укр. плохи́й – смирный, тихий, кроткий
Нам, зросійщеним українцям, це може здатися дивним і навіть кумедним, але в українській мові це слово означає саме "тихий", а не "поганий", як у російській мові, і годі на неї рівнятися, запитуючи "а що в неї?", ми маємо мову власну.
r2u.org.ua: плохий
Від давньоруського "плохъ", тим кумедніше, що більшовицький ЕСУМ каже це запозиченням з польської мови, хоч у ній і тяма зовсім инша, і наголос видає рідність цього слова українській мові (в поляків був би на передостанньому складі).
Це ж слово більшовики повністю винищили з української мови, аби не створювати плутанини з "братською" російською мовою. Замінивши росіянізмом "скромний", якого будь-який українець до сталінських репресій просто би не зрозумів! Такого слова не відала мова до часів СРСР!
То чому не вернути забуте давнє слово? Хто боїться близькости до росіян, то тяма у нас зовсім инша, ніж у них, бо маємо мову власну!
Воно таки є з лѧдскої. Руською було би полохий, яке й є, та в иншім значенні. Тому не годить.
А що скажете за це:
«Невероятно и происхождение вост.-слав. слов из польск. рłосhу (см. поло́х). От *рlосhъ образовано плоша́ть, плоши́ться, опло́х.» Словарь М. Фасмера
До чого тут Фасмер до руської мови? Плутаєте.
Rouxiõ suoiõ récy oge se slofo e iz lẽdscoyui. Se slofo e pitomo. I coreiny yoho tẽgneity ne do <poloxati> wd *polox- ← *plox- ← *polx-, a do <ploscuy>, <plascuy> wd corene *ploks- : *plosk- (*plask-), z rozuoyem "ploscuy" → "nizkuy, ne uisocuy", = "ne gorduy" → "modest". Slofo <gorduy> e wd corene *gurd-, peruésno *"stermuy, uisocuy". Tomou damy +
"Rousiõ suoiõ récy"?
Мабуть, руську суть речу?
Чи може, рушу свойо річ?
Tac, <рушу> "анулюю, скасовую, відміняю".
Moya xuiba. Ne <rousiõ>, a <rouxiõ>. Quapom pisax...
А, вот воно що. Тобто в москалів розвій пішов своїм чином, а в нас своїм?
Ai. Tac yé gadaiõ...
Спасибі. Між иншим, форми "пліхше", "плі́хши́й" теж наводять на думку, що слово не полонізм.
Дуже значне питання до Вас як до великого знавця вкраїнської мови. Питання це мучило мене віддавна. Плаский – полонізм чи ні? Бачив у переліку полонізмів, та й ЕСУМ дає від п. płaski, але десь читав, що слово пов'язане з словом "пласт" і ніяким полонізмом не може бути.
Яка Ваша думка?
Yé léciõ <plascuy> e rwfno pitomuy tuar u rousscwy hi u lẽdscwy. Ména /a/ : /o/ za dòugotoiõ; /a/ ← */ō/.
Було б дуже добре, якби Ви видали книгу, де б рознесли вщент списки буцімто полонізмів, які вони подають!
На взір от такого:
https://1981dn.livejournal.com/38506.html
Що їх розносити? Плескають бздуру, брешуть. Москалі давно вкраїнську мову записують у "росийську, заплямованою пільськими словами". И поки буде Московщина, будуть вони всякчас кривду писати й ректи.
Друс. дає прѡстъ, простъи за "скромний", як і похідні: простѡсть/простъіни "скромність", простѣ "скомно".
Створює плутанини зі словом "простий".
Бо як по Вашому сказати "моя донька скромна, але не проста"? "Моя дочка проста, але не проста"?
Є така тяма, синонімія називається. Слово "простий" якнайкраще годиться для відповідник до чуджинського "скромний".
Инші мови ці дві тями розрізняють.
