Все нормально. → Все ладно.
Він нормальний хлопець → Він ладний хлопець.
ЕСУМ (тривати): три́во́к, трі́во́к "життя, існування; строк, термін, час; спосіб існування"; за вихідне значення семантичної мотивації взято "спосіб існування", з чепенем *-ьн-: → *"який тягне до [узвичаєного] способу існування, удгоджений зо способом існування, відповідний до способу існування" ≈ → "нормальний".
Слово гарне, але у нас уже є "звичайний" та "ѡбчий", то чи не краще було би приберегти "триво́чний" та похідні на якісь инші тями?
Нѣсми проти, та 1) за тѧмѫ "нормальний" є тѧжко найти тѧкле слово, 2) не вѣмь твьрдо, чи слово ѡбчий є всіѫдъі тѧкле слово за тѧмѫ "нормальний", 3) слово тривок~трівок (дане в Гринченка та Желехѡвского) є въіразне й іого тълк "спосіб існування" годить творити тѧмѫ "нормальний".
А "звичайний" може де-не-де стати за "нормальний", та далеко не всіѫдъі, и чѧсто є просто заслабе дліа пълностъі того, чьто значить "нормальний".
У мене все нормально. → У мене все порядно.
Він нормальний хлопець. → Він порядний хлопець.
У деяких контекстах годиться.
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=48746&page=1537 (третє значення, там де "Який потрібен людині; нормальний, пристойний")
Хоч я чув і в трохи ширшому значенні. Скажімо, "зроби по-людськи" = "зроби нормально", "зроби як годиться".
Друс. <обьчии> (*/ѡбьчии/ ← *oby-tyo-): "общий, всеобщий, имеющий отношение ко всем; вселенский; нераздельный; принадлежащий многим; соединенный; смешанный ?; совместный; общежительный; равный; одинаковый; чужой; посторонний; иной", ст.-рус.: <обчий> ("обчии старцъі", Сл-к староукраїнської мови XIV-XV ст.), ЕСУМ: вібчий (хоча там дано товк "чужий", то є, вѣдѣ, ино один из тълкѡв, такъи же бо бѣ и в друс., при дальших тълцѣх). Типологію семантичної мотивації рѡвни з: нѣм. allgemein "загальний → ≈ нормально (в рѡзнъіх контекстѣх), длзм. algemeen "тж.", дн. almindelig "тж.", ѧгл. common "нормальний (у деіакъіх контекстѣх)".
Вимова: перед <ѡ> є протеза [w].
Перше гадав, що це росіянізм від російського "обычный", але глядівши словацьке obyčajný, чеське obyčejný, польське obyczajowy, розумію, що слова не слід цуратися.
Чеське, словацьке та польське слова не ймуть нич спѡльного з ѡбчий, но сѫть спѡльнї з моск. обычный, обычайный.
Моя помилка, гадав, що "обычный" та "общий" йдуть від одного кореня.
-
Щойно перевірив, і "вібчий" в українській мові означає "чужий", ідентично пол. "obcy", а не російському "общий".
Словники тями "спільний", "нормальний" нині ніде не свідчать, лишень "чужий".
Етимологічний словник пише, шо значення форми [ві́бчий](чужий) розвинулось, очевидно, під впливом польської мови
Руською все таки значило - спільний
Нормальні умови для життя. → Прийнятні умови для життя
"Нормальний"="прийнятний, допустимий" в одних значеннях та/або "Нормальний"="належний", тобто "такий, як має бути, правильний, відповідний нормі" в інших
Від "плесо" — спокійна, чиста водна гладінь; вільна від заростей спокійна ділянка водойми; ділянка зі спокійною течією між двома перекатами.
goroh.pp.ua: плесо
Порівняй латинське "normalis", що означало первісно "прямий", від norma "косинець".
Можете навести якісь засвідчені зачіпки для такої мотивації в руській мові переходу значення *plet-s- в те значення сього кореня, яке Ви тут пропонуєте? Коли й творимо яке нове слово (чи вже в новій морфологічній подобі, або семантичною зміною), має в тім бути якась вірогідність.
Для чого на когось рівнятися? Ми будемо першопрохідцями! Першими, хто надасть словові нової тями, не рівнявшись на минулі покоління, а творивши нове майбутнє.
Нѣсми проти пьрвости. Та име бѫти іаке тло ("передумова") в живѡи мълвѣ, де іакъи твар ѡд *plet-s- значил чьто близькє до "normalis". Знаієтє такъи? Іа ни.
він вона воно - відповідні усталеному
/невідповідні/
ненормальний - безвідповідальний
/
"він точно ненормальний - безвідповідальний"
(новотвар)
/
Обутній -
"він обутній- - він нормальний
¬
обутність - норма
sum.in.ua: zvychnyj
типовий
-
Є сильна підозра, що я недогледівши дав росіянізм, кальку од російського "обычный".
Але ще се слід перевірити.
Слвц. zvyčajný, obyčajný, чш. zvyčajný, obyčejný, хв. običajni, лѧд. zwyczajny, obyczajowy.
А, тоді приємно розуміти, що слова не слід цуратися, бо воно є нашим :)
+++
—
+++
Як не мене, не завсігди підходить, оскільки не все звичайне є правильним, тобто нормальним
Наприклад, крадіжки --- звичайне явище, але чи нормальне? "Нормальий" --- такий, як має (мав би) бути
тут мабуть звичний «заучений»;
але це має змисел, якщо "норма" пов'язане, напр., з "астро-номія"
«тут мабуть звичний «заучений»;
але це має змисел, якщо "норма" пов'язане, напр., з "астро-номія"»
Ou lat. ‹norma› ← gr. ‹γνώμονα› ← ‹γνώμων› e inxiy ròzvitoc znacyeinïa — ne *"learned, taught", ale *"that by which is known≈>checked/proven/tested", a ‹-μων› (← *-mōn) létocyno œdpovésty rousscomou ‹-man› (← *-mōn-os), npr., u ‹licyman›, ‹laxman›, ‹cõsman›, ‹dourman›.
Oto gadaiõ, slova/tuarou tacova ne'ma, ta ci, he vuineatoc, ne uvesti *zna-mōn-os → ⁺‹znaman› is ròzvitcomy *"something to know by" → "a rule to check against". Imea pricmêtui "normal, normalis" bui boulo: ‹znamanscuy› ci ‹znamanen, znamannuy› ci ‹znamanœu, znamanovuy›.
Може й так. А що цей почеп -ман може значити? Просто творить іменники та прикметники, як грецьке -μων?
«А що цей почеп -ман може значити? Просто творить іменники та прикметники, як грецьке -μων?»
Znacity *"cimy cyto cinyeno e ; what's been (beïng) done by", pocèp imeun nareadïa ("nomina instrumentorum").
А Ваше licyman — це личман? ЕСУМ пише про черпання з польської, та якось непереконливо, тоді були би твари з 'і' від "лічити", а так очевидно (мені), що слово йде від "личити".