Значення слова
Апостроф — нелітерний орфографічний знак. Це графічний знак, який не позначає звука. За допомогою апострофа в українській мові відокремлюються йотовані голосні літери від попередніх губних приголосних та «р», наприклад: м’язи, бур’ян.
Приклад вживання

Апострофом також позначають пропущену кінцеву голосну попереднього слова перед початковою голосною наступного слова або розділяють приголосну префікса від кореня слова, наприклад: «Всіх панів до ’дної ями» (Павло Тичина).

Походження

від грец. αποστροφος — «звернений набік»

Слово додав

Перекладаємо слово апостроф

Andrii Andrii 4 червня 2019
7 червня 2023

Саме так апостроф названо у працях О. Синявського.
+

шпичка
9
Vadik Veselovsky 27 квітня 2018
гогула
5
Vadik Veselovsky 9 травня 2018
Andrii Andrii 26 квітня 2018
роздільник
2
Євген Романюк 11 квітня 2020
паєрик
0

Іван Огієнко "Нариси до історії української мови...": "Апостроф, по давньому — паєрик". Також словник Штепи. Я так розумію, па+єрик, бо колись ставили чи той, чи той єр

Володимир Хм 3 листопада
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
19 липня 2022

Є щось про історію вжитку апострофа саме в українській мові? Окремо від історії російської мови.

25 січня 2023

То є дуже добре, що в нашій мові є такий знак! Бо, скажімо, у бовгарській такого знаку немає. І це — одна з характерних рис української мови. Не “мясо”, а “м’ясо”. Не “память”, а “пам’ять”. І так далі.

Поділитись з друзями