Inxyœ mowfui rwznẽty tœ dué tẽmui, ale ne rwznẽty siõ tẽmõ z inximi.
crôtoc {ˈkru̯͡ɔtɔk ~ ˈkru̯͡ɔtɒk ~ ˈkru̯͡ɔtʌ̝k}
crwtoc {ˈkrytɔk ~ ˈkrytɒk ~ ˈkrytʌ̝k ~ ˈkrʏtɔk ~ ˈkrʏtɒk ~ ˈkrʏtʌ̝k ~ ˈkrʉtɔk ~ ˈkrʉtɒk ~ ˈkrʉtʌ̝k ~ ˈkrɥ͡itɔk ~ ˈkrɥ͡itɒk ~ ˈkrɥ͡itʌ̝k ~ ˈkrʊ̯͡œtɔk ~ ˈkrʊ̯͡œtɒk ~ ˈkrʊ̯͡œtʌ̝k ~ ˈkrʊ̯͡ɞtɔk ~ ˈkrʊ̯͡ɞtɒk ~ ˈkrʊ̯͡ɞtʌ̝k ~ ...}
crwtc- {ˈkrytk- ~ ˈkrʏtk- ~ ˈkrʉtk- ~ ˈkrɥ͡itk- ~ ˈkrʊ̯͡œtk- ~ ˈkrʊ̯͡ɞtk- ~ ...}.
Желехівський І, 381: крі́тко "züchtig, bescheiden, anständig, ruhig"; І, 382: кро́тість "Sanftmut, Demut; Friedfertigkeit".
Таке значіння це суржикове російське "кроткий". В українських діялектах це лагідність, а не скромність, а це різні слові.
Дані до того слова Желехівським товмачення німецькою відповідають саме значенню "скромність".
Щойно знайшов кротість у Словарі Грінченка, тож може дійсно не суржик.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24906-krotist.html#show_point
Смиренник — Скромник.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55189-smyrennyk.html#show_point
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Унима́тися — Быть застенчивымъ, стыдиться.
Уни́мливий — Робкий, застенчивый, стыдливый.
Плоху́та — Смирный, тихий человек.
r2u.org.ua: плохута
З Енеїди Котляревського: "Еней же був собі плохутка".
Від "плесо" — спокійна, чиста водна гладінь; вільна від заростей спокійна ділянка водойми; ділянка зі спокійною течією між двома перекатами.
goroh.pp.ua: плесо
Можете навести якісь засвідчені зачіпки для такої мотивації в руській мові переходу значення *plet-s- в те значення сього кореня, яке Ви тут пропонуєте? Коли й творимо яке нове слово (чи вже в новій морфологічній подобі, або семантичною зміною), має в тім бути якась вірогідність.
Пишу тут:
нормальний
goroh.pp.ua: лагідний
ла́гідливий «зговірливий, миролюбний»
>росіянізм, від рос. скромный, слова не було в українській мові до 1930-их років, що свідчить порівняльний аналіз словників, в рос. мову могло прийти від пол. skromny<
Порівняльний аналіз яких словників? Суцільна дурня й брехня:
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов):
4) (безобидный) неви́нний, (безвредный) незава́дний, нешкідли́вий, (скромный) скро́мний. [Неви́нна ба́йка, надруко́вана у неви́нному «Дзвінку́» (Грінч.).
Негро́мкий – неголосни́й, негучни́й, (неслышный) нечутни́й; (перен.) негучни́й, незначни́й, (скромный) скро́мний.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Скромный – скро́мний, сми́рний, -а, -е; -но – скро́мно, сми́рно.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Скро́мный = скро́мний (С. Пар. Так саме і в иньших слав. мовах), ти́хий (С. Л.), сми́рний, суми́рний (С. Л.), ви́шкий, ла́гідний, дуже — плохи́й (С. Л.), благи́й. — Степан весь удав ся в матїр — тиху, лагідну жінку. Фр.
— У нас є королі, артисти, великі злочинці, великі інквізитори, а я теж не остатнього рангу особа, – його скромний вид сперечався з його остатніми словами. (Леся Українка).
Чистота тут ідеальна, народ скромний, трохи суворий у звичаях. (М. Коцюбинський).
Чуючи скромні і дрібні жадання робітницькі, він .. починав уже сміятися з робітників. (І. Франко).
Це справді московізм, як пише ЕСУМ, прийшло туди з польської.
Не знаю, це слово вживають у всіх слов'янських мовах.
Не поспішав би його викидати 🤔
Гарно, + .
Спасибі.
дякую!