Словар української мови 1909 р. за ред. Б. Грінченка:
Жига́ль — 1) Суха жила. 2) В капустном листе листочный нерв.
r2u.org.ua: жигаль
Можна так називати лише ботанічні жили, а можна розглянути думку про перенесення слова й на всі значіння "нерва".
Желехівський І, 222: жила "1) Ader; 2) Nerv, Sehne; 3) Erzader, Gang (Mineral)".
По вигляду, і частково структурно нерв нагадує павутину, від чого і можна утворити слово.
Похідні: нервовий - павутяний, нервом - павутнем, нервово - павутно, нервова - павутна, нерви - павути, нервові - павутяні.
Словар української мови 1909 р. за ред. Б. Грінченка:
Хроборь — товстий нерв листка.
r2u.org.ua: хробор*
Можна так називати лише ботанічні жили, а можна розглянути думку про перенесення слова й на всі значіння "нерва".
псл. runo «овеча вовна», утворене від кореня *ru-, споріднене з rvati «рвати»
припускається також первісне *rumno, похідне від того ж кореня, споріднене з дінд. rîman- (lîman-) «вовна, волос», ірл. rîn (‹ *rоumn) «кінський волос»
Наприклад, "нервовий" -- це частково "збуджений". Нерв передає знак, збуджуючись
Від *gi- "жила, струна, нить" в словах: жила (*gi-(s)l-a), жиця (*gi-k-a) "нить"; тут творено формантом *-y-: жия ← *жиіа ← *gi-y-a для розрізнення від уже готових жила та жиця; форми з формантом *-y- від сього кореня є засвідчено в мовах балтських: лит. gija "нить", лот. dzija "прядиво, нить", дінд. jiya "сухожилля".
Вподобав.
Цікаво. Щось давнє є в цьому...
1. Не дуже відповідає наміту. 2. Надто загальне
—