Вимова: {ˈxlɘnʊʷtɪ ~ ˈxlɘnʊʷte ~ ˈxlɤnʊʷtɪ ~ ˈxlɘnʊʷti ~ ˈxlɯnʊʷtɪ}.
ЕСУМ: хли́нути "стрімко текти, текти великим струмом", по́хлин "вплив; враження". Товк "вражати" є в дієслова хли́нути абстраговано з товку похідного від сього дієслова йменника похлин "враження", даного в ЕСУМ.
Самого такого твару в Матеріалах Срізнівського нема, та слово є йистї ("достеменно, з певністю") дрівнє, й в инших варіантах воно таки є представлено й у друс. памятках.
"Вразити кого / справити враження на кого" = "хли́нути (хлъі́нѫті) на кого".
Також може значити "вплинути/впливати на, мати вплив на".
Дуже добре, бо "впливати (на когось)" є найочевиднішою калькою російського "влиять (на кого)", вже краще замінити нашим "хлинути"!
Підтримую !
Дякую. Втім я сумню про рос. вплив у слові "вплив, впливати", оскільки так само – vplyv, vplývať – кажуть і словаки. А загалом, коли тут і була де калька, то скоріше з латини, бо й англ. influence "вплив" постало метафоризацією прямого значення течії, лиття.
Цілком може бути.
Теж думаю, що калька з латини, яка сильно "хлинула" на мови католицьких країн.
Зайвий передчеп <з->, тяклу бо дію рече й само дієслово з чистим коренем; крім того <з-> дає дієслову <з-ворушити> доконаного виду, що пак тягне творити від <з-ворушити> ще довший твар про вид недоконаний <з-воруш-ув-а-ти>. Первісний твар сього слова є *вороши́ти, з вимовою другого ненаголошеного /о/ перед наголошеним <и́> ближе до {u}, відки й писано з <у> – <воруши́ти> (наголос на <ý> є пізніший). Само <ворошити> метафорично вже значить "турбувати/хвилювати емоційно" (через метафору: *ворошити=мотати/трясти снопи => трясти/ворошити/хвилювати емоції). Передчеп <з-> та чепень <-ув-а-> не дає до грясти тями нич, ино зайво довжить слово.
Вимова: {worɒˈʃɪ͡ɘtɪ ~ woroˈʃɪ͡ɘtɪ ~ wɔrɒˈʃɪ͡ɘtɪ ~ worɒˈʃɪ͡ɘti ~ woroˈʃɪ͡ɘti ~ wɔroˈʃɪ͡ɘti ~ wɔrɒˈʃɪ͡ɘte ~ wɔroˈʃɪ͡ɘte ~ worɒˈʃɪ͡ɘte ...}.
То є основний і первісний твар, представлений нині звичнішими формами: зворушити, зворушувати. Такий твар є про мене кращий перед усім простою своєю структурою. Тут є дано його в написанні етимологічно-фонематичнім, з "воро-", а не "вору-"; "у" в нині офіц. написанні є на ділі відбиття "укання" первісного *о, типового й для вимови йинших слів, напр. [гулува́] "голова́", де, все же, пишемо "голо-". Тому й "ворушити" писати "у" підстав нема; таке написання зайво рве се слово від його коріння. У вимові ж "вороши́ти" передбачає [воруши́ти ~ вуруши́ти], але писати так не треба. Корінь *worx- (→ворох-) значить первісно "мотати, вертіти, молотити" (в контексті молотьби зерна), відки пак став товк "трясти, рушити" в плані емоційнім. Префікс з- в зворушити є просто видовий (доконаний вид), і значення слова не творить, а тому є зайвий. Коли брати зворушити за вихідну форму, вона веде до зайво розтягнутої й незграбної форми зворушувати недоконаного виду.
Запада́ти в ду́шу, в о́ко, в се́рце – Произвести впечатление, понравиться.
