"Симптом — ознака, провістень."
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології. (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.). – Київ, 1920. – С. 118
https://archive.org/stream/slov30#page/n137/mode/1up
Бачив сьогодні напис у стоматологічній поліклініці "Плановий прийом хворих з ОЗНАКАМИ гострих респіраторних захворювань не ведеться".
"Симптом — ознака, провістень."
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології. (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.). – Київ, 1920. – С. 118
https://archive.org/stream/slov30#page/n137/mode/1up
*<ѣ> в руській мові міні <і:е> не підлежить. Тому й множина була би з <і>: <провісні>.
У тім, що до самого слова, я нісми певен чи є лучне. "Симптом" мінить [передом] ГАДАНИЙ/МНИМИЙ знак стану [здоров'я], а не каже що хвороба йисті є. Осточ, жар є симтом, але бути може з різної вини; гулька на тілі є симптом, та бути може й бряклий лимфатичний узол, и тукова кулька (лептид), чи вапенцевий камінь. Слово <провістень> же мінить ож даний знак передом ("про-") вістить ( = дає знати) точну хворобу / стан. Тож від мене —.
У словниці помічено, що слово галицьке, а в цих словницях його нема взагалі: 
r2u.org.ua: провістень .
ЕСУМ:
Насть «прикмета, ознака» можливо від давнішого *навість, пов’язане з вість, ві́дати, пор. ч. návěst «сигнал».
goroh.pp.ua: насть
Неправда Ваша. Як слово може мати "дуже загальне значення", коли слово ще не має ніякого значення, бо його ще не існує?
Я Вам тутм 
вермішель питання дуже важливе поставив, дайте відповідь, будь ласка.
Ну, "є" -- сильно сказано. Окрім того, Ви можете знайти приклад його вжитку в значенні "симптом"?
І воно має не одне значення, тому зайва багатозначність. А взагалі я більше схиляюся до похідних від "прояв"
Ні, я гадав, що можна поширити "виявок" і на "симптом". Мені не сильно муляє багатозначність.
Суть яка:
1) про- (прояв), я вважаю, підходить трішки краще, ніж ви-. Як би передати словами мовне чуття, прочуття... Спробую так: про- краще, явніше, однозначніше передає значення "назовні", "назовні звідкись, ізсередини", а також "через щось (зокрема уявне, умовне, від'явне" (пор. "прорости", "прородитися", "проступити").
2) Тут треба, щоб це був, по суті, прояв, але не "прояв" (нагадаю про різницю між річчю, втямком, тобто тим, що позначає слово, і самим словом). Тобто щоб слово було якнайближче до "прояв", але не збігалося з ним. Найкращий спосіб це зробити -- додати -ень, -ець або -ок, наросток, у якому при відмінюванні "випадає" голосна, щоб не було "зайвого" складу, щоб слово було якнайкоротше.
+
С. Нечай, 2003, с. 518
Як на мене, "прояв" -- дуже загально