Створено переклад на основі сего словника за посиланням:
https://r2u.org.ua/s
"бентега" - відчуття, що може бути розтягнуте в часі. Напр. "перебувати в бентезі протягом всього іспиту..." Коли ж говоримо про "шок", то тут передусім хочеться вказати на раптовість дії (to feel surprised and upset)
До того ж, запозичене.
бентега - не те слово., не влучне зо́всі́м.
( де тут покласти _примарну_ невподобу/незгоду )
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Кожний такий збіг - це росіянізми?) Доприкладу, якщо замість слова "маклер" вживатиму "посередник" - це теж росіянізм від слова "посредник"? Не певен.
Lad Yasen, що є росіянізм, а що ні – це не тайна за десятьма замками, будь-яке слово запросто можна знайти на "r2u.org.ua", "hrinchenko.com", щоб глянути, чи є воно з таким значенням в українських дорадянських словниках, якщо так – імовірно (хоч не на 100%) це не росіянізм.
Якщо ж неідологічні словники такого слова не подають, а отже такого слова ніколи в жодному кутку України не було, але таке слово було у мові російській, і ось воно з'являється в українськй мові, инакше як росіянізмом це не назвеш.
r2u.org.ua: потряс*
Можете це спробувати і зі своїм "посередником".
"це не тайна за десятьма замками" - попри те, що слово "тайна" можна також зустріти в словнику ("словарі") Грінченка, все-ж-таки дане слово мовознавці відносять до групи т.зв. позірних росіянізмів. Тому, коли ви критикуєте, когось за росіянізми, то хоча-би самі будьте послідовними і не використовуйте ці невмотивовані запозичення в українській мові.
Lad Yasen, вибачаюсь, що джерело російське, але почитайте
https://ru.wiktionary.org/wiki/тайна
буває таємне, а бува й цілком таємне. і все це не просто так; )
Lad Yasen, гадаю, тут ви маєте рацію, що "тайна" це щось швидше з церковнослов'янської лексики і гоже для сакрального стилю мовлення, більш сучасним є "таємниця".
залежно від змісту, інколи доречніше вжити слово "удар" замість "потрясіння"
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / М. А. Галин. – Київ, 1920. – С. 142. https://archive.org/details/slov30/page/n161/mode/1up?view=theater
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / М. А. Галин. – Київ, 1920. – С. 142. https://archive.org/details/slov30/page/n161/mode/1up?view=theater
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
Від цієї людини в мене відляк. Мене відлякує ця людина.
"Відлякувати" і "відляк" (наголос на перший склад) - крім звичного значенння, означає також спричинити страх, боязну відразу й різке уникання, що вмотивовані травмою (раною) або шоком (струсом, наляком, переляком, оголомшенням).
Від дієслова торопіти "відчувати незручність, бентегу; ніяковіти", а також тороплений "очманілий, остовпілий, приголомшений, полохливий".
українською точно тороп; торопитися - швидко пішитися, швидко діяти.
а "тороп" , як початок ,таких напрямків, що -вже у стані. це зрозуміло.
Тороп - поспіх, сум'яття.
зрештою "шок" є більш сильне значіння аніж - тороп~торопіти...