Графемою може бути буква, буквосполучення, ієрогліф або його частина і т. ін.
Черпане з англ. grapheme.
Викуте на початку 20-го століття від корення "graph-" від грец. γράφω (пишу) та суфікса "-eme" на зразок "phoneme" (фонема), та "morpheme" (морфема). Сам суфікс "-eme" є витятий французькою мовою зі слова "phoneme".
https://en.wiktionary.org/wiki/grapheme
https://www.etymonline.com/word/grapheme#etymonline_v_33741
Дивіться також сторінки "фонема" та "морфема":
фонема
морфема
Письмо + -ина (як суфікс, який може позначати шось похідне, чи творене від іменника).
Тобто частина письма.
Пис-ень.
Що є ту ‹-ень›? Коли *-yn-y-+-os, то то є вільнотвір, а коли *-en-y-+-os, то з сим коренем ити не може, *-en- бо є *-e- + -n- дїєприкмет дїєслів, а дїєприкмета від pisati є pisan-, не +pisen-. Твари з ‹-ень› від *-yn-+y-os суть первїсно прикмети, ймена прикмети, на пр.: lipeny ← *lip-yn-y-os — ≈ "липний [мїсяць]", але, на пр., ‹sageiny, seageiny› — від дїєслів *sagti, *sengti, де дїєприкмета є *sag-e-n-, *seng-e-n-, ги pecen- від pecti, recen- від recti, але від pisati, citati суть дїєприкмети: pisan-, citan-.
То є "-ьnь". Не знаю чому вибрав саме цей, мовне чуття. Мені воно звучить і загалом, така морфологія семантично годиться, хоч може й ненайліпша.