізок часу — період. Періоди бувають маленькі, бувають і тривалі.
"Я ж навів прикладі зі словників."
Я побачив. Що Ви хотіли цим сказати?
"І ви самі підтвердили те, що я написав."
Яким чином?
"Час + -ина це дійсно частина часу — мить, момент, період, відрізок часу."
Період і відрізок часу нащо туди запхали?
Тим паче з Ваших прикладів про період і відрізок часу ніч не сказано.
То чим Вам не подобається "часина" за "хвилину", коли й у словниках є таке значіння, й морфологічно годиться й етимологічно?
Слово часина годиться для багатьох тям пов'язаних з часом, не лише для хвилини. І знову ж таки, час це неозначений проміжок часу, тому й часина також.
Приклади, що я навів показують, що це слово використовується саме для неозначених проміжків часу — пора, доба. До того ж і для години, але тут для тями схожої з порою.
Ви ж написали
"Морфологічно: "час" + "-ина" = "частина/частка часу""
Дивимося в словник, період —проміжок часу, обмежений певними датами, подіями; Певна стадія, фаза чого-небудь; проміжок часу, протягом якого відбувається якийсь регулярно повторюваний процес або рух.
Проміжок часу я не пхаю, він сам логічно випливає.
Дякую.
Ми з Вами ріжними мовами речемо.
Почнімо з кінця.
"Проміжок часу я не пхаю, він сам логічно випливає."
Як структура слова "часина" Вам дозволяє робити такий висновок? Загалом, звісно, ледь не будь-яку не зовсім точну часову тяму можна передавати безліччю руських слів (час, часина, година, пора, доба, верем'я тощо). Й у простій мові це так і відбувається. Але крім широкого знаку в цих слів є своє конкретне значіння : доба - 24 години, година - 60 хвилин. Часина має таку саму словотвірну модель, як і година, хвилина, новотворена митина. Чепінь "-ина" надає слову зменшення, частковости, точковости, корпускулярности, одиничности.
Пор.: Барвіни́на, -ни, ж. Одно растеніе барвінок, одинъ стебель барвінка.
Бере́зина, -ни, ж.
1) Березовое дерево. Грин. ІІІ. 499. Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. (тобто одна, окрімна береза)
Берести́на, -ни, ж. Берестовое дерево. Дрючки держали з берестини. Котл. Ен. На берестині ворон крюка. Щол. Сл. 59. Ум. Берестинка.
Бидли́на, -ни, ж. Единич.: скотина, одна штука скота. См. Товарина, товаряка.
Боби́на, -ни, ж. Одно зерно боба. Ум. Бобинка, бобиночка.
Вали́на, -ни, ж. Нитка валу 2. Як сито замучи́ться, то не треба його оббивать, бо до його прип’яті лихорадки валом: бува валину переб’єш, то й одпустиш їх. Мнж. 154. Тощо.
Година - частина часу, яка є відрізком часу, але з другого боку є цілою часткою. Те саме з часиною. Тяма "період" же акцентує позір на відрізкові й тривалости, а також на циклічности й повторюваности. Та й самий изрій цієї тями каже нам про циклічність: "περίοδος «обертання, обіг»". Чи передбачає слово часина таку ознаку? Ледве. Гляньте Ялисіїв простір на ту тяму (версть, верста, верст).
"І знову ж таки, час це неозначений проміжок часу, тому й часина також."
І знову ж таки, кожне слово пов'язане з часом є "невзначеним", але в більшости є й конкретне значіння, узгоджене з морфологією (година, часина, митина).
"Приклади, що я навів показують, що це слово використовується саме для неозначених проміжків часу — пора, доба. До того ж і для години, але тут для тями схожої з порою."
І знову. А я приклади не наводив, які доводять прив'язку до означености через зменшеність самого часового проміжку й його "точковість"? Дивіться в опис слова.
+ у тих самих словниках:
-ну́та, -ну́тка (приблизит. мера времени) – хвили́на, хвили́нка, (зап.) хви́ля, хви́лька, часи́на, часи́нка, (редко) міну́та, мінути́на, міну́тка.