"Олена знає того парубка, що їй так у душу запав".
r2u.org.ua: западати
Тобто, "це мене вразило" – "це мені запало (в душу)".
Друс. ѧти. Значення "вражати" є абстраговано в сього дієслова з непрямо засвідчених у нім такого значення в формах похідних: о-нима́ти "бути збентеженим; вагатися", безперечно з попереднього ← *"бути враженим, захопленим", по-йми́ти "охопити (емоційно)", ді-ймати "(емоційно) торкати, чепати", чес. do-jat/do-jímat "емоційно вразити/вражати", пере-ймати-ся (також в емоц. контексті), за-ймати-ся (про вогонь, маючи тут на гадці метафору вогня з запалом емоційним ≈ [сильним] враженням), чи й за-ймати (його не займає; чес. za-u-jímá ho "його цікавить"), а також у синонімічних: брати (мене бере страх), чепати, торкати. Розширення первісного значення "взяти" → "охопити, захопити емоційно" є в дієсл. ѧти представлено вже в давніх памятках.
Також може значити "цікавити".
В таких значеннях ("вражати", "цікавити") після його йде прямий додаток (знах. відм.), на відміну від: яти до (кого/чого) "стосуватися, бути релевантним, мати відношення до", чи: яти за "вважати за", або: яти + інф. "збиратися / мусити що робити".
Знаю, що росіяни "поражать" вживають в контексті емоцій. А є свідчення, що й українці теж? Наче не бачив у творах класиків слова "дівчина разить своєю красою".
По́шиб – Впечатление, влияние.
r2u.org.ua: пошиб
Печать + -ити/-ати (не знаю, який ліпше).
Тобто робити печать (відбиток, слід), з очевидним розвитком до "залишати [чуттєвий, особливий] слід по чомусь". До речі, лат. "imprimo", яке дало англ. "to impress" (вражати) та "an imprint" (відбиток від друку; позначка, підпис, символ), окрім "тисну, втискаю" означало й "залишаю відбиток/позначку; ставлю печать". Також, від того значення пішло сучасне англ. "to print" (друкувати; тобто втискати, залишати слід тиском).
https://en.wiktionary.org/wiki/imprimo
https://www.etymonline.com/word/imprint#etymonline_v_1598
Також з ЕСУМ-у під "печать": напе́чаток — слід; враження.
Дав дві подоби: з "-ити", та з "-ати". "Печатати" вже існує зі значенням "ставити печать". Також є зі значенням "друкувати", як у російського "печатать", але хто зна чи то вплив російської, чи ні (згадайте англ. "print"). Можна, на приклад, розділяти "печатати" (ставити печатку) та "печатити" (вражати). Хоча я не бачу також великої потреби.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/38377-pechataty.html#show_point
sum.in.ua: pechataty
До речі, така же думка в російських "впечатлять" і "производить впечатление", але я не копіював російську навмисне.
Враження — (у)печать; (у)печаток; упечатання.
Доконаний — упечатити/упечатати.
Знову помилився, щиро каюся й прошу пробачити.
Уразити може бути й в емоційному плані теж, щойно переглянув книжки XIX-XX століття.
І у Грінченка уразити є «Поражать, поразить, удивить сильно. "Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа"».
Модераторів прошу не вилучати слово, нехай будуть синоніми.
Нема тут кальки російської.
Можете порівняти українські "вражати" та "виражати" з англійськими (латинськими) "to impress" та "to express", де "im-/in-" тотожне українському "в-/у-", а "ex-" українському "ви-". Тобто дія всередину й дія назовні.
1. You impressed me! — Ти вразив (здивував) мене!
2. First impression — Перше враження.
1. You need to express your feelings — Ти маєш виражати свої почуття.
2. It's an expression (фраза) — Це [такий] вираз (вислів).
Не голосую за те, шоби відправити до Чистилища, бо тута багато цікавих слів і обговорення.
По́шиб – Впечатление, влияние.
r2u.org.ua: пошиб
+