"Симптом — ознака, провістень."
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології. (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.). – Київ, 1920. – С. 118
https://archive.org/stream/slov30#page/n137/mode/1up
Бачив сьогодні напис у стоматологічній поліклініці "Плановий прийом хворих з ОЗНАКАМИ гострих респіраторних захворювань не ведеться".
"Симптом — ознака, провістень."
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології. (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.). – Київ, 1920. – С. 118
https://archive.org/stream/slov30#page/n137/mode/1up
*<ѣ> в руській мові міні <і:е> не підлежить. Тому й множина була би з <і>: <провісні>.
У тім, що до самого слова, я нісми певен чи є лучне. "Симптом" мінить [передом] ГАДАНИЙ/МНИМИЙ знак стану [здоров'я], а не каже що хвороба йисті є. Осточ, жар є симтом, але бути може з різної вини; гулька на тілі є симптом, та бути може й бряклий лимфатичний узол, и тукова кулька (лептид), чи вапенцевий камінь. Слово <провістень> же мінить ож даний знак передом ("про-") вістить ( = дає знати) точну хворобу / стан. Тож від мене —.
У словниці помічено, що слово галицьке, а в цих словницях його нема взагалі: 
r2u.org.ua: провістень .
ЕСУМ:
Насть «прикмета, ознака» можливо від давнішого *навість, пов’язане з вість, ві́дати, пор. ч. návěst «сигнал».
goroh.pp.ua: насть
Неправда Ваша. Як слово може мати "дуже загальне значення", коли слово ще не має ніякого значення, бо його ще не існує?
Я Вам тутм 
вермішель питання дуже важливе поставив, дайте відповідь, будь ласка.
Ну, "є" -- сильно сказано. Окрім того, Ви можете знайти приклад його вжитку в значенні "симптом"?
І воно має не одне значення, тому зайва багатозначність. А взагалі я більше схиляюся до похідних від "прояв"
Ні, я гадав, що можна поширити "виявок" і на "симптом". Мені не сильно муляє багатозначність.
+
С. Нечай, 2003, с. 518
Як на мене, "прояв" -- дуже загально