uersta; uersty; uerst; uersto
Від "верста" (саме з рядом різних товків), виходячи з первісного товку сього слова *"вертання" → *"вертання на те саме місце" (первісно при оранні); і грецьке περίοδος є первісно "обхід" ≈ *"вороття на те саме місце". Зв'язок уяви про "період" і "вертання на те саме місце" є бачити зокрема й розвитку значення слова тиждень – поняття періоду, а первісно *"той же день", себо вертання на той же день, яким відлик почато.
Різні парадигматичні суфікси даю на вибір у разі потреби різнити від инших значень від того корене.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4591-verstva.html#show_point
Є в значенні "вік", тому може бути
Це якраз чудово для "період (повторюваний відрізок часу)", щоб [верст] вказувало на те, що це циклічний процес
Від "час" та "-інь".
Видатний український мовознавець Костянтин Тищенко відносить суфікс "-інь" до одної з найхарактерніших рис української мови, що вирізняє її з-поміж инших слов'янських мов (див. "Правда про походження української мови").
https://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2012/10_12/04/tyshenko/tyshenko.pdf
Від "ярь" ("весна" 
r2u.org.ua: ярь), у ц.слов'янській та давньоруській мові мало форму "ꙗра", що походить від індоєвропейського *yōro- або *yēro-.
Так ось в чому суть. Індоєвропейське *yōro- в мові англійській дало всім відоме слово "year".
Це нормальне явище коли слово змінило значення з "літо" на "рік", те саме відбулося зі словом "літо" — зазвичай у множині нам відоме "літа" означає "роки", але раніше була й форма в однині – "лѣто" означало як "час загалом", "рік", так і "літо як пора року".
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/jaro
https://en.wiktionary.org/wiki/year
Етимологічно пов'язане з:
Давньоскандинавське ár
Готське jer
Праіндоєвропейське *yērom "рік, сезон"
Авестське yare
Давньогрецьке ὥρα "рік, сезон, період часу" (звідки й hour "година")
Латинське hornus "цього року"
Санскритське पर्यारिणी (paryāríṇī)
И все неясен семантичний перемик до товку "період". Тяма "період" є передусім "вертання на ту саму точку (але на новім рівні)".
אלישע פרוש, це лиш одне з багатьох значень. Період може бути і не повторюваний, в тямі "просто відрізок часу", наприклад "в період анархії, що настала в Римі" – і це зовсім не означатиме, що анархія мусить настати знову. Навіть якщо в якійсь державі анархія була лиш один раз за все її існування, все одно можна буде говорити про "період анархії"
sum.in.ua: period
Крім того, якщо подумати, пропозиція пов'язана зі словом "ярь" (весна) що якраз і є циклічним процесом (так само як "літо" про яке я написав під словом)
אלישע פרוש, це слово – моя лиш пропозиція. Я не бачу нічого поганого в тому, що раніше слово означало цикл суто річний, тепер надати йому значення одмінного від колишнього – як просто період. Мені просто шкода, що таке гоже слово як "ярь" практично вимерло з нашої мови, і надання схожому слову від того ж кореня тями, що люди її часто вживають, дозволило би слову не увійти у небуття.
Від "ярь" ("весна" r2u.org.ua: ярь), у ц.слов'янській та давньоруській мові мало форму "ꙗра", що походить від індоєвропейського *yōro- або *yēro-.
Так ось в чому суть. Індоєвропейське *yōro- в мові англійській дало всім відоме слово "year".
Це нормальне явище коли слово змінило значення з "літо" на "рік", те саме відбулося зі словом "літо" — зазвичай у множині нам відоме "літа" означає "роки", але раніше була й форма в однині – "лѣто" означало як "час загалом", "рік", так і "літо як пора року".
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/jaro
https://en.wiktionary.org/wiki/year
Видатний український мовознавець Костянтин Тищенко відносить суфікс "-інь" до одної з найхарактерніших рис української мови, що вирізняє її з-поміж инших слов'янських мов (див. "Правда про походження української мови").
https://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2012/10_12/04/tyshenko/tyshenko.pdf
Вражає навіть те, в скількох мовах це слово у своїх відмінах збереглось:
Давньоскандинавське ár
Готське jer
Праіндоєвропейське *yērom "рік, сезон"
Авестське yare
Давньогрецьке ὥρα "рік, сезон, період часу" (звідки й hour "година")
Латинське hornus "цього року"
Санскритське पर्यारिणी (paryāríṇī)
Похідне від доба. Саме слово доба має певний зв'язок з циклічністю.
