Значення слова
Шок — стан пригніченості, розгубленості; загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, спричинений порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів, що характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин.
Приклад вживання

Типовою ознакою шоку є пригнічення усіх життєвих функцій організму: діяльності центральної та вегетативної нервовових систем, кровообігу, дихання, обміну речовин, функцій печінки та нирок.

Походження

англ. shock — удар, струс

Слово додала

Перекладаємо слово шок

тороп
25

Від дієслова торопіти "відчувати незручність, бентегу; ніяковіти", а також тороплений "очманілий, остовпілий, приголомшений, полохливий".

אלישע פרוש 11 вересня 2019
20 жовтня 2023

українською точно тороп; торопитися - швидко пішитися, швидко діяти.
а "тороп" , як початок ,таких напрямків, що -вже у стані. це зрозуміло.

Тороп - поспіх, сум'яття.

20 жовтня 2023

зрештою "шок" є більш сильне значіння аніж - тороп~торопіти...

приголо́мшення
7

Створено переклад на основі сего словника за посиланням:
https://r2u.org.ua/s

20 жовтня 2023

не плутати з "вражені" (так чи інакше)

бентега
6
Ціхоцький Іван 25 січня 2015
27 листопада 2019

"бентега" - відчуття, що може бути розтягнуте в часі. Напр. "перебувати в бентезі протягом всього іспиту..." Коли ж говоримо про "шок", то тут передусім хочеться вказати на раптовість дії (to feel surprised and upset)

19 квітня 2022

До того ж, запозичене.

20 жовтня 2023

бентега - не те слово., не влучне зо́всі́м.

( де тут покласти _примарну_ невподобу/незгоду )

удар
4

залежно від змісту, інколи доречніше вжити слово "удар" замість "потрясіння"

Lad Yasen 9 вересня 2019
20 жовтня 2023

у нього удар.
він у стані удару.
А у неї - слабкий/легкий удар.

по́трус
4

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

струс
4

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

20 жовтня 2023

зструс

збентеження
3
Ціхоцький Іван 25 січня 2015
20 жовтня 2023

більш схоже на переклад "СМУЩЕН-ность"- (збит с толку, нетрезво мислящий).

ДОБРИЙ переклад, потрібний. на разі...

потрясіння
3
Lad Yasen 25 січня 2015
8 вересня 2019

Росіянізм, від російського "потрясение"

9 вересня 2019

Кожний такий збіг - це росіянізми?) Доприкладу, якщо замість слова "маклер" вживатиму "посередник" - це теж росіянізм від слова "посредник"? Не певен.

9 вересня 2019

Lad Yasen, що є росіянізм, а що ні – це не тайна за десятьма замками, будь-яке слово запросто можна знайти на "r2u.org.ua", "hrinchenko.com", щоб глянути, чи є воно з таким значенням в українських дорадянських словниках, якщо так – імовірно (хоч не на 100%) це не росіянізм.
Якщо ж неідологічні словники такого слова не подають, а отже такого слова ніколи в жодному кутку України не було, але таке слово було у мові російській, і ось воно з'являється в українськй мові, инакше як росіянізмом це не назвеш.
r2u.org.ua: потряс*
Можете це спробувати і зі своїм "посередником".

10 вересня 2019

"це не тайна за десятьма замками" - попри те, що слово "тайна" можна також зустріти в словнику ("словарі") Грінченка, все-ж-таки дане слово мовознавці відносять до групи т.зв. позірних росіянізмів. Тому, коли ви критикуєте, когось за росіянізми, то хоча-би самі будьте послідовними і не використовуйте ці невмотивовані запозичення в українській мові.

10 вересня 2019

Lad Yasen, вибачаюсь, що джерело російське, але почитайте
https://ru.wiktionary.org/wiki/тайна

11 вересня 2019

Гадаю слово "таємниця" було б доречнішим

20 жовтня 2023

буває таємне, а бува й цілком таємне. і все це не просто так; )

11 вересня 2019

Lad Yasen, гадаю, тут ви маєте рацію, що "тайна" це щось швидше з церковнослов'янської лексики і гоже для сакрального стилю мовлення, більш сучасним є "таємниця".

25 жовтня 2020

Суржик.

стовбняк
3
Олег Пустовойт 27 березня 2015
20 жовтня 2023

це вже про ступор - заціпеніння.

ро́зрух
3

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

по́тряс
2

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

стрясі́ння
2

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

оголомшення
2

Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / М. А. Галин. – Київ, 1920. – С. 142. https://archive.org/details/slov30/page/n161/mode/1up?view=theater

S. Velichko 7 лютого 2023
несподіванка
1
Muzyka Ticoytvy 25 листопада 2019
1 червня 2020

Несподіванка-се сюрприз

оторопіння
1
оглумшення
1

Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / М. А. Галин. – Київ, 1920. – С. 142. https://archive.org/details/slov30/page/n161/mode/1up?view=theater

S. Velichko 7 лютого 2023
зру́шення
0

Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)

остовпіння
0
20 жовтня 2023

Й це, вже про ступор - заціпеніння.

відляк
0

Від цієї людини в мене відляк. Мене відлякує ця людина.

"Відлякувати" і "відляк" (наголос на перший склад) - крім звичного значенння, означає також спричинити страх, боязну відразу й різке уникання, що вмотивовані травмою (раною) або шоком (струсом, наляком, переляком, оголомшенням).

Юрій Бандура 4 червня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
6 лютого 2019

Любомира і Любов однакові слова

20 жовтня 2023

зструс
,
зіструс
1,

бо стан від-

Поділитись з друзями