r2u.org.ua: роздрочений
В українській мові це слово немає нічого спільного з російським словом.
На підставі чого є дано твердження про те, що слово <тривожний> є калька(!) вятського "тревожный"?? Ви явно не тямите, що й сама тяма "калька" значить. Калька є в истоті прямий переклад чуджого слова питомим словом. Руське <тривога> не є переклад вятського <тревога>, а його етимологічний відповідник. То що саме є ту калька? И в чім є ту взагалі бачити який вплив з боку вятської мови?
Як у чім? О у закритому складі. Руською було б тривіжний, хіба ні?
Правильне відбиття фонології з калькою не йме нич.
Прикметник, творений чепенем -en/-n- (← *-yn-) від именника lôpwt, lôpot- (Желехівський І, 413: ло́піт, -оту "Gepolter, Lärm").
І що значать ці дашки над о?
Правописне розрізнення фонеми /u̯͡ɔ/ (з варіанти рефлексації: [u̯͡ɔ, ʷɔ, o, ʷo, ...]) – з одного боку, від фонеми /ɒ͡ʌ̯/ (з варіанти рефлексації: [ɒ͡ʌ̯, ɒ, ɔ, ɔ͡ʌ̯, ...] – з другого. Перша походить від *o, друга від *u та від *o давніх сполучень *olT, *orT. Графічно першу я передаю знаком <ô>, другу <о> (або <ò>).
На пр., у таких мінімальних парах фонематичних опозицій:
bòcœk /ˈbɒt͡ʃɵk/ "бочок (родовий відмінок множини від bocyka "бочка") проти bôcœk /bʷɔˈt͡ʃɒk/ "бочок (диминутив до bwc "бік, боку");
lôgœk /ˈlu̯͡ɔʒɵk/ "ложок ( = ліжок)" (родовий множини від lwgyko "ліжко") проти lògœk "ложок" (родовий множини від logyka "ложка");
to rwc /tɔ ˈrʏk/ "торік, минулий рік" (*тъ рѡкъ "той рік") проти tô rwc /to ˈrʏk/ "то рік" (*то рѡкъ) з <tô> ввідним реченням наслідку, висновку, пояснення;
rôta /ˈru̯͡ɔta/ "рота, клятва, присяга" (*рота, ← *rokta) проти ròta /ˈrɒ͡ʌ̯ta/ "рота" (*ръ́та) – родовий однини від rot (*рътъ, ← *rutu, ← *rutos) "рот";
lôscomy /ˈlu̯͡ɔskɔm/ "наповал, у безладді, як попало, неприбрано" (*лоскъмь, ← *loskumy, ← *lopskumys) – орудний однини від *lwsc (*лѡскъ, ← *losku, ← *lopskos; ЕСУМ ІІІ, 290: лоск²) проти lòscomy /ˈlɒ͡ʌ̯skɔm/ "лоском, лиском, блиском" (*лъскъмь, ← *luskumy, ← *luskumys) – орудний однини від losc (*лъскъ, ← *lusku, ← *luskos; ЕСУМ ІІІ, 290: лоск¹);
côcœk /ˈku̯͡ɔt͡ʃɵk/ "кочок" (*кочькъ, ← *kotyuku, ← *kotyukon) – родовий множини від cwcyka "кічка = загострена з обох боків паличка для дитячої гри; частина воза; вид воза для перетягання колод і балок"; ЕСУМ ІІ, 451: кі́чка) проти còcœk /ˈkɒ͡ʌ̯t͡ʃɵk/ "кочок" (*къ́чькъ, ← *kukyku, ← *kukykon) – родовий множини від cocyka "кочка = залишок від скошеної бадилини кукурудзи; корч; пеньок; купина на болоті" (ЕСУМ ІІІ, 66: ко́чка);
cosnên /kʷɔsˈnɛn/ "коснений = торкнений, чепаний" (*коснєнъ, ← *kosnenu, ← *kosnenos) – пасивний дієприкметник від cosnõti "коснути = торкнути" (Желехівський І, 370: коснути "anberühren, anstoßen) проти còsnyên "коснений = затриманий у розвитку, відсталий; вялий" (*къснієнъ, ← *kusnyenu, ← *kusnyenos) – пасивний дієприкметник від còsnéti "косніти = бути відсталим, затримуватися в розвитку; вянути" (ЕСУМ ІІІ, 52: косні́ти);
môxnatéti /mʷoxˈnatʲitɪ/ "мохнатіти = багатіти" (*мохнатѣти, ← *moxnatēti, ← *moxnatu, ← *moxnatos "багатий", ← *moxna "торба, сумка, гаманець"; ЕСУМ ІІІ, 525: мохнач, мохнатіти) проти moxnatéti /mʌ̝xˈnatʲitɪ/ "мохнатіти = обростати, покриватися мохом, пухом" (*мъхнатѣти, ← *muxnatēti, ← *muxnatu, ← *muxnatos, ← *muxu, ← *musos; ЕСУМ ІІІ, 524: мох, мохнатіти).
Иншими словами, "о" від данішого "ъ" та просто "о". А таки жаль, гарна б вийшла кирилиця, як у давні часи, вже б краще писали "грѣхьный", "бъкька", "ръ́та" якщо так братися за той оплеканий Вами "позиційний принцип".
Я лиш не розумію, звідки Ви взяли, що це різні фонеми в українській мові? Офіційна лінгвістика (я добре розумію, що вона стоїть на радянських засадах) наче твердить, що ъ просто перетворився в о, й звичайне о нічим не різняться. Скільки читав, ніде не говорилося про дві різні фонеми сховані за "о".
<вже б краще писали "грѣхьный", "бъкька", "ръ́та">
Для чого?
___
<позиційний принцип>
Та в тих моїх прикладах з опозицією мінімальних пар того принципа й не було. Знову чуєте дзвін, не відаючи, відки.
<Я лиш не розумію, звідки Ви взяли, що це різні фонеми в українській мові? Офіційна лінгвістика (я добре розумію, що вона стоїть на радянських засадах) наче твердить, що ъ просто перетворився в о, й звичайне о нічим не різняться. Скільки читав, ніде не говорилося про дві різні фонеми сховані за "о".>
Ну, Ви не тямите багато чого. Про джерело з розбором тих фонем я тут згадував уже кілька разів.
Я ж й не торочу, що тоді був, Ви таки щиро неуважна людина. Буває, що людина Вам написала щось просте, а Ви її геть хибно зрозуміли, не перший раз таке за Вами помічаю.
"Ну, Ви не тямите багато чого" Знову переводите стрілочки. Я ж не про себе казав, а про всю сьогоднішну українську лінгвістику. Прийдіть до будь-якого вчителя чи вчительки української мови, до любого студента і спитайте скільки фонем в українській мові, гадаєте, що Вам одвітять? Що є лиш одна фонема "о" і ніодин діалект не розрізняє "рота" та "рота". Хоч я не тверджу, що так дійсно є. Але для експерименту можете запитати.
<Я лиш не розумію, звідки Ви взяли, що це різні фонеми в українській мові? >
Tacõ rœuzniçõ — /ʷɔ/ [ʷɔ, ʷo, o, ʷɒ] ← *o proti /ɔ/ [ɔ, ɒ, ɔ͡ɒ̯, ɔ̯͡ɒ] ← *ú — e rozcruito u pœuldenno-zaxœudnuix govoréx. Na yix e stauleno moyõ pravopisy.
Лапотень 🤔🧐😁