Ми використовуємо доба для позначення 24 годин дня. Також, доба є синонімом до пори, тобто певного часу, що повторюється.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський):
"Доба́ –
1) сутки;
2) пора, время;
3) эпоха, период."
"Промигнула В душі його щаслива та й болюща Доба любовних зітхань, сліз, надій І розчаровань "
(Франко)
"В таку добу під горою,
Біля того гаю,
Щось чорніє над водою,
Щось біле блукав"
(Шевченко)
sum.in.ua: doba
Використовую похідне зі суфіксом "-ина", щоби не плутати з іншими значеннями доби, а також уподібнити слово до інших слів, що позначають час (година, хвилина).
Від "врем’я" (r2u.org.ua: урем’я), "верем'я" (r2u.org.ua: верем'я) та "-інь".
Видатний український мовознавець Костянтин Тищенко відносить суфікс "-інь" до одної з найхарактерніших рис української мови, що вирізняє її з-поміж инших слов'янських мов (див. "Правда про походження української мови").
https://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2012/10_12/04/tyshenko/tyshenko.pdf
Уре́мня, уре́м’я = Час (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: уремня
Сучасна форма давнього слова з найдавніших руських часів (Повѣсть врємѧнныхъ лѣтъ хоч згадати).
Не те "сірано", а те, коли вкраїнці мовлять в стилі "всьо равно → сірано". Ото й "уремня" є відти.
І як, по вашому, "уре́мня" мало би виглядати? Бо "верем'я" то слово для зовсім иншої тями.
КФЯЙ,
по Європі є купа прикладів з різних мов з тим самим словом і за "time" і за "weather": гр. καιρός (https://en.wiktionary.org/wiki/καιρός#Greek), лот. laiks (https://en.wiktionary.org/wiki/laiks#Latvian), уг. idő (https://en.wiktionary.org/wiki/idő#Noun), ісп. tiempo (https://en.wiktionary.org/wiki/tiempo#Noun_3), фр. temps (https://en.wiktionary.org/wiki/temps#Noun_3), ктлн. temps (https://en.wiktionary.org/wiki/temps#Noun_2), ір. aimsir (https://en.wiktionary.org/wiki/aimsir#Noun), ск. aimsir (https://en.wiktionary.org/wiki/aimsir#Noun_2).
Питома форма в друс. і відповідно в рус. є тільки повноголоса веремя. З дву значень "time" і "weather" первісне є перше, а друге значення в наслідок дальшого розвитку першого в ТІМ САМІМ слові (див. приклади з інших мов ↑). Потреби штучно розділяти сі поняття нема, коли сама мова так не передбачила.
Коли кортить використати прасл. *wertmen- на службу тямі "період", то тільки в формі веремя, змирившись з тим, що воно буде мати кілька значень (особисто я в тім нич злого не бачу ― то є звичайне явище). Веремя-"період" би могло, либонь, годити в тих реченнях, де нема потреби різнити між тямами "time" та "period".
Переконали, сильним арґументом є те, що "час" та "погода" мають одне слово у різних країнах світу, погоджуюсь і з тим, що плодити сутностей смислу немає, як каже нам Бритва Окама.
Якщо Ви не від того, я подам новотвір "верем'я" для тям "період", "історія (сукупність подій)".
Карл-Франц Ян Йосиф,
з веремям для "періода" я бим іще був згоден, та не для "історії".
"Історію" є первісно в грецькій (ιστορία) звано так, бо значить "те, що [було] бачено (~ засвідчено)", або точніше "те, що є знано на підставі баченого". Тут можете прослідити пояснення походження сього грецького слова:
https://en.m.wiktionary.org/wiki/ἱστορία#Ancient_Greek ←
https://en.m.wiktionary.org/wiki/ἵστωρ#Ancient_Greek. Як можете бачити з останнього посилання, індоєвр. корінь грецького слова ιστορία є той же в укр. коренях вид- та від- у словах: вид, видіти, видати, відати, вісти, відомо, свідок, й інших. Поняття зору (від кореня вид-) та знання/відання первісно в індоєвр. свідомості були тісно пов'язані, тому сі два корені на рівні іє. являть варіанти один одного: *weyd- → вид- і *woyd- → від-; поняття "знання-відання, відомості" йде з розуміння, в стислості, "відомо бо виджено (бачено)". Відти й слово ιστορία. "Історія" як переказ була первісно протиставлена переказу без сВІДоцтва, без засВІДчених фактів, подій, без реально ВИДЖеного.
