Гіфи мають верхівковий (апікальний), необмежений ріст. Хімічний склад оболонки може бути різним у різних систематичних груп (хітин, глюкан, целюлоза). Основна функція гіфів — поглинання води та поживних речовин із середовища. Деякі фрагменти гіф можуть мати певні видозміни, що забезпечують їх пристосування до умов навколишнього середовища (наприклад, гаусторії, ловчі кільця), а також грають важливу роль у вегетативному розмноженні.
Грецьке hyphē («гіфа») походить від ὑφή — «павутина», що сходить до праіндоєвропейського кореня *webʰ- «плести, ткати». За цією ж етимологічною логікою в українській мові поняття грибної нитки природно передається через поєднання уявлень про павутину та гриб, обидва з яких є питомими й зрозумілими образами. Таке зіставлення відтворює первісний сенс «сплетеної ниті», закладений у слові гіфа, але в межах української мовної традиції словотворення.