Часи́на –
1) время;
2) минута.
Висновок: за словотворчою моделлю "часина" тотожня до слів "година", "хвилина", "митина" й органично доповнює цей ряд.
Для перийоду ж воно ледве годиться, адже не має потрібної ознаки циклічности.
Дійсно, мені також здається (і вже не вперше), що ми з вами різними мовами говоримо.
Відрізо часу — часина. Я не розумію, що не зрозумілого.
"Вчора я бачився з друзями. Ми провели хороший час разом." — час у значені проміжку часу в декілька годин.
"Такі ось часи вже настали: сумні, цинічні та безнадійні" — час у значені необмеженого тривалого часу, чи то місяці, чи то роки, чи то навіть віки.
"Прийшов час нам з вами попрощатися" — час у значені певної миті.
"Час збирати врожаї" — час у значені пори.
"Єдина у світі стійка річ це час" — час у широкому сенсі вічності.
Похідне часина, яка дійно як ви написали є меншою частиною часу. Згоден, що й інші частини часу не є зовсім обмеженими. Але порівняйте мить, хвиля, год, літо, пора, доба з часом. Зі всіх цих слів час є найбільш широким словом. Тому воно й пасує, на мій погляд, для слова період. Коли ми утворюємо похідні від цих слів, то вони мають більше сенсу на існування, бо все-таки мають у собі конкретизуючі характеристики (год — рік, хвиля — мить, мить — момент).
Тому я б не сказав, що воно "ледве годиться".
Чи є у цьому слові значення циклічності? Не впевнений. Але, слово пора має в собі закладену циклічність, а це слово пов'язане й може бути замінене часом.
Я не кажу, що це слово не підходить для хвилини, бучу, що Леся Українка його так використала. Мені не подобається ідея замінення слова "хвилина" як така.
"Мені не подобається ідея замінення слова "хвилина" як така."
Ваше право, але це вже не пуризм.
Гадаю, сперечатися далі нема сенсу. Инші користувачі зроблять для себе висновки.
Дякую за бесіду.)
Словниця, на яку я послався, суперечить Вашим словам.
СТИГ — «хвилинка, момент»«в одну мить», може бути зіставлене з слц. (заст.) stih «вільний час; вільна хвилина», [stiha] «тс.», можливо припустити також зв’язок з укр. сти́гнути, встига́ти, фонетичний варіант – стих «хвилинка, момент».
goroh.pp.ua: стиг
Чинне українське слово, від праслов. [*čьl’а] «те, що відповідає моментові».
зіставляється з чеським ст. čila, číla «хвилина, момент» (Ільїнський РМ I 6, 1933, 198), що споріднені з гот. ƕеila «мить, хвилина; час», дангл. hwīl, двн. (h)wīlа «тс.», н. weilen «перебувати, зупинятися», дісл. hvíla «ложе», лат. (tran)quīllus «спокійний»; іє. *ku̯ei̯-l-/ku̯īl- «мить спокою, дозвілля», з iє. *ku̯ei̯ǝ- «перебувати в спокої»; звідти й ч. ст. včile «тепер, зараз», čila «хвилина», číla «тс.».
СТИГ — «хвилинка, момент»«в одну мить», може бути зіставлене з слц. (заст.) stih «вільний час; вільна хвилина», [stiha] «тс.», можливо припустити також зв’язок з укр. сти́гнути, встига́ти, фонетичний варіант – стих «хвилинка, момент».
goroh.pp.ua: стиг
Жму́ри — Мелкая зыбь (на воде) образующаяся если бросить что-либо в воду, а также пузырьки, вскакивающие при этом на воде или получающиеся при взбалтывании жидкости.
«Плигнув у воду — тільки жмури пішли.»
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15255-zhmury.html#show_point
Знову Ви?
Нащо перекладати українські слова?
Не перекладати, а знаходити відповідники до запозичень.
В кого запозичили, чи зрозуміє той у кого запозичили це українське слово без перекладу?
Знову те саме, відповідь дана на їншій сторінці.
Та ви хворий
+++