Одночасно для слова "період" варто й підшукати відповідники для для таких слів як "епоха", "ера", "еон" та инших подібних, аби а майбутньому не було непорозумінь.
Вартувало би розрізнити й дати на Словотвір окремі відміни:
1) період (просто відрізок часу)
2) період (відрізок часу з повторюваними процесами)
3) період (геохронологія) ((підмножина ери і еону))
4) період (математичний)
Карл-Франц Ян Йосиф,
значення 1, 3, 4) ідуть із значення 2). Передача тих відтінків лежить на контексті, не на самім слові.
אלישע פרוש, це не так.
Період геохронологічний є підмножиною "ери" і "еону", але й сама "ера" та "еон" є періодами (у першому значенні), немає причин чому період(3) ми вважаємо періодом, а еру – ні. Період в математиці це узагалі число, а не витинок часу
Ну і вдало було би розділяти "просто витинок часу" від "витинок часу з повторюваними процесами"
Карл-Франц Ян Йосиф,
ми визначаємо відрізок завжди через порівняння (а порівняння є вертання-погляд назад). Порівняння передбачає спробу, а сам результат може бути різний – однаковий відрізок ("повторювані процеси") та неоднаковий ("просто відрізок часу").
Карл-Франц Ян Йосиф,
для конкретно геохронології, чи не пограти з словосполученням "доба землі" (в т.ч., може, синонімічними "вік, верста" тощо)? Необов'язково мати відповідники слово в слово.
Карл-Франц Ян Йосиф,
до речі, і в математиці в основі поняття "період" таки лежить семантика "вертання-повторення".
Може бути і "доба землі", але мати різні слова на відрізки часу повторювані і неповторювані це просто зручно. Щодо математики, я прихильник в точних науках шукати новотвори, які максимально чітко пояснюватимуть суть тями одною лиш своєю назвою
Карл-Франц Ян Йосиф,
семантика "повторення" максимально чітко пояснює суть періоду в математиці. Математичні терміни (в т.ч. словосполучення), пов'язані з словами "період, періодичний" в суч.укр.м., є в різних мовах передано через слова з значенням ...
... "вторення, вертання". Порівн. такі вирази: англ. repetend decimal, recurring decimal, а також визначення: "periodic function is a function that REPEATS ...". Іврит передає вираз "періодичний десятковий дріб" як שבר מחזורי, де шевер є "дріб", а махзори
Є період функції — величина, яку, якщо добавити її до аргументу, вона не змінює значення функції. Чи не краще дати назву цій тямі таку, щоб вона відкривала суть свою? Бо банальне "період" щось узагалі не вказує, що додача до аргументу не змінює функції.
А крім періоду функції, є період дробу, період групи і період в алгебричній геометрії (так, математики не заморочувались з даванням назв), всі ці терміни позначають зовсім різні поняття. Чи не дати назви їм такі, щоб одразу було ясно що до чого? Тобто для різних термінів різні слова.
"періодичний" є творено від кореня ח-ז-ר, що передає значення "вертання". Та й саме грецьке περίοδος є так звано через проміжне поняття "обійти все коло чого й вернути де почав іти" ― περίοδος = "обхід". Хоча суть значення є тут не обході (по колу), а в ..
Підтримую Єлисія, також вважаю "значення 1, 3, 4) ідуть із значення 2)". Лиш у означенні 2) варто замінити час чинником дії. Бо хоч час часто чинить у періодичних явищах та він не єдиний. Взяти хоч таблицю Менделеєва, в ній чинником втору є заряд ядра.
goroh.pp.ua: доба
Вживаю "часина" на позначення сурядних подій на вісі часу, "прогалок" - на позначення відносного часу.
періодичний – поточний, біжучий
епоха - доба́
ера - прадобá
період - часина
еон - правік
Часина є питомий відповідник черпаному хвилина.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64248-chasyna.html#show_point
Time - час
Period - часина
Hour - година
Minute - хвилина
Second - митина
Moment - мить