Гліцинії і всякі цвітучі ліани оплітають [на Капрі] стіни. (М. Коцюбинський)

Скрізь, куди оком не кинь, – велетенські стовбури дерев, оброслі мохом, обплетені ліанами. (А. Дімаров)

Синій цвіт залізняку, папороть, квасець, заячий холодок, густа, мов ліанами перевита, плавнева зелень .. – усе аж плющить в цей час від роси. (О. Гончар).

фр. liane походить з давнішого liarne, що являє собою результат контамінації фр. viorne (з лат. vīburnum «калина», яке не має «певної етимології) і фр. lier «зв’язувати», в основі якого лежить лат. ligo, -āre «зв’язувати», споріднене з снн. līk «стрічка», псл. ligati «в’язати», укр. лига́ти

порт. cipó

сртнг. busititei «лісова мотузка»